"У нас завжди буде опалення, вода та освітлення": як ОСББ в Одесі створило резервну систему живлення
Який сенс мати квартиру з дорогою резервною системою, якщо вона на 25-му поверсі і йти до неї треба пішки? В ОСББ енергонезалежність — це колективна інженерна задача, і для її втілення потрібна згода більшості. Але все більше будинків цю задачу успішно вирішують. Серед них і одеське ОСББ "Задіак". Мешканці новобудови дискутували про резервне живлення, щойно почалися проблеми з відключеннями. А вирішальним фактором стала поява державної програми підтримки, на яку і вирішили податися.
Розповідає помічниця голови ОСББ Мая Померчук:
"Люди однозначно були за. Ми дуже швидко провели загальні збори, бо це шлях до енергонезалежності. Адже у нас 13-поверховий будинок, у нас працює насосна станція, у нас все під'єднано до електромережі. Тому, коли ми сказали, що це шанс, що в нас завжди буде опалення, у нас завжди буде вода, у нас завжди буде освітлення — люди проголосували дуже швидко. Ми навіть не очікували на це".
Звісно, коли йдеться про додаткові вкладення, частина людей сумнівається. Саме тому вже на початку комунікації важливо пояснити усім мешканцям: які переваги проєкту, а які задачі він розв’язати не зможе.
Продовжує Мая Померчук:
"Ми одразу розповіли людям, що цей проєкт спрямовано виключно на потреби будинку, а не на їхні особисті потреби. Бо часто вважають: якщо ми встановимо сонячну станцію — будемо автономно тут жити-не тужити. Але ж насправді ні. Ще на початку ми дізналися про те, що саме буде працювати. Людям дуже важливо, щоб працював ліфт. Тому ліфт у нас працює цілодобово. Ми знали, який заряд сонячної станції, на що його буде вистачати. І в нас всі ці потреби дуже швидко закрилися. Два роки вона в нас стоїть, але минулої зими ми це дуже відчули, коли п'ять днів не було світла, були блекаути. Ми на сонячній станції протрималися три або чотири дні. Але потім була похмура погода, і нам вже не вистачало сонячної енергії, тому ми докупили звичайний генератор, щоб заряджати наші батареї та станцію, щоб продовжити роботу".
Цей будинок був одним із перших, які встановили резервну систему, і одним із перших серед учасників державної програми підтримки. Тож і вдосконалювали цю систему поступово, випробовуючи кожен крок на практиці.
Особливості проєкту описує Дмитро Кузьменко — директор компанії з інсталяції сонячних електростанцій, яка встановлювала систему в ОСББ "Задіак":
"На цьому будинку встановлено високовольтний гібридний 30-кіловатний трифазний інвертор і 30 кВт акумуляторів. Все було куплено за програмою Фонду енергоефективності. Цей будинок був першим, а перший — не завжди найкраще. Потім ми наполягали, щоб фонд розширив програму на подвійний запас акумуляторів, тому що на одинарному запасі система не працює на 100%, їй замало потужності розряду акумуляторів для забезпечення одночасного живлення усіх місць загального користування. Тобто, якщо стартували чотири ліфти, вона видавала помилку. А тут чотири ліфти заживлено від станції.
Фонд теж вчиться. У цьому сенсі першим не завжди таланить. Потім цей будинок скористався міською програмою "Незламна Одеса", вони докупили ще 30 кВт акумуляторів, і у них вже зараз подвійний запас. Ще додатково 24 кВт сонячного поля".
Це чудовий приклад того, що реальне життя і теорія відрізняються. Пуск ліфта, коли споживання зростає в рази, триває секунди, але інвертор мусить його витримати. Для масштабного проєкту бажано кілька днів або тижнів знімати дані з головного вводу і окремих критичних ліній. Треба знати базове споживання, ранкові й вечірні піки. Після цього визначають три речі: максимальну потужність інвертора, корисну ємність батареї та потужність сонячного поля. І вже окремо — скільки годин автономності хоче ОСББ за відсутності сонця та мережі.
