Фото: Пресслужба Michelle Andrade
Я готова до кохання, але насправді мені подобається те, що я зараз без стосунків
Назва твого нового треку "Гравітація" звучить як термін з підручника фізики. Звідки це взагалі взялося?
Мені здається, що я так бачу кохання. "Гравітація" означає, що ти трішечки в такому стані, нібито летиш, але не на землі.
Гравітація — це якраз те, що тебе тягне вниз. А от немає гравітації — це коли летиш. То, може, для тебе гравітація — це те, що притягує до іншої людини?
Так, звичайно. Це не те що тебе тягне вниз, це те, коли ти просто йдеш у невідоме, і ти готова зробити цей стрибок. Ти відчуваєш ось ці "метелики в животі", стрибаєш — і просто летиш. І це про гравітацію — коли ти летиш. Ти можеш бути з парашутом і приземлитися на щось м’яке.
А ти сама готова зробити цей "стрибок" до кохання?
Так. Мені здається, що взагалі я готова до кохання, але насправді мені подобається те, що я зараз без стосунків. Я написала цю пісню для майбутнього — це моя маніфестація, щоб вона була. Тому у нас, у творчих людей, таке часто буває, що ми пишемо пісню — і вона через деякий час "здійснюється".
Тобто ти хочеш цих стосунків. Їх немає, але ти хочеш, щоб вони були?
Так.
Які стосунки ти хочеш, аби в тебе були?
З повагою, щоб було взаємне кохання, щоб ви поважали одне одного.
Ти зірка, ти дуже відома людина і гарна дівчина. Чому так сталося, що у тебе немає стосунків? Ти не хотіла цього чи просто не зустріла людину дотепер?
Я думаю, що це нормально. Те, що я, наприклад, зірка і гарна дівчинка не означає, що я маю бути в стосунках. Буває таке, що людина була в стосунках, а зараз такий період, коли вона не хоче бути в стосунках, тому що їй так комфортно, вона пізнає себе. І я не можу сказати, що я не знайшла це кохання. Були дуже круті чоловіки, котрі були зі мною, але просто зараз у мене такий період. Я від нього кайфую, я себе починаю відчувати по-іншому. І вважаю, що для того, щоб бути щасливою, не обов’язково мати зараз стосунки. Тобто це крута частина мого життя, але все моє щастя залежить не від цього.
У цій пісні ти співаєш, що від кохання втрачається гравітація. Чи був у тебе такий момент? І що це було?
У мене в житті були три серйозні стосунки. І на початку в усіх трьох, щоб відштовхнутися вгору, я втрачала ось цю гравітацію, цю землю під ногами. Звичайно, це були класні стосунки, класні почуття, де є "метелики", де ти хочеш кричати всьому світу, що закохана.
У цій пісні є такий рядок: "Колись мине все. Все — але не ти". Як це народилось? Ти сама писала цю пісню?
Я не писала цю пісню — ми її купили в авторів, з якими я працювала, коли ще була в лейблі MOЗGI. Це Антон Крайнов і Маша Бочковська. Вони, як я розумію, писали цю пісню, думаючи про мене. І вона сподобалась і мені, і команді. Я сказала: зараз не відчуваю цю гравітацію, але чому б не зробити так, щоб відчути її потім? Чому б ні? Ми забуваємо про те, що якраз зараз треба кохати. Такий час, коли не треба соромитись свого щастя, не треба соромитись кохати, тому що завжди щастя й кохання будуть на часі — це те, що нас тримає. І я хотіла, щоб люди, слухаючи цю пісню, не забували про те, що ще існують такі пісні, і ще хочеться говорити про це. І мені здається, що це класно — бувши артистом, трішечки акцентувати на іншому. Не тільки на поганих новинах, яких у нас дуже багато зараз. І мені здається, що "Гравітація" — пісня, яка просто нагадує людям: не забувайте про кохання, воно є, воно підіймає тебе, і зараз ми маємо радіти тому, що ми можемо радіти й відчувати. І це класно. Я хотіла нагадати людям про це. А ще, до речі, про аранжування. Дуже класно, коли є вже готовий результат, і ти повертаєшся до пісні, яку слухав спочатку. Я нещодавно слухала "Гравітацію", якою вона була, і подумала: "Вау, прикольно, вона зовсім інша". MOLODI зробили аранжування — вони її так відчули, так розхитали!
Складається враження, що це ніби новий етап у твоїй музиці…
Кохання завжди було на часі. Завжди. І ми з командою зрозуміли, що я без танців, без такої драйвової музики не можу існувати. Мені подобається. Я у своєму житті випускала мало ліричних пісень. І можу сказати, що я більше кайфую від того, що даю ось цю енергію людям на сцені, коли я танцюю, ніж коли співаю про щось інтимне. Або, наприклад, у мене була пісня Corazon — вона дуже класна, але я розумію, що ліричні пісні мають бути, але в моєму випадку — в меншій кількості.
