Фото: Суспільне Рівне
Від дня заснування ліцей перебуває в орендованих приміщеннях
Свого часу уряд ініціював розбудову військових ліцеїв, і це абсолютно логічно для країни, яка воює. Як почали розвиватися події в Острозькому ліцеї після цієї ініціативи уряду?
Тетяна Матласевич: Рішенням прем'єр-міністра справді була створена міжвідомча група з питань розвитку ліцею, яка дала доручення обласним військовим адміністраціям розглянути питання розширення таких ліцеїв. Вони є практично в кожній області. 3-го січня відбулася розширена нарада в Рівненській ОДА, куди були запрошені керівники освітньої галузі нашої області і міста Острога, серед яких був начальник ліцею, ректор Національного університету "Острозька академія". Також був запрошений мер, але він делегував свої повноваження начальнику Управління містобудування, архітектури та землекористування.
Керівництво області ухвалило рішення будувати філію в Олександрії
Тетяна Матласевич: Головне питання, яке порушувалося під час цієї наради – можливість виділення земельної ділянки для розбудови ліцею в Острозі. Тому що ліцей функціонує з 2001 року, і завоював авторитет в процесі своєї діяльності. Але від початку свого існування до сьогодні перебуває, на жаль, в орендованих приміщеннях, які належать Національному університету "Острозька академія". Тому ми змушені були просити землю для розбудови ліцею. На що ми отримали відмову. Керівництво області ухвалило зовсім інше рішення: виділити землю під будівництво, приміщення і створити філію в селі Олександрія, яке розташоване трохи далеко від Острога – близько 80 кілометрів. Ми хотіли б бачити новий ліцей в Острозі, а не так далеко за його межами.
На сьогодні питання закрите, і воно нас не задовольняє
І це логічно, що острозький ліцей має знаходитися в Острозі. Попри те, що академія відмовилася надавати землю, послуговуючись тим, що ділянки потрібні самій академії для будівництва гуртожитків, ще є місцева влада Острога, яка очевидно мала б зайнятися питанням пошуку іншої ділянки для ліцею.
Тетяна Матласевич: Так. Ми в лютому цього року звернулися від трудового колективу нашого закладу до депутатів Острозької ради і до керівництва Острозької міської ради з проханням про виділення земельної ділянки в розмірі 2 гектарів, необхідних для побудови нового комплексу, який передбачає і навчання, і проживання 500 осіб. На жаль, станом на сьогодні питання не вирішене. Ми отримали відповідь від Острозької міської ради, що вони теж звернулися до Національного університету "Острозька академія" про виділення землі. І на сьогодні питання закрите. І воно нас не задовольняє. Ми думаємо, що острозька громада мала б неабияку користь, якби ліцей і далі продовжив працювати в Острозі, і тут навчалася б більша кількість дітей. Це і працевлаштування для острожан, і відрахування для бюджету. І саме ім'я Острозького ліцею пов'язане з Острогом, з ім'ям Костянтина Острозького, видатного полководця, який виграв битву під Оршею. Я думаю, що ліцей однозначно має продовжувати розвиватися на теренах Острога.
Як учні і вчителі долатимуть 80 кілометрів
Чому, на вашу думку, така позиція місцевої влади? Чи зверталися ви в вищі інстанції, наприклад, в міністерство тощо? Хтось же має бути відповідним за виконання рішення?
Тетяна Матласевич: Так, ми зверталися до обласної ради з проханням залишити ліцей в Острозі, але ми отримали відповідь, яка свідчить про те, що заклад залишиться в Острозі, але філія буде побудована в Олександрії, оскільки саме там є така можливість. Там виділено близько 10 гектарів землі, і там немає жодних юридично-правових нюансів, які б заважали будівництву.
Чи є розуміння, як буде організований навчальний процес, якщо філія буде знаходитися в Олександрії? Як учні та викладачі мають курсувати між цими населеними пунктами? 80 кілометрів – це півтори години дороги. Не зрозуміло, як технічно організовувати процес?
Тетяна Матласевич: Тут буде включатися фінансова складова, тому що підвезення і перевезення – це чимале навантаження на бюджет. Тому що ми – заклад обласного підпорядкування, і кошти на такі речі виділяються з бюджету обласної ради. Тому, я думаю, що в цьому може бути певна проблема. Нам пропонували возити викладачів двічі на тиждень для того, щоб проводити уроки у філії. Частину викладачів ми можемо залучити з місцевих, які проживають в Олександрії. Питання самої філії не є якимось негативним. Це нормальна практика, яка існує, наприклад, в Волинському ліцеї та Київському ліцеї імені Богуна, де також є філії. Ті приміщення, які нам виділили в Олександрії, можуть використовуватися для навчання, наприклад, учнів 8-9 класів. Вони потребують ремонту, але будувати основну базу, я вважаю, ми маємо в Острозі.
Тому питання не лише фінансове. Це питання морально-етичних аспектів
Тетяна Матласевич: Тому що це Острозький ліцей, тому що це традиції Острозького ліцею, тому що це колектив, який збудував свій авторитет і цей заклад. Заклад, який перебуває в рейтингах серед військових ліцеїв уже багато років за рівнем здачі ЗНО та НМТ, за рівнем військово-патріотичного виховання, за рівнем орієнтаційної роботи. І це визнало Міністерство оборони України кілька років тому: ми потрапили за підсумками їхнього моніторингу в трійку кращих ліцеїв за рівнем цієї роботи. Також важливим є питання пам'яті. В Острозі у нас закладена алея пам'яті випускників, які загинули, захищаючи Україну. Також ми плануємо будувати тут меморіал. Тому питання не лише фінансове. Це питання морально-етичних аспектів.