Дмитро Кузьменко запрошує нас до приміщення електрощитової і демонструє, як працює система, встановлена у підвалі будинку:
"Тут ми можемо бачити інвертор, котрий зараз видає 12,2 кВт сонця, тому що є навантаження будинку електроенергією. Ось тут він показує заряди акумуляторів. Одна стійка підключена за програмою "ГрінДІМ", друга стійка підключена за програмою "Незламна Одеса". Тобто ми бачимо тут відсоткове заряджання двох акумуляторів та живлення будинку. 10 кВт потрапляє в будинок від енергомережі, а ще 12,2 кВт генерує сонце. Це все інтегровано в електрощитову. Тут дві окремі електрощитові зібрані в одну: щитова першого під’їзду і щитова другого. Все інтегровано, все в кабель-каналах, з автоматикою. Wi-Fi-роутер, тому що інвертор підключений через Wi-Fi-мережу. Ось він почав працювати, будинок взяв навантаження, загудів. Тобто йому під 10 кВт вистачало радіаторів, під 13 кВт він вже увімкнув кулери. Це великий високовольтний інвертор, тому він має так робити".
Тепер піднімемося на дах. Він у багатоквартирному будинку — спільне майно. Перед монтажем треба оцінити технічний стан покрівлі і несучу здатність, визначити зони обслуговування, вітрові навантаження та спосіб герметичного кріплення. Якщо дах протікає, логічно спочатку відремонтувати його, інакше через рік доведеться демонтувати станцію заради ремонту. Але ми зараз на даху новобудови, і такої проблеми тут немає. Питаємо, чи можуть сонячні панелі бути розміщені на стінах чи на прибудинковій території?
Пояснює Дмитро Кузьменко:
"Тільки на даху будинку. Це умова фонду. Дах має бути придатним для розміщення. Ми робимо акт обстеження покрівлі на несучу спроможність даху для встановлення сонячного поля певної потужності. Фасади будинку непридатні для розміщення. Цього не можна робити, тому що це втручання у несучі конструкції будинку.
Ось ми бачимо сонячне поле. Деякі панелі розвернуті зовсім під іншим кутом. Це один стрінг, це другий, це третій. Оскільки ліфтові високі, то обмаль місця на даху, як правило. Через це нам потрібно зранку вже починати живити інвертор, тому окремо стрінги розвернули на іншу сторону, щоб зранку зразу збирати сонце. Основна частина на південь, так генерація йде максимальна. Влітку сонце високо. Ми для себе визначили кут нахилу 30°, це оптимальний кут без його зміни. Хоч і не було давно дощу, але панелі чисті".
Різна орієнтація панелей застосована для того, щоб уникати тіні від шахти ліфтів, вентиляції, парапетів. Завдання проєктувальника — отримати максимальну корисну генерацію, враховуючи особливості локації.
"Це реально, але без допомоги Фонду енергоефективності — ніяк"
Досвід ОСББ "Задіак" швидко поширився. Так в Одесі, каже Дмитро Кузьменко, виникла ціла "сонячна вулиця".
Продовжує Дмитро Кузьменко:
"З цього будинку взяли приклад, і я називаю вулицю Академіка Сахарова — Сонячною вулицею. Тут десяток будинків підряд встановили сонячні станції за програмою Фонду енергоефективності. Ми хочемо, щоб кожен ОСББ мав сонячну станцію.Це реально, але без допомоги Фонду енергоефективності — ніяк".
Вартість системи для багатоповерхівки вимірюється мільйонами гривень, і зібрати всю суму тільки внесками мешканців справді важко. Але кілька років тому у Фонді енергоефективності стартувала програма "ГрінДІМ" саме для підтримки ОСББ та ЖБК.
Голова Наглядової ради Фонду Юлія Сабатюк пояснює загальну логіку роботи установи:
"Фонд енергоефективності України — це державна структура, яка фактично підтримує об'єднання співвласників багатоквартирних будинків для того, щоб можна було впровадити енергоефективні заходи, заходи з відновлення будинків. На сьогоднішній день програм у нас три. Основна — це "Енергодім", далі програма відновлення і "ГрінДІМ".
