Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Путіну вже місяць, як доповіли, що Покровськ взятий"
Пане Павле, які тенденції зараз можна побачити, говорячи про ситуацію щодо битви за Покровськ? Яка там зараз ситуація?
Ситуація динамічна, але є сталі тенденції, які вже дають уявлення про загальне розташування сторін. З одного року, Путіну вже місяць, як доповіли, що Покровськ взятий, а через місяць виявилося, що місто не взяте, а "в оточенні". І це оточення теж виявилося авансом. Навіть z-блогери критикують Герасимова (начальник Генштабу ЗС РФ – ред.), викриваючи брехню цього "полководця". Тож що робити Путіну з Герасимовим? Передусім, треба підтвердити ці брехливі заяви. Тому саме зараз на ці ділянки кинуто окупантами максимум з усіх сил.
Втім зі стратегічної точки зору що ми маємо? Росіяни намагалися оточити Покровську агломерацію. Це був найбільш вигідний спосіб дії для них й Герасимов вже навіть розповів, скільки бригад вони нібито захопили, найбільш потужних бригад України. Сьогодні росіяни розповідали, що знищили одну бригаду, якої насправді взагалі не існує. Але оточити Покровськ не вдалося. 51-ша російська армія, яка заходила з півночі, розбила свої зусилля на два напрямки. Дуже хотіли проковтнути більше, ніж можуть, тобто охопити Покровськ та Мирноград із півночі, а частиною сил – пробитись в тил Костянтинівки та Дружківки. І саме на цей виступ було кинуто наші максимальні резерви, тому що Дружківський виступ створював небезпеку всьому угрупованню сил на Костянтинівському напрямку. Фактично, це руйнувало їхній тил.
"Довкола Покровська росіяни сконцентрували фактично три армії"
Володимир Зеленський зауважив, що Росія зосередила ось на цьому напрямку величезні сили, настільки великі, що Україна фізично не може протиставити співмірну кількість військових. Попри це, противник не досягає запланованих результатів, але якщо поговорити про ті сили, які Росія кидає на цей напрямок, це додаткові резервісти чи це перекидання з інших напрямків? Які підрозділи росіян взагалі помічені?
Довкола Покровська росіяни сконцентрували фактично три армії. На півдні – Друга армія, це якраз південний напрямок із боку Соледара. З півночі — 51-ша армія, на яку покладені головні зусилля. Це російське об'єднання, яке формується переважно людьми з окупованого Донбасу. Їх росіянам найменше шкода. І там же діє ще і Восьма армія. А якщо додати до цього ще й імпровізований, так скажемо, резерв із бригад морської піхоти, стає зрозуміло, які сили і яка потужність там накопичена. Це такі найбільш підготовлені зʼєднання для ведення наступальних дій.
"Бої в місті триватимуть і їхній результат непередбачуваний"
Поговорімо про тактику просочування, якою росіяни користуються, використовуючи свою чисельну перевагу. Зрештою Володимир Зеленський сказав, що ми фізично не можемо поставити стільки солдатів на фронті. Якою може бути наша протидія цій тактиці, чого ще можуть досягнути росіяни? Чи можемо ми додатковим мінуванням, додатковими технічними засобами опиратися саме такому способу повзучого окуповування наших територій?
Ми бачили, що гвардійці Мадяра (командувач Сил безпілотних систем ЗСУ – ред.) зможуть зробити, але основним тут все одно залишаються люди. Тут треба враховувати, що на відміну від попередніх битв (за Бахмут, за Авдіївку), росіяни урок цей вивчили і діють фактично у форматі штурмових підрозділів, як спецпризначенці, малими групами. Це вимагає значної складності управління і зв'язку для цих підрозділів. Саме тому Сирський (головком ЗСУ – ред.) прийняв рішення про перекидання на цю ділянку Сил спеціальних операцій, українських спецпризначенців. Якраз міський бій потребує високої кваліфікації саме спецназу. І те, що на Покровськ перекинули і ССО, і спецназ ГУР, і ще низку спеціальних підрозділів спеціального призначення, свідчить про те, що бої в місті будуть тривати і їхній результат непередбачуваний.
.jpg)
Павло Лакійчук. Фото: uacrisis.org
Ми можемо витіснити ворога з Покровська, але це дійсно буде дуже складна задача. Як теорія каже, найпростіше не дати ворогу закріпитися. Це може бути важко, але це найбільш зарадний варіант. Коли потім доводиться вибивати, витісняти ворога з уже зайнятих позицій, це може зайняти місяці. Маленький Вовчанськ тому приклад.
"Оточення немає, але за рахунок дронів противник контролює нашу логістику"
Пане Павле, щодо логістичних ланцюжків, багато зараз говорять про те, що вороги намагаються перерізати українські логістичні лінії. А що з ворожими логістичними лініями?
Ну, Покровськ — це вінегрет. Зараз там і наші сили, і сили противника фактично змішані. Там немає суцільної лінії оборони, відповідно, і суцільної логістики. Оточення наших сил немає, але значною мірою дистанційно за рахунок дронів противник контролює нашу логістику і це дуже ускладнює роботу наших сил. З іншого боку, точно так же наші Сили оборони руйнують логістику росіян. Скажімо так, удари спрямовані на логістику з обох сторон, їх зараз значно більше, ніж ця логістика може справитися.
Покровськ наразі є більше політичною, ніж військовою метою для Путіна
Якщо говорити про регулярні інформаційні вкиди, постійний інформаційний тиск з боку росіян довкола Покровська. Навіщо вони це роблять? В чому значення Покровська для них? Чи більше воно політичне, чи, зрештою, військовий сенс взяття Покровська має не менший, аніж політичний?
