Юлія Сірко. Фото: goloszmin.org
Міністри юстиції та енергетики: "достойних кандидатів багато, але…"
Уже майже місяць уряд працює без двох важливих міністрів: міністра юстиції і міністра енергетики. Чи бачите ви і ваша фракція достойних представників на ці посади зараз?
Безумовно, достойні кандидати є. Питання в тому, чи хочуть вони працювати в уряді Зеленського і чи хочуть вони іти вже в завершальний політичний цикл. Я думаю, ні. Ми вимагали перезавантаження всього уряду. А уряд, який підвішений і не зовсім стабільний для професійних людей, які знають, що робити, не сильно цікавий. Вони розуміють, що у будь-який момент вони прийдуть, місяць-два попрацюють, не встигнуть нічого зробити і уряд може піти у відставку. Тут питання нестабільності уряду. Багато людей собі ставлять питання, а хто буде давати їм політичний мандат на виконання чи здійснення таких радикальних реформ, який потребує насправді енергетичний сектор. Це дуже величезний виклик – оновити енергетичну систему України і зробити її мобільною і недоступною для обстрілів РФ. Достойних людей багато, вони всі відмовляються і не хочуть працювати ані в цьому уряді, ані в команді Зеленського. Я думаю, що це є основною причиною, чому ці позиції залишаються вакантними.
"Я не вірю в коаліцію"…
З якими політсилами у нинішньому парламенті фракція "Голос" була б готова створити коаліцію?
Я думаю, що до цього питання не дійде, тому що "Слуги народу" не зацікавлені в коаліції і не розглядають взагалі створення ні коаліційного уряду, ні коаліції в парламенті. Їм добре самим із собою. Якщо брати партнера чи когось в коаліцію, то треба дослухатися до думки, вести конструктивні дискусії. Демократія повинна бути, щоби домовитися до чогось. Я не вірю в коаліцію, тому ми навіть серйозно не задумувалися. Насправді ми не вимагали коаліції, ми вимагали зміни уряду. Уряд дискредитований має дуже низьку довіру і в суспільстві, і за кордоном. Зараз ми не можемо отримати фінансування від міжнародних партнерів чи провести ефективні переговори, бо вони дивляться на цей уряд дуже обережно.
"Наступна влада не буде, найімовірніше, монобільшістю"
"Голос", "Європейська Солідарність", "Батьківщина" показали свою позицію "проти". Чи можна говорити, що така неформальна опозиційна коаліція з'явилася із цих трьох політичних сил?
Я не думаю, що це опозиційна коаліція, хоча закон про опозицію вже давно треба ухвалити. Давно назрів цей закон. Він навряд чи встигне сповна запрацювати в цьому політичному циклі, але на наступний, який однозначно буде складніший, потрібен закон діючий про опозицію, коли права опозиції захищені, умовно, посадами в комітетах. Є баланс влади. Ми побачили, що таке монобільшість, що таке абсолютна влада. На жаль, вона не призводить ні до яких позитивних і швидких рухів, люди втрачають розуміння необхідності демократії і взагалі демократичних процесів, балансу влади. Вони монополізують її. Тому наступна влада не буде, найімовірніше, монобільшістю. Закон про опозицію і захищені права опозиції, хто би нею не був, потрібен. Скоріше зараз мова йде не про об'єднану опозицію, а про те, що є абсолютно конструктивні питання до бюджету. Чому не голосувала жодна з фракцій? Всі прекрасно розуміють, що через місяць ми будемо вносити зміни в цей бюджет.
Фізичної можливості провести вибори зараз немає. Треба починати розробляти законодавство під них
Зараз обговорюються можливі вибори. Що ви і ваша фракція думають з цього приводу?
