Ілюстративне фото. Мозаїка Троїцької церкви Свято-Успенської Почаївської Лаври. Wikipedia.org
6 квітня Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення частково задовольнити позовні вимоги УПЦ проти Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, скасувавши наказ ДЕСС про затвердження висновку релігієзнавчої експертизи, яка встановила зв’язок Церкви з РПЦ. Розкажіть, будь ласка, про свої думки та висновки у зв’язку з таким рішенням суду. Як ви його інтерпретуєте?
Віктор Єленський: Ми інтерпретуємо рішення суду, що називається, навпростець. Тобто суд відмовився скасувати висновок релігієзнавчої експертизи, якою встановлено зв’язок між УПЦ (МП) і Московським патріархатом, і ухвалив скасувати наказ через процедурні недоліки. Цей наказ підписував я, і він не врахував деяких процедурних моментів, які, звичайно, потрібно було врахувати. Тобто що важливо розуміти і знати? Перше: висновок про зв’язок УПЦ (МП) з Російською церквою не скасовано. Звернення, яке подала УПЦ до суду першої інстанції та до апеляційного суду, було відхилене. Це по-перше. Друге, що дуже важливо: це рішення не стосується позову Державної служби до Київської митрополії про її припинення. Це окрема судова гілка. І третє, що дуже важливо: ми бачимо, які сили, які масштабні зусилля і кошти спрямовуються Київською митрополією Української православної церкви з однією метою – залишитися під контролем Московського патріархату. Четверте, що також важливо: як я завжди наголошував, прагнення Української держави демонтувати структури Московського патріархату в Україні, який, власне, прагне знищити Україну, її культуру та ідентичність і робить це неприховано, повністю відповідає демократичним процедурам. Відбувається змагальний процес, триває суд. У нас не Північна Корея і не Лівійська Джамахірія. Тому все це відбувається у цілком демократичний спосіб.
Чи йдеться про те, що УПЦ наразі заявляє, що не має жодного стосунку до РПЦ і вимагає продовження своєї діяльності на території України? Натомість ДЕСС каже: ні, ви маєте стосунок до Російської православної церкви, відтак не можете існувати в Україні. У цьому й полягає суть спору?
Віктор Єленський: Позиція ДЕСС інша. Вона полягає в тому, що Київська митрополія, яка представляє Українську православну церкву, є частиною Російської православної церкви. Відтак і вся Українська православна церква є частиною РПЦ. Тому Державна служба з етнополітики та свободи совісті, яка керується Законом України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", зобов’язує Київську митрополію вийти зі складу Російської православної церкви. А також забезпечити рішення про вихід зі складу РПЦ своїх парафій, єпархій, монастирів, братств, сестринств, навчальних закладів. Оце і все. Вона не вимагає від Української православної церкви змінювати календар і переходити на новоюліанський, як більшість православних церков. Не вимагає переходу з церковнослов’янської на українську мову. Не вимагає писати якісь "сумірні листи" до Кирила, як це поширюється в деяких соцмережах. І, зрештою, що дуже важливо, на чому я наполягав і про що говорив предстоятелю церкви та єпископам: не йдеться про злиття з іншою церквою, про перехід, скажімо, до Православної церкви України. Нічого такого. Лише – вийти зі складу Російської православної церкви, яка, власне, є учасницею війни проти України.
Але ж вони змінювали статут у 2022 році й стверджують, що цими змінами вже вийшли з РПЦ, тобто не є її частиною.
Віктор Єленський: Саме тому рішенням Ради національної безпеки і оборони було призначено експертизу. І ця експертиза з’ясувала, що вони залишаються частиною. А потім, згідно із Законом України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", який був ухвалений у серпні позаминулого року, було здійснено додаткове дослідження. І це дослідження також достатньо переконливо встановило цю афілійованість.
Чи можемо пояснити, яка саме доказова база? На чому вона ґрунтується?
Віктор Єленський: Доказова база полягає в тому, що Українська православна церква є частиною РПЦ. Її єпископат повністю входить до єпископату РПЦ. Її священнослужителі також є частиною РПЦ. Якщо це не так – будь ласка, надайте нам рішення статутних органів церкви. Це може бути собор, архієрейський собор, навіть синод – я не знаю, який саме орган має ухвалити таке рішення. Але має бути чітко зафіксовано: ми не є частиною РПЦ. Ось наше рішення, ось підписи членів синоду – ми не є частиною РПЦ.
А РПЦ відмовляється це робити, правильно?
Віктор Єленський: Відмовляється. Категорично.
А пояснює, чому?
