Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Нам вже не потрібно доводити, що ми існуємо"
Як постала ідея створення платформи Chapter Ukraine?
Ідея Chapter Ukraine постала з необхідності представляти Україну системно за кордоном. Я в перший рік війни працювала у США над антологією українських письменників у перекладі англійською мовою. Тоді нас хотіли підтримувати через війну і це був зовсім інший наратив. На п’ятому році повномасштабної війни нам не потрібно себе показувати і затверджувати через емоцію. Нам вже не потрібно доводити, що ми існуємо. Нам потрібно розповідати і відкривати себе більше і ширше. У магазинах Вашингтону чи Нью-Йорку ми досі системно не представлені. Це максимум два імені. Це Андрій Курков і Сергій Жадан. В США попит є саме на прозу. Це «Інтернат» Жадана і майже все Куркова.
Які у вас плани в рамках платформи Chapter Ukraine на 2026 рік? Кожна бібліотека в США повинна мати стелаж з українською літературою?
Хоча би кожен штат і найбільші бібліотеки в США.
Нова потреба – це фахові перекладачі
Чи є українські автори в американських бібліотеках?
Так. Це все завдяки нашим людям, які працюють в бібліотеках США. Твори представлені як українською мовою так і в англійських перекладах. Цієї весни стартує програма – місяць української літератури в усіх бібліотеках США.
У США вже діють багато онлайн і офлайн книжкових магазинів, які займаються дистрибуцією книжок з України. Їх можна замовити прямо в США зі складів, які вже там. Ми працюємо з перекладеною книжкою. Це видавництва, які фізично у США, Великобританії, Канаді або Австралії. Це дуже круто, що з’являється все більше перекладів. Зараз нова потреба – це фахові перекладачі. Ми представляємо повну базу цих книжок, де їх можна замовити. В США діє дистрибуційна модель. Бібліотеки дуже рідко замовляють книжки у видавництв напряму. Цю функцію виконують дистриб’ютори. Ми на своєму сайті надаємо всю інформацію.
Катерина Казимірова, Сергій Суканов та Наталія Соколенко в студії Українського Радіо
Багато нових перекладів, університети включають україністику як обов’язковий department
Що відбувається на культурно-інформаційному фронті в американському медіапросторі? Якщо порівнювати голоси агентів культури: письменників, артистів, хореографів тощо російських і українських, чий голос зараз більш помітний? До кого більший інтерес?
Дуже важко сказати. Російська культура і література вкладала дуже багато десятиріч і зараз це все працює на них. У нас не було такої системної роботи і в таких масштабах. Тому багато роботи попереду. Добре, що тенденція змінюється. Багато нових перекладів, університети включають україністику як обов’язковий department (з англ. “науковий напрямок”, “факультет”, “кафедра” — ред.). Наші позиції стали набагато сильнішими. Наша суб’єктність утвердилася. Нам більше не потрібно доводити, що ми існуємо.
Зараз всі дуже хочуть знайти альтернативу Росії. На жаль, у Вашингтоні відбувається дуже багато зустрічей з опозиційними лідерами в університетських лавах.
Американське суспільство бачить суть
Чому попри неоднозначні заяви Дональда Трампа щодо України підтримка американського суспільства зростає?
Американці як і ми дуже цінують свободу і правду. Вони можуть певний час бути деморалізованими і дезорієнтованими. Америка звикла покладатися на систему. Це і плюс, і мінус. Проте в цій непевності я вірю, що вони бачать суть.
