Фото: Пресслужба Олени Тополі
Якщо нічого не робити, зло охопить твоє життя
Ти сьогодні презентуєш новий сингл під назвою "Пекло". Пам'ятаєш взагалі той конкретний момент, коли він з'явився? З якою емоцією це все почалося?
Насправді вже, я думаю, десь пів року тому написані [слова]. Спочатку це був вірш, який я навіть виставляла десь у себе в соцмережах. Але потім це переросло в пісню вже десь, думаю, в листопаді. Але про що? У мене так часто буває, що я пишу пісні, вкладаючи певні сенси, які просто приходять мені, але я їх не розумію. Тобто я можу написати про щось, ще не усвідомлюючи, що це таке. І потім, коли в моєму житті воно стається, я розумію, про що я написала. І розумію, що це дійсно все, що мені довелося гасити і з чого виходити. А я ще повністю звідти не вийшла, але дуже-дуже стараюсь. Це пекло. Це не те щоб щось фізично зовнішнє, але це ті внутрішні стани, дуже серйозні пожежі. Ну, це пекло, коли випалюється просто абсолютно все.
Якщо відкладати метафори, що для тебе означає пройти через своє пекло? Це про боротьбу з кимось чи насамперед із собою?
Насамперед із собою, тому що, скажімо так, пекло — це коли руйнується твій Вавилон певною мірою. Тобто все, що ти собі вважав правдивим, усе, про що ти піклувався, охороняв, переживав кожну мить за це, що ти вибудовував, потім виявляється просто якоюсь оманливою хмарою. Це пекло. І це неймовірно боляче, по-перше, просто усвідомити це, прийняти, а потім "перерізати" взагалі всього себе всередині, щоб змінити свій характер, свої якісь риси. Не бути занадто доброю, не бути зручною, перестати бути довірливою, наївною — у моєму випадку. А це дуже боляче зробити насправді, якщо це дійсно пропрацьовувати глибоко, це дуже непросто. І я хочу всім слухачам побажати, щоб пекло було тільки в пісні, щоб вона драйвово насолоджувала, надавала тільки надихаючі емоції, наснагу. Якщо щось у житті є, з чим треба боротися, просто не закривати на це очі, а таки дозволяти крокувати в "темну кімнату", у свої страхи і розбиратися, чи там дійсно так страшно. Якщо навіть дуже страшно — крокувати і перейти вже цю межу, тому що в зоні комфорту ви щастя не знайдете.
Ти співаєш про досвід, після якого вже неможливо залишитися колишньою. Яку свою стару версію ти залишила позаду разом із цією піснею?
Наївної, довірливої людини, яка думає, що світ відповідає тобі тим, що ти туди вкладаєш. Треба бути не те щоб готовою, а просто усвідомлювати і прийняти — якщо ти нічого поганого нікому не зробив, це не означає, що тобі не мають права зробити щось погане. Такого немає і не буде. Тобто завжди треба бути в готовності, треба бути більш холодною, рішучою і більш жорстокою десь. Якщо ми піднімаємо питання справедливості і правосуддя, то це має бути саме так. Тут уже вимикаються емпатичні якісь почуття і починається просто справедливість. Цей баланс треба самому врегульовувати, тому що якщо нічого не робити, зло охопить твоє життя. Треба із цим розібратися. Це дуже складно, але треба.
Я абсолютно чиста і впевнена в собі, і тому безстрашно крокую і буду так чинити з холодною головою, як цього потребує закон
Чи не виникає такого відчуття остраху, що це такі зміни, після яких ти, можливо, сама себе десь не впізнаєш? Чи це такі чесні зміни після розмови з собою?
У мене немає ніякого остраху. Я вже сказала, що в усі свої страхи я вже навчилася крокувати. І мені, знаєш, чому не страшно? Не страшно, тому що я знаю себе. Я знаю себе як людину, яка абсолютно не мала ніяких намірів нікому нічого поганого зробити і не робила відповідно. Я абсолютно чиста і впевнена в собі, і тому безстрашно крокую і буду так чинити з холодною головою, як цього потребує закон. Як закон світу — світобудова, і закони, які є у нас тут, у матеріальному світі, — все, йдемо по закону. Я вибрала такий шлях і дуже сподіваюсь і вірю, що всі правоохоронні органи і моя душа досягнуть справедливості у всіх напрямках. Головне — повірити в себе. Тому що ось це запитання типу: а чи зможу я? А чи варто? А чи правильно? Твоя перша думка і перша рішучість — це саме правильне рішення, і я в цьому впевнилася багатьма роками свого досвіду життєвого. Можу чітко про це сказати, що ваше перше відчуття — це і є те найправильніше, що може бути в тій чи іншій ситуації. Тому вірте собі.
До тебе останні пів року прикута надувага медіа і слухачів. Чого не варто шукати між рядків цієї пісні "Пекло"?
Не варто прив'язувати це до якихось людей. Не варто прив'язувати це до особистостей. Це шлях — тільки моя особистість. Це шлях, який я пройшла, яким я ділюсь. І дуже сподіваюсь, що ця надихаюча, дуже тверда і чітка позиція та емоція буде надихати людей теж вистояти, не падати на коліна. А навіть якщо ти впав і навіть якщо отримав "мільйон ран" — вставати і йти, бо ти знаєш свою ціль, знаєш свою цінність, свої кордони і ти віриш собі і в себе. Ось це головне. Це єдиний сенс, який є в цій пісні.
Можливо, хочеться тобі ще щось додати?
Так, я хочу, по-перше, передати усім просто теплі промінчики сонця, які вже пробиваються, — дуже приємно їх теж відчувати на своїй шкірі. Просто хочу побажати, щоб ця весна дала змогу так із полегшенням видихнути якісь пройдені етапи. Я маю на увазі загалом усю нашу країну, щоб уже нарешті стало легше. І просто нагадати: що б не було за вікном, яка б погода не була, наша єдність не коригується ні погодою, ні піснями. Просто тримаймося разом у нашій єдиній цілі і в нашій найсильнішій зброї, яка називається любов. Така, яка нас об'єднує, — до нашої країни, до нашої землі, історії, культури і одне до одного. Тому бережімо одне одного, не цураємося, повертаємося і вкладаємося в наше майбутнє всі разом.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
