Фото: Пресслужба ALEKSEEV
Ти обов'язково рано чи пізно знайдеш саме свою людину
Як ти сам для себе формулюєш трек "Дівчино"? Що це за пісня?
Мені здається, що це такий симбіоз різних жанрів, тому що тут є і фольклорний спів — такий народний, — але є і треп. Ну, багато чого намішано. Там і латиноамериканські мотиви, є ритмічний регетон, східні мотиви, такий ситарчик. І тому стояла така задача — все правильно, гармонійно поєднати, щоб це колесо крутилося й не було квадратним через велику компіляцію різних стилів і жанрів. Але мені здається, що ми впоралися з цією задачею.
А яке ти завдання ставив перед музикантами, що в тебе настільки органічно вийшов цей трек і це дійсно вийшло цілісним?
Я думаю, тут треба йти від зворотного — вже був певний мотив і бачення як ця музика, пісня має звучати. Я вже просто це фіналізував під себе, докручував різні нюанси й моменти. Але була вже демоверсія пісні, в якій головні правильні акценти вже були розставлені. Тобто вже була ця ситара й такий фольклорний спів. Я навмисно цих хлопців не прибирав, спеціально вивів їх на приспіві, таку домінантну роль їм дав, тому що я розумів, що в них у голосі є дуже потрібна фарба для народного такого співу, і я ухвалив рішення, що класно було б, щоб вони там звучали не тихіше, ніж я. І мені здається, це правильне рішення, тому що якщо я залишу тільки себе, якби не було цього народного співу, — мені здається, пісня не так би працювала.
Ти сам казав, що ця пісня — нібито діалог з минулим. Ти мав на увазі фольк, тобто давно минулу музику, чи діалог із собою минулим?
Ні, ні, мені здається, що якраз таки тут питання не про сюжет мого життя, а тут ми віддаємо данину саме народному, фольклорному співу, тому що у нас дуже багато класної народної, красивої творчості. І коли вона щира, ти можеш просто розчинитися в цій музиці. Я справді люблю слухати наш народний спів — саме наш. Тому тут, мені здається, саме відсилання до цього, до нашої музики, до саме української народної творчості.
Ти сказав, що це не про твою історію життя. А чому не про твою історію? Зараз би всі запитували: а що за дівчина? Можливо є якась конкретна адресатка?
Звісно, коли ти співаєш, у тебе є певні асоціації, і ти повертаєшся до якихось історій зі свого життя. Але саме ця пісня — вона більше про підтримку дівчат. Там є така фраза, що "всі хотіли твого тіла, а ти хочеш любов". І тут я розумію дуже багатьох наших дівчат, яким хочеться справжніх стосунків, справжнього почуття. І не завжди можна знайти таку людину. І от я цією піснею також хочу сказати, що ця людина десь поруч, вона обов'язково знайдеться, і не треба трагедії через це. Ти обов'язково рано чи пізно знайдеш саме свою людину.
Ти зараз кажеш, що тема не така насправді проста, але ця пісня весела, легка, під неї можна танцювати. Наскільки тобі важливо в музиці зберігати цю легкість?
Це один з найголовніших, напевно, процесів, які треба регулювати під час написання музики — не "навантажувати" слухача. І це дуже важливо в будь-яких жанрах. Знову ж таки, тут важливо було правильно поєднати непоєднувані речі, щоб таким чином зробити так, щоб воно дійсно звучало легко. Були ще варіанти звучання цієї пісні, і от якось трошки не так працювало, тому що ми так її ускладнили, додали до того, що вже там є, купу якихось модних синтів. Сіли, послухали й вирішили, що це не те, й треба все-таки повертатися до народності, від якої ми відійшли, коли пішли за цією модністю, і це вже трошки занадто. Це завжди проби. Під час продакшену я слухав цю пісню, напевно, понад дві-три тисячі разів. Тому, коли відбувається такий тривалий пошук, потім вдається знайти саме той варіант, який буде легким, свіжим, іронічним і не буде навантажувати слухача.
Мені завжди хотілося експериментувати й робити не лише виключно ліричну середньотемпову романтичну музику
На цю композицію відзнято відео, головну роль у якому зіграла Юліанна Дружиніна. Чому ви вирішили, що саме вона має втілювати в кліпі образ цієї дівчини?
По-перше, хочеться подякувати режисерам Павлу Закревському і Миколі Чобану та всій команді.
Усе почалося зі знайомства, тому що не всі ж уміють над собою посміятися — це питання егоцентризму і багатьох інших речей. І коли ти підходиш до людини з такою задачею і з таким відвертим експериментом, не кожен на це погодиться. А от вона погодилась, сказала: "Клас! Посміятися над собою? Класно, залюбки". Кажемо: буде морква в голові, нічого страшного? "Нічого страшного", — каже, — "нічого страшного". Кажу: "Ми тобі зробимо такий візок, доведеться мене везти в ньому, може, декілька разів по спуску — це буде важко". А вона відповідає: "Класно, добре, мені все це подобається, все супер". Ну, і коли я бачу, що людина дійсно реагує правильно на такі речі, що вона може над собою посміятися і їй це близько — тому що я завжди вважав, що самоіронія — це ознака мудрості. І навпаки. Тому, коли бачу, що в людини є такі внутрішні мотиви, я завжди обома руками за співпрацю. Юліанна Дружиніна — саме така дівчина, вона нам підійшла, і я радий знайомству.
Окремий момент — це локація, де знімався кліп Coldplay. Розкажи, будь ласка, про це.
