Грегор Розумовський, Наталія Розумовська, Євгеній Агарков у студії Радіо Культура
У музеї "Андріївська церква" Національного заповідника "Софія Київська" триває виставка, присвячена гетьманському роду Розумовських. Символічно, що саме в часи гетьманування Кирила Розумовського було зведено Андріївську церкву — один із найвеличніших храмів Києва. На виставці представлені унікальні експонати з фондів Національного заповідника "Гетьманська столиця", наприклад, універсал із підписом Кирила Розумовського та печаткою Війська Запорізького (1763 р.), переданий у 2018 році нащадком гетьмана Грегором Розумовським. Також на виставці представлений портрет гетьмана роботи художниці Наталії Павлусенко, подарований у 2025 році родиною Розумовських. Грегоре, ви часто буваєте в Україні. Нещодавно, знаю, придбали житло в Києві, оскільки давно про це мріяли. Як у вас з українською мовою?
Грегор Розумовський: Мені прикро, що поки я не володію достатнім рівнем української, щоб вільно спілкуватися нею і відповідати вам. Тому моя дружина Наталія буде допомагати з перекладом. За останні кілька років ми були 3-4 рази в Україні. Мої візити в Україну, це не тільки про історію, це щось персональне і особисте.
Наталія Розумовська: Ми користуємося будь-якими можливостями розмовляти українською. Ми шануємо українську мову, і показуємо, що вона – і наша реальність, і наше майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення ви активно підтримуєте Україну. Зокрема, працюєте в сфері протидії дезінформації та фейкам. Розкажіть, чим ви зараз займаєтеся і над якими проєктами працюєте?
Грегор Розумовський: Я завершив багато проєктів з протидії пропаганді. Зараз наша робота потребує дещо інших кроків та підходів, оскільки росіяни продукують все більше і більше дезінформації. І ця пропаганда чимдалі стає іншої якості. Тому нам потрібно і протидіяти інакше. Я працюю, в першу чергу, з західною німецько- та французькомовною аудиторією. Але, повторюся, зараз ми шукаємо нові підходи до нашої роботи і нашої аудиторії.
Як, на вашу думку, змінюється сама російська пропаганда? Ми пам'ятаємо,що на початку повномасштабного вторгнення Росія "прогрівала" наше суспільство одними методами, зараз – зовсім іншими. На які точки Росія тисне зараз?
Грегор Розумовський: Ми побачили це на прикладі виборів в Молдові, коли вони вперше фізично платили гроші простим людям на вулиці, щоб вони поширювали дезінформацію, робили ролики для TikTok, Instagram і Telegram. Раніше росіяни працювали з армією ботів. Це звісно триває і зараз. Приміром, дрони, які порушили повітряний простір Польщі, були випущені не для того, щоб напасти на Польщу. А для того, щоб збурити, налякати суспільство. Росія випробовує реакцію. І це щось нове. Вони провокують і дивляться, що буде далі.
Наталія Розумовська: І при цьому все ще продовжує працювати армія ботів. Тобто Росія тисне з усіх боків. Росіяни використовують в Європі та Америці так званих корисних ідіотів, які також діють за гроші. І тільки за гроші. Бо жодної ідеології там немає.
Як ви сприймаєте відкриття виставки і повернення своєї родини в український публічний простір?
Грегор Розумовський: Оскільки я історик, у мене багато друзів і знайомих з музейної сфери. Це мене знову і знову притягує до музеїв. Я хотів би сконцентруватися на нашому сьогоденні і майбутньому.
Ви нещодавно показували моєму колезі вашому доброму другу Акіму Галімову, який займається проєктом "Реальна історія" унікальний музичний інструмент – торбан, який нагадує і гітару, і кобзу, і бандуру. На цьому інструменті грав Андрій Розумовський, син останнього гетьмана України. І ви свого часу хотіли цей інструмент відновити в Україні, знайти когось, хто міг би також зіграти на ньому. Чи вдалося вам це?
Грегор Розумовський: Це не адаптація бандури, це джентльменський, або панський торбан. Його часто називають панська бандура (гібрид народної бандури і торбана, що побутував у світському, переважно панському та міщанському середовищі – ред.). Вона дуже-дуже складно сконструйована, відтак на ній дуже непросто грати. Треба володіти технікою гри на цьому інструменті. У Андрія Розумовського було три таких інструменти. Ми точно знаємо, що один згорів в 1850-х роках. Другий такий інструмент зник. Ми не знаємо, де він, можливо, в музеях. Залишився один, який на сьогоднішній день в ненайкращому стані. Ми не знаємо, чи можна його відновити настільки, щоб він міг грати.
Наталія Розумовська: Цьогоріч цей інструмент оглядав майстер, кобзар, історик, археолог Михайло Товкайло з Переяслава з музею музичних інструментів. Він відвідав Відень, де читав лекції у консерваторії. Пан Михайло фотографував наш інструмент, знімав з нього мірки і сказав, що спробує зробити з нього копію. Цей інструмент унікальний, і майстер нам постійно це повторював. Тож можливо йому вдасться повторити цей унікальний інструмент.
КОНТЕКСТ:
Грегор Розумовський народився у Німеччині, нині проживає в Австрії. Він – нащадок останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Якби Гетьманщина продовжила своє існування, то потенційно саме Грегор Розумовський міг би бути гетьманом України, оскільки одним з останніх указів гетьмана Кирила Розумовського була спадкова передача влади в межах його роду.
Зараз Грегор Розумовський – це австрійський історик, політичний, громадський та культурний діяч. У 2024 році він відвідав історичну батьківщину свого предка, побував у Запоріжжі, на острові Хортиця.
З кінця 1980-х років він активно захищає і просуває українські інтереси у західноєвропейських суспільно-політичних колах. З 1991 року він практично щороку приїздить до України.