Надаємо гранти для наших об'єднань співвласників для того, щоб вони могли за рахунок гранту, додавши ще свою частину коштів — орієнтовно 20% від загальної суми, не тільки на матеріали, а й на роботи і всі супутні документи — могли впровадити ці заходи і, відповідно, уже відчути економію як енергоресурсів, так і комунальних послуг".
Станом на серпень 2026-го року прийом нових заявок було тимчасово призупинено. Але у Фонді наголошують, що програму не завершено і радять ОСББ готувати документи до відновлення фінансування.
Тим часом розпитуємо помічницю голови ОСББ "Задіак" Маю Померчук, як працює програма і чи важко було підготувати документи.
Продовжує Мая Померчук:
"Це була програма "ГрінДІМ", на яку ми подали заявку. Кілька разів її довелося переробляти, бо ми були одними із перших, не знали, як це робити. Але ми її таки подали, отримали цей грант. Результатом люди дуже задоволені. Тому що це освітлення місць загального користування: парадні, вуличне освітлення нашого дому. Це ліфти — вони працюють 24/7. Це водонасосна станція, яка підкачує воду. І так, навіть якщо в нас немає води, у нас є баки її зберігання — і насоси качають її теж. Ще у нас є теплопункт, який теж працює від сонячної станції. Весь будинок працює завдяки цьому".
Загальний бюджет проєкту — близько 1 600 000 гривень. У будинку 160 квартир. Проста математика дає цифру близько десяти тисяч гривень на квартиру. Але насправді кожна родина заплатила з власної кишені менш ніж по 3 000. І то ці кошти потім повернулися на рахунок ОСББ і були використані на благоустрій. Такі можливості дає державна програма підтримки.
Але чи складна ця система в обслуговуванні, чи потребує додаткових коштів на підтримку працездатності?
Розповідає Мая Померчук:
"Ні, ми взагалі не відчуваємо цього. Я можу сказати на всі 100%, тому що за цим всім стежить компанія, яка нам її встановлювала. У нас не виникло жодного разу ніякого питання, щоб не працювала якась панель, чи батарея, чи десь щось не так. Електрики дуже добре розбираються в цьому всьому, і вони можуть виставити по таймеру, що і коли вмикається чи вимикається. Тому ми, як мешканці, взагалі не відчуваємо проблем. Я знаю, що в мене все працює: є вода, є опалення. Я знаю: якщо світла немає на всьому Котовського, то я прийду додому і підіймусь ліфтом на свій дев'ятий поверх. У мене в квартирі теж стоїть інвертор, котрий працює від акумулятора. Тобто у мене така система, а інші люди купляють EcoFlow. Хтось не купляє нічого. Хтось купив взагалі тільки павербанки — і для них цього достатньо".
Принцип "острівців усередині острова"
До речі, влітку будинок взагалі не бере електроенергію з мережі. Так економляться кошти власників. Але тариф на загальних зборах поки вирішили не зменшувати. У час війни важливіше мати резервні кошти на рахунку.
Ви можете сказати, що приклад Одеси не показовий, адже це південне місто, де багато сонячних днів і м’які зими. Але такі ж енергонезалежні будинки є і в інших областях. У Києві чимало ОСББ ставлять інвертори на ліфти, насоси й теплопункти, а потім додають сонячну генерацію. Голова асоціації ОСББ та ЖБК Києва Валерій Нікітченко наголошує, що навіть великий будинок у північних областях можна зробити енергонезалежним, якщо розглядати його як набір менших типових задач. І добре організоване ОСББ є головним інструментом для змін.
Наприклад, будинок Валерія — як 10 хрущовок, майже пів тисячі квартир і шість під’їздів. Тому мешканці не намагалися одним інвертором заживити все, а побудували кілька автономних контурів. Бензиновий генератор використовують як резерв.
Ділиться досвідом Валерій Нікітченко:
"Це величезний будинок на шість під'їздів з двома насосними станціями, з кількома щитовими, і забезпечити його автономними джерелами живлення — непросте завдання при обмеженому бюджеті. І в нашому випадку, враховуючи фінансові можливості, ми будували це поетапно. Кожен з цих споживачів — насосна, щитові, система контролю доступу, освітлення території, МЗК тощо — всі мають окремі вводи. Тож ми побудували вісім систем автономного живлення, які забезпечують нам за рахунок акумуляторів і інверторів до 8 годин автономії.
