Ілюстраційне фото: LexInform
Що таке авторське право?
Що таке авторське право взагалі і якими положеннями воно захищене і в яких випадках?
Марина Котеленець: Авторське право виникає у фізичної особи, яка створила твір будь-якої форми. І саме фізична особа є первинним автором твору і первинною особою, яка набуває авторське право на обʼєкт інтелектуальної власності. Незалежно від того, чи оприлюднений твір, чи він виданий, по факту створення твору виникає авторське право. Потім вже автор може робити з цим твором що завгодно – і видавати, і показувати, оприлюднювати, використовувати на власний розсуд. Ще треба додати, що авторське право поділяється на немайнове та майнове право. Немайнове право належить лише автору як фізичній особі. Це право на ім'я, право на псевдонім, право на цілісність твору, право на певні його уявлення, який це має бути твір, — зміст, форма, моральний сенс. Це дуже важливо, бо немайнове право захищається так само, як і майнове, й іноді зустрічалися випадки, коли були позови до суду саме через порушення немайнового права.
І майнове право – це вже матеріальна частина об'єкту інтелектуальної власності. Це можливість заробляти цим твором, отримувати дохід за використання цього твору, можливість надавати або забороняти використовувати цей твір, можливість передавати його в спадок, можливість продавати ці авторські права. Все те, що стосується вже комерційної сторони використання авторських прав і об'єкта інтелектуальної власності. І, до речі, саме майнові авторські права можуть вже належати не лише автору-фізичної особі, але й іншим фізичним особам, юридичним особам, які отримали ось це авторство за законом або за правочином.
А як давно у нас так прискіпливо ставляться до поняття авторського права в Україні і що передувало цьому?
Наталія Домот: Особливого статусу авторське право набуло з самого початку створення незалежної Української держави. Але, в силу того, що все це було якось незібрано в єдиному місці, було багато порушень і ми, як держава, були декілька разів в переліку "піратських" країн. Державі довелося докласти чимало зусиль для того, щоб це побороти. В кінці-кінців був ухвалений новий закон. В 2022 році була ухвалена нова редакція цього "Закону про авторські та суміжні права". Там більш розширено перелік (творів, що підпадають під захист авторським правом — ред.), тому що з часом мінялися і форми використання, і порядок використання, і взагалі багато змін перетерпіло саме поняття авторського права. Але терміни охорони і використання самого авторського права залишилися ті, що і були.
Тому на сьогоднішній день є позови за неправомірне використання авторського права і на підставі цього в Україні намагалися створити цивілізований суд, судову інстанцію, до якої би подавали позови щодо порушень авторського права. Він був створений в 2017 році — Верховний суд інтелектуального права, але, на жаль, на сьогоднішній день він так і не запрацював. Тому всі позови розглядаються в загальному порядку в господарських судах і це дуже затягує час. Спеціалістів мало і вони коштують дуже дорого. Не кожен автор може собі дозволити подати позов до суду. Наші топові автори, які мають великі гонорари, ще спроможні захистити свою матеріальну сторону, а молоді автори, на жаль, не можуть.
А взагалі, як встановлюється авторське право в Україні? Воно має бути засвідчене в відповідних інституціях? Чи достатньо просто того, що ти автор і є твоє імʼя на палітурці книжки, афіші чи сайті, в титрах?
Наталія Домот: Авторське право взагалі виникає з моменту, як тільки автор щось створив і воно має якусь форму — паперову, електронну, будь-яку.
Марина Котеленець, Наталія Домот та Наталія Грабченко в студії Радіо Культура
Доведення, так?
Наталія Домот: Так, доведення вже до кінцевого продукту. Сама ідея не захищається авторським правом. Як тільки твір має логічний кінець, все, авторське право є. І по закону про авторські права немає обов'язку автора його десь реєструвати. Але для того, щоб захистити свої права і зафіксувати право авторства, що ти перший автор і єдиний оригінальний, у нас є інстанція — Національний орган інтелектуальної власності, який займається реєстрацією авторських прав. І автор має право зареєструвати свій твір, подати документи, опис цього твору, і йому видадуть свідоцтво про авторські права, що він є оригінальним автором. Але це платна послуга.