Віктор Єленський: Дуже "цікаве" пояснення. Коли ми направили цей припис предстоятелю Української православної церкви, у відповідь отримали довжелезний перелік причин, з яких це нібито не може бути виконано. І жодне з цих пояснень не стосувалося суті нашого припису. Фактично позиція така: ми вважаємо, що не повинні це виконувати, і не будемо цього виконувати. Більше того, що особливо прикро: священноначалля церкви приховує від вірних зміст припису. Вони не пояснюють, про що в ньому йдеться. Не говорять, що все, чого вимагає українська держава, – це вихід із Російської православної церкви. Наприклад, один з очільників цієї церкви у проповіді, одразу після отримання припису, сказав вірним, що ДЕСС "викотила ультиматум", у якому вимагає зректися Христа. І коли я намагаюся зустрітися з вірними, з простим духовенством, щоб роз’яснити, у чому суть припису, то наражаюся на дуже серйозний спротив. Тобто вони в жоден спосіб не хочуть, щоб люди дізналися, чого від них насправді вимагає українська держава. Вони цього категорично не хочуть. Так само і під час судових процесів – намагаються будь-яким способом не допустити розгляду справи по суті. Тому що якщо розглядати справу по суті, тоді доведеться пояснити: чому вони так наполягають на тому, щоб залишатися під контролем Московського патріархату? Чого вони домагаються? Чому витрачають такі великі кошти? Чому оплачують послуги лобістських фірм у Сполучених Штатах? Чому співпрацюють із фірмою Роберта Амстердама, який, зокрема, закликає конгресменів не підтримувати Україну?
Щодо тих закидів, які лунали з боку УПЦ: наскільки я розумію, вони звинувачували в упередженості саме експертну групу і фактично всіх її членів, вимагали їх замінити. Яка тут позиція і як ви це пояснюєте?
Віктор Єленський: Так, вони висували закиди про те, що ми маємо відвести членів експертної групи. Але як ця група формувалася? Ми направили запити до найбільших українських дослідницьких центрів, які мають релігієзнавчі осередки. Це, передусім, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Сковороди НАН України, Київський національний університет імені Шевченка, педагогічний університет імені Драгоманова та Острозька академія. Нам делегували, рекомендували дослідників, які й здійснили цю експертизу. Претензії Київської митрополії стосувалися не всіх членів експертної групи, однак за висновок проголосували всі її учасники. Тобто в медіа було дуже багато спекуляцій на цю тему. Я мав навіть резонансну переписку з професором Томасом Бремером із Мюнхенського університету. Дискусій було надзвичайно багато. Але єдине, що так і не було оскаржено, – це головний висновок: Українська православна церква на чолі з митрополитом Онуфрієм є частиною Російської православної церкви. Було багато різних зауважень: буквально розбирали по кісточках праці покійного Ігоря Козловського, який входив до складу експертної групи. Закидали, що в нього більше робіт із протестантизму та східної духовності. Говорили й про інших членів: що один у 1989 році писав так, інший – у 1999-му інакше. Обговорювали все – але жоден із критиків так і не зміг спростувати головний висновок про те, що УПЦ є частиною РПЦ.
На фото: голова ДЕСС Віктор Єленський
Що надалі робитиме ДЕСС і який загалом подальший перебіг подій?
Віктор Єленський: Наразі ДЕСС залучена до цілої низки судових процесів. Йдеться, зокрема, про позов до Київської митрополії, який розглядається в надзвичайно напруженій атмосфері. Якби я почав детально розповідати, з чим ми стикаємося з боку адвокатів Київської митрополії, це було б дуже цікаве есе. Вони постійно роблять усе, щоб затягнути процес. Наприклад, адвокат подає клопотання і просить суд його прийняти. Суд приймає – і тут же той самий адвокат подає інше клопотання: відкласти розгляд, бо йому потрібно ознайомитися з цим клопотанням. Суддя резонно запитує: "Так ви ж його написали". Він відповідає: "Нічого, я маю право. Я маю право ознайомитися з клопотанням, яке щойно написав і підписав". Або: "Ми не отримували припису, який нам направила Державна служба з етнополітики та свободи совісті". Як це – не отримували? Ось документ, який підтверджує отримання. Ось ще один. І тоді виникає питання: як же митрополит Онуфрій відповідав, що не буде його виконувати, якщо ви його не отримували? Поки триває ця дискусія, минає година, інша – і засідання доводиться переносити ще на місяць. Тобто ми наполягатимемо на своєму позові про припинення Київської митрополії, якщо вона навіть у процесі судового розгляду не забезпечить вихід Української православної церкви зі складу Російської православної церкви, яка, я не втомлююся повторювати, прагне знищити Україну. Вони говорять про це відкрито, не приховують цього. І це відомо священноначаллю цієї церкви. Вони знають, що йдеться не просто про вбивства – там прямо закликають: вбивайте більше. Священники РПЦ відкрито заявляють: "Ми прийшли не вас звільняти, ми прийшли звільняти від вас цю землю. Ви нам тут не потрібні". Це стосується і священників Української православної церкви. Наприклад, отець Максимов – за те, що не перейшов безпосередньо в юрисдикцію патріарха Кирила, отримав 14 років і зараз перебуває в Росії. І, до речі, Київська митрополія настільки зосереджена на судах з українською державою, що цій людині фактично не допомагає.