На міжнародній арені обговорюються вибори президентські. Це питання постало одним із пунктів тої мирної угоди, яка зараз обговорюється. Фізичної можливості провести їх я, на даний момент, не бачу. У нас законодавство не пристосовано до проведення виборів у воєнний час. Зупинити воєнний стан ми не можемо, оскільки нам треба розпустити армію, що призведе до подальшого наступу росіян, які швидко будуть просуватися, якщо армія українська не буде стояти на передовій. Тому тут є дуже багато питань. Перше – точно треба вносити зміни у законодавство і вони серйозні. Треба окремий закон про повоєнні вибори або під час дії воєнного стану. Вони повинні відрізнятися від стандартних виборів хоча би тому, що нам треба дати можливість проголосувати внутрішньо переміщеним особам і тим мільйонам людей, які перебувають за кордоном. Треба дати змогу всім їм, включаючи наших військових, бути кандидатами. Це складний процес, оскільки для цього треба відпустити людину, щоби вона могла три місяці вести кампанію і стати кандидатом. Питання проведення зараз дуже складне. Хоча час настав обговорювати це. Рано чи пізно нам треба буде це зробити, провести їх. І час питання політичного консенсусу щодо проведення повоєнних виборів настав. Треба починати розробляти законодавство, коли б ці вибори не були: чи вони будуть через три місяці, чи через 12.
"Усі українці, які живуть тут, прекрасно розуміють, що ти Росії віддаєш 2 км, а потім вона приходить і намагається забрати 22 км або 222"
А як загалом у вашій фракції оцінюють перспективи цього мирного процесу?
Поки що він не очевидний, оскільки росіяни наполягають на двох речах основних, які для нас неприйнятні: юридична відмова від територій. А це не просто заморожений конфлікт. Друге – наші амбіції щодо НАТО і розвитку своєї держави. Є багато пунктів. І росіяни чомусь вважають, що можуть диктувати, як нам жити далі після закінчення війни. Тому тут ці дискусії будуть вестися ще не один місяць. Хоча зі всіх раундів переговорів цей виглядає найбільш реалістичним і конструктивним.
Усі українці, які живуть тут, прекрасно розуміють, що ти Росії віддаєш 2 км, а потім вона приходить і намагається забрати 22 км або 222. Ми це проходили із Кримом. Ми пам'ятаємо 2014 рік, коли нам всі обіцяли, зокрема, міжнародні партнери, що “не воюйте, не стріляйте, Путін тільки забере Крим і далі не піде”. Ми бачимо результат цих "далі не піде". Тому, виходячи із нашого розуміння ситуації всередині країни, ми прекрасно розуміємо, що будь-які поступки, особливо тими територіями, які не завойовані Росією, небезпечні.
Бюджет підтримали по суті
Держбюджет на 2026 рік. Ваша фракція утрималася від голосування. Чому саме такий спосіб обрали?
Бюджет, у принципі, ухвалити треба. Він був одним із показників, який вимагав МВФ, щоб розпочати процес переговорів про майбутню програму підтримки України. Але вони не вимагали ухвалити бюджет в такому вигляді, в якому він був ухвалений з питаннями щодо фінансування армії, з не підвищеними зарплатами, грошовим забезпеченням для військових.
Бюджет потрібен, але ви не підтримали його саме в такому вигляді – по суті. Таміла Ташева – єдина членкиня фракції, яка, всупереч спільній позиції, підтримала бюджет. Чи обговорювали ви цю ситуацію, чи плануєте працювати далі в одній фракції?
Ми обговорювали цю ситуацію. Таміла Ташева багато років пропрацювала в президентській команді, не дивлячись на те, що була в списку нашої фракції. Але на початку 2019 року вона, коли пан Зеленський переміг, вирішила піти працювати в його команду і абсолютно відкрито підтримує його. Тому не знаю, навіщо вона прийняла пропозицію і все ж таки приєдналася і взяла депутатський мандат, оскільки, по великому рахунку, повинна бути в партії "Слуга народу", а не в "Голосі". Але вийшло, як вийшло. Є, як є. Ми пропонували їй перейти у фракцію "Слуга народу", це було би чесніше. Ми проводимо дискусії далі. Можливо, все ж таки вона ухвалить рішення і свою позицію відкрито перетворить на практичні кроки приєднання до команди Зеленського.
"Бюджет має серйозне не покриття майже на 50 млрд доларів"
Ви сказали, що навіщо голосувати за бюджет, який через місяць все одно треба змінювати, вносити зміни. Розшифруйте детальніше, які саме зміни і чому уже через місяць?
