Ілюстративне фото: cpd.gov.ua
"Для західних країни важливо, щоб ця війна не пішла далі"
Україна зараз переживає гучний корупційний скандал, пов'язаний з енергетикою. Наскільки ця ситуація впливає на переговори щодо фінансової підтримки з нашими європейськими партнерами та з МВФ?
На мій погляд, тут більше медійної компоненти, ніж реальної. Справа в тому, що Міжнародний валютний фонд існує не в безповітряному просторі. У нього є ключові стейкхолдери, тобто держави, які впливають найбільше на нього, які є його пайовиками. І з цієї причини, очевидно, з їхньою позицією співпадає позиція керівництва МВФ. А те, що зараз ми бачимо з боку ЄС, з боку Німеччини, з боку деяких інших країн, то позиція там наступна. Вони, звісно, збентежені цією ситуацією. Але їм подобається, що наша влада намагається цю проблему вирішити, що корупціонерів переслідують, що проводять це розслідування. І, звісно, вони все одно будуть підтримувати народ України. Я тут наголошую, саме народ України, який протистоїть російській агресії. І тут є не тільки мотиви, пов'язані з прихильністю наших партнерів до демократії, а й певна егоїстична компонента. Для них дуже важливо, щоб ця війна не пішла далі, щоб ми встояли, щоб ми відкинули Росію, щоб ця загроза була зрештою ліквідована або скорочена до прийнятних масштабів. Тому, я впевнений і моя впевненість базується на перших сигналах, що фінансування продовжиться, що нічого фатального не буде. Звісно, вони очікують від нас більш жорсткої позиції щодо корупціонерів. Для них це дуже важливо. Але якщо це буде відбуватися, то якогось скорочення фінансування ми не відчуємо.
"Зараз йде дискусія щодо так званого репараційного кредиту"
Тобто певні занепокоєння цією ситуацією є, але підтримка України все одно триватиме. На рівні Євросоюзу це теж приблизно так?
Принаймні канцлер ФРН висловився абсолютно "За" підтримку України. Зараз йде дискусія щодо великого обсягу фінансування України, так званого репараційного кредиту, і там мова жодним чином не торкається корупційних ризиків. Там винятково дискусія навколо того, чи Бельгія дозволить саме цей механізм використати, чи ЄС доведеться придумати, сформувати якийсь інший механізм. Тобто ми бачимо чіткий збіг із тією позицією, що так, вони будуть наполягати і допомагати нам боротися з корупцією і це зрозуміло абсолютно, але кошти будуть надаватися. І не може навіть мови йти про те, що в когось там буде така позиція: "Ах, ви такі-сякі, ви там щось "прикурили" по дорозі, тому ви не отримаєте". Ні, ми отримаємо. Інша справа, що дотичні будуть переслідуватися. Інша справа, і я в цьому впевнений, що по закінченні війни їхні спецслужби, які все це уважно, тихенько документують паралельно з українськими антикорупційними органами, можливо, незалежно, можливо, якось разом, але вони будуть переслідувати тих, хто занадто нахабно "прикурював" під час війни.
Бельгія не хоче "фінансового Будапештського меморандуму"
Позиція Бельгії зараз йде всупереч бажанню ЄС використати російські гроші. У висловлюваннях її представників йдеться про "ухвалення юридичної основи і спільної відповідальності за використання російських заморожених активів". Іншими словами вони хочуть "розділити ризики між країнами Євросоюзу". А що, ця відповідальність виключно на Бельгії лежить? Як це взагалі трактується?
Бельгія дуже розумна країна. Вона не хоче того, що я б назвав "фінансовим Будапештським меморандумом". Розумієте? Як свого часу ми не отримали жорстких гарантій під час того, як відмовлялися від ядерної зброї, так само і вона. Бельгія цей урок вивчила і хоче жорстких гарантій від сусідів по Євросоюзу щодо юридичних процедур використання цих російських коштів. Щоб вона не опинилася один на один з Росією або з якимись юридичними механізмами, які будуть захищати російські активи. Тут проблема не тільки в тому, щоб разом із Бельгією у випадку чогось платили Франція, Німеччина, інші країни. Ні. Йдеться про те, щоб ці гарантії давали можливість бути впевненими, що платити не доведеться, що "в одному човні" з Бельгією будуть сидіти потужні великі країни, які за рахунок свого дипломатичного, політичного та іншого впливу не допустять відігравання ситуації назад.
