Запуск місії "Артеміда-2" на стартовому майданчику Космічного центру Кеннеді, штат Флорида, США, 1 квітня 2026 року. Фото: AP/Chris O'Meara
Людство повертається до далекого космосу
Перший за понад 50 років пілотований політ до Місяця.
У людей були чудові умови для спостереження за ракетою, за самим запуском. На узбережжі сиділа велика кількість спостерігачів, які дивились на цілком успішний, вдалий запуск величезної ракети. По всьому світу мільйони людей спостерігали в прямому ефірі онлайн-трансляцію. Цей запуск унікальний тим, що дійсно вперше більше ніж за 50 років людство повертається до далекого космосу, пілотованих місій. Це геть якісно інші умови, набагато складніші. І така місія реально показує технологічний рівень досягнень людства.
Чому така перерва у дослідженні Місяця – понад 50 років?
В 60-х роках президент США Кеннеді сказав, що вони полетять на Місяць. Це була необхідність в Сполучених Штатах Америки довести свою першість, що у них є технології, можливості і бажання здійснити щось значне, проривне в космосі. Хоча, на перший погляд, ніякої великої вигоди не повинно було бути. Ідея була проста: полетіти на Місяць, першими туди потрапити, а потім провести ряд досліджень. За програмою, повинно було бути близько 10 висадок на Місяць. Почалося все із ”Аполлона-11”, коли відбулася перша висадка. ”Артеміда-2” дуже схожа на місію ”Аполлон-8”. Це якраз обліт Місяця і повернення на Землю, відпрацювання технологій перельоту до Місяця і назад. Це надзвичайно складна і велика робота. Була місія ”Аполлон” і зараз виконується в рамках нової місії ”Артеміда”. Вирішили 10 місій не робити, а фінанси, оскільки місії були доволі дорогі, фінансові можливості перенаправити на інші якісь справи, які потрібні для дослідження космосу. Тому востаннє, коли людство було поблизу Місяця – це був грудень 1972 рік (під час місії ”Аполлон-17”. До квітня 2026 року пілотованих висадок більше не було, але тривала підготовка до нових місій – ред.). Чому тоді відмовилися від цієї місії? Тут багато моментів: є економічне питання і політичне. Політично все було доведено. Інтерес суспільства падав. Виникали питання тих самих конгресменів: "Навіщо ми будемо витрачати мільярди доларів на те, щоб ще двоє людей походило по Місяцю?" Політичне завдання було виконано. З точки зору науки привезли вже велику кількість зразків з різних місць поверхні Місяця.
Сучасна ідея повернення на Місяць – наукове дослідження цього об'єкта більш детальне. Відбулася переорієнтація в кінці 70-х, 80-х роках на інші напрямки в космосі. Було вирішено будувати космічні станції на орбіті навколо Землі, розробити багаторазові космічні кораблі Спейс Шаттл. Усе це потребувало ресурсів, відмовилися від короткочасних польотів, які не давали системних знань для умов перебування людини в космосі, можливості проведення наукових експериментів. Бо на Міжнародній космічній станції постійно проводяться експерименти біологічні, технологічні, енергетичні. На Землі ви таке зреалізувати майже не можете.
Але ситуація змінилась на початку XX ст, коли програма Спейс Шаттл вже закривалася і виникла якась така науково-пошукова порожнина: незрозуміло було, чим ми далі можемо зайнятися. І щоб заповнити цю ідею, щоб дати наступним поколінням людей, науковців, інженерів, просто молодих людей, які вчаться в школі і мріють досліджувати космос – яку ми дамо їм мету? Відома промова президента США Джорджа Буша, який сказав, що ми повертаємось на Місяць. Так починається програма "Сузір'я". В рамках цієї програми якраз була ідея повернутися на Місяць для більш детального його дослідження. Програма починає розвиватися, вона фінансується, але змінюється адміністрація Буша на адміністрацію Обами і виникає вже ідея польоту на Марс. Інші країни, такі як Китай, Індія, починають розвивати свої космічні програми, амбіції космічні проявляти, що ми маємо висадитися на Місяць, ми повинні зробити не гірше, ніж американці. При першій каденції Трампа NASA знову повертається до проєкту на Місяць. Так виникає проєкт ”Артеміда”.
