Радянський диктатор Йосип Сталін та глава МЗС нацистської Німеччини Йоахім фон Ріббентроп після підписання 23 серпня 1939 року пакту про ненапад. Архівне фото: Німецький федеральний архів
"Правда про початок радянсько-німецької війни руйнує міф про "Велику Вітчизняну війну"
Чого ми досі не знаємо про німецько-радянську війну? Які її сторінки досі залишаються невідомими?
Найбільш невідомими є причини та передумови. Досі точаться серйозні суперечки з приводу того, що відбулося 22 червня 1941 року: чи це був превентивний удар з боку Німеччини, чи неспровокована агресія, чи готував Сталін наступальні дії на трошки пізніший період і чи випередив його Гітлер. Тривалі дискусії точаться ще з появи книжки Віктора Суворова "Криголам". Ми можемо мати ту чи іншу думку, визнавати раціональність підходу Суворова або не визнавати, але найголовніше, що основні документи з радянського боку лежать у Москві. І правда, яку намагаються приховати в архівах Міністерства оборони РФ, що стосується початкового періоду радянсько-німецької війни, є дуже неприємна для московського режиму. Вона великою мірою руйнує великий міф про "Велику Вітчизняну війну". Тому найбільш дискусійним питанням є початок війни: причини, передумови й початковий етап, коли Червона армія зазнавала поразки за поразкою, відступала на сотні й тисячі кілометрів і в грудні 1941 року опинилася аж під Москвою.
А є припущення, які чимось можуть бути підкріплені в наукових колах?
Припущення є. Але робота історика полягає в тому, що свої гіпотези він мусить довести. Тобто, є велика сума опосередкованих фактів і доводів на це, але немає 100% доказів у вигляді вказівок Сталіна, розроблених директив тощо. Тобто ми можемо дискутувати, ми можемо довести ймовірність того, що Сталін готував напад на Німеччину, а з боку Гітлера це був превентивний удар до ступеню 98%. Але жоден серйозний історик вам не скаже зі 100% точністю, що це було саме так, доти, доки не будуть знайдені остаточні докази. Просто це принципова, кардинальна різниця між істориками-науковцями й публіцистами, популяризаторами, активістами, які використовують історичні знання для реалізації своїх проєктів.
"Дуже незручним для Росії є період 1939-1941 років, коли СРСР був союзником Німеччини"
Чому відповідні документи, які перебувають у Москві, досі ніхто не розсекретив? Я розумію, чому їх зараз не будуть розсекречувати, тому що Росія вибудовує певну комунікаційну стратегію щодо Другої світової війни. Але був певний період, коли, на мою суб'єктивну думку, була можливість це зробити.
Це був дуже короткий період — період правління Єльцина в 1990-х роках. Але навіть тоді Російська Федерація не була зацікавлена у розсекреченні настільки важливих документів. Бо вони могли перекинути догори дриґом усю концепцію, всю систему викладання історичного матеріалу стосовно Другої світової війни. Тому що починаючи з 1941 року, вся радянська пропаганда твердила про те, що "ми ведемо оборонну війну, наша війна справедлива, це віроломний напад з боку Німеччини". І на цьому все будувалося, це фундамент. І от уявіть собі своїми руками підірвати фундамент, на якому стоїть вся ця величезна ідеологічна будівля. І дуже незручним для Росії є період 1939-1941 років, коли Радянський Союз був фактичним союзником гітлерівської Німеччини й допомагав їй нарощувати потужність своїх збройних сил і таким чином опосередковано допомагав Гітлеру боротися проти Великої Британії та інших членів-учасників антигітлерівської коаліції, або ж участь радянських військ у вторгненні в Польщу. Так само це не дуже зручна тема для радянської історичної науки та радянської пропаганди, а сьогодні для російської історичної науки. Сьогодні вони люблять повторювати про те, що Польща сама стала причиною початку Другої світової війни, що виявляється не Німеччина спровокувала Другу світову війну своїм наступом на Польщу, а що це Польща змусила Німеччину так себе повести. Тобто, перекладається провина з агресора на жертву.
Радянська армія кількісно переважала гітлерівську, але була неорганізованою та мала проблеми з логістикою
Які були військові спроможності Німеччини та Радянського Союзу станом на 1941 рік і яким чином Німеччині вдалося настільки швидко проснутись?