Елтону Джону писати обовʼязково?
Як авторське право сьогодні взагалі працює в Україні? Чи врегульовано воно настільки, щоб не виникало суперечок, щоб несанкціоноване виконання творів не було можливим? Законодавство в нас завжди виконується в цьому сенсі?
Марина Котеленець: Слава Богу, що законодавство є, що закон був прийнятий і в новій редакції. Проте ніколи ніде немає бездоганних законів. Ми ось тут сперечалися, наскільки зараз наше українське суспільство і культурна спільнота змінилися саме в плані дотримання авторських прав. Мені здається, те, що я бачу за ці останні роки, все ж таки зміни є, певні зрушення в напрямку дотримання авторських прав можна побачити. Я повʼязую це з активізацією нового покоління. Люди 20-30 років мають уявлення, що це світова, цивілізована норма — дотримання авторських прав. Тому ось в нашій практиці (а ми працюємо з театрами), я спостерігаю, як більше з'являється молодих керівників театрів, які заздалегідь думають про авторські права і про отримання дозволу від авторів на використання творів. Хоча дійсно порушення все одно залишаються. Іноді виникають дуже складні ситуації, які розв'язати непросто. Але для цього, власне, є фахівці, організації, які спеціалізуються саме на цих питаннях.
А от якщо театральний режисер хоче використати у виставі музику іноземного автора, наприклад, Елтона Джона, то цей твір можна буде взяти чи треба писати Елтону і питати дозвіл?
Наталія Домот: У нас є організація колективного управління, яка представляє музичну сферу всього світу на території України. От до неї потрібно звернутися, якщо ви хочете виконувати якусь пісню чи музичний твір в своїй виставі, і отримати від них дозвіл з фінансовими умовами, які потрібно буде сплатити. Тоді ця організація збирає кошти і надсилає їх тій організації або тому продюсеру, хто представляє цього автора.
Службовий твір і твір на замовлення
Наталія Домот: Якщо йдеться про автора українського, то у нас існує, окрім поняття незалежного автора, ще авторське право на службовий твір і авторське право на твір на замовлення. Це також діючі договори, які породжують авторське право, особливо в театральній сфері. Що собою являє службовий твір? Службовий твір – це твір, який створений на замовлення роботодавця працівником. Це може бути сценограф, режисер, хто завгодно по творчій діяльності. І в межах своєї діяльності на заробітну плату, він створює цей твір. Але для цього підписується договір. В цьому договорі конкретно обумовлюється, що створюється, кому переходять виключні майнові права. За замовчуванням виключні майнові права на службовий твір переходять до роботодавця. Якщо всі виключні майнові права переходять до роботодавця, то за автором залишається право на отримання винагороди, коли цей твір почне використовуватися, якщо це передбачено в самому договорі. Якщо в договорі передбачено, що ці всі твори, які він створює, входять в його безпосередні функціональні обов'язки, наприклад, в театрі, тоді він не буде отримувати окрему винагороду. Але це все прописується в положеннях театру, в трудовому договорі. Твір на замовлення ж створюється зазвичай автором зі сторони.
Ви, мабуть, не оминули своєю увагою те, що зараз точиться взагалі в інформаційному просторі з кейсом авторського права. Йдеться про заяву Юрія Рибчинського, коли він сказав, що "хор "Гомін", звичайно, талановиті молоді хлопці й дівчата, але для мене вони просто злодії, тому що вони виконують мої твори без наданого дозволу". Потім було продовження, коли його син Євген Рибчинський, даючи інтерв'ю, стверджував, що "ми з Антоніною Матвієнко погодили всю ситуацію на використання наших творів, але є ще Світлана Поклад, яка є дружиною, вдовою, нащадком і власницею прав на твори Ігоря Дмитровича Поклада, і Антоніна не може використовувати і виконувати їх в концертних програмах, тому що те, що виконувала мама, – це не підстави, що може використовувати вона". Як ви на це дивитесь як фахівці?
