Фото з інстаграм-сторінки roxolanas
"Я, мабуть, іще в процесі. І, мабуть, я буду завжди в ньому, але в процесі пізнання себе, в процесі дорослішання, як би це дивно не звучало. І в процесі відвертості з собою саме в аспекті творчості"
З Днем народження! Натхнення тобі, багато музичних релізів, класних фанатів і концертів! День народження — це привід порефлексувати, озирнутись на своє минуле, і я хочу розпочати з дитинства. Відомо, що твої батьки — акушери-гінекологи.
Мама, так.
Сама ти зіграла медсестру Зоряну в серіалі "Черговий лікар". Після цього вивчилась на юристку, але стала співачкою. Батьки підтримували тебе на шляху до музичної кар'єри? І чому ти спочатку пішла в юристки?
Ой, це насправді дуже довга історія, вона тягнеться дійсно з дитинства. Батьки підтримали, але, ви знаєте, до творчих професій всі з такою обережністю ставляться. Мама не була винятком, звісно, вона підтримує і підтримувала тоді, просто я відчувала, що вона обережна. Тато був повністю "за", тому що він взагалі дуже любить і музику, і співати, просто не реалізовувався в професійному аспекті, тому, мені здається, його прям це надихає, йому це подобається.
А з юристкою була дуже смішна історія. Я ніяк не могла визначитись, мені вступати в Глієра чи в Карпенка-Карого. І мені запропонували батьки, що давай ти обереш якусь професію, яку ти точно знаєш, що ти хочеш, з таких, як то кажуть, серйозних. Тоді ще так було прийнято. А за ці роки будеш собі думати, Карпенка-Карого все ж таки, чи Глієра. І мені справді з усіх предметів у школі подобалась юриспруденція, я навіть не жалкую про цю освіту, вона мені дуже подобається. І я вирішила вивчитись на юриста, і насправді ця професія і це навчання дозволили мені знайти найкращих друзів, це коло спілкування, з яким я зараз проводжу багато часу. Тому життя буремне, і мені здається, що якраз для творчих людей — це класний приклад того, що ніколи не потрібно боятись, не думати, що ти маєш бути артистом з пелюшок, умовно кажучи, чи обрати професію і завжди їй слідувати. Головне, мені здається, прислухатись до себе. Й ніколи не пізно реалізувати те, про що ти мрієш або до чого ти прагнеш.
Тобто про авторські права ти точно знаєш все!
Все. Ви точно зі мною ще зможете потягатись, як кажуть.
На Нацвідборі на Євробачення-2022 багато людей вважали тебе своєю фавориткою. Як ти сприймала цю популярність, була до неї готова?
Мені здається, вперше я зрозуміла, що люди мене знають, слухають, взагалі після першого релізу "Очима" на вірш Ліни Костенко. З Євробачення я насправді внутрішньо чомусь не відчувала цього приливу популярності. Я й зараз відчуваю його дуже помірковано, тому що всі слухачі, люди, з якими я пересікаюсь, це все зазвичай дуже виховано, так, що не турбує мої особисті кордони-межі. Навіть коли люди десь підходять на вулиці, вони це роблять дуже обережно, виховано, і тому я не відчуваю, що це якось неправильно.
"Після "Мистецтва" був великий-великий приплив людей і їхніх повідомлень. Мені було дуже приємно, тому що цю пісню я робила просто тому, що мені хотілось її випустити. Не було ніяких очікувань"
Але, мабуть, найбільша хвиля в мене була після "Мистецтва". Це те, що я усвідомила, це був великий-великий приплив людей і їхніх повідомлень. Тоді я це відчула. Мені було дуже приємно, тому що цю пісню я робила просто тому, що мені хотілось її випустити. Не було ніяких очікувань, але все склалось у такий красивий пазл.
Ти пам'ятаєш момент, коли зрозуміла, що стала популярною?
Мабуть, це був момент, коли я побачила, що ми в трендах, це було друге місце в топ-100 Україна, топ-Київ, це були тренди YouTube і це був шалений-шалений приріст. З кожним днем просто ці перегляди набирались, і люди писали, воно масово повалилось, ось така була реакція. І це було неочікувано, тому що я не ставила взагалі на цю пісню. Це, звісно, дуже приємно, і знаєте, це такий сюрприз-сюрприз, як День народження!
Минулого місяця ти випустила свій перший повноформатний альбом "Мистецтво", фактично сама собі зробила подарунок на День народження. Ти розповіла, що цей альбом став для тебе терапією, і очевидно, що він відображає тебе нинішню. Якою ти себе зараз бачиш?
Я, мабуть, іще в процесі. І, мабуть, я буду завжди в ньому, але в процесі пізнання себе, в процесі дорослішання, як би це дивно не звучало. І в процесі відвертості з собою саме в аспекті творчості. Тому що саме цей альбом був максимально відвертий, наскільки я могла собі це дозволити. Тому це постійний пошук себе і наближення до себе.
Як взагалі ти проводиш свій День народження? Яких подарунків очікуєш? Чи буде святкування сьогодні, чи будуть гості?
Я поїхала до Львова, зустрілась із найближчими рідними, близькими, до мене приїхали мої друзі, тому це таке малесеньке сімейне коло.
