Ілюстративне фото з відкритих джерел
"2025-й пройшов досить-таки стабільно"
Чи справдилися прогнози на 2025 рік щодо курсу валют і як це вплинуло на баланс бюджету? Чого чекаємо у 2026 році?
Можу сказати, що рік був непростий, а ще більш непростий нас чекає. Проте 2025-й пройшов досить-таки стабільно в контексті коливань валютного курсу, особливо до долара. Він був очікуваний і перебував у тих межах, які прогнозував і Нацбанк України. Євро трішки відірвалося, але це були зовнішні обставини у світі, які впливали на геополітичні рішення тих же Сполучених Штатів, відповідно ― була інша динаміка руху курсу.
"Золотовалютні резерви 54,7 млрд доларів ― це подушка безпеки для злагодження курсових коливань"
Якщо говорити про 2026 рік, то будемо сподіватися, що він видасться хорошим і переможним, але це залежатиме від двох речей: як будуть розвиватися воєнні дії, наскільки вони будуть загострюватись чи призупинятись, чи будуть мирні угоди або інші моменти; як відбуватиметься зовнішнє фінансування, тобто чи буде допомога від донорів. Якщо допомога буде на достатньому рівні, як минулого року, то суттєвих коливань, які б відрізнялися від очікуваних, не мало би бути. На початок грудня 2025 року золотовалютні резерви складають 54,7 млрд доларів США. Мені здається, це вперше в історії. Такого великого розміру запасу міжнародних валютних резервів просто не було. Це означає, що фактично протягом більше 5 місяців Україна може фінансувати критичний експорт за рахунок цих резервів. Це така подушка безпеки для злагодження курсових коливань. Динаміку будемо бачити після перших економічних активностей нового року.
"Кабмін закладає курс 45,7 грн за долар"
Кабінет міністрів у бюджеті 2026 року закладає курс 45,7 грн за долар. Сьогодні офіційний курс НБУ складає, здається, 42,33 грн за долар. Тобто ми бачимо, що уряд передбачає у бюджеті певну девальвацію на кінець наступного року. Можуть бути періоди девальвації та ревальвації протягом року, залежно від того, як буде тривати наш експорт, як працюватимуть порти, як проходитимуть зернові перевезення, як відбуватимуться воєнні дії тощо. Тому я вважаю, що прогнози МВФ та Кабміну є спрямованими, і різких коливань та зсувів не повинно бути, якщо не буде сюрпризів у підтримці зовнішніх донорів та значних збурень у воєнному секторі. Відтак суттєвих хвилювань не мусить бути, бо ми маємо цю стабільність у напрямі золотовалютних резервів та підтримки зовнішніх донорів, які бачать цю підтримку і в наступному році.
"Співпраця з МВФ показує іншим країнам, що з Україною можна працювати"
Які програми від МВФ працюють та на який період вони розраховані?
Хочу сказати, що так далеко і глибоко за попередньою програмою підтримки МВФ Україна ще ніколи не доходила. Це показує, що і МВФ готовий з нами впроваджувати програми у довгостроковій перспективі, і також із нашого боку НБУ, Кабмін, Мінфін та інші державні органи націлені саме на конструктивний діалог. Те, що ми підписуємо, ми намагаємося виконувати, а не так, як бувало раніше ― підписували угоду, отримували перший транш, а далі не виконували й угода не діяла. Ми зараз розуміємо, для чого нам потрібен МВФ. Ці не такі вже й великі кошти підтримки є мегасуттєвими, для того щоб наша репутація як країни, як економічної спільноти підтверджувала, що ми є ринковими, стежимо за дефіцитом бюджету, наша влада думає про те, як збалансувати затратну частину бюджету, для того щоб завтра можна було підтримувати фінансово-економічну стабільність в країні. Тому я вважаю, що співпраця з МВФ дуже важлива, бо вона показує іншим країнам, міжнародним стейкхолдерам, міжнародному банку, ЄБРР, що з Україною можна працювати. Отже, я вважаю, що ця програма буде діяти. Вона трошки видозмінюється, але це той сигнал, за який ми повинні триматися. Якщо буде підтримка МВФ, то впевнено можу сказати, що у нас буде більше співпраці з міжнародними донорами. Якщо співпраці з МВФ не буде, то співпраці з міжнародними донорами у нас буде менше. І це погіршить наш фінансовий баланс.
