Війна і заборгованості по зарплаті. Роз'яснення економіста

Війна і заборгованості по зарплаті. Роз'яснення економіста

Війна – форс-мажор. Україна втратила валовий внутрішній продукт. Скоротилася загальна кількість бізнесів. І ця ситуація не могла не відобразитися на заборгованості по зарплаті, констатує в ефірі Українського Радіо експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин. Він прокоментував дані Опендатаботу, що майже  2000 українських компаній заборгували зарплату працівникам. Але, якщо підприємство розташоване десь, приміром, на Західній Україні й у нього не влучали росіяни під час повітряних атак, то керівник підприємства нестиме відповідальність, незалежно від війни. Загалом відповідальність керівників підприємств за невиплату зарплати достатньо велика, аж до кримінальної, нагадує економіст.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Суспільне Луцьк

"Війна – це форс-мажор. І це не могло не відобразитися на заборгованості по зарплаті"

В Україні майже 2000 компаній заборгували зарплату працівникам. Третина з них — на прифронтових територіях, а найбільше серед боржників – державних підприємств. Такі дані наводить Опендатабот. Наскільки критичною є ця ситуація для країни, яка воює четвертий рік?

У нас заборгованість по заробітній платі була завжди, в довоєнний період також. Це досить великі суми, які заборгували людям. Але ситуація реально погіршилася після початку активної фази бойових дій. І це погіршення напряму пов'язане з тим, що на сході України відбулася окупація територій і знищення багатьох великих бізнесів. Достатньо велика кількість бізнесів у нас припинила свою діяльність у зв'язку з тим, що люди виїхали за кордон, стали вимушено переміщеними особами. Особливості врегулювання погашення заборгованості по заробітній платі в особливий період визначається відповідним законодавством.

Загалом відповідальність керівників підприємств за невиплату зарплати достатньо велика, аж до кримінальної відповідальності. Але в умовах особливого стану, в умовах, коли підприємство, приміром, підпадає під обстріл, і якщо власник чи керівник підприємства зможе довести, що форс-мажорні обставини пов'язані з окупацією чи наближенням до зони бойових дій, то сама заборгованість не скасовується, але ні адміністративна, ні кримінальна відповідальність відносно керівника підприємства не настає. Тому що війна – це форс-мажор. Країна втратила території. Україна втратила валовий внутрішній продукт. Скоротилася загальна кількість бізнесів. І ця ситуація не могла не відобразитися на заборгованості по зарплаті.

Чи можуть, приміром, якісь недоброчесні компанії використовувати на свою користь цю ситуацію?

Безперечно. В будь-якому випадку потрібно довести, що заборгованість, яка виникла, є об'єктивною і справді підпадає під категорію "форс-мажор". При зверненні людей будуть досліджуватися ті умови, в які потрапило підприємство. Але якщо підприємство справді знаходиться в зоні, наближеній до бойових дій, якщо підприємство потрапило в окупацію, то тут вже об'єктивно нічого не можна буде зробити. Але треба розуміти, що є різні ситуації на підприємствах. Є ситуації, коли підприємство банкрут. Є ситуації, коли підприємство фізично припинило діяльність. А є ситуації, коли підприємство фізично скоротило кількість співробітників, знаходячись у важкому фінансовому стані у зв'язку з об'єктивними умовами, але продовжує працювати і продовжує шукати можливості для продовження бізнес-діяльності.

Є різні ситуації, і залежно від кожної з них оцінюються перспективи погашення заборгованості по заробітній платі. Є 10-та стаття відповідного закону "Про надзвичайний стан", де чітко прописані такі ситуації з підприємствами.

Олег Пендзин. Фото: facebook

До розгляду кожної окремої ситуації можуть долучатися і профспілки, і роботодавці

Чи існує якийсь зв'язок між наявністю боргу і сферою діяльності підприємства? Чи є компанії, у яких в умовах війни з'являються борги з об'єктивних причин?

Потрібно розглядати кожен конкретний приклад. До розгляду кожної окремої ситуації можуть долучатися і профспілки, і роботодавці. Потрібно досліджувати весь комплекс питань. Люди мають право подавати на компанію до суду, це питання досліджується також і в судовому порядку. І в процесі цього дослідження виявляються всі фактори, які вплинули на неможливість підприємства виплачувати зарплату. Тобто, незалежно від сфери діяльності, підприємство зобов’язане розраховуватися зі своїми працівниками. Не може бути такої ситуації, щоб людина пропрацювала, заробила гроші, а підприємство, маючи можливість, не виплатило зарплату. Якщо можливості є, тоді призначаються процеси для того, щоб підприємство виконало свої зобов’язання. Нагадаю, є певні послаблення відповідальності для керівництва при форс-мажорних обставинах, але вони мають бути доведені.