Якщо брати абсолютні цифри, то Радянський Союз переважав Німеччину і за кількістю танків, і за кількістю бойових літаків, і за кількістю сухопутних військ. І якщо брати суто ці числові показники, то Радянський Союз мав би не з такими проблемами відбити німецький наступ. І тут виникає питання про причини радянських поразок, відповіді на яке стають все більш складними та комплексними. Зокрема, Суворов говорив про те, що вся радянська військова машина розгорталася у вихідних районах для початку потужного наступу проти Німеччини і якраз німецький наступ прийшовся на цей момент і війська були не готові вести оборонні операції. Крім того, була тотальна розбалансованість, тотальна недисциплінованість, і це все ще проявлялося, починаючи з 1939 року. Навіть під час радянського вторгнення на територію Польщі проявлялася величезна кількість проблем, на які тоді просто махнули рукою, мовляв, все нормально завершилося, ми перемогли. Потім Фінська війна проявила величезну кількість проблем з організацією ведення бойових дій, з організацією постачання, з ремонтом бойової техніки тощо. Відтак логістика не була сильною стороною Червоної армії. Були танки, а до танків могло не бути пального. Було пальне, не було боєприпасів. Були боєприпаси, було пальне, не було запасних частин для ремонту цієї техніки. Були запасні частини для ремонту техніки, не було навчених екіпажів. Тож насправді Червона армія кількісно була потужною і великою, але невідпрацьованою, невідрегульованою, як годинниковий механізм. А це, до речі, було сильною стороною німецької армії, яка почала вторгнення в 1941 році. Вона була дуже добре організованою та навченою.
.jpg)
Андрій Руккас. Фото: facebook
"Західні демократи не сильно прагнуть переглядати усталені погляди на останні передвоєнні роки"
Наскільки в Німеччині готові публікувати ці документи, які є в наявності?
У Німеччини немає проблеми з доступом до архівних документів. Але є інша проблема. Німеччина катастрофічно програла. Вона зазнала страшних бомбардувань, зокрема, Берлін був бомбардований і були бомбардовані сховища з архівними документами. Значна кількість військових документів були знищені в пожежах 1945 року. Тому німецькі архіви доступні, але збереглися частково. Крім того, значна частина німецьких документів були вивезені союзниками, зокрема, їх вивезла Москва. Наприклад, є спеціальний архів при Раді міністрів СРСР, зараз це частина Російського державного військового архіву, де лежать так звані трофейні документи. І ці речі теж росіяни не сильно показують. Також американці вивезли величезну кількість німецьких документів. Вони перебувають у Національній адміністрації архівів, вони оцифровані, оприлюднені, але мені тут важко сказати, який відсоток було американцями оприлюднено.
Великою є проблема з нашими західними союзниками, особливо Британією. Адже документи, пов'язані з останніми передвоєнними роками, теж не сильно оприлюднюються. 1938 рік, Мюнхенська конференція, місія прем'єр-міністра Великої Британії Чемберлена, намагання домовитися з Гітлером, франко-британські закулісні домовленості за спиною Польщі напередодні початку Другої світової війни — це теж дуже неприємні теми для західних демократів, які не сильно прагнуть переглядати усталені погляди на цю тему.
Україна була важливим напрямком для Гітлера: це була можливість вийти до кавказької нафти
Чи правда, що український напрямок для Гітлера був одним із головних?
Український напрямок був одним із головних. Тут було зосереджено 40-50% німецьких ударних сил. Насамперед це пов’язано з географічним розташуванням і багатством природних ресурсів. Це найкоротший шлях до кавказької нафти, це українське вугілля, український метал, доступ до Чорного моря, страшенно родючі землі. Німеччина в ході Другої світової війни стикнулася з продовольчою проблемою. І якраз українські чорноземи й українські родючі ґрунти мали б вирішити цю проблему. Правда, це не був найкоротший шлях до Москви, найкоротший шлях лежав через Білорусь, але Україна — це дуже важливий південний стратегічний напрямок, який дозволяв німцям вийти на Кавказ, вийти до кавказької нафти й таким чином поставити Радянський Союз в дуже складне становище з точки зору пального. Адже без пального танк не поїде і літак не полетить.
Сталін готувався до війни, але…
Чи готувався Сталін до війни?
Сталін до війни готувався. Якщо ми подивимося на всі ті приготування, які відбувалися, починаючи з кінця 1920-х років, Радянський Союз зробив колосальний ривок. Якщо в середині та наприкінці 20-х років у Радянському Союзі бронетанкові війська були в зародковому стані, то наприкінці 1930-х років Радянський Союз володів страшенно величезним танковим парком, який налічував десятки тисяч машин. Те ж саме стосується авіації та збільшення чисельності збройних сил. Виходили нові зразки техніки, відбувалися постійні маневри. Але справа полягала в тому, що це все відбувалося "по-радянськи": не завжди ці всі гроші використовувалися раціонально, не завжди працювала логістика. Дуже часто це все у звітах було красиво, а насправді були великі проблеми.
