FIЇNKA: Люди готові повірити у все, що хочеш, — у якісь знаки, привидіння, — тільки не в себе

FIЇNKA: Люди готові повірити у все, що хочеш, — у якісь знаки, привидіння, — тільки не в себе

FIЇNKA випустила нову пісню "Серце гримит" — композицію з елементами альтернативного року й гуцульських мотивів. Трек виріс з дитячої приповідки про страх грому та перетворився на розповідь про внутрішній неспокій, який особливо відчувається в тиші ночі.

"Серце буде греміти час від часу, і це нормально. Дайте йому погриміти. Але пам'ятайте, який шлях ви пройшли та куди йдете. Завжди бачите світло. Головне — нічого не боятися і вірити в себе", — каже виконавиця.

З якої фрази народилася пісня "Серце гримит" і чому ми віримо в знаки, але не завжди — в себе? FIЇNKA в ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь розповіла ведучому Віктору Дяченку про новий трек та образи, які закладала у відео до нього. Також у розмові — про дитячі заспокійливі формули, страхи дорослого життя та чому артистка вважає, що не з кожною внутрішньою тривогою варто звертатися до психолога.

 

Фото: Пресслужба FIЇNKA

Я навіть не подумала б, що від дитячої фрази можу написати пісню

Розкажи про нову пісню "Серце гримит". Коли ти вперше зловила це відчуття і образ, який ліг в основу цієї пісні?

Ну, це такий специфічний образ, насправді. І я навіть не подумала б, що від дитячої фрази зможу написати пісню, яка насправді взагалі не пов'язана з цією фразою. У нас на Прикарпатті (я думаю, що взагалі по всій Україні), коли гримів грім у небі, мене так вчили в дитинстві, щоб я не боялась, що це Боженька везе калачі, і що це він їде на фірі і так тарахкотить. І маленькою мені зразу так спокійно ставало. Я так само свого малого навчила. Якось одного дня, коли так гриміло, він співав собі "Боженька везе калачі", і я думаю: боже, які гарні у нас фразеологізми, оці народні повір'я всілякі. І потім це все мені якось перевернулося і на внутрішнє людини — от коли серце так гримить, коли так тривожно. А потім я вже згадала трошки міфологію, про блуд. Ну, і метафорично, так, як то роблять автори пісень, перевела це все на людське.

У цій історії багато дитячих образів та заспокоєнь, але парадокс у тому, що ми дорослішаємо, і страхів з роками стає тільки більше, ніж у дитинстві. Ти не думала, чому так?

Люди тільки вірять у забобони. Вони готові повірити у все, що хочеш, — у якісь знаки, якісь привидіння, — тільки не в себе. А насправді суть же в тому, що, коли ти в себе віриш, цих страхів просто не існує — це міраж, немає нічого. І там навіть є такий текст: "все, в що ти віриш, то і є твоя правда". От і все.

Зараз багато молодих артистів, коли ми з ними спілкуємося, відкрито говорять про те, що йдуть у психотерапію. Психологи — це взагалі твій шлях, чи твоя терапія в чомусь іншому?

Я ніколи не зверталася до психологів, і у мене трошки така непопулярна думка — мені здається, що зараз трошки "спопсили" взагалі поняття психотерапії. І йдуть усі з тим, чим треба, і чим не треба. Бо у людей дійсно є потреба зараз піти поговорити чи щось зробити. А йдуть із будь-чим, з тим, чим ти на побутовому рівні справишся, якщо просто поспиш. Ну, якщо для когось треба психолога, щоб сказав це, — можливо, і варто сходити. Я наразі знаходжу силу багато в яких інших речах. Завдяки характеру, вихованню. Наразі психолог мені ще не пригождався.

Я теж інколи ловлю себе на думці, що в мене, можливо, через певне виховання в певний період є таке відчуття: так, це не варте того, щоб іти до психолога. Як ти кажеш, можна просто поспати. Ти не задумувалась про це?

Ну, так, тому що це ж так само лікар. Тобто треба мати дійсно якесь підґрунтя і розуміти, чого ти туди йдеш. Це так, знаєш, як до сімейного зараз почали дзвонити: "37.2. Що робити?". Тому треба якось аналізувати. Так само, не знаю, може, нам Бог дав ChatGPT, щоб він нам сказав: "Ідіть до психолога" чи "Ще не йдіть до психолога". Може, він для цього, насправді. 

Так, люди, ідіть до лікарів, не до ChataGPT, бо зараз нас наслухаєтесь.

Коротше, я до того веду, що по внутрішньому стану, мабуть, кожен має судити по-своєму. І добре, що зараз є така можливість ходити до психолога — і кому треба, звичайно, що йдіть. Але, при можливості, якщо можете, просто їдьте в Карпати. Тут інша енергетика, інший підхід до життя. І трошки можна розгрузитися від того всього, що, в принципі, відбувається.

Коли придумую пісні, я зразу придумую кліп

На пісню "Серце гримит" уже є кліп. Що в цьому відео ти обов'язково хотіла показати? Можливо, якийсь образ чи стан, який ти розуміла, що точно не можна втратити?

От, власне, я, коли придумую пісні, я зразу придумую кліп. Це так якось у мене працює. Я там якраз показала оцей блуд, який водить лісом. Це така міфологічна така істота, коли ти заблукав у лісі і не можеш з нього вирватися. І є дуже багато примівок, поговірок, які роблять гуцули для того, щоб тебе цей блуд відпустив. Це все можна побачити в кліпі. Цей блуд, умовно, — це той страх, який нас переслідує протягом життя. І ми ж знаємо так само і з міфології, що, якщо півень закукурікав, тобто, коли сонечко вийшло, ця вся нечисть розсіюється. Так само і в житті. У нас є таке на святій нашій Галичині язичництво, пов'язане з християнством, як людям "скидають сірник" — вроки знімають. Я так само там це показала. Словом, подивіться, кліп можна розбирати на деталі.

Зараз у тебе триває великий тур Україною. Можливо, вже щось відбулося, чим цей тур точно пам'ятатиметься тобі ще дуже довго?

Я знаю, що відбулось. Відбуваються солдаути, і я не можу цим не гоноруватися і не тішитися. Просто на кожне місто і кожного разу, в день перед подією, мені починають писати: "Може, якось можна дістати хоч один квиток?". Я, як артист, просто щаслива людина. Кожне місто наразі був солдаут. Це 26 міст. І, до речі, я запрошую вас на концерт у Києві 26 лютого. Обов'язково приходьте, це буде в ATLAS, і дивіться в шапці профілю — у мене в моїх соцмережах є всі міста України. Загалом ми об'їдемо 60 міст.

 

Редакторка текстової версії — Олена Кірста.