Держбюджет має серйозне не покриття майже на 50 млрд доларів. І це стосується військових витрат. Грошового забезпечення і взагалі забезпечення армії вистачає до початку червня в цьому бюджеті. Процес ухвалення бюджету, процес внесення змін не можна зробити за один день. Щоб ми мали впевненість в червні і далі в тому, що наші військові отримують свою компенсацію, хоча й мізерну, нам потрібно вже буде починати із січня питання про те, як ми будемо фінансувати червень, липень і далі. Ми з колегами з різних фракцій підготували зміни до бюджету і будемо також подавати свої зміни до бюджету. Будемо шукати джерела, яким чином нам фінансувати армію, а вони є в бюджеті. Є багато програм, які можуть почекати мирних часів: програма стратегічних комунікацій майже на 4 млрд грн, які чомусь закладені і збільшені в цьому році. Я так розумію, що вони передбачалися на майбутні вибори президента, але на даний момент вони точно не на часі, навіть якщо вибори будуть. 4 млрд є куди витратити. Бюджет складається з багатьох статей, їх сотні. І якщо по кожній статті можна взяти де 10 млрд, де 4 млрд, то можна знайти гроші. Без міжнародної підтримки і покриття 50 млрд доларів ми не витримаємо. Тому що всі наші гроші, все, що заробляє наша економіка, йде на оборону і безпеку. Тому тут ілюзій немає. Але зменшити ці 50 млрд до 30 млрд… Ми розуміємо, що це все борги і їх в якийсь момент доведеться віддавати. Нам треба всередині резерв. 2.5 мільярда на “Телемарафон”, який теж не потрібен. Є 20 млрд боргів по дорогах, які чомусь не реструктуризовані й уряд вирішив їх виплатити. У нас є недоотримання податків від грального бізнесу, від тютюнових підакцизних. Цей ринок оцінюється у понад 20 млрд. Ми пропонуємо знайти, як мінімум, 200 млрд. Це таким першим траншем, щоб закрити хоча би декілька місяців. І далі треба вичищати, збільшувати доходи, вивести частину цих доходів з тіні. Українцям треба платити пенсії і забезпечувати армію. З іншої сторони, зменшувати витрати. Ми можемо пережити рік і два без стратегічних комунікацій, сплати боргів. Є багато в бюджеті… Це треба окрему програму, щоби пройтися по кожній статті.
Попередні роки – 2022-23-й – ми отримували багато зброї безкоштовно, грантової. Тому той бюджет, який ви порівнюєте з попередніми роками, у нас були витрати на оборону така-то сума. Вона складалася із грошової компенсації, із грошового забезпечення і тієї зброї, яку ми виробляємо всередині країни. Зовнішню зброю ми отримували безкоштовно. На даний момент Америка нічого безкоштовно постачати не збирається. Готова тільки продавати: чи це вона буде продавати напряму Україні, чи буде продавати через європейські країни, які свої гроші покладуть і нададуть потім це Україні – це вже питання відкрите. Міністр оборони Денис Шмигаль казав, що нам потрібно 120 млрд доларів на рік, щоб забезпечувати безпеку і оборону – це абсолютна правда. Із них 50 мільярдів була завжди подарована зброя. Тому ось цього розриву і не вистачає в бюджеті 2026 року. Нам треба знайти, щоби купувати зброю. І якщо ви поділите 120 по місяцях, то зрозумієте, що ближче до червня… Зрозуміло, що завжди можна розтягнути, потягнути, але більше, ніж шість місяців… На місяць нам треба 10 млрд. Ось у нас в бюджеті на оборону є 60 млрд доларів. Шість місяців максимум. Це при тому, що грошове забезпечення залишається на рівні 20 000 грн, що абсолютно несправедливо.
Щодо наших внутрішніх резервів збільшення доходів за рахунок перегляду податкової політики. Деякі наші партнери уже чітко ставлять це, як вимогу. Сколихнула суспільство інформація про вимоги МВФ і те, що ми взяли на розгляд після попередніх переговорів. Як ви вважаєте, наскільки тут можливо знайти баланс і щодо ПДВ для ФОПів, і щодо інших ініціатив, щодо зростання податків?
