Фото надане співаками
"Ми всі в одній команді й відчуваємо один одного як сокомандники, в першу чергу."
Привіт. Вашому гурту вже вісім років. Оскільки це родинна справа, то як вам вдається зберігати рівновагу й за ким останнє слово?
Останнє слово за класною ідеєю, в першу чергу. А як ми до цього приходимо? Сідаємо, обговорюємо, думаємо, яке рішення краще буде виглядати, слухатись і так далі. Тобто ми не сваримось стосовно творчості, якось воно все гармонійно проходить.
Тобто вам вдається розмежовувати родинні моменти і справу?
Та ну звісно. Ми приходимо на репетицію, займаємось своєю улюбленою справою, і якось воно розділяється. Ми всі в одній команді й відчуваємо один одного як сокомандники, в першу чергу.
Ви вже двічі брали участь у Нацвідборі на "Євробачення". Чим вас приваблює цей конкурс?
Це виклик, в першу чергу, самому собі. І давайте будемо відвертими, фактично зараз це найбільша музична подія в Україні, тому що у нас позникали всякі вокальні музичні конкурси. Свого часу були "Україна має талант", туди ходили музиканти, був "Х-Фактор", "Голос країни". То зараз єдиною фактично платформою, яка залишилась, де ти можеш і себе випробувати, і свої сили, і себе продемонструвати, і показати, що ти вмієш, хочеш і можеш, — це Нацвідбір на "Євробачення".
Є люди, які кажуть: "Треба брати участь у подібних конкурсах, щоб максимально популяризувати себе". Тоді як інші кажуть: "Достатньо регулярно випускати кліпи, сингли, альбоми, щоб підтримувати фокус уваги на своїй творчості". Ви все-таки прихильники якого табору? Чи, можливо, ви поєднуєте одне й інше?
Я вважаю, що в нашому конкретному кейсі це поєднання обох сторін. Тому що ми не розділяємо творчість на ту, яка робиться регулярно, і на ту, яка робиться якось локально, в межах певного competition, тобто якоїсь такої історії, як Нацвідбір на "Євробачення". Ми не живемо з року в рік тим, що робимо одну якусь пісню, яку ми готуємо цілий рік на "Євробачення", й знову беремо участь. Ні. Склалися обставини, знайшовся трек, настрій, внутрішня мотивація і розуміння того, що ми можемо це зробити, — й ми рухаємось певний проміжок часу, місяць-два в цьому напрямку і мобілізуємо зусилля туди. А весь вільний час, звісно, теж займаємось творчістю, експериментуємо, щось нове пробуємо і розвиваємось.
Ви працюєте на перетині поп і електронного звучання, хоча самі про себе кажете, про не обмежуєте себе конкретним жанром. Це тому, що не хочете заганяти себе в якісь рамки?
Звісно, це пошук нових форм, так би мовити. Мені здається, що зараз в усіх напрямках, не тільки в музичних, а й в кінематографічних, в мистецтві, всюди люди намагаються відходити від якоїсь монолінійності. Тобто це вже виглядає, напевно, як стара школа — рухатись в одному конкретному напрямку. Й особисто нас втомлює робити одне й те саме в одному і тому самому напрямку. Хочеться щось додати нове, посмакувати все це, якось збагатити. І тут і починається, що воно виходить за межі однієї історії. Мені здається, це природній шлях.
Не хочеться займатись невдячними прогнозами, але наступного Нацвідбору теж спробуєте чи, можливо, ставите перед собою вже зовсім інші виклики?
Ніколи не кажи "ніколи", але поки що не бачимо, що будемо рухатися в напрямку Нацвідбору. Поки не бачу сенсу, настрою, пісні, ідеї. Поки її немає, тому навмисно пускати туди ресурс не будемо. Поки що є розуміння того, що на наступному Нацвідборі ми не будемо приймати участь. А далі подивимось.
"Я подумав, що в кадрі не обов'язково повинен бути лабрадор. І взагалі, якщо взяти шорсткий язик, ви правильно підмітили, що це може бути собака, може бути кіт, хоча в пісні йдеться про собаку. Але мені здається, що будь-яка людина, яка має якусь свою домашню тваринку, свого улюбленця, воно їй відгукнеться."
Ми будемо сьогодні слухати ваш трек "Шорсткий язик". Це свого роду присвята твоєму псу Енді. Є ще кліп на цю пісню. Розкажи історію їхнього створення.
По-перше, є така музична платформа "На її основі". Вона існує хоч і не так довго, здається, півтора року, але я вважаю, що вони зробили дуже багато для музичної індустрії в Україні, тому що вони активно займаються розвитком. І цей трек і кліп реалізувались завдяки тому, що ми перемогли в програмі підтримки "ГРАНТИ 3.0". Ми виграли грант у розмірі триста тисяч, який дозволив нам все це зробити: записати пісню, зняти кліп, знайти команду і так далі. Тому, в першу чергу, хочу їм подякувати. Ця пісня існувала й до цього. Просто в якийсь момент, я не пам'ятаю, який це був рік, 2018-ий, напевно, бо ідея виникла дуже давно, Енді вже залишився, так би мовити, в пам'яті, і мені хотілось відтворити це у вигляді пісні. Не хотілось писати щось банальне й просте, але хотілось відтворити це в творчості. І мені здається, що це вдалося. Тоді народилася назва. І десь, напевно, роки два назад таки реалізувалась пісня. Мені здається, що вона вийшла вдалою, такою позитивно-меланхолійною.
Коли кажеш "шорсткий язик", то одразу розумієш, що це про собаку чи кота. Це такі маленькі деталі, на яких можна закцентувати. Тобі подобається використовувати такий художній інструмент в творчості?
Звісно. З перших пісень, які пробувались писатись, завжди хотілось таке додавати, збагачувати пісню, щоб це не просто був якийсь текст і просто якась музика. Класно, коли назва пісні передається і настроєм пісні, і має певні ліричні акценти, тобто мається на увазі текстова складова. Тому так, завжди хотілося так робити, додавати якісь такі деталі. Бо хтось просто слухає музику на фоні, хтось детально слухає і намагається розібрати все на атоми й молекули і зрозуміти, що ж там ще приховано. Тому насправді в усій творчості є такі штуки, над якими можна сісти, поміркувати й подумати, що мається на увазі, і знайти щось цікаве.
Наостанок ще хочу запитати про кліп, тому що Енді був лабрадором, а в кліпі не лабрадор. Чому?
Стосовно кліпу теж хочу подякувати Сергію Кметю, який зміг реалізувати нашу ідею, тому що разом з піснею народилась і ідея кліпу. І була складність реалізації того, що повинен бути повідець для собаки й ошийник, але не повинно бути в кадрі собаки. Це технічна складова реалізації, і дуже дякую, що це вдалося реалізувати. А стосовно собаки, просто ми вирішили не шукати собаку, яку можна взяти, і вона буде лабрадором, а взяли собаку, яка в нас є зараз із дружиною, це наш самоїд. Я подумав, що в кадрі не обов'язково повинен бути лабрадор. І взагалі, якщо взяти шорсткий язик, ви правильно підмітили, що це може бути собака, може бути кіт, хоча в пісні йдеться про собаку. Але мені здається, що будь-яка людина, яка має якусь свою домашню тваринку, свого улюбленця, воно їй відгукнеться. І в цьому основна ідея, щоб знову ж таки не робити оцю мононаправленість. Це пісня, яка в цілому повинна бути зрозуміла багатьом, я так вважаю.
Дякуємо за розмову.
Слухати пісню "Шорсткий язик" гурту "Karyotype", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