Пане Вікторе, чи буде касація?
Віктор Єленський: Ми зараз це обмірковуємо — чи потрібна касація, адже йдеться про процедурне питання. Можливо, буде. Ми вирішимо це питання сьогодні-завтра.
Ми хочемо долучити до обговорення ще одного учасника – безпосередньо експерта групи, релігієзнавця, професора, доктора філософських наук Олександра Сагана, щоб зрозуміти, які можливі подальші шляхи вирішення цієї ситуації. Ідеться, власне, і про роботу експертної групи. Адже очевидно: коли мова про судові процеси, це завжди довго триває в часі. Це доволі бюрократична система, і все, що стосується закону, потребує ретельного й тривалого оформлення. Але чи не відхиляємося ми від магістральної лінії? І якою вона є? Які ваші враження і реакція на рішення апеляційного суду. Що ви про це думаєте?
Олександр Саган: Ви маєте на увазі рішення Вищого апеляційного суду щодо відмови в забезпеченні позову?
Йдеться про рішення від 6 квітня, яке ухвалив Шостий апеляційний адміністративний суд.
Олександр Саган: Я знаю про рішення від грудня 2025 року.
Тоді коротко нагадаю для нашої аудиторії: йдеться про рішення, ухвалене 6 квітня Шостим апеляційним адміністративним судом, яким частково задоволено позовні вимоги УПЦ проти Державної служби з етнополітики та свободи совісті – скасовано наказ ДЕСС про затвердження висновку релігієзнавчої експертизи, що встановила зв’язок церкви з РПЦ. Я так розумію, можливо, помиляюся, що для вас це було очікуване рішення?
Олександр Саган: Ні, насправді це не було очікувано. Закон чітко визначає процедуру і містить критерії, відповідно до яких ДЕСС подає до суду. Зараз ідеться про підготовку розгляду справи по суті. І вже кілька місяців не може відбутися розгляд по суті. Київська митрополія пішла шляхом затягування: додаються нові треті особи, щоб суд не переходив до розгляду. Крім того, їм удалося домогтися того, що в грудні 2025 року було відмовлено в забезпеченні позову – тобто в арешті майна і нерухомості, яка могла б бути відчужена під час розгляду справи. Те, що їм вдалося через апеляцію домогтися скасування рішення, на мою думку, не зупиняє сам процес, оскільки є чіткі докази афілійованості Київської митрополії з Московським патріархатом. І, думаю, процес триватиме. Якщо там є вагомі аргументи – я поки не читав повного тексту рішення суду – то вони будуть просто переформатовані й подані знову.
На фото: Олександр Саган. Суспільне Тернопіль
Пане Олександре, як ви ставитеся до закидів УПЦ щодо упередженості експертної групи, зокрема і до вас?
Олександр Саган: Та експертиза, яка проводилася ще в січні 2023 року щодо статуту УПЦ (МП), є лише одним із аргументів, що лягли в основу висновків ДЕСС. Тому що проводилася і нова експертиза. І це не просто продовження експертизи 2023 року, адже закон було ухвалено у 2024 році. Відповідно до його норм і була проведена нова експертиза вже силами самої ДЕСС. Саме на її основі було видано припис, ухвалено рішення про визнання афілійованості і подано позов до суду про припинення релігійної організації.
Тому, якщо говорити про судовий позов, ці аргументи – притягнуті й надумані. Другий момент: усе, що не подобається УПЦ (МП), автоматично оголошується упередженим. Уже двічі були спроби оскаржити експертизу в суді, і через суд її скасувати. Але цього не вдалося зробити. Тому що, окрім емоційних оцінок і заяв про упередженість, потрібні факти. А експертиза оперує саме фактами, а не емоціями. І проти цих фактів у них немає аргументів. Тому я не вважаю цю експертизу упередженою.
Щодо самої роботи комісії: чи передбачається її подальша діяльність, можливо, поглиблена? Чи це вже завершений етап, і далі все відбуватиметься в судових інстанціях?
Олександр Саган: Експертна група, яку я очолював, завершила свою роботу. Ми надали експертний висновок у відповідь на рішення РНБО та указ президента про проведення такої експертизи. Далі – це вже робота ДЕСС. Вони проводили наступну експертизу самостійно і зараз працюють із судами щодо вирішення цього питання. І, власне, важливо розуміти, про що йдеться: про позбавлення Київської митрополії статусу юридичної особи. Тому що існує дуже багато міфів – про нібито "заборону діяльності" чи інші речі. Насправді йдеться саме про позбавлення статусу юридичної особи, а не про заборону діяльності.
