Фото: Пресслужба Ivan NAVI
Ти розумієш, що ти написав трек, який з кожним днем буде рости в ціні?
Твоя нова пісня називається "Бензин". У часи, коли пальне росте в ціні і всі максимально стежать за цим, ти не боявся, що це може тригернути людей на АЗС?
Я тобі скажу коментар мого товариша: буквально вчора чи позавчора він його написав і дуже мене потішив: "Ти розумієш, що ти написав трек, який з кожним днем буде рости в ціні?" — ну, щось у тому є. Коли ми записували цю пісню і назву, тому що назва була ще одна — "Окситоцин", ми розглядали її як варіант, але зупинились на "Бензині". Пісня була написана ще тоді, коли бензин був сталий у ціні, здається, по 65 гривень, якщо я не помиляюся, можливо, ще дешевше. І тут же пісня не про бензин, який на АЗС, а про те, як створюється кохання. І це стан, коли в тебе голова така дурманна — це щось на кшталт того, коли тебе баламутить і ти не знаєш, що з тобою відбувається, ти хочеш творити для цієї людини, придумувати якісь різноманітні цікаві речі, зустрічі, знаки уваги. Тебе несе, і та динаміка — хочеться летіти в кабріолеті, от як у цій пісні несеться, ввімкнути музику на максимум і хотіти жити.
А вибирав між двома назвами "Окситоцин" і "Бензин", чому "Бензин", бо все ж таки зрозуміліше і простіше?
Напевно, що так, тому що половина людей не знає взагалі що таке окситоцин. Відверто тобі скажу: я, коли вперше почув цю пісню, теж не знав, що це, виявляється, гормон щастя, гормон кохання. Ну, хто як сприймає.
Як взагалі ця пісня тебе знайшла? Це якась демка, яку ти прослухав і такий: "Так, беремо, будемо робити"?
Ну, в мене є проблематика — я не пишу сам пісень, а музика мені вдається. Зі словами у мене там трошки є нюанси: "небо ясне", "зорі палають" — отаке, примітивщина. Я звертаюся до професіоналів. І тут нам прийшла ця демка, мені сподобався її текст і сам біт, саунд, тому що лірики є дуже багато, і в нас є артисти, які вже заполонили, скажімо так, цю нішу ліриків міцно. Я пробував, робив експерименти з піснею "Коли нема тебе", "Пишу тобі листа". Потім в мене ще там було "Ким ми були до війни". Дуже багато лірики було, і саме в цей період часу, напевно, мій внутрішній стан вимагав цієї лірики, і люди хотіли трішки такої мінорної тематики. А зараз я розумію, що на концертах і плюс до мене люди звертаються і кажуть: "Ми хочемо старого Ivan NAVI. Давай «Тимчасовий релакс», «Такі молоді», двіжу дай нам". І от зараз я презентую пісню "Бензин" і буквально вирішив трішки змінити свою концепцію — не раз у пів року випускати пісню, але і не як молоді виконавці, щомісяця "пуляють", а хоча б раз на три місяці. От я зараз працюю вже над новою піснею і в кінці травня, думаю, що ви зможете її почути. Це буде стилістика таких молодих, літній денсовий вайб.
Ти сказав, що ліричні тексти тобі невдаються. В нас от була розмова з Volodymyr Dantes, і він у 2022 році відкрив у собі людину, яка багато років боялася писати тексти, а тут почав писати. Це тобі хтось сказав, що ти погано пишеш? Хто ця людина?
Я не знаю, хто мені ті комплекси задав. Але ти правий стосовно того, що це може відкриватися, тому що наші межі безкордонні. І колись мені Влад Дарвін сказав таку річ класну: "У мене теж все починалося з примітивщини. Пиши, пиши, пиши. Рано чи пізно ти прийдеш до таких змістовних текстів". І можливо я просто навіть не задавався ціллю написати. У мене є кілька заготовок. Я, правда, їх нікому не показую. Але можливо настане час, що я буду готовий запрезентувати, коли вже повноцінно їх зроблю.
Повертаючись до "Бензину", якщо порівнювати зі стосунками, аналогічно — одна іскра і все палає. Тобі як комфортніше, коли в стосунках все все ж таки безпечно, чи ти такий ризиковий хлопець?
Я страшенно люблю динаміку. Я не люблю, коли в стосунках все рівно йде. Все рівно мені хочеться трохи тих "гойдалок". У мене в житті були різні стосунки, і хоч їх і було небагато, але коли у мене з’являлися дівчата, які мені трохи мозок виїдали, то я від того був щасливий. Я напевно мазохіст, але коли занадто все спокійно, мені це не подобається.