Треба інколи йти туди, де тобі страшно
Те, що енергія, яку ти передаєш, дуже справжня і дуже твоя, ще підкреслюють ті рилзи та відео, які я бачила в соцмережах, де ти під пісню "Гравітація" просто стрибаєш зі скелі. Розкажи, як ти це знімаєш?
З першого дубля, тому що вдруге я не буду стрибати. Дякую. Це Коростишівський каньйон. Класно, що у нас в Україні є такі гарні локації, і що не треба їздити кудись за кордон для того, щоб це робити. Кохання — це інколи про те, коли ти затамовуєш подих і такий: "А погнали, пішли, давай!". І я подумала, що стрибок — це як метафора. Так само відчувається гравітація, кохання.
Що сильніше в цій пісні? Бажання полетіти чи хочеться, щоб тебе хтось притримав?
Мені здається, бажання кохати та бути коханим.
Але як зробити цей крок і стрибнути?
Просто не думати. Просто не думати — і зробити. Тому що у мене була ідея, і я подумала, що для того, щоб розуміти, що ти робиш правильно, треба інколи ризикнути. Треба інколи йти туди, де тобі страшно, зробити цей крок — і потім зрозуміти, правильно ти зробив чи ні. Тобто треба робити такі речі, треба бути інколи крейзі й виходити за свої рамки, але залишитися там, де тобі комфортно. Коли я зробила цей стрибок, зрозуміла, що зараз мені круто. Я бачу по реакціях моїх дівчат, що їм також було круто і трішечки крейзі. А коли я побачила результат — зрозуміла, що воно дає своє. І це також треба в житті. Інколи треба казати: "Тут — ні, а тут — так, а тут треба ризикнути". Треба трішки виходити з зони комфорту — таким чином ти ростеш, знаходиш свою ідентичність, стаєш особистістю.
А чи був, можливо, такий випадок у тебе в житті, коли ти зробила ось такий крок нібито в невідомість — і не пошкодувала?
Так, звичайно. Мені здається, що "Маргарита" також була така. І пісня, і кліп. Я розуміла, що не те що я не розумію, що відбувається, а просто також це було зоною дискомфорту. Це було про те, щоб показати людям трохи іншу Мішель — у провокації, тому що я до цього такого не робила. Ми вирішили спробувати. І тут — раптом і купа хейту, і класних коментарів, і ти розумієш, що воно дало своє.
Також був період, коли ми розходилися з лейблом MOЗGI. Я розуміла, що це буде дуже болючий період, але він мені потрібен. Розставання з хлопцями — це також стрибок у нікуди. Там, де тобі класно й кайфово, але з одного боку ти розумієш: якщо я цього не зроблю, то ніколи не знайду себе. І тому інколи треба робити ці стрибки.
Мене знають як добру, хорошу дівчинку, а я не завжди така
У шоу "Селекція" ти презентувала "Гравітацію" і сказала дуже цікаву фразу: "Все, стан болю, етап болю завершено". А в тебе був етап болю?
Так, був етап болю. Мені здається, я його не транслювала в інстаграмі, тому що не звикла так робити. У мене зараз нова рубрика в тіктоці, де я більш розмовний контент роблю, і мені це подобається, тому що я можу бути тією Мішель, якою людина мене не знає. Мене знають як добру, хорошу дівчинку, а я не завжди така. Я інколи можу бути імпульсивною, агресивною, і в мене є ось цей вогонь усередині.
Цей етап болю я не транслюю, тому що я не вмію показувати свій біль. І мені соромно це робити. Я не хочу дуже про це говорити на публіку, але розумію, що іноді треба. У мене є пісні, наприклад, "Кохаю та не кохаю", "Гравітація" або "Сеньйорита". Пісні — це моя мова, це те, де я можу бути справжньою. Трішечки, може, десь завуальовано, але мені таким чином легше розповідати про свої внутрішні переживання. Або з подругами, але на публіку я ще соромлюсь це робити. Тобто я розумію, що там, де страх, там і сила, але поки в цьому мені не так комфортно, і я ще не готова переступити через це і зробити цей "стрибок".
Насправді коли ми відкриваємо обійми, то стаємо дуже вразливими. І коли ми показуємо свою слабкість, хтось може підставити підніжку або навіть вдарити. І це зрозуміло, чому ти боїшся. Як тобі все ж таки вдається залишатися такою відкритою?
Фух, вам так здається. Останнім часом, останній місяць, мені здається, що тривожність десь живе зі мною поруч. Але я намагаюся, щоб не вона контролювала мене, а я її буду контролювати, тому що розумію: попри всі новини й те, що коїться навколо, я маю контролювати цей стан для того, щоб мені було безпечно бути з собою. І я допомагаю собі: у мене обов’язково має бути режим сну, спорт. Також, щоб прийти до ладу, я намагаюся гарно їсти.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