Коли час відключення перевищує 8 годин, як минулого опалювального сезону, коли певний час у нас електроенергія була тільки вночі по кілька годин, а по 20 годин ми були без електроенергії — тоді на допомогу приходить генератор. Він хоча й не дуже потужний, на 25 кВт, але правильно організовано його компонування підключення: він по черзі, згідно з програмою, автономно заряджав через інвертор системи автономного живлення".
Цей підхід цікавий принципом "острівців усередині острова". Коли будинок великий, іноді легше зробити кілька незалежних систем. Це дає резервування: відмова одного інвертора не обов’язково зупиняє всі ліфти й насоси. Генератор меншої потужності може не тягнути весь будинок, а по черзі заряджати батарейні банки. Він працює довше, зате не потрібно купувати генератор на суму всього навантаження.
У багатьох ОСББ, особливо на півночі країни, точаться дискусії щодо доцільності встановлення сонячних панелей. Так, вони добре працюють влітку, але ж потреба у резерві гостро постає якраз взимку. Чи ефективна така система?
Продовжує Валерій Нікітченко:
"Давайте відверто щодо ефективності. Слід розуміти, що нас це питання цікавить перш за все з точки зору безпеки, а не заощадження. Якщо ми говоримо про безпеку, то актуальним це стає, перш за все, взимку: тоді, коли у нас мінус, коли влітає "шахед", як було у нас в минулому опалювальному сезоні, коли секція залишається без вікон. Якби ми не змогли забезпечити безперебійну роботу опалення, саме безперебійну, а не так, як за графіком включення, то всі би вже шукали інше місце для життя. Тому слід розуміти, що взимку генерація сонячних панелей складає до 30% від номіналу. В погану погоду — то взагалі менше 10%. Тому треба це розуміти, враховувати і розраховувати відповідно".
"Можна подаватися не лише один раз, а декілька разів": як ОСББ можуть поетапно впроваджувати енергоефективні заходи
До речі, про опалення. Є ще один шлях підвищити автономність ОСББ — не електричний, а тепловий. Утеплення труб у підвалі й на горищі, теплоізоляція будинку загалом зменшують теплові втрати. Якщо насоси й котельне обладнання працюють рідше або на меншій швидкості, менше стає й електричне резервне навантаження. А наступний рівень енергонезалежності — встановлення теплових насосів. І цьому також може допомогти держава.
Розповідає голова Наглядової ради Фонду енергоефективності Юлія Сабатюк:
"В цій програмі у нас ще передбачено і встановлення теплових насосів. Цього року ми спостерігаємо за двома рівненськими ОСББ, які скористалися саме цим напрямком і отримали грант на встановлення теплових насосів. Оскільки зима була дуже холодна, відповідно ми моніторимо зараз споживання по цих будинках. І відповідно вже будемо мати тоді кейси для того, щоб можна було представити взагалі громаді України, яким чином можна скористатися ще й таким напрямком, як теплові насоси".
Як готувати заявку на грант? Навіть коли конкретна програма тимчасово не приймає нові документи, ОСББ може зробити те, що забирає найбільше часу: провести збори, підготувати технічну документацію, енергоаудит, кошторис.
Юлія Сабатюк пояснює, як це працює:
"Я вам можу відверто сказати, що усі заявки, які приходять до фонду, відразу реєструються і за ними резервуються кошти. Тобто за кожною заявкою резервуються кошти. Наприклад, якщо ми програму "ГрінДІМ" відкрили в кінці лютого, то за два тижні ми були змушені уже призупинити прийом нових заявок, бо зрозуміли, що саме на цю програму кошти вже були вичерпані.
Я сподіваюсь, що як тільки знову відкриється прийом заявок, ми будемо мати розуміння, що цих коштів достатньо, і українці зможуть подаватися щораз до Фонду енергоефективності. Адже до нас можна подаватися не лише один раз, а декілька разів: виконали один захід; збираємо збори, збираємо підписи і подаємося на наступний захід.