Метелики в животі — це про спокій?
Метелики — це, напевно, про стан. У кожного по-різному: у когось спокій, у когось — в залежності, напевно, від характеру людини. І от ті метелики, вони тебе якраз і проявляють. Це як алкоголь: за допомогою нього ти можеш розслабитися і показати себе тим, яким є насправді. Ну, чому говорять: "Випий п'ятдесят грамів, ти тоді побачиш людину, якою вона є насправді". І от мені здається, що ті метелики, вони якраз тебе відображають, відкривають по-новому, тобто твоє нутро. І от коли людина закохується, вона стає тією, якою є, без масок для внутрішнього світу.
Ми застали прекрасний час, тому що без ґаджетів було неймовірне життя
Ти сказав, що любиш драйв, любиш, коли виносять мозок. А якщо не виносять мозок, ти створюєш драми сам?
Та буває таке... Але зараз з віком більше спокій у мені переважає, аніж ці "гойдалки", тому що "гойдалки" були в основному в юності, і мені це все було по кайфу. А зараз мені набагато цікавіше і спокійніше, коли в мене в сім'ї все добре, все чудово, жінка задоволена, щаслива, малий... Ну, для малого капризувати — це нормально, але от коли ти приїжджаєш після концертів, хочеться деколи тиші і спокою, а його, як правило, немає. Але я дуже щасливий, що маю куди приїхати, до кого приїхати. І це найважливіше.
А ти не думав, що, можливо, цей спокій і його бажання прийшло через стан війни, бо коли нестабільно всюди, то хочеться хоч десь того спокою?
Однозначно, воно теж вплинуло. Взагалі я тобі скажу, що війна дуже змінила мій світогляд, показала, чим потрібно дорожити, тому що я раніше, на самому старті своєї кар'єри, думав, що кар'єра — це найголовніше в цьому житті. Насправді в нашому житті найважливіше — це твоя сім'я, дружина, діти, друзі, які тебе оточують. Це, скажімо так, фундамент. Потім уже кар'єра і все решта.
На цю пісню є відеоробота зі швидкістю, машиною — це візуалізація твоєї ідеальної закоханості? Яка його ідея?
Я думаю, що так. Тобто я старався оцей вайб пісні передати відеороботою, і однозначно ця динаміка, вона присутня в ті моменти, коли я закохувався. Там є дуже гарна фраза: "Один раз на все життя". Я бажаю кожному, хто зараз слухає наше інтерв'ю, знайти ту єдину чи того єдиного і раз на все життя, тому що в непростий час живемо і мусимо цінувати кожен момент. Чоловікам я рекомендую не боятися брати відповідальність на себе, а жінкам — просто бути щасливими і побільше усміхатися.
Ти вже говорив, що досвідчений у стосунках. А взагалі, як вважаєш, який саме "бензин" треба підливати у вогонь, аби ці стосунки не були прісними, рутинними? Що треба робити?
Ну, щоб він не був розведений — це головне. Якщо вже ти щось робиш для людини, то роби це все на максимум, тому що це дуже відчувається, коли ти робиш це, аби робити, тобто без емоцій, без душі і щоб догодити людині — це не працює. Рано чи пізно та іскра вгасне, і нічого доброго з того не буде.
Фото: Пресслужба Ivan NAVI
Ти сказав, що ризикований, а ти ризикований, але лірик, чи як? Бо я думав, ти скажеш, що треба робити скандали…
Однозначно, що скандали треба робити, тому що після цього йде дуже хороше примирення. Але це так само треба з мудрістю це все робити. Воно все поступово приходить. Просто слухати і дивитися на мудрість людей. Чим мені подобається старше покоління — для мене чомусь мій дідусь і моя бабця — це ідеальний приклад ідеальної пари, тому що, зважаючи на те, що їм було на той час уже 70–75 років, вони кожного вечора перед сном цілувалися і бралися за ручки. От вони лягали спати, рука в руці, так і засинали. Цінність тоді була зовсім інша, тоді зовсім був інший час, непростий, коли вони багато чим жертвували. Дідусь мій завжди мені казав, що якщо, наприклад, жінка щось по хаті робить, немає жіночої справи по хаті і чоловічої, каже: припустимо, дружина готує їсти, ти завжди маєш прибрати за нею. Чи, наприклад, ти готуєш їсти. Тобто має бути оце взаєморозуміння, взаємоповага. І тоді буде ідеальна сім'я. Тож потрібно це все цінувати, цінувати людину як таку.