В соціальних мережах і тематичних групах люди пишуть, що в Острозі є місце для будівництва такого закладу. Адже ми не говоримо про тотально забудоване місто без жодних можливостей розбудови або про втиснення додаткових корпусів. Якою на сьогодні є візія самого ліцею, його колективу? Адже нині ситуація нагадує глухий кут.
Тетяна Матласевич: Навіть сьогодні не можна ставити крапку в цьому питанні. Попри те, що земельної ділянки в Острозі нам поки що не виділили, але роботи з будівництва в Олександрії теж не розпочаті. Якби землю виділили в Острозі, ми могли б починати проектування і будівництво. І нам би дуже цього хотілося.
Земельної ділянки, готової до забудови, в Острозі немає
Тепер пропоную послухати позицію Острозької міської влади.
Костянтин Кирилюк: Я приступив до обов'язків в лютому, а в січні була організаційна нарада, на якій ми визначали місце, де міг би розміститися Острозький військовий ліцей. Тодішня міська влада не надіслала нікого з заступників, відповідно голови теж не було. Так само Академія теж не готова була виділяти земельну ділянку. Наскільки я знаю, в обласній адміністрації є синхрон цього діалогу, на якому можна чітко почути, хто за що виступав і які тези просував. Станом на сьогодні земельної ділянки в Острозі немає. Тому що Академія її не передавала. Відповідно для того, щоб побудувати нові корпуси біля військового ліцею, потрібна ділянка, яка була б готова до забудови. А такої ділянки немає.
Процеси, запущені обласною радою, відмотати назад неможливо
А чи є ділянка, яку можна підготувати до забудови?
Костянтин Кирилюк: Вона знаходиться у власності Академії. Точніше, у віданні Академії. Вона має передаватися через Міністерство освіти. Це ціла процедура, яка на сьогодні не була запущена. З тих чи інших причин. Маємо такий результат. Олександрія на той момент спрацювала швидше і надала готову земельну ділянку, на якій можна починати будівництво. Також депутати обласної ради ухвалили рішення про будівництво філії саме там. На основі тих вихідних даних, які у них були. Я в лютому робив все можливе для того, щоб лишити філію в Острозі. Але ті процеси, які вже були запущені, відмотати назад вже, на жаль, нереально.
У нас є 0,9 гектара під забудову, а під новий корпус потрібно мінімум 2,2 гектара
Як самі містяни реагують на такі рішення?
Костянтин Кирилюк: Я особисто хотів би, і хочу, і робив все для того, щоб новий корпус військового ліцею будувався в Острозі. Водночас я розумію вище керівництво. Важливо, щоб гроші зайшли в область. Де буде будуватися новий корпус, в Острозі чи в Олександрії, для глобальної історії неважливо. Для мене це принципово, і для військового ліцею це принципово. Але в нашій громаді вільної ділянки для забудови немає. У нас є 0,9 гектара під забудову, а під новий корпус потрібно мінімум 2,2 гектара. Тому ми домовлялися з Академією про те, що ми можемо віддати їм нашу ділянку, а вони відповідно дадуть нам під ліцей свою ділянку, яка у них є. Але процес передачі ділянки – це досить тривала історія.
До яких кроків ви можете вдатися, щоб вирішити це питання?
Костянтин Кирилюк: Ми вже займалися цим питанням. Воно вже вирішене. Міністерство ухвалило рішення, що філія будується в Олександрії. Обласна рада ухвалила рішення, що філія відкривається там. Я написав заяви усі можливі інстанції, погоджував це питання зі всіма, в тому числі, з Академією. Тому що власник ділянки – це Академія. Точніше, ділянка, якою користується Академія знаходиться у віданні Міністерства освіти України. Ми вели листування, від нас є всі листи, і Академія готова була піти назустріч, щоб виділити ту земельну ділянку. На кінець лютого ми дійшли згоди. Але в силу того, що рішення ухвалювалося раніше, і рішення обласної ради ухвалювалося раніше, ми вже в той потяг не забігли. Відмотати те, що ухвалено на рівні міністерства, я не можу. Це не в моїй компетенції.
У нас немає повноважень оскаржити рішення обласної ради та міністерства
Тобто оскаржити і переглянути це рішення, на вашу думку, неможливо?
Костянтин Кирилюк: Для того, щоб щось оскаржити і змінити, повинні бути повноваження і можливості. Таких повноважень і можливостей у місцевої влади немає. Де оскаржувати це рішення? В суді? У Міністерства освіти земля є. На жаль, немає комунальної землі, яку б ми могли виділити під забудову. Ми навіть готові були розглянути можливість обміну нашої меншої ділянки на їхню, щоб ліцей там лишився і запрацював. Нагадую, і Академія пішла на цю пропозицію. Але відповідні рішення ухвалювалися в січні-лютому, до того, як ми окреслили цю історію.
Редакція Радіо Культура зверталася за коментарем до Національного університету "Острозька академія". Комунікаційниця університету нашу пропозицію приєднатися до етеру передала ректору, проте на зв'язок Академія так і не вийшла. Ми також зверталися до Міністерства ветеранів, де нам відповіли без жодних пояснень, що включитися в етер Радіо Культура вони не можуть.
