Фото надане артистом
"Я почав думати про те, що хочу до свого 35-річчя випустити два альбоми. І я майже встиг, тому що другий альбом вийде 31 жовтня"
З днем народження тебе, многая літа! Зичимо натхнення й безпеки, щоб все в тебе було добре! Ти готовий сьогодні святкувати? Який план на цей день?
Дуже дякую за привітання. План на цей день? Жити в природі. Я зараз в горах, і тут якраз така ситуація, що я побачив найменшу пташку України.
А назву знаєш?
Золотомушка. Вона вдарилась у вікно, ми її підняли, і вона в мене оклигувала на долоні. Ми прочитали про неї в інтернеті. Менше за неї тільки колібрі.
Ого, дуже красива, я прямо зараз подивився в інтернеті!
У неї чубчик жовтий.
Такий ірокез, знаєш?
Я якраз подумав, що було б прикольно, якби в Україні з'явились барбершопи, де роблять такі автентичні зачіски, як у птахів. Зачіска "золотомушка" може бути, з таким меліруванням на голові. [Сміється — ред.]
А зараз із пташкою все добре, ти її відпустив?
Вона оклигала і полетіла. Зібралась — і так швидко шмигнула.
То вона вітала тебе.
Так, мабуть, вона прилетіла привітати. П'ять хвилин побула на долоні — і полетіла.
Звучить, як історія для пісні.
Стовідсотково воно надихне мене на щось веселе, тепле і приємне.
Тобі сьогодні 35 років, це, в принципі, ювілей. Ти взагалі як ставишся до таких подій? Чи ти до цього думав, "о, мені 35 років, треба щось зробити?"
В мене, мабуть, почався відлік прискорення на початку цього року. Я почав думати про те, що хочу до свого 35-річчя випустити два альбоми. І я майже встиг, тому що другий альбом вийде 31 жовтня. Так вийшло, що воно на мене позитивно вплинуло, саме ось ця настанова на початку року. І я почав більше задумуватись про те, щоб більше працювати в музиці. І от зараз мені 35-ть, а в мене відчуття, наче я собі викуражив на рік помолодшати.
Фото надане артистом
Ми бачили твій болючий допис, цитую: "Так вже склалось, що я суну той важкезний стілець українського репу і нема змоги від нього подітись. Найбільше забавляють покидьки, що по стандарту ненавидять українську культуру, вибираючи іноземний продукт. Найцінніше, чого я навчився за роки, — це не сподіватись і тягнути цей стілець, доки є сил." Звучить, як крик душі, то в чому проблема?
Думаю, проблем немає. Просто люди вибирають слухати завжди іноземну музику. І така тенденція, що що б музиканти чи творчі люди не робили в Україні, це все одно має певне клеймо меншовартості. На українську музику не звертають увагу просто через те, що вона українська. Не всі, звичайно. Є дуже багато людей, які за час повномасштабної війни почали слухати українську музику, перейшли на українську мову.
А чому такий болючий допис? Тому що він до пісні. Пісня агресивна, крайня пісня, яку я випустив, вона називається "+380". Це кодовий номер українських номерів і така самоідентифікація репрезентативна, щось таке. Тобто, якщо читати допис і не слухати пісні, то може здатись, що в мене поганий настрій. Але насправді я завжди до всіх треків, які роблю, ставлюсь натхненно. І дуже добре обдумую, що можу сказати людям, що я можу принести в цей світ. Тобто це не ниття точно, а більше як сила працювати далі.
"Альбом "Кров", що вийде вийде 31 жовтня, це альбом з Вохою, ми працювали над ним сім років. Дружу з Вохою я вже десять років. Ще з моменту дружби ми почали складати концепт, довготривалий концепт. І назва з'явилась сім років тому, а зараз він врешті дійшов до свого завершення"
Пісня "+380" увійде в твій альбом "Кров", що вийде 31 жовтня. А розкажи про нього більше.
Так, це пісня як промо до альбому, але вона в альбом не увійде. Це альбом "Кров", що вийде вийде 31 жовтня, і це альбом з Вохою, ми працювали над ним сім років. Дружу з Вохою я вже десять років. Ще з моменту дружби ми почали складати концепт, довготривалий концепт. І назва з'явилась сім років тому, а зараз він врешті дійшов до свого завершення. Альбом містить 20 треків, деякі з них вже вийшли в світ. Це "Мати ціль", "Вєтєрок", "Працюй далі", "Брудна Любов". І там буде 14 нових треків. Альбом тривалістю в годину і 5 хвилин. І його основний концепт у тому, як можна стати щасливим, вибравшись зі своєї зони комфорту, з периферії, з маленького містечка і перетворитись з людини, яка нарікає, на людину, яка здобуває і шукає, як радіти кожному дню.
Ти сказав, що назва альбому "Кров" з'явилась сім років тому. Мені цікаво, який сенс тоді ви закладали в цю назву? Тому що для мене це щось про ідентичність, про те, ким ми сьогодні є. Які тоді сенси закладались?
Саме такий концепт, але він по-своєму різносторонній, тому що він не тільки про ідентифікацію особистості як українця, а він також про батьківські комплекси, про молодість, про те, що ти молода кров, яка хоче здобувати, дивлячись на батьківський досвід, на досвід тата, мами. В кожного ситуації різняться, але є й спільне. Це схожий шлях із важкості, наче ти здобуваєш усе з нуля, наче ти нічого не маєш і поступово йдеш із відчуттям тієї важкості, доводиш собі, що стаєш щасливим, що все це ти здобув сам. Головне — зберегти це настільки, аби не втратити голову.