Фонд енергоефективності має окремий напрямок, який працює з громадами для того, щоб міські та обласні бюджети могли приймати свої програми підтримки. Ось, наприклад, якщо будинок ОСББ подається до Фонду енергоефективності, ми вимагаємо власного внеску, підтвердженого лише 10%. Грант ми надаємо 70%, а решта — 20 інших відсотків ОСББ — уже може брати участь у міській чи обласній програмі.
Ми розуміємо, що пересічний голова ОСББ не завжди може знати і володіти інформацією: як подаються та складаються кошториси, який технічний нагляд чи авторський нагляд повинен податися, як має виглядати журнал авторського нагляду та будь-які інші технічні документи, які необхідні для подачі заявки.
Тому наголошую, що напрямок супроводу проєкту відшкодовується точно так само Фондом енергоефективності в частині 70%. Об'єднання співвласників може замовити собі цю послугу і мати гарантію, що той проєктний менеджер, який закріплюється за даним будинком, буде покроково і правильно підказувати голові ОСББ, правлінню ОСББ, яким чином діяти, які необхідні документи вже готувати або, можливо, навіть і паралельно їх робити задля того, щоб не втрачати час на отримання гранту".
До речі, колективні енергетичні проєкти стосуються не тільки ОСББ. Андрій Омельяненко керує гаражним кооперативом на Нивках у Києві. І виклики у них ті самі: багато окремих власників, спільна територія, бажання кожного мати стабільне електропостачання і реалії багатогодинних відключень узимку.
Розповідає Андрій Омельяненко:
"У нас багато дахів. Приблизно 0,3 га. Ми вирішили в минулому році, що варто їх покрити сонячними панелями з урахуванням наших особливостей. Ми поставили тут 30 кВт сонячних панелей — це візуально доволі багато. І плануємо ще розширювати. Потім ми поставили декілька інверторів, найпотужніший з яких на 80 кВт. Плюс акумуляторна система зберігання енергії — це у нас поки що 40 кВт/год, але ми її постійно нарощуємо. Сьогодні дозамовили ще 40 кВт/год. Це також плануємо розширювати й надалі.
В середньому ми генеруємо в літній час півтора МВт/год на місяць. Це при тому, що ми енергетичний острів. Ми не підключені нікуди, а використовуємо все для власного споживання. Для того, щоб було таке значне власне споживання, ми поставили кілька зарядних станцій — і цю кількість постійно розширюємо. Отже, ми створили таке ком'юніті, де ми збираємо людей, які мають електроавтівки. До прикладу: 100 кВт/год — на цьому хороший автомобіль може проїхати 400 км".
"Ми написали власний софт": як гаражний кооператив контролює виробництво і споживання електроенергії
Як це часто буває, система не з’явилася одразу у повному масштабі. Все починалося із невеликої потужності і невеликого об’єму, і лише згодом перетворилося на цілу електростанцію.
Продовжує Андрій Омельяненко:
"Ця історія в нас почалася в грудні 2024-го року. Ми поставили перший маленький інвертор на 6 кВт і батарею на 5 кВт/годин. І цього нам вистачало для того, щоб у нас світло було і деякі насоси працювали. Ми вирішили довго не чекати і відразу замовили перші сонячні панелі. Нам привезли, здається, 7 кВт потужності, це 12 панелей. Поставили "будиночком" на даху — і так воно в нас працювало приблизно з лютого по травень 2025-го року.
Потім нам цього стало замало, ми купили перший електроавтомобіль і вирішили спробувати заряджати його від сонця. Нам ця ідея дуже сподобалася, і ми вирішили в середині 2025-го року поставити вже більш потужну систему, трифазну, з серйозним ресурсом. Станом на зараз в сегменті гібридних інверторів ми купили найпотужніший, який є в наявності: 80-кіловатний інвертор. Це нам дозволяє заряджати одночасно від сонця три-чотири автівки".
Зважте, що бажання вдосконалити систему виникає у більшості користувачів. Тож краще одразу закладати можливість розширення, щоб потім не довелося продавати вже наявне обладнання як б/у для того, щоб купити потужніше.
