Зоран Мамдані. Фото: Reuters
4 листопада завершилися вибори мера Нью-Йорка, на яких переміг кандидат від Демократичної партії Зоран Мамдані. Йому 34 роки, і він стане наймолодшим очільником міста за останнє століття, першим мусульманином на цій посаді і першим мером, який має південноазійське коріння. І при цьому він народжений в Африці. Як він прийшов в політику? На скільки очікуваною була його перемога на посаду мера Нью-Йорка?
Чесно кажучи, до цієї перемоги я за ним мало слідкував. Але соціологія показувала високу ймовірність його перемоги. Тому для мешканців Нью-Йорка це напевно не є несподіванкою. Подивімося на його перемогу дещо ширше: чия це поразка, чи справді це поразка, і хто від цього виграє більше, а хто – менше. Здається, що, на перший погляд, програв, умовно, Трамп. Республіканець. Він сказав, що якби він там був, обов'язково б виграв. Але поки Трампа клонувати не пробували, можливо, це зроблять з часом, їх буде дуже багато, і вони будуть скрізь перемагати.
На перший погляд здається, що перемога Мамдані – це перший негативний дзвіночок для Республіканської партії у майбутніх виборах до Конгресу. Але тут може бути інший погляд. В цій ситуації, в такому протистоянні може програти ще власне Америка. Тому що насправді Мамдані є віддзеркаленням Трампа. Його протилежністю. Він такий же епатажний, але з іншим полюсом. І це свідчить про те, що в Америці загалом поляризація – це не те, що буде відбуватися. Це вже відбувається. І хоча вона почалася не сьогодні, зараз її градус набагато потужніший.
Також це може бути проблемою демократів, які зараз нібито здаються переможцями. Вони аплодують: мовляв, у Трампа можна вигравати. Це, звісно, гіпотетично. Просто зараз Республіканська партія асоціюється з Трампом, насамперед республіканці ототожнюють себе з ним. Якщо ми подивимося на погляди цього політика, то це типовий лівий, який хоче підняти податки для багатих, зменшити кількість поліцейських на вулиці тощо. І якщо йому це вдасться зробити до виборів в Конгрес, то це буде бити більше по демократах, ніж по республіканцях. Тому що на його прикладі можна показувати, що роблять демократи. Можливо, це погляд українця на Нью-Йорк дуже здалеку, але у мене виникають саме такі думки, коли я намагаюся проаналізувати цю перемогу.
.jpg)
Олег Лісний. Фото: Facebook
Трамп в свою чергу погрожував, що не буде на Нью-Йорк виділяти кошти. З якими основними політичними гаслами і обіцянками Мамдані йшов на вибори?
Трамп не дивує. Він намагається керувати США в ручному режимі. Не знаю, до чого це в результаті призведе. Є політик, який йде на вибори, а є політик, який вже переміг. Він стикається з реаліями і починає на них реагувати. Тому я б не робив висновок, що всі гасла, які він озвучував, будуть реалізовані. Оскільки я недаремно казав, що це віддзеркалення Трампа. Це продаж електорату, який втомився від дій попередників, котрі не дали те, що мають давати США: не лише американську мрію, а й нормальне прогнозоване життя, комфортне для всіх. А оскільки так не буває, то приходить політик, який каже, що у нього є чарівна пігулка, якою він зараз всіх вилікує. І за нього голосують. Але я не впевнений, що він реалізує все те, про що казав. А якщо реалізує, це може вплинути на бюджет міста. Якщо будуть притісняти багатих, як обіцяв Мамдані, то вони гіпотетично будуть переводити свої активи в інші міста. І це буде впливати на податки тощо. Якщо поліцейським урізати зарплату і зменшити їхню кількість, що теж обіцяв зробити Мамдані, то я сумніваюся, що на вулицях буде більше порядку. Це теж можна буде з часом масштабувати і сказати, що це зробили демократи.
Ми бачимо, що навколо таких мікровиборів склалася цікава ситуація. На них перемагають ті політики, які не асоціюють себе з жодною партією. Це свідчить про те, що є велика криза у демократів, і республіканці теж від цього пішли недалеко. В суспільстві формується інший запит, що зрештою може стати таким собі "чорним лебедем", з яким свого часу намагався гратися Ілона Маск. Пам'ятаєте, він говорив, що створить третю партію? Але Трамп з ним поговорив, і Маск перехотів це робити. Але запит на третю силу є. Чи він реалізується найближчим часом, не відомо. Так само, як, приміром, і запит на жінку-президента США. Попри те, що запит теж є, а жінка все ніяк не може стати президентом.
Чи є бодай опосередкований зв'язок перемоги Мамдані з Україною? Як вплине на нас перемога демократів в кількох округах і безпосередньо мера Нью-Йорка?
Якщо брати суто цю подію, то побіжно вона може вплинути тільки в тому сенсі, якщо це призведе до протистояння великих партій. Тоді український фактор вийде якщо не на перше місце, то на одне з важливих для Трампа. Бо республіканці – це Трамп. Демократи – це для нас якийсь більш розмитий образ. Це не успіхи. І на них треба реагувати. Це не успіх, пов'язаний з внутрішніми проблемами. Тому коли є невирішені внутрішні проблеми, будь-який політик у великій державі продає своєму електорату успіхи за межами. Недаремно в кишені у Трампа умовно лежить кейс Венесуели. Він гіпотетично вважає, що це маленька переможна війна. Тому український кейс теж може знаходитися в кишені як той, який допоможе показати простому американцю, що Америка – потужна держава, президент якої може зупиняти війни. І тому він заслуговує на те, щоб його партія була представлена максимально. Будь-які події можна розглядати в перспективі. І цю подію ми теж можемо розглядати через призму українського питання.
