Ілюстративне фото: facebook/NGUmainpage
"Ми отримали дуже сильне плече підтримки"
Кабінет Міністрів України підтримав створення у складі Національної гвардії України Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства. Як відзначив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, рекрутинг іноземних добровольців до Сил оборони є одним із пріоритетів держави. Тому "завдання – масштабувати цю роботу та залучати до українського війська більше людей, готових разом з українцями захищати нашу державу", — сказав очільник уряду. Як загалом до останнього часу була побудована система залучення іноземних добровольців до лав Сил оборони України?
Я не можу сказати за всі Сили оборони, але якщо казати про 429 бригаду "Ахіллес", оскільки ми маємо можливості, як і переважна більшість бригад в Силах оборони України та військових формувань загалом, мобілізувати людей напряму до військової частини, минаючи ТЦК і навіть Центри рекрутингу, то саме за таким принципом у 429 бригаді "Ахіллес" десь 25 військовослужбовців є громадянами інших держав. І це абсолютно різні держави. Вони користуються всіма тими самими соціальними гарантіями, що й громадяни України, отримують точно таке ж грошове утримання. І як наслідок, ми отримали дуже сильне плече підтримки за рахунок спеціально підготовлених, зокрема, в технічному плані людей, які дають можливість рухати технологічний прогрес в підрозділі, який потребує постійного вдосконалення, постійної модернізації засобів, а також тактик застосування цих засобів саме в безпілотних системах. Цей напрямок дуже стрімко розвивається.
"Це великий крок до збільшення надходження людського капіталу"
Щодо єдиного Центру рекрутингу для іноземців. Дійсно, є значна кількість іноземних громадян, які готові захищати Україну разом з нами. З різних причин – хтось готовий це робити за рахунок грошового утримання, хтось готовий це робити, тому що дуже добре розуміє і усвідомлює, що якщо Росію не зупинити зараз в Україні, не змусити її відповзти назад шляхом знищення потенціалу РФ до ведення бойових дій, то ця чума може поширитись і на країни Європейського Союзу, і на країни, які загалом входять до Північноатлантичного альянсу. Це значить, що війна буде відбуватися вже на їхній землі, і будуть гинути їхні цивільні люди, і будуть горіти їхні підприємства та житлові будинки. Ті, хто свідомі, ті, хто дуже добре пам'ятають і знають історію, знають Російську Федерацію шляхом історичних періодів, коли їхні держави перебували в окупації під російським чоботом – ті дійсно виявляють бажання ставати до строю і битися проти Російської Федерації. Битися в лавах Сил оборони, бо вони в такому випадку захищають і свої держави. Таких людей достатньо багато. І зараз ініціатива, яка дає можливість це все централізувати, дати відповіді людям на кожне питання, яке їх буде цікавити, підібрати той підрозділ, який буде найбільше відповідати їхнім здібностям, а також життєвому досвіду – це великий крок до збільшення надходження людського капіталу за рахунок іноземців.
"Це дуже добра ініціатива"
Я наведу конкретний приклад, як це працює. За нас воює значна кількість громадян Грузії та Чечні. У мене була відверта розмова з цими хлопцями. Вони мої ровесники. Хтось трохи старший, хтось ровесник, але в середньому їм 35+. І вони кажуть: "Бачиш, як відбулося? Нас батьки рятували від Росії, від смерті й ми другу домівку знайшли в Україні. А тепер ми змушені воювати вже не за свою землю, а за українську. Тому що ми дуже добре розуміємо, що якщо ворога не втримаємо тут, то безпеки не буде ніде. Тобто так чи інакше війна нас наздогнала". Як наслідок, це дасть можливість також тим, хто бажає і з визначених країн, які частково або повною мірою перебувають в окупації РФ, долучитися до Сил оборони і спільним кулаком розбити наступальний потенціал і загалом потенціал до ведення бойових дій Російської Федерації. Це дуже добра ініціатива.
