Фото: Anna Brynzyak
Інколи надихнути може навіть якесь цікаве спостереження
Ти сьогодні презентуєш пісню "Останнє кохання". Про що для тебе цей трек?
Для мене ця пісня про стан. Більшість моїх пісень — про стан у якомусь моменті. І от у той момент, коли закінчується кохання, а з точки зору метаморфози любов — не автобус: один пішов — прийде інший. Але в той момент, коли пішов ось цей конкретний автобус, здається, поки другий дочекаєшся, поки він приїде… А потім він приїжджає й виявляється кращим: і з кондиціонером, і він якийсь такий класний, і такої цікавої форми. І ці всі нові емоції настільки захоплюють людину, що те кохання, яке здавалося останнім, уже не таке й актуальне. І в якийсь момент навіть дякуєш Богу, що воно минуло і лишило тебе.
А як з'явилася ця пісня? Це історія все ж про конкретний досвід у тебе чи це радше якийсь узагальнений стан, який ти хотіла зафіксувати?
Ну, скажу так, що ця пісня народилася з перших рядків. Я якийсь період часу жила недалеко від залізничного вокзалу. І от коли влітку були відкриті вікна, на місто спадала комендантська година, я чула, як на вокзалі дикторка оголошує потяги. І от я справді уявила таку картину: що мій коханий зараз на цьому потязі кудись їде від мене. А я тут сиджу в спальні і чую, як оголошують потяг, на котрому він їде, тому що наше кохання закінчилося. Ну і, власне кажучи, з цього образу і народилася пісня.
Я все-таки людина творча. Кажуть, що можна черпати свою творчість з якихось особистих ситуацій і наповнюватися тим, підживлюватися власними емоціями, що нібито митець має страждати для того, щоб переживати ось ці пікові моменти і народжувалась творчість. Я вважаю, що інколи надихнути може навіть якесь цікаве спостереження. А чому б і ні? Інколи можна дофантазувати. Уява, вона така різнорівнева, що по ній можна ходити вгору-вниз, їздити на ліфті й придумувати просто безліч [історій ]. Як на мене, ця ємність безкінечна.
Хочеться, щоб було відчуття заспокоєння, відсторонення від цієї божевільної реальності, в котрій ми зараз живемо
У музичних новинах на Промені ти казала, що ця пісня написана між Києвом і Донбасом. Розкажи про цей новий досвід створення музики у вашому музичному тандемі.
У той період, коли я створила цей трек, Тимур (ред: учасник гурту Тимур Соловйов) був на Донбасі, на позиціях. У нього була така подобова робота. І, чесно кажучи, коли він туди їхав, ми не думали, що зможемо, в принципі, якось організувати наш творчий процес. Проте ми змогли. І справді, коли він виходив з позицій, у нього був день, і я йому скидала свої напрацювання. Він відсипався, потім сідав, робив свої правки, відправляв мені. Потім у мене було два-три дні для того, щоб доробити свої правки. І у нас трапився ось такий пінг-понг, коли ми передавали ці драфти пісень туди-назад. І через це у нас просто нереальна кількість версій цієї пісні, що складно не загубитися. Цікавий досвід — ми змогли.
Пошук фінальної версії зайняв багато часу чи все ж таки це був швидкий імпульс?
Ми конкретно над цим треком працювали якось дуже довго, але по ньому, скажу чесно, і чутно. Він дуже такий доладний, довершений, збалансований. І на це було достатньо творчої сили, тому що інколи так нібито небагато часу витрачається на написання самої музики: "Ну все, все. А що тут ще зробити? Давай". А тут якось справді було довго. Я не знаю, чи це, знову ж таки, через цей формат, у якому ми створювали цю пісню, чи справді був такий стан більш натхнений і трек якось так ліг, і він був таким якимось чесним для нас. Але так, у нас десь версій 17 було там.
До цієї пісні буде ще й кліп. Що в ньому побачимо? І чи вдалося реалізувати задумане без курйозів і 17 версій?
Абсолютно вийшло. Ті, хто знайомі з відеотворчістю GannaBaby, знають, що раніше ми намагалися знімати відеороботи, в котрих розповідалася якась історія, було якесь сюжетне навантаження. Ця пісня "Останнє кохання" — це частина EP, який вийде наприкінці весни, і ми до кожної пісні відзняли відеороботу. Але тут вирішили йти за візуалом і за настроєм. Тобто кожна відеоробота доповнює настроєво пісню. І я думаю, що вийшло. І коли знімається не для сюжету, а просто так звані візуалайзери або муд-відео, то процес зйомки набагато розслабленіший. А вийшло у нас, на мою думку, дуже прикольно. Таке воно атмосферне, розслаблене, класне, десь млосне відео. Але чекаю, коли воно з'явиться в доступі, щоб почути зворотний зв'язок.
З яким відчуттям ти хочеш, щоб люди залишилися після прослуховування пісні "Останнє кохання"?
Для будь-якого артиста, мені здається, найкраще — коли слухач хоче прослухати пісню ще раз, поставити її на репіт. Ось цей наш зараз етап творчості, він такий меланхолійний, такий спокійний. І хочеться, щоб було відчуття заспокоєння, відчуття такого відсторонення від ось цієї божевільної реальності, в котрій ми зараз живемо. Щоб цю пісню можна було ввімкнути у себе в спальні, коли хочеться якоїсь інтимної атмосфери і якось розслабитися — щоб вона стала саундтреком до таких от подій.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
