Milnyk / Фото @_veronikaphototis_ з інстаграм-сторінки millnyk
Milnyk: "Фраза "як мені одному" для мене дуже близька. Бо мені часто люди кажуть, що навіть коли ти в компанії, виглядаєш, як самотня людина. І я собі навіть набив татуювання на руці "як мені одному". Ці рядки дуже запали мені в душу, і я вирішив, що обов'язково треба зробити трек на цю пісню"
Привіт вам! Романе, ти родом із міста Заліщики, що на Тернопільщині, але в ефірі Променя ти розповідав, що в дитинстві не часто чув фольклор, і що твоє захоплення ним розпочалось не так давно. Ти пам’ятаєш, що це був за момент, який змусив тебе загорітись фольклором?
Milnyk: Так, пам'ятаю. Це коли я вже переїхав у Київ і якось випадково натрапив на трансляцію в інстаграмі, де дві дівчинки співали фольклор. Я тоді дізнався, що вони з ансамблю "Кралиця", почав цікавитись, що це таке. А вже коли закінчував естрадно-циркову академію як естрадний вокаліст і переді мною постав вибір, що робити далі, — йти далі на естрадний вокал, чи вибрати щось нове — мені захотілось щось таке, що є не таким популярним, не таким мейнстрімним. Тож я вступив на фольклор і тепер роблю таку музику.
Наступне запитання до Андрія, бо в нього теж є своя історія. В інстаграмі ти писав, що багато років сумнівався в собі і в тому, що ти робиш. І хоча постійно писав музику, вона залишалась у комп'ютері, аж поки в липні цього року ти нарешті не презентував свій перший трек. І відтоді поставив собі за мету розвивати сучасну електронну культуру в Україні. То ти перестав в собі сумніватись? І що було поштовхом нарешті показати людям те, що ти писав собі "в стіл"?
SVYRYD: На даний момент я вже в собі не сумніваюсь так, як це було колись. Поштовхом для мене стало, коли співачка Юля Юріна попросила мене зробити аранжування. Це аранжування ми зробили разом, і я зрозумів у той момент, що можу працювати як саундпродюсер, можу створювати пісні. Можливо, ви знаєте пісню "Церковка", я теж був автором музики.
Ми знаємо, але хочемо, щоб ти з нами поділився й щоб відкрив душу.
SVYRYD: Так. Зараз дуже багато матеріалу назбиралось. Насправді й психологічно важко, коли ти маєш вдома сотні пісень, але розумієш, що в тебе немає свого слухача. І єдина дорога, яка була, — це почати їх випускати. Тому цього року я зібрався з силами й випустив свою першу пісню вже цього літа. І потім я познайомився з Романом, і ми вирішили написати цю другу пісню.
SVYRYD / Фото з інстаграм-сторінки s.v.y.r.y.d
А з чого розпочалась ваша співпраця? І тут хочеться по черзі від кожного з вас почути цю історію.
Milnyk: Можна я почну? Бо в мене ця історія почалась набагато раніше до того, як ми познайомилися з Андрієм. Це було в 2023 році, коли я був на першому курсі і вчився на фольклориста. Там ми співали пісню з Київщини "Стоїть гора високая, та все кам’яная". І там були такі рядки: "Пригортайся, дівчинонько, к другому такому, та й не кажи тої правди, як мені одному." Я в той момент черговий раз прозрів від нашої культури, від нашого фольклору. І фраза "як мені одному" для мене дуже близька. Бо мені часто люди кажуть, що навіть коли ти в компанії, виглядаєш, як самотня людина. І я собі навіть набив татуювання на руці "як мені одному". Ці рядки дуже запали мені в душу, і я вирішив, що обов'язково треба зробити трек на цю пісню. Згодом мені в голову прийшла мелодія, і потім ми випадково познайомились з Андрієм. Він написав мені, а я дуже сильно фанатію з Юлії Юріної, дуже люблю пісню "Церковка", і я знаю, хто є саундпродюсером цієї пісні, я просто в шоці! Тож я просто записав акапеллу й надіслав її Андрієві. Це було в грудні минулого року, й ми почали її робити. Вона мала звучати зовсім по-іншому, ніж звучить зараз. Потім ми зробили паузу майже на півроку, мені здається, якщо не більше. І тоді повністю змінилось звучання і дописались куплети, вони є авторські, це вже не фольклор. І ми вирішили сюди прив'язати тему прощання, розставання, так як вона зараз дуже актуальна. Дуже багатьом людям довелось розлучитись на невизначений термін. І я гадаю, що ця пісня повинна потрапити в серце слухачів.
SVYRYD: "У мене вже були панічні атаки з тої пісні. Бо коли ти робиш, — воно все добре, але в один момент ти застрягаєш і розумієш, що вже не йде. Але якось дотиснули, і потім десь через тиждень я її послухав, і такий: "Блін, та у нас вийшла класна робота!""
Андрію, то як з’явився остаточний варіант? Я зараз кажу про музику.
SVYRYD: Для мене найголовніше, коли з кимось співпрацюєш, — це знайти симбіоз, відчути людину. Не просто зробити ремікс, грубо кажучи, чи накласти аранжування, яке підійде. Коли ми почали першу версію, вона була доволі важкою. Там було багато басу, багато енергії і не відчувалось якоїсь емоції. Але так як пісня була все-таки про розставання, то хотілось добавити трошки суму, коли ти розумієш, що ти з людиною ще разом, але вже скоро ви розійдетеся. І ми взяли паузу на якийсь момент. А потім влітку мені довелось згадати весь свій досвід, який я мав у коханні. І вже на цьому досвіді я відчув емоцію пісні, повністю поміняв аранжування, зробив більш сумні ноти й відчулась енергія. Скажу одразу, пісня писалась важко. Ми її робили десь два місяці влітку, я мав стрес. В понеділок пишу — не виходить, у вівторок пишу — не виходить, і так цілий тиждень, й вона вже була в мене заслухана до дір, я її вже не відчував.
Milnyk: В тебе вже панічні атаки були.
SVYRYD: Так, у мене вже були панічні атаки з тої пісні. Бо коли ти робиш, — воно все добре, але в один момент ти застрягаєш і розумієш, що вже не йде. Але якось дотиснули, і потім десь через тиждень я її послухав, і такий: "Блін, та у нас вийшла класна робота!"
Хлопці, дякуємо вам за таку історію. Вітаємо вас із прем'єрою в "Промінь рекомендує".
Слухати пісню "Як мені одному" від Milnyk і SVYRYD, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