Чи часто люди подають позови до суду в умовах війни, щоб зрештою отримати борг від підприємства?

Такі випадки є. Ті цифри, які ви навели – це саме кількість позовів щодо виплат заробітної плати. Сам по собі борг по зарплаті, якщо він динамічний, тобто періодично погашається, не є критичним питанням. А от коли люди починають подавати позови до підприємств, які, приміром, знаходяться в зоні бойових дій, або до підприємств, які з інших причин не виплачують зарплату, тоді це потрапляє на контроль.

За статистикою, найбільше підприємств-боржників у Сумській області – 6305; на другому місці Київ – 3784; на третьому місці Дніпропетровщина – 2456 проваджень по заборгованості.

Ви говорити саме про позови. Про вже відкриті провадження.

Де є присутність України, там відслідковуються позови, за якими, цілком імовірно, будуть позитивні рішення щодо виплати зарплати

Чому в переліку підприємств-боржників не фігурує Луганщина?

Ми з вами говоримо про позови, які відслідковуються у відповідних статистичних дослідженнях. Ми не обговорюємо конкретні цифри щодо точної кількості випадків заборгованості по зарплаті. Ми говоримо про кількість позовів. Це чинні позови, які в реальній дійсності можна відслідкувати, і за якими на сьогоднішній день проводяться провадження залежно від заборгованості. З Луганщиною все набагато складніше, тому що на сьогоднішній день вона практично повністю окупована. Там залишилася дуже невелика кількість населених пунктів, які нині під контролем України. Тому інформації щодо підприємств Луганщини немає. Там, де є присутність України, там відслідковуються позови, за якими, цілком імовірно, будуть ухвалені позитивні рішення щодо виплати людям заробітної плати.

Які ще можуть бути причини невиплати заробітної плати, не пов’язані з війною?

Не просто так на сьогоднішній день українське законодавство передбачає велику відповідальність керівників підприємств за невиплату зарплати. За це передбачена відповідальність, нагадаю, від адміністративної до кримінальної. В будь-якому випадку передбачено, що якщо підприємство працювало, але не виплатило зарплату і нині в боргах перед людьми, то всю відповідальність має нести керівник. Ще раз нагадаю, послаблення відповідальності передбачається тільки для керівників, які зможуть довести об’єктивність невиплати заробітної платні. Умови, пов’язані з воєнними діями, поширюються тільки на тих, хто може довести, що вони об’єктивно не могли заплатити. Якщо підприємство розташоване десь, приміром, на Західній Україні, якщо в нього не було влучань безпілотників, але у підприємства раптом виник борг, то керівник буде нести відповідальність, незалежно від умов бойових дій. Є багато причин, через які підприємство може не виплачувати зарплату, і всі ці випадки є предметом для серйозного розгляду в тому числі і в судових органах.

"Профспілка є першим захисником і адвокатом людей"

Як можуть вплинути на боржника самі працівники, окрім позову до суду?

Набагато більше можна досягти, якщо ваші вимоги організовані. В будь-якому випадку на підприємстві має бути профспілка, яка захищає інтереси працівників відповідно до галузевої угоди і тих засадничих речей, на яких ця профспілка створюється. Профспілка є першим захисником і адвокатом людей. Вона допомагає людям оплачувати послуги професійних юристів, для того, щоб захищати їхні інтереси. Вона консолідовано виступає, як представник працівників, у переговорах з роботодавцем. Тому що одна справа, коли людина, не дуже обізнана в юридичних нюансах, приходить до роботодавця і той його просто відправляє геть, і зовсім інша справа, коли є організований колективний позов, коли є належні представники, підготовлені належним чином, і коли є оплачені професійні юристи. В такому випадку роботодавцю буде набагато важче уникнути відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати. І ще один важливий момент. Якщо людина має заборговану заробітну плату, і роботодавець її не сплачує, є ще відповідний відсоток від загальної суми боргу – це кошти, які додатково мають сплачуватися людині у зв’язку з тим, що зарплата не виплачена вчасно. Є облікова ставка, яка нараховується для того, щоб людина не втратила кошти. Якщо заробітна плата не виплачена, наприклад, у зв’язку з інфляцією, відповідно, вона знецінюється. Для таких випадків теж українське законодавство передбачає відповідальність роботодавця за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Але ж профспілки є не на всіх підприємствах. Вони є напевно на великих державних підприємствах.

Не обов’язково це великі державні підприємства. Сьогодні людина, яка працює, повинна розуміти, що у випадку будь-яких проблем, пов’язаних зі співпрацею з роботодавцем, вона повинна мати когось, на кого можна буде опертися. Хтось має бути її захисником. Сьогодні є достатньо багато профспілкових організацій, до яких можна вступити і які будуть профільно, виходячи з того чи іншого виду діяльності, захищати ваші інтереси.