Фото: з архіва Олександра Ремеза і Андрія Дмитренка
Музика – вона як такий щоденничок. Ти в якомусь часі її створюєш, вона залишається назавжди. І вже коли до неї повертаєшся, у тебе починаються флешбеки: ого, це було так і так!..
Друзі, я радий вас вітати у нашому етері! Тішусь, що маємо змогу зв’язатись і поспілкуватись, презентувати вашу нову співпрацю. Доброго вам здоров’я!
Олександр Ремез: Вітаю!
Андрій Дмитренко: Доброго ранку! Дякую за запрошення! І дякую принагідно, що нагадали нам деякі моменти з нашої біографії, про які ми вже призабули (сміється).
Серйозно? Так сталося, що ви про них забули? Ну, в тому і є наша місія.
Олександр: Я єдину поправку дам – я зараз вже в безпілотних системах.
Окей, занотували поправку. Товариство, давайте тоді з головного. Як знайшлися, як виникла ідея зробити разом цю пісню? Хто до кого звернувся? Чи були, зрештою, банально знайомі раніше?
Андрій: Ну, власне, познайомилися ми, коли служили в одному батальйоні ТРО. У нас на той момент було багато знайомих спільних. Тобто, позаочі ми були знайомі, але особисто ні. Вже безпосередньо в самому батальйоні познайомилися. Власне, після того, як Сашко отримав поранення, комунікували. І, в принципі, після першої-другої розмови ідея про спільну пісню так чи інакше десь витала у повітрі. Але конкретних ідей не було. І потім я вже, коли написав головний риф і основу тексту, надіслав це Сашку. Він зацінив – так ми вирішили, що фіт буде. І потім вже кожен свою частину дороблював. І, власне, все так само, як ви і сказали – в режимі онлайн. А пісню нам в результаті взагалі зводили в Бельгії.
То це навіть міжнародна співпраця!
Олександр: Я ще додам, що взагалі-то я був підлеглим Андрія (сміється). Якийсь час, принаймні десь півроку.
Я думаю, що це однозначно про продуктивність і творчий зв'язок, який народив таку класну пісню, яку ми презентуємо сьогодні.
Андрій: Так, але що стосується творчості, то тут не було ніяких ієрархічних взаємин, в жодному разі. Максимальна свобода для обох.
Я подивився кліп на пісню, він дуже незвичайний. З одного боку, він статичний. Дія відбувається в автомобілі, яким керує військовий. І на лобовому склі передається текст пісні. Ця ідея задалась мені дуже непересічною і цікавою. Чия вона була, як ви її реалізовували?
Андрій: Дякую. Ідея була моя, а Сашко дуже допоміг сконтактувати з Дмитром, який реалізував оцю задумку накласти текст на лобове скло. Власне, за кермом також наш побратим, з яким ми разом служили в одному батальйоні, – Спартак. Я так само йому написав, описав ідею, дав послухати пісню, він зацінив. І буквально на наступний день, після того, як я його попросив, він надіслав відео, як він, власне, сідає і йде в Хамві. Якщо чесно, я не назвав би це кліпом, але і "мудвідео" теж мені сюди не в'яжеться. "Відеосупровід до пісні" – мабуть, буде найправильніше. Тобто, задумка була показати оцей єдиний плин, єдиний потік. Для того, щоб кожен слухач і глядач міг себе уявити або на місці водія, або уявно на місці пасажира поруч.
Ну от зараз я тебе слухаю, і відмотуючи свій вчорашній перегляд, тепер розумію. Тепер мені відрукується і я бачу схожу динаміку і перегляду, і відчуття в тому моменті... Андрію, твій попередній альбом "в кубі" записувався повністю онлайн, без жодної спільної репетиції. Чи "швидкоплин" теж так народжувався?
Андрій: Так, так само. Навіть усі рифи і партії, і вокальні в тому числі – все ми в форматі дзвінків і аудіоповідомленням із Сашком вирішували. Тут, я думаю, якраз Сашкові буде цікавіше розповісти, бо це він отримував від мене голосові повідомлення, де я намагався наспівувати партії (сміються).
Отак народжується сучасне мистецтво! Сашко, доповни, будь ласка.
Олександр: Ну так, це було (сміється). Комунікація через службу відбувалася досить цікаво, я навіть іноді по тлі звуків, які були у повідомленнях Андрія, уявляв, де він знаходиться. У нас не співпадали ніколи відпуски – то в мене була, я вдома записував вокал, потім десь окремо гітару. Оцей гітарний риф, який придумав Андрій, я відтворити не зміг, я чесно намагався! Це таке особливе бачення, воно нібито в дусі фінгерстайла такого, типу як блюзового, – але там змінена доля, і я прям не зміг опонувати цей хід! Але наковиряв якісь там партєйки, Андрію вони зайшли.
Боже, ці цитати: "наковиряв якісь партєйки"! Я занотую собі! (сміються)
Андрій: Ну, але, Сашко, не прибідняйся! Ти придумав шикарний беквокальний захід на другий приспів, і фанкову гітару вставити під кінець. Це просто якраз те, що і зробило, на мою думку, кульмінацію пісні кульмінацію. Тому, Сашко, не прибідняйся!
Сашко, ще до тебе питання. Ти казав якось, що хочеш, аби твоя музика – я цитую прямі слова – зафіксувала час назавжди. Чи є сьогоднішня пісня "швидкоплин" саме таким документом? Чи радше це може бути щось особисте?
Олександр: Я думаю, що так і є. В принципі, музика – вона як такий щоденничок. Ти в якомусь часі її створюєш, вона залишається назавжди. І вже коли до неї повертаєшся, у тебе починаються флешбеки. Думаєш: ого, це ж було так і так!
Десь так воно й було. Текст, по суті ж, Андрія. Але я підписуюсь під кожним словом.
Дуже мені подобається, як Андрій пише.
Андрію, тобі комплімент!
Андрій: Дякую, пойняв-прийняв (сміються).
Ви надзвичайно прекрасні і чудові. Я насолоджуюся тим фактом, що ми зустрілись і проговорили. Наостанок нашої розмови, будь ласка, що ви можете побажати слухачам Радіо Промінь, чим хочеться поділитися, що важливо лишити по цій розмові?
Андрій: В першу чергу, дякую за можливість презентувати нашу пісню, бо ми в неї багато вклали. Сподіваюся, багато кому вона відгукнеться. А побажання таке: слухайте Радіо Промінь, дивіться Радіо Промінь і слухайте загалом не тільки нових виконавців (бо ми з Сашком вже ближче до старої гвардії…)
Ветерани сцени. В усіх сенсах цього слова.
Андрій: Це точно. Хай всі будуть відкриті до нової музики.
Дякую. Олександре?
Олександр: Дійсно, хай не буде всіх цих розмежувань – щось старе, щось нове. Музика – вона вічна. Вона може бути доречною будь-коли. І взагалі не важливо коли вона була написана. І дякую Радіо Промінь за те, що несете це світло.
Я дуже щасливий, що вчергове ми з вами зустрічаємося в одному ефірі. Вдячний за можливість з вами зустрітися, надихнутися, проговорити і поділитися тим настроєм з усіма нашими слухачами!
Слухати пісню "швидкоплин" adm:t і REMEZ, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2026" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