Андрій Омельяненко про деякі можливості встановленої системи:
"Перед тим, як побудувати цю систему, ми в Китаї купили розумні автомати і розумні лічильники з дистанційним керуванням, що дозволяють під'єднатися до Wi-Fi-мережі. І десь декілька десятків цих пристроїв у нас по всій території встановлено. Вони у нас керують зовнішнім світлом: тобто є сценарій, ми можемо вмикати-вимикати світло, можемо вмикати сигнальне освітлення.
Цей пристрій дозволяє розуміти, скільки через нього пройшло електроенергії. Більш того, скільки його пройшло по годинах. Невеличкий секрет: ми IT-компанія, і в нас в команді айтішники. Ми написали власний софт, вивели систему керування від китайського виробника на свій сайт. І ми керуємо всім процесом: вводиш логін-пароль, заходиш всередину — і бачиш, скільки наші споживачі споживають в конкретний момент; скільки вони спожили за день, за тиждень, за місяць. Ми бачимо, хто найбільше споживає. І ці автомати розумні — вони дозволяють нам, наприклад, обмежити споживання. Якщо ми бачимо, що хтось намагається зараз "Теслу" зарядити у себе в гаражі, а ми не можемо це зараз собі дозволити, бо в нас дуже швидко виснажаться акумулятори, — ми беремо й просто зменшуємо струм".
Щоправда, купуючи "розумну" автоматику, яка залежить від чужого хмарного сервера, варто пам’ятати про кібербезпеку. Інтернет зручний для моніторингу, але не має бути єдиною умовою, за якої будинок чи навіть гаражний кооператив може ввімкнути насос.
Щонайменше у такій системі варто одразу змінити заводські паролі, обмежити права доступу, не публікувати відкрито IP-адреси й серійні номери обладнання. Адже енергетична автоматика вже є частиною критичної інфраструктури будинку.
"Ви можете заряджати телефони, користуватися комп’ютером, світлом, але не приладами опалення"
Тож правильно побудована система надає переваги і всесезонно. Незважаючи на значну різницю між зимовою і літньою генерацією, основні потреби можна забезпечити завжди.
З власного досвіду про сонячну генерацію розповідає Андрій Омельяненко:
"В цьому році, коли була надскладна зима, у нас був лише один день, коли до нас приїздили на зарядку електроавтівки — і ми відмовляли. Ми сказали: "Вибачте, у нас немає ні мережі, ні заряду в акумуляторах. Ми не можемо зарядити".
Сонце, відверто кажучи, давало дуже мало. Якщо, наприклад, влітку генерація складає півтора МВт, то взимку, в найгірший місяць — це грудень або січень — максимум 150 кВт/годин. Взимку воно не працює на такі побутові потреби, але ви можете заряджати телефони, користуватися комп'ютером, світлом. Чим ви не можете користуватися — приладами опалення, окрім хіба що бойлера. Бойлер — в ощадному режимі".
Насамкінець підіб’ємо підсумки, узагальнимо досвід, про який ми сьогодні говорили, і надамо практичний алгоритм дій для ОСББ.
Перше — рішення ініціативної групи і збір даних: рахунки, потужності ліфтів, насосів, теплопункту, заміри профілю. Друге — технічний аудит електромереж і даху. Третє — два-три сценарії резерву: мінімальний, комфортний і максимальний, з чіткою тривалістю. Четверте — попередній кошторис і пошук актуальних державних, міських та обласних програм; зараз можна вже готувати пакет для "ГрінДІМ", але не закладати грант як уже отримані гроші. П’яте — загальні збори з конкретною цифрою внеску і переліком того, що працюватиме. Шосте — проєктування та монтаж компанією, яка має право виконувати відповідні роботи. Сьоме — приймальні випробування: зімітувати блекаут і вимкнути мережу, запустити ліфти, насоси, теплопункт, перевірити генераторний ввід. Восьме — призначити відповідальних за моніторинг, технічне обслуговування і періодичний тест.
Пам’ятайте, енергонезалежність — це не можливість користуватися всіма споживачами, ніби нічого не сталося, а кероване проходження аварійної ситуації.
