Evgeniy Maloletka. Фото: AP
Надзвичайний стан допоможе ухвалювати більш ефективні рішення
На тлі масованих російських атак на енергосистему та погіршення погодних умов в Україні президент Зеленський анонсував запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці.
Це запізніле рішення. Його треба було ухвалювати два, може три роки тому, коли почалась повномасштабна війна. Від початку ворог намагався досягти тотального блекауту в Україні. Була захоплена ЗАЕС, зруйнована гребля, Каховська ГЕС. Здійснювалися атаки по Києву, ТЕЦ, мережах і підстанціях. Енергетики відновлювали неймовірними зусиллями цілодобово майже чотири роки енергетичну інфраструктуру, щоб не стався тотальний блекаут, коли вся енергосистема гаситься, а потім уже через деякий час ми її піднімаємо. Такі тотальні блокаути були і в країнах Західної Європи, і в Португалії, Іспанії, Франції, в Сполучених Штатах двічі, все східне узбережжя Нью-Йорка на дві доби гасилося в мирний час. А те, що українська енергетика витримала весь цей час і сьогодні немає тотального блекаута… Під час такої ситуації, коли масовані, ракетні, дронові удари, алгоритм роботи енергетичного комплексу треба змінювати, тому що ми перейшли на ринкові умови роботи галузі. Ми провели приватизацію, дуже багато власників різних обленерго, генеруючих компаній, державних – всі вони працювали до сьогоднішнього дня, як партизанські табори. Призначення віцепрем'єр-міністра енергетики – це абсолютно правильне рішення, але теж запізно.
Надзвичайний стан дає повноваження державі, державним органам управління, міністерству, віце-прем'єру і іншим, ухвалювати спеціальні рішення, які не вписуються в алгоритм сьогоднішньої роботи, бо це тендери, Prozorro, для купівлі імпортування електроенергії – там дуже складна процедура. Бо треба виходити на тендер. Все це триває місяцями. Зараз потрібні дуже швидкі рішення. Яка кількість обладнання високотехнологічного, дуже дорогого, одиничного? Його немає на складах. Треба виготовляти, робити замовлення, оплачувати. Це для того, щоб прискорити ці всі процедури. Зараз критична ситуація, на межі. Але, крім того, щоб стабілізувати ситуацію з опаленням, електроенергією, нам треба думати, а що ми будемо влітку робити? А наступної зими? А ця робота, її не можна зробити за два тижні, за два місяця, навіть за рік. Уже зараз на основі надзвичайної ситуації треба створювати комісії, групи, розробляти плани заходів, замовляти обладнання. 80% обладнання на теплоелектростанціях, якщо не 90, виготовлялось в Росії: заводи турбінні, котли, автоматика, насосне обладнання, особливо на теплоелектроцентралі. Зараз нам треба переорієнтовуватися на виробників країн Західної Європи, а вони повинні розробляти проєкти цього обладнання, щоб воно працювало. Це дуже складна робота, яку зараз треба проводити. А в режимах і алгоритмі роботи енергетичного комплексу по алгоритму мирних часів зробити це неможливо. У нас дуже складний енергоринок, система взаємовідносин споживачів, промислових підприємств, приватних споживачів з обленерго, генеруючим компаніями. Зараз він не може працювати з об'єктивних причин. Накопичуються борги. До 200 млрд в цілому боргів на енергоринку. А ці боргові зобов'язання теж сковують, не дають можливості працювати. Тому надзвичайний стан допоможе ухвалювати більш ефективні рішення. Але цей стан повинен посилювати відповідальність, щоб закуповувати це обладнання. Ми знаємо останні скандали, Міндичі. Тому треба комплексно давати повноваження і посилювати контроль і відповідальність за ухвалене рішення.
Іван Плачков. Фото: gmk.center
Хто отримає в разі такого рішення більше повноважень?
У президента повноважень багато. Віцепрем'єру першому, міністру енергетики, прем'єр-міністру, державним, приватним компаніям, яким буде спрощена процедура. Не можна буде обійтися і без Верховної Ради. Тому що є закони, які треба виконувати. Не можна нормативними документами уряду відмінити Закон України. Будуть розроблятися зміни до законів, нові закони. І, враховуючи те, що в енергетиці надзвичайна ситуація, повинен бути прискорений розгляд цих законів у Верховній Раді.
Єдиний захист великих підстанцій – ППО
Потенційне введення надзвичайного стану в енергетиці що дозволить зробити тут і зараз? Що отримають споживачі і бізнес на практиці?