Юрій Федоренко. Фото: facebook/fedorenkoyurii
"Коефіцієнт надходження особового складу з інших країн також має бути збалансований"
Ви згадали представників кавказьких народів. А як щодо іноземців з країн Південної Америки? Де, на ваш погляд, зараз є найбільший потенціал для України, куди нам потрібно спрямувати погляд і на яких країнах зосередити зусилля для залучення іноземців?
Вище перераховані. І я вважаю, що треба було б знайти інструмент до системних країн. Наприклад, якщо ми кажемо про Північну Корею, яка систематично посилює російські окупаційні війська, то вони отримують підготовлений, молодий та здоровий кадровий потенціал людей, які були піддані жорсткій пропаганді і які готові як безжально вбивати на полі бою, так і вмирати за ідеологію та ідею. Відповідно, якщо ми кажемо про колумбійців, наприклад, то такої ідеології там немає і бути не може. Вони дуже суттєво посилюють Сили оборони, але нам треба було б попрацювати з іншими країнами. Наприклад, з Індією, хоч це і не дружня, але все може бути. Там значний кадровий потенціал, який міг би допомогти нам в системі, в моменті посилити Сили оборони. І, звісно, треба розуміти, що коефіцієнт надходження особового складу з інших країн також має бути збалансований для того, щоб ми не отримали всередині нашої держави ту концентрацію, яка в критичний момент може потягнути за собою конче негативні наслідки. Тому з усіма країнами, які готові поставляти для нас хлопців, що спроможні воювати по дипломатичні лінії, на рівні вищого військово-політичного керівництва, я переконаний, що комунікація проводиться. А все решта відбувається вже в неформальному середовищі. І саме дзеркалом цієї дипломатичної роботи є те, що систематизується процес і утворюється спеціалізований рекрутинговий центр. Це значить, що робота була проведена і, як наслідок, зараз ми очікуємо на надходження певної кількості людей. Плюс, скоріш за все, у нас на це є фінансово-економічний ресурс. Тому я б не розбирав у деталях, що нам зараз треба сконцентрувати увагу конкретно на ту чи іншу країну, взаємодіяти лише з ними і вкладатися туди політично та інформаційно. Ні, це комплекс заходів. Ми маємо працювати з усіма можливими пластами різних країн, які можуть дати нам кадровий потенціал.
"Це буде корисно і нам, і країнам-партнерам"
Ми, до речі, неодноразово говорили з нашими західними партнерами і казали, що історія війн знає багато прикладів, коли за політичними ознаками держава не могла вступити у бойові дії, але її спеціалізовано підготовлені військові, фактично як цивільні, виконували завдання в інших військах. І таких прикладів дуже багато. Тому, якщо ми кажемо про обмін досвідом в рамках ведення бойових дій, то я при кожній нагоді озвучую нашим партнерам тезу про те, що можна безліч подивитися боксерських боїв, але від цього ви боксером не станете. І якщо вас поставити у ринг з професійним боксером, то скоріш за все він вас "вимкне" в першому раунді глибоким нокаутом. Для того, щоб стати боксером, треба системно займатися і брати участь в безкінечних спарингах. Тоді ви гарантовано будете мати можливість вистояти в ринзі і отримати перемогу. Так і в військовій справі. Можна спостерігати за війною, можна обмінюватися розвідувальною інформацією, можна виписувати собі настанови, методички і будь-що інше. Але доки ти фактично не вступиш у бій, доти ти не зрозумієш всю глибину реалій сучасної війни. Я розумію, що з політичних мотивів та чи інша країна не може вступити у бій. Але вони можуть зібрати тих, хто формально не є зараз військовослужбовцями, але має відповідну підготовку. І саме вони мають посилити структурні підрозділи Сил оборони. Це буде корисно і нам, тому що це системно підготовлені військові, і країнам-партнерам, тому що вони отримують той безпрецедентний досвід та бачення подальших реформ, які необхідно провести в країнах і в побудові збройних сил тієї чи іншої країни відповідно до сучасних реалій ведення бойових дій. Над цим ми також працюємо. І ви знаєте, залишимо це за дужками, але дехто дуже добре це розуміє, чує… Далі поставлю три крапки.
