Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Основним рушієм економіки в Україні на сьогодні є сільське господарство"
Як можна оцінити цьогорічний урожай в Україні?
Ми в таких тяжких умовах перебуваємо впродовж трьох років великої війни. Основні проблеми у світі – це погодно-кліматичні зміни. А в Україні найбільша проблема – це війна. Ніхто не очікував, що навіть в умовах війни ми зможемо так потужно працювати. Основним рушієм економіки в Україні на сьогодні є сільське господарство. Тобто, щоб не сталося, ми будемо триматися. Нас завжди хвилювало те, що ми могли реалізовувати свою продукцію. Незважаючи на те, що ми втратили понад 30% сільськогосподарських земель, ми можемо використати на внутрішньому ринку максимум 25% того, що виробляємо. Решту нам потрібно експортувати. Тому проблеми експорту залишаються одними з ключових. Передусім йдеться про торгівлю з ЄС. У 2021 році, коли ми зібрали історичний врожай – 108 млн тонн зернових культур, ми працювали на світовому ринку, проте Європа нас обмежувала великими квотами. Проте в 2022 році ЄС нам допоміг, знявши всі обмеження. Тому ми легко продавали те, що в нас було.
"Каховську греблю треба відновлювати заради накопичення води"
Що буде з нашими меліоративними можливостями в майбутньому?
Україна має найкращі у світі чорноземи і мала забезпечення водою всіх потреб в аграрній сфері. Дефіцит почав з’являтися останні 5-10 років. Проте якщо ми будемо використовувати досвід багатьох країн, які вже не можуть взагалі займатися сільським господарством, то ми ще зможемо витримати мінімум 50 років, нарощуючи потенціал у плані збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Нам потрібно думати про меліорацію, зрошення, дбати про джерела водопостачання, які в нас є. Є проблема, яку не можна усунути – це видобуток газу. Після його видобутку в свердловину заливають воду. Це вода, яка повинна йти на зрошення. Каналізаційне забруднення річок зменшує обсяги води, яку можна буде потім використовувати. І це не лише в Києві, а по всіх наших водоймах. Водойми слід розчищати і поглиблювати. В деяких місцях слід бурити свердловини і викачувати воду. Каховська ГЕС забезпечувала водою для зрошування майже 400 тисяч гектарів землі. Нам потрібно відновити станцію після Перемоги України і наповнити водою сховище. На найближчі 5 років для цього потрібно мінімум 2 мільярди доларів.
Але ж це питання дискусійне. Деякі науковці обстоюють позицію, що відновлювати Каховську ГЕС не слід.
Кажуть, що там виникли унікальні лісові ділянки, а також там почали розкопувати древні споруди, і треба, щоб змінився ландшафт, а потім – зробити там природний заповідник. А те, що ми маємо суттєві втрати врожаю, то байдуже, для українців вистачить, а експорт – це, мовляв, необовʼязково. Думаю, такі підходи будуть враховані, але більшість наполягатиме на тому, щоб відновити цю греблю. Гідроелектростанцію, можливо, і не треба робити, але накопичена там вода для найближчих 20-30 років буде надзвичайно важливою. Без неї ми не зможемо врятувати від голоду мільйони людей на планеті.
Леонід Козаченко. Фото: Українська аграрна конференція
"Деякі шкідливі елементи вперше зʼявилися на наших землях"
Розкажіть докладніше про зараження ґрунту внаслідок бойових дій. Чи можна цю землю знезаразити?
Є заборонені види зброї. Це фосфорні вибухові речовини. Такими фосфорними бомбами росіяни атакували Україну в 2022-му та 2023 роках. Результат їхнього негативного впливу та залишки шкідливих речовин ми вже побачили, особливо у 2024 році. Також були й інші види вибухівки, тому знаходять такі шкідливі речовини, яких раніше ніколи не зустрічалося. Що стосується фосфорних бомб, то є методики очищення ґрунтів. А от інші шкідливі елементи — навіть не можу згадати їхні назви — вперше зʼявилися на наших землях, де ми вирощуємо зернові, олійні, овочеві культури, і методик очищення ще немає. Ми залучили іноземних фахівців, і наші науковці займаються цим питанням. Звісно, це потребуватиме часу і великих коштів.
Такої ситуації, як у нас зараз, за останні десятиліття не мала жодна країна. У Вʼєтнамі, Афганістані були певні тяжкі елементи у землі, тож її складно було використовувати для вирощування зернових та інших культур. Але такої кількості шкідливих елементів, як зараз у нас, не було ні в кого. Ми будемо першими, хто долатиме ці проблеми. Це буде непросто.
КОНТЕКСТ
Попри терористичні російські обстріли українські аграрії продовжують забезпечувати продовольчу безпеку, повідомили напередодні у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, інформує "Голос України".
За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, станом на 2 жовтня 2025 року зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано майже з 7,434 мільйона гектарів (65% від запланованого), намолочено 31,549 мільйона тонн зерна за середньої урожайності 42,4 центнера з гектара.
Зокрема, динаміка збору є такою:
- пшениці — зібрано 22 525,8 тис. тонн на площі 5 020,3 тис. га.;
- ячменю — зібрано 5 330,3 тис. тонн на площі 1 345,6 тис. га;
- гороху — зібрано 626,6 тис. тонн на площі 266 тис. га;
- кукурудзи — 2 059,9 тис. тонн на площі 405,4 тис. га;
- інших — зібрано 879,6 тис. тонн на площі 315,8 тис. га.
Серед областей-лідерів:
Одеська область — зібрано 3 707,3 тис. тонн з площі 1 115,1 тис. га;
Вінницька область — зібрано 2 426 тис. тонн з площі 437 тис. га;
Кіровоградська область — зібрано 2 223,8 тис. тонн з площі 541,3 тис. га;
Хмельницька область — зібрано 2 182,3 тис. тонн з площі 317,5 тис. га.
Щодо збирання олійних культур:
- ріпаку — зібрано 3 303,2 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га;
- сої — зібрано 2 231,1 тис. тонн на площі 1 006,20 тис. га;
- соняшнику — зібрано 5 535,3 тис. тонн на площі 3 017,8 тис. га.
Також в Україні продовжується збирання цукрових буряків, до звітної дати було викопано на 49,8 тис. га, або 25% від запланованого; накопано 2,416 млн тонн, середня врожайність становить 485,6 ц/га.
Тим часом в Україні обсяги валового збору сої зросли на 33%, а експорт – на 28%, порівняно з попереднім сезоном. Про це інформує Українська зернова асоціація. Минулого і нинішнього маркетингового року посівна площа під соєю збільшилася на 40% відносно позаминулого і минулого року. Загалом протягом трьох останніх років структура посівних площ олійних змінилась на користь сої. Хоча її врожайність скоротилася на 6%, обсяги валового збору сої піднялися на 33% і побили за цим показником рекорд.
Як зауважує Українська зернова асоціація, "рекордний урожай сої у 2024/25 МР вплинув на поведінку цін. Цілий сезон соя була найдешевшою олійною, що й вплинуло на зниження інтересу до її вирощування. В новий сезон ринок сої увійшов з 10%-им митом на експорт сої. Ситуація на сумісних ринках сої та ріпаку, які підпадають під дію цієї норми, схожа – експорт фактично зупинився. Поки питання повноцінного експорту не вирішено, ринок адаптується. Експортна модель змістилася з сої на олію та шрот, як за період дії мита (4-16 вересня поточного року), так і у порівнянні з відповідним періодом минулого року".
