Фото надане співаком
"Проєкт вважається сольним, бо більшу частину роботи роблю я. Але в мене є мій близький друг, товариш, який не претендує на жодні права. Він не хоче, скажімо так, показувати своє лице, бо досі знаходиться в окупації… Він не хоче бути публічним, тому що це небезпечно для його життя. І ми працюємо, як один організм. Дуже багато складнощів виникає через зрозумілі причини. Але ми стараємось, бо це його тримає на плаву, тримає в ньому надію, бо він робить українську музику."
Привіт. З повномасштабним вторгненням твоє життя розділилося на "до" і "після". Можеш більше розповісти про це?
Насправді так, воно розділилося на "до" і "після", бо як мінімум, як і більшість, можливо, людей із Запорізької області й не тільки, я перейшов на українську мову. Нарешті я до цього доріс, бо коли був молодший, я робив музику російською, на жаль, і намагався на якийсь ринок потрапити і мріяв, що в мене щось буде виходити. Але жодних якихось результатів у мене ніколи не було. І як тільки я почав робити вже українською музику, коли вона подорослішала, в першу чергу, її почали навіть слухати, що для мене було здивуванням. Окрім, звісно, негативних факторів, негативних різних ситуацій, які стались, я стараюсь в цьому знаходити трошки позитиву, щоб тримати голову на плечах.
Це зрозуміло. Ми віримо, що Мелітополь буде звільнений, просто потрібен для цього час. Але зараз ти живеш, наскільки ми розуміємо, на два міста — Дніпро й Київ. Розкажи, як це впливає на твою творчість?
В Дніпрі я працюю. Так як я молодий незалежний інді-артист, то треба працювати, заробляти гроші, тому в Дніпрі я базуюсь. В Дніпрі я записую музику в себе на домашній студії, бо є маленька проблема, як мені здається. Можливо, я просто чогось не знаю, але є маленька проблема з музичним рухом в Дніпрі, тому доводиться все робити вдома у вільний час або звільняти час для того, щоб записуватись вдома. Я співпрацюю з одним саундпродюсером, який допомагає мені в цьому. Тому, в принципі, Київ для мене більше як місце, куди я можу приїхати і забути про буденність, де треба працювати, їсти і все таке. Я просто приїжджаю в Київ на різні івенти, коли запрошують, або я нав'язуюсь, і там вже більше відчуваю себе артистом, музикантом і все-таки інакше.
Ти сказав про музичного продюсера, а про кого йдеться?
У нас така ситуація, що проєкт вважається сольним, бо більшу частину роботи роблю я. Але в мене є мій близький друг, товариш, який не претендує на жодні права. Він не хоче, скажімо так, показувати своє лице, бо досі знаходиться в окупації.
Тобто ви підтримуйте зв'язок, продовжуйте працювати разом, але з очевидних причин він не хоче публічності.
Так, звісно, він не хоче бути публічним, тому що це небезпечно для його життя. І ми працюємо, як один організм. Дуже багато складнощів виникає через зрозумілі причини. Але ми стараємось, бо це його тримає на плаву, тримає в ньому надію, бо він робить українську музику, і так, це допомагає.
"Ця пісня про те, як людина в романтичних стосунках вже зрозуміла, що з них нічого не буде, немає жодного сенсу їх продовжувати, але вона не може з них вийти."
Сьогодні ми будемо слухати твій трек "так холодно", розкажи про нього. Над ним ти також працював з тим музичним продюсером?
Так, ми працювали разом з ним над цією піснею. А саме з нею вийшло так, що я просто втомлений повернувся з роботи і почав імпровізувати, як я більшість своїх пісень і написав. Я просто почав щось імпровізувати, і коли мені прийшов приспів в голову, я почав його крутити, дописувати. У мене купа різних папірців, блокноти, я щось записую в ці нотатники. І коли я склав нарешті текст, я просто взяв гітару, записав йому голосове в телеграмі. Він це почув і сказав: "Я знаю, що ми з цим зробимо". Пройшло кілька тижнів, він кинув мені першу демку, і вийшло щось таке фанкове, те, що почують люди. [Сміється — ред.] Так простіше пояснити, бо коли я намагаюсь пояснити якийсь жанр, в який ми уходимо, то завжди плутаюсь, бо ми їх дуже мішаємо. І ця пісня про те, як людина в романтичних стосунках вже зрозуміла, що з них нічого не буде, немає жодного сенсу їх продовжувати, але вона не може з них вийти. Вона не може наважитись на якийсь останній крок і крутиться в них, що може виглядати деструктивно. Але врешті-решт сам жанр, інструментал цієї пісні підштовхує до того, що в кінці буде зроблений правильний вибір, і все буде не так от похмуро, як в тексті, а так от жваво, як воно в музиці.
Тобі дякуємо за розмову. Передай великі вітання своєму колезі і скажи, що Радіо Промінь з ним і також підтримує його.
Слухати пісню "так холодно" проєкту "sweettanok", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