Я про це дізнався вже в процесі й дуже зрадів, насправді. Тому що якби мені сказали: "Знаєш, там музиканти знімали кліп", — ну, я максимум подумав би, що, ну, може, Іво Бобул чи хтось із наших, рідних. А виявилось, що Coldplay. Я взагалі цього не очікував. І сама квартира, локація, на якій ми знімали, — вона досить цікава. Попри те, що там така класична колористика, килими — все, як ми звикли, але там є й антикваріат, дуже прикольні картини. І я б ніколи не подумав, що саме в такій локації могли знімати кліп Coldplay. Але це дійсно так. Я дуже зрадів, тому що, коли був малий і починав співати, я тренувався і вчився саме на їхніх піснях. Кріс Мартін мені дуже імпонував як вокаліст, і коли я дізнався, то зрозумів, що, напевно, це доля й у мене є кліп на тій же локації, що й у моїх героїв. Це круто.
Ця пісня трохи інша за стилем. Це означає, що ти тепер рухаєшся в іншому напрямку в музиці, чи це разовий експеримент?
Це не разовий експеримент точно. Мені подобається, як я в цьому виглядаю. Мені здається, найголовніше — щоб музика поєднувалася з артистом і не було награності, щоб це робилося не для того, щоб потрапити в тренди. Коли людина дійсно це відчуває — тоді їй повірять. І мені здається, у моєму випадку так і сталося: в певний момент моєї творчості, через те, що стали дуже популярними мої пісні в певному жанрі, й слухач сприймав нас виключно в ньому, ми пробували трошки відійти від цього й одразу ж отримували не те щоб порцію критики, але бачили результативність, ефективність цих пісень — що вони трошки просідали й значно відрізнялися від того, до чого вже звик мій слухач. Але все одно мені завжди хотілося експериментувати й робити не лише виключно ліричну середньотемпову романтичну музику. Мені здається, що моя жанрова музична палітра набагато більша й ширша. Тому мені, незважаючи ні на що, хочеться демонструвати свої оці творчі скіли. Тому ми продовжуватимемо в тому ж дусі. У нас був перший експеримент — "Наодинці танці", і він минув доволі непогано, а зараз — "Дівчино". І поки що я планую й хочу продовжувати писати музику саме в такому стилі.
Після прослуховування має лишитися післясмак, що все буде добре — це головна афірмація, яку я намагався передати
Головний герой цієї пісні звертається до дівчини, але не називає її ім’я. Ким ти бачиш свого персонажа і що це за дівчина?
Я думаю, що вона трошки ображена, вона в пошуку й щиро хоче знайти свою людину, яка зможе її захистити. Тендітна, красива, розумна, самоіронічна.
У цієї дівчини є почуття іронії, чи в неї більше досвід втрат?
Я так би не інтерпретував. Якщо казати прямо про цю героїню, про яку ми співаємо, то, можливо, вона більш ображена, аніж сміється над собою. Але, знову ж таки, все залежить від ситуації й від твого особистого досвіду. Взагалі, коли пишу музику, мені хочеться не розказувати про героя як такого, а хочеться, щоб слухач "одягав" на себе цю маску й проживав пісню шляхом якихось своїх спогадів та історій. Тому це така дівчина, якою є саме ти — ось так я б сказав.
Пісня нібито про драму, але ти навколо цього танцюєш — це танцювальний трек. Наче й даєш простір цій драмі, але водночас звучить так, ніби не варто так драматизувати. Чи не було в тебе думки, коли ти почав розвиватися в танцювальній музиці з фольком, що ці історії вже є в народних піснях?
Я завжди кажу, що є певні канони жанру, які треба обов’язково зберігати й фіксувати. Якщо вони будуть базою, то допоможуть зробити пісню такою, що працює, щоб вона мала правильний ефект, а також допоможуть їй стати успішною. Тому в цьому плані, мені здається, ми все правильно зробили, що зберегли саме цей усім добре відомий лейтмотив. Такий метод також може бути, щоб пісня краще запам’ятовувалася, щоб були певні якісь асоціації у людей. Тому, мені здається, що все добре.
А якщо говорити про головний меседж — прибрати весь музичний стиль і залишити тільки суть, про що ця пісня для тебе?
Я думаю про те, що: дівчино, у тебе все буде добре, я тебе захищу, і навіть якщо це буду не я — ти обов’язково знайдеш свою людину. З іншого боку — це, безумовно, про зустріч, коли всі ображали дівчину, і от ви знову зустрілись, і все у вас має бути добре. Після прослуховування має лишитися післясмак, що все буде добре. Ось це — головна афірмація, яку я намагався передати.
Де найближчим часом можна буде тебе почути і які нові пісні ти готуєш?
Можна почути всі мої вже відомі пісні, які ми вже давно переклали. І пісні "Дівчино" та "Наодинці танці". І добре, що у мене з’явилися такі треки, тому що вже легше вести концерт, бо вже є такі веселі мотиви, і це мені дуже допомагає у спілкуванні з публікою. Я продовжуватиму й надалі писати такі швидкі веселі пісні, тому що вони ще класно розряджають сам концерт. Не скажу, що до них у мене було дуже сумно, тому що ми за рахунок іншого допомагали людям доходити до цього емоційного катарсису, але з ними ще легше.
Побачимося в Буковелі, ще у мене буде концерт у Києві, але найголовніше, на чому мені б хотілося зосередити увагу, — це на пісні "Дівчино" та її прем’єрі на Радіо Промінь. Будь ласка, друзі, дивіться кліп, танцюйте під цей звук тіктоки тощо.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