Як ти думаєш, ця цінність, куди вона зникла? Чи чому вона в них була, а зараз, можливо, у нашого покоління не така?
Тому що це все переросло в ідеалізацію, коли заходиш у соціальні мережі і частина людей там їздять на острови, Ролекси купують, тобто живуть красиве життя. І, наприклад, коли хлопець чи дівчина неспроможні собі це дозволити, вони от живуть інстаграмною картинкою, а насправді потрібно виходити з тієї бульбашки і жити в реальному житті, бачити, що життя насправді простіше, ніж воно здається, і потрібно цінності шукати в інших речах, не в матеріальних, а більше в таких, напевно, духовних, тобто більше спілкуватися зі своїми другими половинками чи з рідними, бачитися. Згадай ті часи, коли телефонів як таких не було. І коли ти домовляєшся з друзями на таку-то годину і ти маєш прийти. Ми застали дві епохи — і цей час дотелефонний, і розвиток. І я вважаю, що ми застали прекрасний час, тому що без ґаджетів це було неймовірне життя.
А в тебе відбувався цей перелам від інстаграмної картинки до інших цінностей у стосунках? Чи це завжди так було "зашито"?
Я ніколи не ідеалізував соціальні мережі і все, що з ними відбувалося. Напевно, тут дуже важливо, яку цінність, традиції тобі закладають твої батьки і рідня. І від того відштовхуватись, тому що не можна засуджувати тих дітей, які зараз не відлипають від телефонів. Це від батьків залежить. Якщо батьки замість того, щоб з дітьми піти погуляти, почитати чи поспілкуватися, а приходячи з роботи, їм хочеться тиші, і вони дитині дають телефон: "На, тільки мене не рухай". Ну і потім, у принципі, на що ми розраховуємо? Ми таке і будемо мати покоління. Тобто я зараз, навпаки, намагаюся дитину обмежувати в телефоні. При тому всьому, що моєму малому два роки і сім місяців, я, як є змога, йду зразу з ним гуляти, книжечки якісь почитати. Я не є якийсь там ідеальний батько, у мене теж бувають етапи, коли хочеться ввімкнути мультики. Просто мається на увазі не на сто відсотків його відволікати ґаджетами, а 15–20 відсотків від сили.
Я тобі пропоную зробити таку гру-експеримент, побудемо "автомеханіками кохання". Я пропоную три ситуації, де стосунки починають глухнути, а ти ж запропонуй, як їх оживити, що треба додати. Єдина і головна умова — бути оригінальним у діях і не повторюватись. Ситуація перша. Уявімо, ви вже декілька років разом. Субота, вечір. Ви обоє в розтягнутих піжамах, кожен у своєму телефоні, на фоні сотий раз грає якийсь серіал. Ти відчуваєш: рутина вас засмоктала, як болото. Твій спосіб "підлити бензин" прямо зараз, не чекаючи ранку?
Сказати дружині про те, що її чекає сюрприз, і її це буде муляти, мордувати, і вона, я думаю, що піде на різноманітні речі для того, щоб цей сюрприз пошвидше отримати.
Ситуація два. Буває таке, що ви обоє настільки зашилися в роботі, що за весь день перекинулися фразами "купи хліба, забери посилку". Комунікація у вас на нулі. Яку одну іскру ти кинеш, щоб розтопити цей лід і знову відчути драйв у спілкуванні?
Ну, ти мені вже говориш, ніби в мене років сорок досвіду сімейного життя. Елементарно: запросити на вечерю і сказати, що ти відкидаєш сьогодні всі свої справи і ми йдемо вечеряти.
І ситуація три. Ви посперечалися через якусь, насправді, дурню. Тепер у повітрі пахне таким бензином уже в контексті пісні — справжня гроза. Обоє ви мовчите і ображаєтеся. Як ти переведеш цю негативну емоцію в позитивну?
От якраз це найстабільніша, напевно, тема, яка є, принаймні в моїх стосунках. От ти можеш навіть елементарно не так подивитися — і це вже буде нюанс. Тут треба вміти витримати паузу, але теж не занадто довго і не занадто коротко. Зашвидко підеш миритися, будь-які речі пропонувати — можеш негативно на це вплинути. Якщо запізніло — теж. Пауза має бути, але за рахунок того, що ти людину дізнаєшся з кожним разом все більше і більше, ти вже знаєш, коли оцей момент примирення має відбутися.
Ти сказав, що частіше будеш випускати треки, не раз на пів року. Яким тебе будемо бачити в цьому році? Чи робив ти собі таку "дорожню карту" на 2026 рік?
Це однозначно буде ріст у плані танцювальної української музики.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
