Фото: Пресслужба гурту The Elliens
Підбори такі шкіряні, по самі сідниці — це взагалі фірма, це рок
Ми з вами не бачилися саме з моменту Нацвідбору. Як ви взагалі? Що сталося у вашому житті за цей час?
Микита Федоров: Ми відтрубили цей Нацвідбір, видихнули, місяць похворіли з пневмоніями. Все було супер. Зараз працюємо над альбомом, відіграли декілька концертів. Ну і зарелізили пісню нарешті.
Ваша пісня називається "Дівчинка з каре". Це крок у бік зухвалого року, як на мене. Чому ви вирішили увімкнути цей гаражний драйв?
Олена Усенко: А в нас він і раніше був. У нас до цього був альбом "ЖАНР ТОЧНО НЕ ДРАМА", там були досить схожі на цю композицію пісні. І якраз ця пісня писалася в той період, напевно, після другого нашого виступу. Я просто надихнулася тим, що ми побачили нашу аудиторію, яка на нас приходить, і зрозуміли, дійсно, те, що оспівується в пісні (дівчата, які курять, хлопці в спідницях, у хлопців підведені очі і нафарбовані чорним нігті), — це класна тема. І Мікі (ред: учасник гурту Микита Федоров) мені тоді якраз надіслав пісню як референс — I like the girls who do drugs. У цей момент у мене вже були замальовки по тексту, і я казала: давайте зробимо музично теж якийсь такий саме "двіж", щоб можна було прям танцювати, відриватися.
Микита Федоров: Хотіли попсу, а вийшов гаражний рок.
Олена Усенко: І ця пісня буде відкривати наш альбом "Хто така Мішель". Ми зараз потрошечки вже запускаємо ці всі пісні у тіктоці. І, до речі, ось буквально за минулу добу там уже триста п'ятдесят відео назбиралося.
А взагалі у вас зараз який етап? Це пошук себе все ж таки, вихід із зони комфорту чи повернення, наприклад, до себе? Як ви це для себе ідентифікуєте?
Микита Федоров: Та мені здається, що це точно не вихід із зони комфорту і точно не пошук. Ми пишемо музику, Олена завжди приносить текст, я роблю те, що мені подобається, і якось воно так склеюється. Тобто це складно назвати пошуком, коли ти робиш те, що тобі подобається. Просто ми продовжуємо робити. Звісно, цей альбом буде трішки відрізнятись від нашого першого "ЖАНР ТОЧНО НЕ ДРАМА", але мені здається, він буде відрізнятися лише тим, що в нього будуть закарбовані новий досвід, якісь нові переживання та емоції. Точніше, в нас вони вже закарбовані, але слухачі почують, коли він вийде.
А звідки взагалі взявся образ каре для цієї пісні?
Олена Усенко: Я дуже люблю каре. У мене каре було вже протягом п'яти років. І для мене це якась така знакова штука, бо мені здається, що коли у дівчат якийсь новий етап у житті, вони собі каре роблять. Але для мене це було про якусь свободу, бо у мене завжди з волоссям: "Я не знаю, що з ним робити. Воно мене якось обтяжує". І я просто собі рубанула каре і зрозуміла, наскільки це стильово та жіночно. І зараз, коли я бачу у дівчат каре, це виглядає суперстильно. Мені просто подобається цей образ.
У тексті дуже багато колючих моментів: хлопці на підборах, розширені зіниці. Ви навмисно закидаєте якісь такі гострі теми? Якої реакції ви хочете і від кого?
Микита Федоров: Мені здається, що це не навмисно відбувається, бо це пісня про наших слухачів, для наших слухачів. Це люди, які приходять до нас на концерти, це наша аудиторія, ми їх бачимо, і вони нам дуже сильно відгукуються — цей стиль, нафарбовані очі. Я сам на Нацвідборі з нафарбованими очима був. Я, наприклад, дуже хочу кілт собі, прям трушний кілт, і з ним виступи. Треба знайти фірмовий, бо поки що мені не сподобалося те, що я бачив в інтернеті. Підбори — а чому ні? Такі шкіряні, по самі сідниці — це ж узагалі фірма, це рок.
Ви про це тільки мрієте, але вже кидаєте в треках, транслюєте від свого імені. Це підготовка себе до майбутнього образу?
Микита Федоров: Напевно, так.
Олена Усенко: Ну, це більше в тебе. Мені здається, що воно так і є, бо на концертах у нас завжди у всіх намальовані очі. Я зараз сама собі нафарбувала нігті, у Микити — ще ні, але я йому якось нафарбую. Але, як ми до цього сказали, це про наших слухачів, бо дійсно ми бачимо по нашій аудиторії: коли хлопці приходять і там дійсно нафарбовані нігті, я така: я про це і заспіваю. Те, що бачу, те і співаю, насправді.
Якщо ми вирішимо подати свою заявку на Нацвідбір знову, це буде вже набагато більший рівень
Пропоную поговорити ще про Мішель. Хто така чи такий Мішель? Це якась вигадана муза чи за цим стоїть хтось реальний?
