Фото надане The Alibi Sisters
На хвилі реінкарнації "Лічилочки" ми зрозуміли, що взагалі не шкодуємо за минулим. "Лічилочка" нібито нам про це якраз і сказала, – що класно, коли всі ці циклічні етапи історичні, музичні повертаються, але ти змінюєшся і при тому можеш вже прийняти себе абсолютно в новому статусі
Анно, Ангеліно, вітаю в нашому ефірі! Дуже радий мати можливість поспілкуватися сьогодні з, без перебільшення, легендами української музики!
Ангеліна Завальська: Доброго ранку!
Анна Завальська: Доброго ранку! Дякую за такі приємні слова! Це дійсно довершена візитка (сміється). Прямо так приємно було послухати розповідь про старт нашої кар'єри і продовження. Дуже дякуємо!
Тим більше, що я ж є безпосереднім учасником цього культурного творення і переживав тоді це по-особливому. А тепер, коли маю нагоду поспілкуватися особисто, то це просто внутрішній вибух якоїсь дуже приємної ностальгії моїх років. Отож, "Лічилочка" вийшла у 2007-му. Чому саме цей трек вибрали для переосмислення на честь 25-ї річниці і що в ньому такого особливого порівняно з іншими хітами?
Анна Завальська: Насправді, "Лічилочка" – це дійсно таке органічне продовження повернення хіта "Табу". Так склалося, що її переклад у нас відбувся трохи раніше, ніж "Табу", і ми нічого такого особливого не планували. А потім ми відчули (можливо, це був запит часу або просто прийшла слушна мить), що треба якийсь такий підсумок зробити, чи навіть не підсумок, а просто систематизувати те, що дуже довгий час було без нашої уваги, без бажання повертатися до цього матеріалу. І ми бачили, що в соцмережах – скрізь, скрізь, скрізь! – нас постійно до цього якось підштовхували, просили, нагадували – "у вас класні пісні, чому їх немає на платформах?" І все почалося з того, що ми проговорили це з лейблом Pomitni, і передали їм всі бек-каталоги.
І от з цього почався цікавий для нас етап – коли ми випустили "Табу". Цю пісню ми заспівали з Артуром Логаєм, як ви знаєте. Тобто, саме через оце цікаве поєднання творче у нас і виникло бажання цим займатися. А власне, "Лічилочка" чому? Тому що, ну все банально: 25 років кар'єрі, і ми зрозуміли, що хочеться якось порахувати всі ці спільні спогади, моменти, красиві кадри, які в нас були з усіх зйомок легендарних і культових. І ви знаєте, ми так захопилися цим зануренням, що зрозуміли, що в "Лічилочки" є певна місія. Тобто, ми йдемо до випуску україномовного альбому і у нас буде ряд концертів, на яких ми представимо всю україномовну програму. Тому саме, власне, ми і повертаємо деякі найяскравіші на наш погляд пісні і бачимо реакцію. Вона дуже приємна.
Ангеліна Завальська: Я повністю погоджуюсь з Анею. А додам тільки, що, дійсно, все почалася з "Табу", тому що ми вважаємо, що саме вона – найголовніший наш хіт, найяскравіший за 25 років, і пісня, яка полюбилася дуже-дуже багатьом, і її дуже чекали. І просили, щоб ми саме її повернули, заспівали. І хотіли слухати її самоукраїнською.
А "Лічилочка" – дійсно, така дуже легка, стильна пісня. І вона в стилі R&B. Всі ми знаємо, що зараз це все повертається, і дуже слухають таку музику зараз, вона знову актуальна. І це нас дуже тішить, тому що ми любимо такий стиль, таку музику.
І саме тому, власне, до 25 років ми її випустили.
Анна Завальська: До речі, хотіла би додати, що 2007 рік – це якраз був пік популярності R&B. А "Лічилочка" для нас була таким трохи стьобним, трохи іронічним поглядом на цю стилістику. Вона вже ж така, дійсно, трохи іронічна. Вона про якісь спогади і, скажімо так, жалі за тим, що цього вже не повернути. І от на хвилі реінкарнації цієї пісні ми зрозуміли, що взагалі не шкодуємо за минулим. "Лічилочка" нібито нам про це якраз і сказала, – що класно, коли всі ці циклічні етапи історичні, музичні повертаються, але ти змінюєшся і при тому можеш вже прийняти себе абсолютно в новому статусі. Сказати: "так, ми були тоді класними, чудовими і зараз ми теж окей", але просто цікаво подивитися на себе через цю пісню крізь призму часу.
Ангеліна Завальська: Дійсно, нам прихильники кажуть: "ну, тоді ви були такими класними, дуже стильними сучасними R&B-дівчатами…"
… а зараз ви R&B-діви!
Ангеліна Завальська: О, прям в яблучко!
