Фото: ФБ-сторінка гурту Vopli Vidoplyassova
Я зрозумів з віком, що планувати щось – це хибна справа. Тому що воно не працює. А от мріяти – так. Тільки треба мріяти правильно
Олег Скрипка з нами в студії, а у нас щойно пролунали "Танці" гурту Воплі Відоплясова. І насправді це той самий трек, з яким ВВ прокинулись колись відомими на весь тоді ще Радянський Союз. А цього року Воплі Відоплясова як гурт відзначають сорокаріччя своєї кар’єри – а це ого-го як цифра…
Цифра великих чисел, так (сміється). Доброго ранку!.. чи що у нас зараз?
11-та: вже не ранок, ще не день.
Ну, тоді буенос діас! Гуд морнінг! І що ще?..
Давай шведською ще.
Хує морін. Ні, це нідерландською! Якраз Аня мені підсказує: я з величезного туру тільки-но приїхав, ми проїхалися світами – реально світами! Почали з Англії, потім заїхали в Австралію, потім повернулися до України, тут поколядували – і поїхали до Америки, заїхали в Мексику і закінчили там коляду. От якраз і в Швеції були, і в Нідерландах. І закрили нашу зимову частину ювілейного туру.
Ми тебе вітаємо! І ласкаво просимо додому. Ви вже встигли зіграти в Бучі…
Так, ось буквально в неділю був концерт. Це була благодійна ініціатива для 172-ї окремої бригади. Ми збирали кошти – співали разом з дітьми. Це була Фантазія – бучанський дитячий колектив. І це чудово, тому що варто залучати до занять мистецтвом більше дітей.
Коли діти прагнуть розвиватись, тягнутись до культури – це супер круто. Нехай іще більше дітей, ансамблів в Україні залучаються до цього.
Діти – це найцінніше, що в нас є. І найкраще. Важливо в них інвестувати. У нас є діти – у нас є майбутнє, а ми живемо тільки заради майбутнього. І що я помітив: діти стають якісь розумніші. І ми були розумні – але ми були більш дурнуваті в такому віці.
Ну, може ми потім з віком розкриваємось.
Я зараз розкрився (сміється). Майже.
Фото: ФБ-сторінка гурту Vopli Vidoplyassova
До речі, про розкриття. Здається, п'ять років щонайменше, не було нових пісень від ВВ. А зараз з'явився трек "Болеро"...
Ні, ви з вашими Євробаченнями не бачите, що в мене ще штук сім пісень було в цей період.
Але то ж твої, а не ВВ? Зрозуміло, в тебе була пісня в рамках проєкту "Територія Різдва" Анжеліки Рудницької – фантастична колядка "Ой, рано-рано". "Марево" було, і "Героям Слава" – ти багато зараз продукуєш відео за допомогою штучного інтелекту. А тут раптом "Болеро" з'являється – де і Євген Рогачевський, і Олександр Сахно...
Справа в тому, що ми цей кліп хотіли випускати якраз весною 2022-го року.
Він був повністю готовий – ми його ще влітку 21-го зняли. І коли він був готовий для старту, почалася війна. І я не відчував морального права його випускати, чесно кажучи.
Що змінилось?
Потім Євген пішов на війну. І взагалі, нам не до того було. Там вже якби військова тема була. І я думав, як багато вояків, що ми не будемо стрігти бороди, поки не закінчиться війна… А борода вже до колін доросла. Ми приїхали до Мексики і вирішили, що сам Бог велів в Мексиці цю мексиканську тему презентувати. Після концерту в Мехіко ми зайшли до посольства України і презентували цей трек. Треба продовжувати жити.
Жити, однозначно. Творити і, напевно, що не відкладати на цю бороду. Слухаємо трек "Болеро" від гурту Воплі Відоплясова з нагоди сорокаріччя.
Цього року гурту ВВ виповнюється 40 років. Можна сперечатись щодо того, актуальний чи неактуальний зараз реюніон – але чи не плануються все ж таки якісь ювілейні концерти в Україні?
От я зрозумів з віком, що планувати щось – це хибна справа. Тому що воно не працює. А от мріяти – так. І коли ти мрієш правильно, воно якось потім розвертається якби само по собі. Але для цього треба закласти бажання. Я, звісно, бажав такі великі концерти, гастролі. І навіть я б собі не міг спланувати так, як воно зараз відбулося. І є пропозиції, щоб ми по Україні поїздили. Обов'язково в нас будуть концерти. Ми ж з колядою проїхалися. А тепер треба ще й ВВ-шний драйв дати.