Олена Усенко: Я скажу так: у мене є людина, ім'я якої починається на "м", і я взяла цей образ. Я їхала в дорозі з Польщі в Україну, я туди їздила буквально на декілька днів з робочих питань. Я поверталась, слухала пісню Michelle Sir Chloe і така: "Так, Мішель. Класно, класно. Мені подобається", — і мені прийшов у голову текст. Я просто надіслала його Микиті, кажу: "Скажи, будь ласка, кринж, не кринж". Він такий: "Ні, прикольно". І ми доробили цей трек. Там спочатку буквально трішечки воно не йшло, а згодом ми зрозуміли, що це буде лід-треком альбому. Я буду цю пісню слухати на повторі. Це зараз мій улюблений трек, який ще не вийшов. І от коли він вийде, я буду супер ним пишатися. І ми, до речі, в межах туру, який так і назвали "Хто така Мішель", будемо показувати пісні, які вийдуть на цьому альбомі. І там ми також будемо співати "Хто така Мішель". І вже, до речі, по тіктоку розлетілися фрагменти з вірусним таким трошечки відео, де ми презентували цю пісню.
Не можу не повернути нас у лютий місяць, коли ми бачилися востаннє з вами на фіналі Нацвідбору. Ви тоді були в центрі уваги зі своєю піснею і здавалося, що проживаєте якийсь окремий інтенсивний свій досвід. Як ви сприймаєте свій досвід Нацвідбору? Які уроки ви винесли з цього етапу?
Олена Усенко: Ми залетіли просто туди на дуже-дуже позитивних емоціях, бо це для мене був уже третій момент, коли я проходила Національний відбір — спочатку два на Дитяче Євробачення. Для Микити це був перший досвід, ми його туди затягнули. І, Микито, як тобі те, що ти туди затягнувся? Як тобі цей досвід?
Микита Федоров: Та взагалі класний досвід. А хто міг би сперечатися з тим, що це фантастичний досвід для музиканта? Ми запустили проєкт всього лише в червні минулого року, тоді перший реліз вийшов. У лютому ми вже були на Нацвідборі. Приплив нової аудиторії, нових слухачів — це Х мільярд. Ми б, напевно, своїми силами дуже довго до цього йшли. Ну, давайте так: ми б ішли не дуже довго, але, по факту, так, дивімося правді в очі. Було і складно, і холодно. Великий висновок, який можна зробити, — це те, що протягом цих зимових зйомок треба мати із собою пляшку коньяку. Це факт, тому що дуже холодно. Але зйомки, нові знайомства, досвід — це кльово.
Олена Усенко: Це для нас був дуже великий професійний ріст, як для проєкту, для кожного з нас як музиканта. Бо той шалений графік, який там був, мало хто насправді може таке витримати. Ми це зробили, і я нами пишаюся. І я розумію, що от якщо ми вирішимо подати свою заявку знову, це буде вже набагато більший рівень. Я вважаю, що ми класну планку все-таки показали нашим лайв-виступом. І хочеться, якщо ми ще раз подамо заявку, щоб вона вже була переможна.
Для тих, хто, можливо, не слідкував за цьогорічним Нацвідбором, я нагадаю такі болючі цифри — ви від журі отримали один бал і п'ять балів від слухачів, посівши сьоме місце з десяти. Чи не було якогось емоційного спустошення, коли почули це фінальне "один бал"?
Микита Федоров: У моменті взагалі нічого не зрозумів. Я повертаюсь до Олени, можливо, там навіть видно, і кажу: "Все добре чи погано?".
Олена Усенко: Знаєш, Микито, з якого боку на це подивитися? Бо насправді ця одиничка від журі нам принесла якийсь профіт, можна сказати, бо все-таки люди пам'ятають перше місце і останнє. І нам було дуже приємно отримати таку кількість підтримки саме від слухачів, бо, чесно, мені здається, для нашого гурту було набагато важливіше отримати класний відгук від людей, і ми це отримали і супервдячні цьому.
Микита Федоров: Так, це унікальний тиждень, коли ти заходиш у тредс і тобі не на панаму закидають, а підтримують.
Monokate — ікона, подивіться її виступ на Євробаченні, будь-які інші виступи і просто зрозумієте, що вона класна
Минулого тижня у нас тут були Molodi та Monokate. І Катя говорила, що їй насправді було максимально прикро за вас, що журі поставило вам один бал. Що ви скажете про Катю? Хотіли б з нею, можливо, якийсь фіт написати чи щось спільне зробити?
Микита Федоров: Так, хотіли б. Ми Катю запрошували до себе на виступ. Вона заходила, і нещодавно ми з нею теж бачились. Вона каже: "Блін, чуваки, сорян", мовляв, так прикольно було, що я навіть не подумала зняти вас. І нещодавно ми до неї на сольник заходили, вона дала такого року, розбитого по секціях.