Наталія Домот: Я так думаю, що, швидше за все, тут сукупність людського фактору, саме людського і нічого іншого. Тому що кожен виконавець, якого звинувачують у порушенні цих прав авторів, він один десь думає, що якщо мама виконувала (як в частині Тоні Матвієнко), значить, має право, воно все погоджено, і можна продовжувати виконувати ці пісні. Може, з якоїсь частини — нерозуміння дії самого авторського права. Я читала теж інтерв'ю Рибчинських, там написано було, що в хору "Гомін" не допрацював їх менеджер, він не погодив оці всі права. Але вони швидко це залагодили, принесли свої вибачення, принесли йому гроші і погодились співпрацювати далі. А далі він зазначив, що, мовляв, на Тоню Матвієнко чекають судові позови і чим довше буде затягуватися вирішення цього питання, тим жорсткішою буде позиція, я думаю, самої Світлани Поклад.
Тобто треба не гаяти час, а все-таки узгоджувати такі речі…
Наталія Домот: Ти ж знаєш, чиї ти пісні виконуєш. От якщо ти знаєш, чиї ти пісні будеш виконувати, ну простіше звернутися, перестрахуватися, навіть якщо з позиції виконавиці, й запитати, "моя мама виконувала, я можу продовжувати виконувати?" Хоча б на людському факторі, хоча б усно, а потім вже б вона розуміла, їй дають це право, не дають це право.
Марина Котеленець: Можна також додати, що окрім дозволу на виконання, іноді, коли виконавець переробляє твір, власна інтерпретація, власна трактовка, аранжування, якщо це музичний твір, він має брати дозвіл і на цю переробку. Бо ми знаємо ситуацію, яка виникла з піснею "Два кольори" Олександра Білаша і Олега Скрипки, бо Скрипка не взяв дозвіл на переробку. І був також великий скандал, і були позови до суду. І тут було порушення немайнового права, бо спадкоємці Білаша вирішили, що вони не можуть погодитися з такою інтерпретацією, яку зробив Олег Скрипка.
Як отримати винагороду?
Якщо говорити про майнове право, то яким чином виплачується винагорода? Це ж не одна людина йде до іншої і в конверті передає гроші. І що з податками?
Наталія Домот: Автор як субʼєкт авторського права, має право представляти свої майнові інтереси особисто, підписуючи договір, наприклад, з театром, через повірену особу або передавати свої майнові права до організації колективного управління. У нас на території України зараз, мені здається, 18 чи 19 організацій колективного управління.
А раніше була одна державна, так?
Наталія Домот: Раніше була одна державна. Потім вона почала дробитися, почали з'являтися конкуренти. Ну, те, що було там, тоді це страшне і сумне.
Тобто нинішній варіант, він кращий, так?
Наталія Домот: Коли почали роздирати оцю одну організацію, тоді почало це творитися, автори не розуміли, кому потрібно давати права. Користувачі не розуміли, у кого брати ці права, тому що кожен розказував, що це мої права, цих авторів смикали, обіцяли їм багато. В 2022 році був оновлений закон, а в 2018 році був ухвалений закон, який регулює роботу організацій колективного управління, тому що їх уже дуже багато. І саме там прописано більш-менш порядок, хто як з цих організацій і що має представляти.
Якщо автор передає свої права в управління комусь, делегує повноваження представляти його інтереси, то тоді сплачує податки і звітує по його доходах організація колективного управління або театр, якщо він з ним підписує договір. Тобто, хто виплачує гроші, той і звітує, і утримує податки. На сьогоднішній день авторська винагорода – це пасивний дохід, якщо він виплачується у вигляді роялті, тобто періодичних платежів. Із пасивних доходів утримуються два податки — податок на доходи фізичних осіб за ставкою 17 % і військовий збір — 5 %. На жаль, пасивні доходи авторам на пенсію не йдуть. Тому актор не буде отримувати пенсію з цього доходу.
СУСПІЛЬНЕ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ЗГАДАНІ В ЦЬОМУ ЕФІРІ СПІВАКИ ТАКОЖ МОЖУТЬ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ВИСЛОВЛЮВАНЬ ДИРЕКТОРКИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЛІГИ АВТОРІВ МАРИНИ КОТЕЛЕНЕЦЬ ТА ЕКОНОМІСТКИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЛІГИ АВТОРІВ НАТАЛІЇ ДОМОТ.