Ми поїдемо. Сподіваюсь, що і в Запоріжжі будемо, і в Харкові, і в Одесі. Там, куди критично треба. Ну і, звісно, Київ. І Захід: не тільки України, але і Європою плануємо також поїхати. Є вже пропозиція, вона є гаряча – там вже є дати. Так що стежте в соцмережах за оновленою інформацією щодо виступів.
Вплив нашої діаспори на сучасний момент недооцінений у нас в Україні. Вони дуже багато допомагають. Про це треба говорити
Розкажи, як минула ця частина світового туру?
Відрадно і приємно, що ми і нові світи для українців відкриваємо, і новим світам Україну відкриваємо. Тому що ми зараз потрапляємо на аудиторію, яка традиційно на українські концерти не ходить. Тому що, коли український гурт приїжджає з-за кордону, це зазвичай діаспора. І діаспора – це дуже добре! Це підтримка, це наша сила, це наші м'язи. Це дуже круто.
І, до речі, вплив нашої діаспори на сучасний момент недооцінений у нас в Україні. Вони дуже багато допомагають. Про це треба говорити. Діаспора з нами і вони дуже багато донатять, допомагають і тому подібне. І приходять на концерти, організують концерти. Але це все одно замкнене коло. Але ми за цей і минулий рік нам вдалося розірвати це коло. Ми вийшли до американської, мексиканської і шведської публіки.
Наприклад, ми виступали в Мехіко, де мало українців. Це величезне місто: в Мехіко живе майже стільки, скільки в Україні зараз – десь 20 мільйонів.Таке величезне місто. А українців там п’ять сотень офіційно зареєстровано. А концертна зала на півтори тисячі була – і була заповнена мексиканцями. Нам українці сказали: "Олеже, ти мусиш вивчити кілька фраз іспанською – це необхідно". Я вивчив. І глядачі були просто дуже вдячні! Я кажу: "Добрий вечір! Буенас діас! Всі разом! Тодос!" – і зал був у захопленні. І ми ще заспівали традиційну мексиканську пісню – іспанською мовою. То щоби ви розуміли, до кінця концерта вони скандували: "ВВ – ви наші брати!".
Як приємно! Як впливає все-таки важіль поваги через мову, через культуру! Коли ти приїжджаєш до господаря, говориш його мовою і відчуваєш, як ця синергія вдячності закручується вихором.
І я вже цьому і на інших концертах слідував. У Швеції пару слів шведською говорив. Шведи взагалі всі за нас. У них, виявляється, в школі якісь теорії викладають, що ми спільні за походженням. В нас це як легенди оповідають, а в них вивчаються на державному рівні зв’язки вікінгів і стародавньої Русі.
Просто ми дуже сильно і давно були занурені у ворожу пропаганду. А в них це в школі викладають. У них в національному архіві в Стокгольмі зберігаються купа оригіналів, рукописів – з часів Київської Русі і до Козацької доби. Тому вони, напевно, більше зберігають наших артефактів, ніж вони є часом у нас. Ну, і ти говорив про шведів, про мову…
В Стокгольмі нам ще сюрприз зробили. Місцевий панкгурт – не просіть мене вимовити назву, бо я не зможу! (сміється) – заспівав наші "Танці" шведською мовою! Причому вони не використовували слово "танці" в принципі, а вони використовували щось накшталт "чорна субота". В них місцева, дуже локальна тусовка, де на андеграундних неліцензованих заходах вони там танцюють і біснуються. І наші сказали, що вони зробили дуже класний переклад пісні!
Ми тоді чекаємо на те, що ти зробиш літературний переклад на українську тієї мексиканської пісні, яку ви виконували в Мехіко. Може, вона інтегрується в репертуар ВВ і Олега Скрипки. Наразі хочемо тобі подякувати за те, що зміг прийти до нас!
Вам – щастя, здоров’я! У вас дуже тепла й затишна студія, що велика рідкість в теперішній час! Це все тепло ваших сердець!
Дякуємо! Це так і є! (всі сміються). Дуже тебе любимо, дуже тобі вдячні. Успішного тобі року і хай мрії здійснюються!