Олександр Крамаренко. Фото: interfax.com.ua
"Це зміна світового фінансово-правового ландшафту"
Чому це одразу не було прописано? Хіба Євросоюз не розуміє, що Бельгії, наприклад, потрібно письмово це підтвердити?
А це дуже непроста справа. Якщо ви згадаєте 22-й рік, то тоді взагалі не йшлося про використання заморожених російських активів. Про це мова взагалі не йшла. Потім почали говорити, що якось можна використовувати доходи. І ми за ці 3,5 роки дійшли до стану, що о, ми ж ще можемо використовувати, власне, самі активи як такі. Тобто це дуже непроста і поступова історія. Це насправді зміна світового фінансово-правового ландшафту. І я насправді здивований швидкістю, з якої все це відбувається.
До речі, голова Нацбанку України Андрій Пишний дуже часто про це нагадує, що ще 3 роки тому про це взагалі мова не йшла, а тепер йде і ми просуваємо наших партнерів по цьому шляху. І це насправді дуже класна штука, тому що бельгійська система Euroclear, де ці російські 200 млрд євро знаходяться, є частиною цивілізованого світового фінансового сегменту, через який можна безпечно інвестувати, вкладати, зберігати кошти. Але наші партнери, особливо найбільш просунуті, кажуть, що можливість використання цих механізмів, цієї інфраструктури – це привілей. І цим привілеєм не можуть користуватися країни, які нехтують міжнародним правом, як у випадку з нападом на Україну. Тобто вони пов'язують доступ до сучасної фінансової інфраструктури з поведінкою країни. І це абсолютно слушна позиція. Я думаю, що ми ще не до кінця розуміємо позитивних наслідків цього процесу. Бо врешті-решт мають бути якісь важелі, які будуть змушувати авторитарні режими дотримуватись правил нормальної поведінки. Бо в нас виросла ціла плеяда – Іран, Китай, деякі інші країни, – які набули ядерного статусу, якихось ракетних озброєнь і зараз починають гратися в пересування кордонів тощо. Тобто ми на порозі дуже серйозних подій.
"Це потрібно розглядати як оплату послуг з безпеки"
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, говорячи про потреби України у фінансові на наступні 2 роки, зауважила, що є три варіанти покриття дефіциту. Зокрема, це може бути використання бюджетного простору для залучення коштів на ринках капіталу, міжурядова угода, за якою держави-члени самостійно залучатимуть необхідний капітал. І третій варіант – репараційна позика на основі заморожених російських активів. Чи достатньо нам цієї програми, яку зараз по суті прописала команда ЄС?
По обсягах скоріше за все так, тому що там суми, які, я думаю, погоджені з нами. Але тут дуже важливо, що була певна визначеність. І в цьому сенсі, до речі, мені дуже подобається ще одна позиція, яку транслював нещодавно Андрій Пишний про те, що ми маємо розглядати фінансування від наших європейських партнерів як сталу величину, яка існує і буде існувати. І в цьому є певний елемент визначеності, тому що це потрібно розглядати як фактично оплату послуг з безпеки. Тобто тих послуг, які надає Україна нашим сусідам на Заході, просто в силу свого розташування і тих обставин, які склалися. Мені дуже подобається ця ідея, тому що вона дає можливість розглядати це зовнішнє фінансування не як борг України, не як благодійність, якщо йдеться про гранти, а як оплату того, що ми боронимо не тільки свою свободу, територіальну цілісність, а й за територіальну цілісність і свободу всієї Європи. Це зовсім інша позиція дипломатична, політична, фінансова. І нам потрібно про це казати гучніше.
