Фото надане артисткою
Я вдячна своїй родині за підтримку, бо часи були різні, я була різна, стани були різні – а люди завжди були поруч, і це надзвичайно
Многая літа-літа, многая літа, Анастасіє! З днем народження тебе! Спасибі, що ти в нас є! Спасибі за твою творчість, за твоє світло і за те, що ми можемо називати тебе другом – і своїм, і Радіо Промінь.
Дякую, мені дуже приємно, і я насамперед теж хочу вам подякувати за вашу підтримку, бо дійсно, це справжнє. Я вважаю, що дружба між радіо і артистами – це надзвичайно дуже цінно. Дякую вам!
Бажаємо тобі натхнення для творчості, збирати стадіони, вдячних слухачів, дружніх медіа, – знову ж таки, щоб більше розвивалась твоя творчість і ти отримувала від цього задоволення.
Ну а поки що дозволь все-таки до тебе поприставати з питаннями щодо певних – не знаємо – підсумків? Може, ти от сьогодні прокинулася і зрозуміла: "Ой, я стала на рік старше і цьому року я вдячна за те, а от наступного року я планую ось це"? За що ти вдячна року, що минув?
Ой, це дуже-дуже влучне запитання! Я вчора дуже багато про це думала. Знаєте, мені здається, що багато дівчат перед днем народження дуже емоційно крихкі. І я вчора дуже багато підсумовувала. Я насамперед вдячна своїй родині за підтримку, бо часи були різні, я була різна, стани були різні – а люди завжди були поруч, і це надзвичайно.
Також дуже вдячна людям, які є в моєму житті. І людям, які пішли з мого життя, я також дуже вдячна. Люди – це головне.
Ми долучаємось до твоїх цих слів і бажаємо, щоб ця вдячність і оці переваги – і від того, хто пішов вчасно, і від того, хто прийшов вчасно, і хто завжди поруч, поруч з ким ти можеш бути собою, бути різною, як ти сказала, – хай це триває назавжди, на багато літ.
А ще ми прочитали в твоєму інстаграмі, що ти пишеш книжку?
О, Боже, як ви це знайшли? (сміється)
Ну, вміємо. Цей процес триває чи він вже на фініші, чи він на паузі взагалі?
Цей процес триває вже багато років, насправді. Я дійсно пишу книгу, це для мене зараз, в цьому проміжку часу, свого роду терапія. Для мене це місце і час, якщо так можна сказати, де я просто не існую для іншого, для реального світу, я тут просто виливаю свою саморефлексію, і просто рефлексію, і оце все.
Я не маю жодних планів на рахунок видання цієї книги. Поки що, принаймні. Але мені дуже приємно, що ви запитали, насправді, – бо це дійсно така, знаєте, частинка моєї рутини і моєї душі, про яку дуже мало хто знає.
Наша Аня теж понад 10 років збирає різні дописи і спогади від своїх ще живої тоді бабусі, і вона тобі бажає не зупинятись. Тому що зараз, особливо в контексті, в якому ми живемо, коли ворог знищує спогади, фотографії, якусь інформацію, намагається знову обрізати нам коріння, пам'ять, – дуже круто, що ти створюєш отакий от текст про своє життя, про свої рефлексії.
Але якщо продовжити думку про коріння. Звідки йде твоє коріння, звідки твій рід?
Я народилася і виросла в селі під Києвом. Воно має назву Петрушки…
Клас, яка назва!
Так, це дуже мила назва. Воно досить далеко від міста. Мій тато з Молдови. Але з батьками з досить раннього віку жив в Одеській області. Мої інші бабусі і дідусі з Одеської області. Тому в мене таке дуже змішане коріння.
Але насправді, чим старше я стаю, чим доросліше, тим краще я відчуваю в собі ось цю суміш мого тата і моєї мами. Тому що вони насправді дуже різні особистості.
Тому коріння – це дуже цікаво, хочеться його досліджувати.
Тож, многая літа тобі і твоєму роду! Дуже приємно з тобою провести цей ранок. З твоїм днем народження, з твоїм новим роком! Бажаємо тобі дійсно на щастя, на радість многих літ творчості!