До початку осінньо-зимового максимуму енергетики відновили дуже багато генерації. Якщо б не було цих масованих ударів, Україна б пройшла навіть за таких мінусових температур. Ворог використовує ці погодні умови і здійснює масовані атаки. Тому зараз ми можемо, враховуючи надзвичайний стан, процедури, прискорену роботу, відновити частину генерації, щоб ми пройшли до літа. Ми зможемо ще більше відновити, щоб підготуватись до наступного осіннього і зимового максимуму. Але у нас, що стосується електроенергії, дуже велика проблема. Це теплопостачання. Ворог зруйнував теплоелектроцентралі в Києві, Харкові, Миколаєві. В Києві ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 опалювали 65% міста. І коли кажуть, що нам треба було розподільче теплопостачання… Єдиний ефективний захист таких об'єктів, як ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, великих підстанцій – ППО. ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, я думаю, за рік не можна відновити, за два роки. Тому зараз треба думати, ухвалювати рішення, яку частину відновити, яку насосну групу, де її купувати, щоб ми по мінімально-необхідному рівню підготувались до наступного опалювального сезону. Де Київ візьме тепло? Ми не набудуємо котельні. Це неможливо. І коли критикують, що в містах централізована система теплопостачання неефективна… Те, що добре для півночі Франції, не годиться для Києва. Були інші температурні умови. Україна, Польща, скандинавські країни, Фінляндія, де є такі температурні режими. В них побудовано такі системи централізованого теплопостачання. По-іншому це буде чи дуже дорого, чи екологія, чи майже неможливо. Тому ворог використовує цю ситуацію. Ми не змогли захиститися від ударів.
Енергетики сьогодні роблять все неможливе і можливе, щоб заживити всіх споживачів
Чого очікувати населенню в разі запровадження надзвичайного стану в енергетиці. Чи буде це посилення графіків відключень, чи буде обмеження споживань?
З точки зору населення і споживача надзвичайний графік дасть тільки можливість енергетикам швидше відновлювати, закуповувати обладнання і підключати споживачів. Це дасть можливість стабілізувати ситуацію. Енергетики сьогодні роблять все необхідне, неможливе і можливе, щоб заживити всіх споживачів, всіх, кого можна. Якщо чотири роки вже б'ють по енергетичній інфраструктурі, то скільки того обладнання? Нема ж резервного обладнання, уже все використали. Вимикачі, генератори, трансформатори – все, що можна, вже немає. У енергетиків дефіцит. Потрібно зараз державі, Держрезерву, виділяти кошти з бюджету, запозичувати. І держава централізовано дає ці замовлення компаніям. Вони починають виготовляти це обладнання, а потім держава в борг централізовано розподіляє, кому на сьогодні більше потрібно, бо ситуація критична не тільки в Києві, Харкові. Вони монтують, підключають і відновлюють електропостачання споживачам. Щоб відновити енергетичний комплекс Києва і Харкова, бюджету Києва не буде достатньо, трьох бюджетів. Потрібні будуть централізовані вкладення. Але коли комунальне підприємство, а розподільчі електричні приватні – це неможливо. Тому нашим європейським партнерам треба пояснювати, що київський енергетичний комплекс, електричні теплові мережі, ТЕЦ, харківський – там, де централізоване теплопостачання, вони переходять в управління чи власність держави. Може тільки вона запозичити десятки мільярдів і ці гроші дадуть. Відновлюємо ми цей комплекс, а далі повертаємось знову до приватизації.
Які швидкі рішення можуть бути застосовані вже тут і зараз в разі оголошення надзвичайної ситуації в енергетиці? Про які кроки може йтися першочергові?
Обладнання зруйноване не відновиться. Ми ж не можемо святою водою покропити і воно все відновиться. Це дасть можливість більш швидше, обходячи всі процедури, які затримують купівлю обладнання, проводити ремонт без тендерів відповідних. Це ручний режим управління галузі, який в таких ситуаціях більш ефективний і дасть можливість швидше стабілізувати ситуацію. Але не з'являться додатково кіловати, мегавати. Де вони візьмуться? Вони не з'являться.
Чи можливі будуть примусові якісь обмеження споживання електроенергії? Повертаємося до тих графіків, вони перестають діяти взагалі в умовах надзвичайного стану?
Ні, а як вони перестануть? А де візьметься електроенергія? Надзвичайний стан не направлений на те, щоб влада більш жорстко поводилася зі споживачами. Все направлено на те, щоб прискорити стабілізацію. Я сподіваюсь, що ця ситуація дасть можливість ще координувати роботу з місцевими органами влади. Ми ж бачимо, що державна влада окремо, місцева влада окремо.