Покровськ відігравав важливу військову роль саме в плані оборони тилу і забезпечення логістичних маршрутів з Дніпропетровщини на північ Донеччини, коли тримався Торецьк, Часів Яр, Костянтинівка. Фактично він закривав фланг Костянтинівського угруповання наших сил. Коли росіяни вийшли на трасу Покровськ-Костянтинівка, значення Покровська стало з воєнної точки зору зменшуватися. Але так вже вийшло, що в ході оцих багатомісячних баталій Покровськ став центром докладання зусиль з обох сторін і власне, росіяни мали на меті знищити наші сили в Покровську, таким чином зруйнувати ядро. Зі свого боку, Сили оборони України розуміли, що збити наступальний потенціал якраз на цій ділянці найбільш ефективно, тому що росіяни саме тут діють. І тут, очевидно, у росіян політична мета вже перевищує військову доцільність.
Путіну ще місяць тому його військові відзвітували, що Покровськ взятий. Путін цим апелював у розмовах з європейськими політиками, з американцями, з Трампом особисто. Саме політичне значення Покровська, воно не падає, а навпаки зростає. Це єдине місто, яке реально можуть у найближчий час росіяни захопити. А їм позаріз потрібно щось продемонструвати як результат.
"Якщо росіянам вдасться взяти Покровськ, вони намагатимуться підійти з тилу до Костянтинівки"
Пане Павле, якщо оцей результат станеться, що далі?
Покровськ — це траса Покровськ-Павлоград-Костянтинівка. Дехто здіймає зараз хвилю, що росіяни, якщо захоплять Покровськ, то полізуть на Павлоград, на Дніпропетровщину. Я з цим зовсім не згоден, тому що там у нас і оборонні рубежі уже створені, та, власне кажучи, це не є метою російських окупантів. Їхня перша задача — це лінія міст Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ на півдні і Слов'янськ – на півночі. Ось на чому вони концентруються і, очевидно, центр тяжіння битви буде зміщуватись на Костянтинівський напрямок. А у випадку, якщо їм вдасться взяти Покровськ і там зосередити сили, то вони намагатимуться підійти з тилу до Костянтинівки.
"Трамп не боїться “Орєшніка"
На тлі всіх цих процесів, які у нас відбуваються безпосередньо на фронті, на глобальному рівні точаться розмови про ядерну зброю, про нові випробування ядерної зброї з боку США, про новітній нібито засіб доставки "Орєшніка" та ще якісь гіпотетично інші дії з боку Російської Федерації. Водночас в один із попередніх років принаймні один екземпляр “Орєшніка” був знищений в ході української спецоперації. Про що свідчить цей діалог, як він доповнює, пане Павле, інформаційну картину довкола безпосередньо лінії бойового зіткнення?
Росіяни лякали нас "Орєшніком" пів року – рік тому, виявилося, що це неефективно. І про нього забули. Що вони вигадують? Їм потрібно щось зі словом "nuclear", проте нічим полякати в плані ядерної загрози. Тому вони витягують на світ Божий путінські проєкти крилатої ракети з ядерною накачкою, торпеди з ядерною накачкою, концепти 1959-61 року. Всі розуміють, що воно не спрацює, очевидно, окрім президента Трампа. Трамп — основний слухач у цій п'єсі.
А Трамп боїться "Орєшніка"?
Мені здається, Трамп якраз людина, яка нічого не боїться. Не професіонал діє значно рішучіше, ніж ті, хто аналізував співвідношення сил, як це відбувалося за попереднього президента США Байдена. Трампу сказали, що "у нас є стратегічна ядерна тріада", і він тут же це видав. Тепер хай Путін думає про ядерні випробування Сполучених Штатів, і що мав на увазі президент Трамп. На жаль, все одно, треба розуміти, що підвищення ядерної риторики, це з боку Путіна спроба перенести російсько-українську війну, вивести такий додатковий блок, перенести перемови на більш високий рівень. Думаю, що нічого в нього не вийде, але спробу він продовжуватиме.
КОНТЕКСТ
"Орєшнік" – ймовірна російська балістична ракета середньої дальності. За оцінками військових експертів, "Орєшнік" є модифікацією комплексу РС-26 "Рубєж", перший пуск якого, що виявився невдалим, Росія здійснила ще у вересні 2011 року. Як зауважував український військовий експерт Олександр Коваленко, РС-26 "Рубєж" – ракета, відправлена на консервацію після того, як було ухвалене рішення, що її виробництво і продовження цього проєкту з фінансової та інших причин нерентабельні.
По українському місту Дніпро 21 листопада 2024 року росіяни запустили саме те, що розконсервували. У Росії, у тому числі особисто Путін, періодично погрожують "Орєшніком", але чомусь не було інших пусків. Росіяни в "Орєшніку" можуть використовувати або конвенційну бойову частину, або ядерний боєзаряд. Конвенційна бойова частина – це 36 порожніх болванок, без вибухівки. Адже вибухівка на таких висотах і на таких швидкостях у стратосфері вибухне. А кожна з цих 36 болванок – це близько 20 кг тротилу. Сумарно потужність вибуху – 720 кг тротилу. "Чим же погрожують? "Орєшніком" трохи потужнішим, аніж ракета "Іскандер", і трохи менш потужним, ніж ракета Х-22?", – ставить риторичне питання Коваленко. І додає: при цьому собівартість "Орєшніка" майже 80 мільйонів доларів, а "Іскандера" – приблизно 1,5-2 мільйони.