"Євро укріпився, а долар послабився через американську тарифну політику"
За останні кілька місяців розрив між курсами гривні до долара та гривні до євро збільшився. Бачу тут тиск двох чинників. Перший ― в якій саме валюті заходить допомога, а другий ― взаємини між США та Євросоюзом на глобальній арені. Яка тут залежність і що буде в майбутньому?
Щодо першого чинника, я тут залежності не бачу. А другий чинник ― це ціна долара до євро. Євро укріпився, а долар послабився через те, що зовнішньоекономічна політика, особливо в контексті американських тарифів, на це дуже впливає. Відповідно, у нас змінюється кроскурс. Якщо долар послабився по відношенню до євро, то євро зросло. Тому у нас не настільки іде зміна торговельного балансу з Європою, як відбувається те, що курс долара послабився по відношенню до євро. Я б сказав, що математично так виглядає різниця у курсі.
Віталій Романчукевич. Фото: Світове українство
"МВФ не має досвіду, як керувати інфляцією під час воєнного стану. Ми пишемо для нього посібник"
Щодо вимоги МВФ стосовно девальвації гривні. Нацбанк проти такого кроку через ризики інфляції та негативну реакцію суспільства. Чи можуть тут бути якісь інші кроки з боку НБУ?
Між словами "керований вільно плаваючий валютний курс" та "вільно плаваючий валютний курс" є одна відмінність ― слово "керований". Я вважаю, що курс у кожній країні все одно керується, прогнозується і регулюється регулятором. Гадаю, що ми вже це проходили з початком повномасштабної війни, коли Нацбанк сильніше тримав валютний ринок. Але гнучкість проявляється і сьогодні. Якщо ми бачимо різкі стрибки, то я вважаю, що Нацбанк має ухвалювати правильні рішення. Бо значні коливання можуть розхитувати фінансовий ринок, створювати певну панічність серед вкладників. НБУ при режимі інфляційного таргетування безперечно йшов до цієї мети ― послабити валютне регулювання, зробити вільно плаваючий валютний курс. Але зараз ситуація досить складна. І я вважаю, що МВФ не мав такого досвіду: як проводити монетарну політику в умовах війни. Я не кажу зараз про африканські країни. Як впроваджувати інфляційне таргетування і керувати інфляцією під час воєнного стану? Вважаю, що сьогодні ми своїм прикладом і роботою НБУ пишемо посібник, і для Міжнародного валютного фонду в тому числі. Отже, згадані вимоги є стандартними. І на початку великої війни Нацбанк сказав, що ми не тримаємо курс, але ми ним гнучко управляємо. Тому, якщо буде потреба, НБУ зможе знову перейти до практики гнучкого керування валютним курсом. Коли ми закладаємо на кінець року 45,7 грн за долар, а зараз маємо 42,33 грн, то це вже певний момент розуміння, що у нас буде проходити девальвація. Бажано, щоб вона була помірна. Стрибків не любить ні бізнес, ні звичайні люди.
"На сьогодні ОВДП ― це вигідніший інструмент за депозит"
Чи коливання курсів спонукають українців уважніше дивитися на інші інструменти, наприклад, на облігації державної внутрішньої позики?
Якщо говорити про заощадження, то бажано диверсифікувати свої збереження ― тримати кошти в національній валюті, щось інвестувати у цінні папери, щось тримати в іноземній валюті. Ми бачимо, що зовнішня політика США призвела до того, що їхня валюта послабилася, а євро суттєво посилився. Але ми точно не знаємо, що там може бути зі Сполученими Штатами, тому на гривневі інструменти заощадження і примноження також треба звертати увагу. Я вважаю, що фізичні особи останніми роками дуже якісно підійшли до фінансових інструментів і вкладаються у державні цінні папери. На сьогодні ОДВП ― це вигідніший інструмент за депозит. Отже, підвищення фінансової грамотності населення дає змогу звертати увагу на внутрішні фінансові продукти щодо заощадження і примноження.
"Найкращий інструмент ― це диверсифікація"
Депозити, золото, валюта, державні облігації ― куди краще нести гроші українцям?
Я ― банкір, тому рекомендую нести гроші у банк. Тому що банки показали свою операційну, фінансову та іншу стабільність, навіть під час повномасштабного вторгнення. Але найкращий інструмент ― це диверсифікація. Щоб не приносити все в одну корзину.