Я вчора, увімкнувши цей трек, готуючись до нашої зустрічі, просто розтікся в своєму кріслі від такого справді дуже теплого відчуття, що не можна описати словами, і прочитав також коментарі, які люди лишали під треком на YouTube. Я думаю, що там вже з декілька десятків, оскільки це нещодавно реліз на платформах відбувся, і воно ще збільшуватиметься, але люди переживали дуже схожі емоції. Але продовжимо. 2021 року ви повертаєтесь через "Голос країни" і одразу відмовляєтесь від подальшої участі, аби не займати місця молодих. Що для вас означає бути артистом, який повернувся в часи, коли з'являється дуже багато нових імен?
Ангеліна Завальська: Ви знаєте, насправді, ми об'єдналися як Алібі набагато раніше – це був 2018-2019 рік, – але всі ми пам'ятаємо, що досить складні роки тоді були, ковід жахливий і таке інше. А вже у 2021-му – коли ми тоді вже трошки свої пісні співали, писали – почали працювати над проєктом The Alibi Sisters, співали на ідіш. І, до речі, на "Голос країни" нас запросили заспівати саме пісню "Табу". Тому що якраз назва проєкту в тому році відгукувалась з поверненням, і тому їм було це цікаво. Але ми запропонували тоді саме заспівати пісню "Chiribim Chiribom". Ми тоді не планували продовжувати. Ми сказали на сцені "Голосу країни", що не хочемо забирати місце у нових артистів, у нових імен. Нехай вони продовжують, нехай вони розвиваються. А ми, в принципі, всього досягли, і просто хочемо продовжувати дарувати свої пісні. Бути на сцені, займатися творчістю.
Відповідь самодостатніх дів! Це до попередньої думки.
Анна Завальська: Я можу лише додати, що нас абсолютно захоплює і надихає та кількість імен і, взагалі, яскравих проєктів, які відбуваються сьогодні. Ми є їх частиною і здебільшого, формуємо і свої якісь напрямки. Але ми зовсім поза конкуренцією. І завжди, до речі, були. Тобто, ми ніколи не намагалися вбудувати себе в якісь процеси, системи або інше. Тому ми завжди дійсно були трошечки автономним проєктом і ним і залишаємось. В нас дійсно якийсь унікальний і дуже нестандартний шлях. Він часто проти, скажімо так, логіки, проти якоїсь стратегії. Він дуже інтуїтивний. Але в цьому і є сила. Тобто, просто робити те, що в моменті ти відчуваєш потрібним.
Хтось дуже класний коментар написав: "Ви дорослі дівчата і маєте робити те, що вважаєте за потрібним". В принципі, це кредо всього нашого творчого життя. І навіть якщо ми десь помиляємось або призупиняємо свою роботу, це просто лише для того, щоб відчути і зрозуміти максимально чесно, що нам хочеться робити далі. Оцей етап нас дуже зараз надихає. Він дійсно в контексті сучасного "двіжу", як то можна сказати. Але при цьому він є таким трошечки автономним.
Підсумовуючи нашу зустріч. 30 травня ви виступатимете на фестивалі "Покоління". Вважаю це досить символічним. До якого покоління ви звертаєтесь у першу чергу? До тих, хто виріс на Алібі, чи до тих, хто відкриває вас уперше?
Анна Завальська: Так, спробую лаконічно. Це мені складно дається завжди (сміється). Мені здається, що ми зараз зшиваємо минуле з теперішнім. Не знаю, щодо майбутнього, але молоде покоління придивляється до нас з цікавістю. І це дуже прикольно. Тому що у них є свої кумири. Для них це трошечки цікавий, незрозумілий формат. А вже наша аудиторія – міленіали – це наша стихія. Ми це бачимо на концертах. Ми відчуваємо саме той фідбек. Ми читаємо коментарі від людей, які формувалися з нами в єдиному контексті і культурному полі. Тому ми раді дати їм відчуття якогось повернення в щось дуже солодке, тепле. Для людини важливо, де вона формувалась на піку своєї молодості або юності. Тому відтворення цих емоцій, мені здається, терапевтично і дуже важливо. Саме тому міленіали – це наша аудиторія.
Ангеліна Завальська: Я думаю, що в основному саме ця аудиторія, міленіальська – наша, рідна. Вони прийдуть, перш за все, щоб поностальгувати разом з нами. І дійсно згадати ці прекрасні часи бестурботної юності. Але ми теж дуже раді, що молоді люди, які ще, можливо, не народилися, коли ми почали співати, знають наші пісні, бо їх слухали їх батьки. Тобто вони зараз дійсно будуть вже дізнаватися і вивчати наші пісні вже по-новому, вже українською мовою. І це прекрасно. Ми хочемо ще раз подякувати всім нашим прихильникам за коментарі. Нам дуже-дуже приємно, що чекають наші пісні, нас люблять.
Дівчата, дякую вам за цю затишну зустріч і розмову. Будемо раді чувати вас в нашому ефірі з новими піснями!
Слухати пісню "Лічилочка" The Alibi Sisters, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2026" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