Чому саме до Місяця?
Це найближче небесне тіло, яке є до Землі. До нього простіше долетіти.
Це була репетиція перед польотом астронавтів
”Артеміс-2”. Чим ця місія відрізняється від попередньої?
В рамках цієї програми було декілька тестових польотів. Були два взагалі тестових польоти з випробуванням космічного апарата, на якому повинні були перебувати люди. Випробували систему порятунку. Так було два перших польоти здійснено. Вони навіть не мають номерів. Потім була місія ”Артеміс-1”. Це політ до Місяця, але в не пілотованому стані. Космічний апарат сам полетів без людей, облетів Місяць зі зворотньої сторони, повернувся на Землю, увійшов в атмосферу і приводнився в Тихому океані. Це була репетиція перед польотом астронавтів. Він так само, як і цей політ триває. Для польоту на Місяць треба із сучасними технологіями три-чотири дні. Тому туди-назад – це тиждень. Але якщо є вихід на орбіту, тестування, перевірки, то він може тривати трошки більше. ”Артеміда-2” триває 10 днів. Вони перший день знаходяться на орбіті навколо Землі, першу добу перевіряють всі системи, тестують їх. В рамках місії ”Артеміда-2” відбувається перевірка великої кількості операцій, процедур. Це випробування перед дійсно польотами із посадкою. Це випробування самого космічного апарата. Чи здатний він забезпечити екіпаж із чотирьох людей всім необхідним: кисень, вода, система очищення повітря? Це випробування технологічне, як працюють всі системи бортові. Як поводяться люди в капсулі такого апарата? І біологічні дослідження.
Розкажіть про капсулу.
Капсула не дуже велика, максимальний розмір близько 4 м. Кімната, в якій перебуває четверо людей, не порожня, заповнена частково обладнанням, кріслами для зльоту, здійснення маневрів, місцями, де можна поспати, туалет на борту є. Всі системи, які забезпечують життя людей. Місія триває 10 днів. Бортові системи розраховані на роботу в 21 день. Місця дуже мало, але це характерно для всіх космічних польотів.
Попередні польоти були із трьох людей, зараз чотири. Місія ”Артеміда-2” не буде висаджуватися на поверхню Місяця, вона здійснить оберт навколо Місяця, обліт його зворотної сторони і повернеться на Землю за 10 днів. Будемо сподіватися, що все успішно пройде.
На борту перебуває жінка-астронавт. Також на борту перебуває перший афроамериканець. Третій член екіпажу – астронавт Канади. Між місією ”Артеміда-1” і ”Артеміда-2” минуло майже чотири роки. Вони почали тренування ще до першої місії, щоб 10 днів побути в космосі. За два тижні до початку місії астронавти були введені в карантин, позбавлені будь-якого контакту із оточуючим середовищем.
Найкраще працюють змішані екіпажі. Жінки менше споживають кисню, менше п'ють, їдять, треба менше запасів збирати із собою. Сам апарат по собі відносно невеликий, більше 20 т. І туди треба помістити все: і системи рециркуляції, і забезпечення, і запаси кисню, води, їжі, енергозабезпечення, паливо в баках, щоб маневрувати. Кожен кілограм грає роль. Вплив радіації на жінок в космосі сильніший. Чоловіки більш стійкі до радіаційного опромінення. Саме психологічна сумісність і ефективність роботи змішаних колективів починають бути головною причиною, чому ми будемо посилати змішані колективи в космос, а не суто чоловічі чи жіночі.
Програма ”Артеміда” розрахована на те, що буде багато місій. І ті, хто сьогодні виступають дублерами, полетять в наступні місії. Економічно невигідно готувати людей, які ніколи не полетять. Перша жінка в далекому космосі вже літала на Міжнародну космічну станцію.
Упродовж якого часу найбільше людина може перебувати в невагомості і працювати, до прикладу, на МКС?
Рекордні перебування більше року, коли хтось перебував в космосі. Вважається, що людина в космосі може перебувати дуже довго. Коли повертаються, відбувається деградація опорно-рухової системи, кістяка, м'язів, серцево-судинної системи. Тривале перебування в космосі ускладнює повернення людини до земних умов. За короткий час не встигає організм втратити дуже велику кількість м'язів або якісь проблеми із серцево-судинною системою.