Баланс треба шукати не в зростанні податків для ФОПів, які мають маленький магазинчик чи кіоск на ринку. А треба шукати зростання податків і виведення з тіні. Це обсяги в сотні мільярдів податків акцизу, який губиться в контрабанді. Це сотні мільярдів податків ввізного мита, який через кордон проходить. Замість того, щоб сплачувати 100%, сплачує 5%. Це величезні обсяги, які втрачаються на всякого роду скрутках податкових. На державних підприємствах мільярди, де крадеться. Там треба шукати. І там їх реально можна знайти. Будемо розділяти ФОПів реальних, які працюють і заробляють для своєї сім'ї, і тих, хто оптимізує податок через ФОПи. Якщо в тебе магазин більше 100 чи 200 метрів, ти не можеш бути ФОПом. Якщо в тебе магазин 5 000 квадратних метрів і у тебе там працює 15 ФОПів, то, мабуть, щось не так.
Обсяги продажів, доходу і прибутку деяких європейських країн у РФ зросли на 100, 200, 300%
Тут питання виникає і щодо зовнішнього фінансування, його можливості в принципі, оскільки є часткова прив'язка до заморожених російських активів. Позиція Бельгії абсолютно чітко зрозуміла. Наскільки це загрозлива ситуація, як ви оцінюєте шанси того, що ця допомога міжнародна все-таки потрапить до нас?
Ми точно повинні над цим працювати, оскільки я не бачу іншого джерела покриття наших видатків на наступні три роки, крім заморожених російських активів. І реконструкції України. Це не покриє всі наші збитки. На даний момент збитки становлять з розрахунками близько 700 млрд доларів, нанесених росіянами. Навіть якщо конфіскувати 300 мільярдів доларів російських заморожених активів, які знаходяться на території Європи і інших країн, то це покриє менше 50% того, що нам потрібно, щоби відбудувати Україну. Але зараз мова навіть не про відбудову, а як 2026 рік закрити так, щоби пройти зі всіма соціальними видатками покритими і забезпеченою армією. Це є заморожені російські активи. Це не тільки Бельгія, яка боїться, що росіяни підуть в суд, відсудять і примусять її виплатити з бюджету, покрити ці кошти. Вони стягнуть з Бельгії ці кошти. Тому Бельгія хоче гарантії інших країн, що у випадку, якщо так станеться, всі скинуться і виплатять Росії. Бельгія не хоче на себе брати таку величезну суму. Є інші країни, які опираються цьому не публічно. Це Італія, Франція. У них є бізнеси в Росії, інтереси... зараз ми конфіскуємо їхні активи, вони конфіскують наші активи. Питання втрати активів на території Росії європейськими компаніями, що залишаються там працювати, досягають політичного лобі. Політики європейські лобіюють інтереси не тільки приватних компаній, а і державних, які працюють на території Росії. І через це ідуть всі ці дискусії. Ми бачимо, що Росія подала позов проти Бельгії на ці заморожені активи. І вона має намір судитися. Вона вже це абсолютно відкрито оголосила. Тому якщо вони не знайдуть механізма, який би влаштовував всі країни компенсувати ці збитки у випадку, якщо Росія їх відсудить, тоді отримати ці кошти буде дуже-дуже важко.
Обсяги продажів, доходу і прибутку деяких європейських країн зросли в рази: у 100, 200, 300%. Тому вони там і продовжують працювати. І, я думаю, що це насправді основна перепона в конфіскації російських активів. А не Бельгія. Це лобізм величезного приватного сектору, який добиває до політиків європейських і які ухвалюють такі рішення.
Читайте також: "Видатки на безпеку і оборону майже 30% ВВП". Шуляк про держбюджет–2026 і не лише
Читайте також: "Я так розумію, що цей держбюджет влада хотіла під свої вибори зробити" — Ар'єв
Читайте також: "Парламент України живий і здатен працювати у нових складних умовах" — Констанкевич