Олена Усенко: Ми послемились.
Микита Федоров: Так, і ми послемались трошки, і під сценою постояли, і Олена їй квіти подарувала. Тобто ми кайфонули максимально.
Якщо говорити про Катю, зараз таке враження, що кожен артист Нацвідбору мріє про дует із нею чи спільну роботу. Чому, на вашу думку, Катя така цікава?
Олена Усенко: Вона ікона, давайте чесно. Подивіться її виступ на Євробаченні, подивіться будь-які інші виступи і просто зрозумієте, що вона класна. Мені вона дуже подобається як музикант. Мені подобається її бачення, те, як вона відчуває музику. Чому б з нею не зробити фіт? Чому з нею не зробити якусь колаборацію?
Я бачу, що раніше на афішах вас було троє, а тепер уже вчетверо. Що це за зміни? Додалося людей?
Микита Федоров: До нас додався Артур. Це наш барабанщик, фірмач. Взагалі люблю Артура. Він з нами був ще раніше. Просто так у моменті вийшло, не вдаючись у великі подробиці, що ми не змогли його долучити, коли всілякі бюрократичні штуки лилися. Він був з нами весь Нацвідбір, просто більше медійних проявів було все ж таки втрьох. Але зараз він частина нашої команди. Я пам'ятаю навіть день після Нацвідбору: ми поїхали після інтерв'ю, і Артур з нами йшов до мене в гості. Я кажу: "Ну що, Артуре, виходить, украли тебе?". Він каже: "Ну, виходить так".
Олена Усенко: Нам із ним суперкомфортно. Він з нами і до цього грав концерти. І в мене вже тоді були думки, щоб його брати як постійного учасника колективу, і це сталося. Мені здається, що воно так і має бути, бо ми дуже гармонійно разом виглядаємо. Він суперкласний драмер, і в нас музичний конект також є, тому все класно.
Фото: Пресслужба гурту The Elliens
Треба сконцентруватися на собі, а не на тому, щоб поливати брудом когось
Олено, мабуть, питання більше тут до тебе буде. Ти знаєш смак перемоги, якщо говорити про дитячий Нацвідбір на Євробачення. Зараз ти пройшла крізь цей дорослий Нацвідбір. Скажи чесно, в дорослому Євробаченні щось працює не так, як у дитячому?
Олена Усенко: Все-таки було більше виснаження через те, що кількість зйомок була набагато більшою, і за рахунок того, що в цілому ситуація змінилася: у нас зараз повномасштабне вторгнення, і всю зиму ми прожили без опалення, води і тепла. Це також дає якісь такі плоди. А в цілому це просто новий досвід, уже інша комунікація з артистами. Все-таки ми потрапили в середовище, де Molodi, Monokate, Jerry Heil. Це вже просто інший рівень, на який ми вийшли, і хочеться тримати цю планку і йти тільки далі.
Для тебе особисто більше щирості, можливо, і де легше перемогти у дитячому чи дорослому Євробаченні?
Олена Усенко: Однаково. Мені навіть здається, що на дитячому конкуренція більше відчувається, бо цього року, чесно, я от прямо конкуренції не відчула. Кожен просто робив свою справу. Єдине, за що я переживала, коли виходила на сцену, — це за свої якісь моменти, щоб наш виступ класно виглядав, а все інше мене особливо не цікавило. А на дитячому, там яка ситуація: у мене по самовідчуттю було так само, але батьки інших дітей налаштовували свою дитину проти інших. Або, наприклад, мами скооперувалися проти якоїсь дитини. Мені це не подобається, мені це не відгукується, і моїй сім'ї це також тоді не відгукувалося. Ми просто в це не влазили. Я перемогла — і все, нормально. Тому що треба сконцентруватися на собі, а не на тому, щоб поливати брудом когось.
Микита Федоров: Реально, більше було думок, які жарти пожартувати зараз на гримі.
Олена Усенко: Так-так. Щось типу: давайте завалимося, розіграємо того; ага, ще з Molodi пожартуємо, прикольно.
Розкажіть ще про свій майбутній тур.
Микита Федоров: Ми відбули Нацвідбір і подумали, чому б не поїхати в тур? Про нас уже дізналися люди, і ми запланували на травень тур вісьмома містами України. Ми хочемо показати весь матеріал, який у нас не випущений, тобто "Хто така Мішель" і всі треки, які будуть на цьому альбомі, ми будемо тизерити в цьому турі. Тому ексклюзивно, абсолютно, заходьте до нас, щоб почути і минулі треки, і євробаченську, і "Хто така Мішель". Тур буде в травні, і це будуть такі міста: Чернігів, Київ, Хмельницький, Одеса, Дніпро, Івано-Франківськ, Львів і Вінниця. Саме в такому порядку. А в Києві будуть ще деякі запрошені сюрпризи. І не один, я сподіваюсь, тому в Києві ми плануємо дати жару. Це Caribbean Club, 10 травня.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