Головна задача – повернутися назад
Чим буде займатися місія день за днем, крок за кроком?
Це випробувальна місія. Головна задача: астронавти повинні самі себе назад привезти. Космічний апарат створений для польоту в глибокий космос. Це не космічний апарат ”Аполлон”, який літав 50 років тому. Це абсолютно інший апарат, інші технології, якість, розміри, умови перебування. І все це треба випробувати. Не так легко зробити апарат, який виготовлявся 60 чи 50 років тому, бо немає вже тих технологій, які використовувалися колись. Не випускаються ті прилади, навіть сплави чи гума вже інша. І вам доведеться щось переробляти. Бортовий комп'ютер: ви не будете тягнути із собою коробку 60-х років, вам простіше поставити сучасника. А це треба інші системи під'єднання, системи керування. Все тягне одне за одним. Виходить, що дешевше зробити новий космічний апарат, ніж спробувати реанімувати проєкт, який частково навіть незрозуміло, як був зроблений, бо десь є креслення, а якісь креслення не зовсім зрозумілі. Космічні апарати – це надзвичайно складні технічні системи. В розробці космічного апарата задіяні тисячі фірм, корпорацій різних країн. Розроблений новий космічний апарат. Треба перевірити, як він буде працювати, як буде забезпечувати екіпаж, які виникнуть проблеми та труднощі. На космічному апараті вже зараз почали виконувати ряд маневрів із тренуванням, стиковкою – те, що потрібно буде для наступних місій – місячного посадкового космічного апарата, вихід на орбіту з Місяця. Тут буде відпрацьована технологія зближення і стиковки в глибокому космосі. План розписаний по хвилинах, що кожен робить. Це випробування, перевірка всіх систем бортових. І коли підлітатимуть до Місяця – це дослідження Місяця. Буде ряд зроблено з орбіти фотографій, випробування, як зникає зв'язок, коли вони за Місяць залетять. Перехід на живлення із сонячних батарей на акумулятори. І будуть також випробуватися системи зв'язку. Фінальним випробуванням буде саме перевірка повернення, коли космічний апарат входить в атмосферу Землі і здійснює посадку. Це надзвичайно складна задача, бо переліт із глибокого космосу, з місячних орбіт відбувається на швидкостях в півтора рази більше, ніж із навколоземної орбіти, а енергія тертя буде більше в два рази перевищуватися. Космічний апарат, коли входить в атмосферу з далекого космосу, дуже сильно розігрівається. Це буде перевірка якраз систем захисту теплового екрану.
З прицілом на дослідження астероїдів, Марсу та інших тіл
Є багато країн, які підтримують місію ”Артеміда-1, 2”. Україна серед них?
Є місії космічних апаратів ”Артеміда-1, 2”, а є програма ”Артеміда”. Країни підтримують саме програму. Це глобальне бачення повернення людства в глибокий космос, дослідження космічних об'єктів. Це дослідження іншого тіла. Ідея програми ”Артеміди” не тільки в інженерно складній задачі польоту в космос. Держави, які долучаються до цієї програми, сподіваються мати якийсь профіт саме в космічних технологіях в майбутньому. Це і юридичний аспект. Ті країни, які підписуються в програмі ”Артеміда”, погоджуються із тими правилами, які розроблені. Це колектив країн – зараз уже їх більше півсотні, які увійшли в рамках місії ”Артеміда”. Це майже всі європейські країни, майже вся Латинська та Північна Америка. Вони підтримують ідею глобального дослідження в далекому космосі Місяця, але з прицілом, що в нас будуть дослідження і астероїдів, і Марсу, і інших тіл.
"…А не вирішувати, в кого кращий "Шахед"
Чи готове людство сьогодні до мирної поведінки в космосі?
Це складне питання. Місія ”Артеміда” буде тим невеликим промінчиком, який, можливо, вкаже людству – ті, хто слідкує за цією місією – що є якийсь інший шлях. Що можна досліджувати космос, можна вивчати інші об'єкти, а не вирішувати, в кого кращий ”Шахед”.
