Ілюстративне фото: facebook/NGUmainpage
"Багато чинників привели до того, що наступ російської армії сповільнився"
OSINT-аналітики стверджують, що темпи просування російських окупаційних військ на фронті за останні три місяці стали найнижчими з 2023 року. І якщо в такому темпі вони просуватимуться далі, то для повного захоплення Донецької області їм знадобиться мало не десятиліття. Про це йдеться в матеріалі The New York Times. Що стало запорукою такого зниження – Сили оборони України, ворог просто не може активніше наступати, якісь ще чинники?
Чиновників багато. Це і дії Сил оборони України, і підсилення дронової складової української армії. Ми почали бити активніше, далі, мідл-страйки дуже активно почали працювати по логістиці. Якість особового складу окупантів, створення "кіл-зон", які зараз працюють в обидва боки, відключення терміналів Starlink для окупантів. Тобто дуже багато чинників призвели до того, що наступ російської армії на сьогоднішній день сповільнився.
Що з цих чинників може стати чинником довготривалої дії і де росіяни можуть спробувати перехилити цей баланс в інший бік?
Вони можуть провести мобілізацію і різко збільшити чисельність особового складу, наприклад. Це може мати наслідки. Вони можуть знайти відповідь на наші мідл-страйки, можуть знайти якийсь новий хід у використанні власних дронів. Прогнозувати щось тут дуже важко.
"Я не бачу передумов для завершення війни"
Якщо говорити про так зване "перемир'я", про подальший переговорний трек і роль у ньому Євросоюзу, який зараз активно підключається, про колишнього канцлера ФРН Герхарда Шредера, якого Путін пропонує як перемовника, про візит до Києва міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса і його заяву, що Путін своєю поведінкою наразі хоче відвернути увагу від власної слабкості, бо він навряд чи може похвалитися якимись територіальними здобутками… Що можна сказати про ці складові процесу, який зараз окреслюють як ймовірність завершення війни?
Я не розумію, про яку ймовірність завершення війни ми зараз кажемо. По-перше, "перемир'я" закінчилося. Навіть те перемир'я, яке Дональд Трамп оголосив перед 9 травня. Сьогодні ми мали наліт дронів на територію України. Дрони були запущені – "перемир'я" закінчилося. Ми щойно казали про наступ РФ. Більше-менше, але вони намагаються наступати. Чесно кажучи, я не бачу передумов для завершення війни. Цілком можливо, що в цьому році може бути завершена активна фаза війни, тобто припинений вогонь. А завершення війни як юридичний статус, коли є мирна угода між воюючими сторонами, яка передбачає подальше співіснування цих країн, – я в цьому році не бачу такої ймовірності. А щодо слів Путіна про те, що війна, на його думку, близька до завершення, то такі його твердження можуть базуватися на брехливих заявах його генералів про те, що захоплено Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий. Що росіяни присутні на території Лиману, завершують захоплення Костянтинівки, чого насправді немає. Путін може базуватися на цих твердженнях і в його уяві війна справді може скоро завершитися на користь РФ.
"Вони намагатимуться тиснути"
Що насправді станом зараз ми маємо на полі бою? Анонсований так званий літній наступ росіян вже почався?
Росія почала спроби наступу. Вона почала його навесні. Це весняно-літня кампанія російської армії, яка триває. Вона зараз неуспішна. Поставлені перед ними завдання вони зараз не виконують, але кампанія триває. На мій погляд, завдання, які вони перед собою ставлять, не будуть виконані.
Але бачимо, що росіяни продовжують стягувати війська і техніку, зокрема на Запорізький напрямок. Чого нам очікувати в найближчий час?
Очевидно, що там вони будуть намагатися тиснути. Це Донецька область, це Запорізька область. Про їхні завдання в Донецькій області, я думаю, всі знають – це захоплення Слав'янсько-Краматорської агломерації і Донецької області. Про їхні наміри на Запоріжжі теж відомо – це обхід Оріхова і спроба створити єдиний фронт наступу на Запоріжжя.
"Це відтягування сил"
Що відомо про Південно-Слобожанський напрямок? Яка ситуація там зараз?
Тривають бої за Вовчанськ. У рамках цих боїв вдалося здійснити тактичне просування наших сил. До речі, боїв за Вовчанськ продовжуються вже 2 роки. Якщо не помиляюсь, якраз два роки виповнилося з того часу, як російська армія почала наступ на півночі Харківській області.
Яке взагалі значення має цей напрямок для росіян? Це ще одна точка відтягування наших сил чи там якісь стратегічні плани у противника?
Якщо ми кажемо про Харківську і Сумську області, то там баланс сил більш-менш рівний. Там ворог намагається створювати свої "буферні зони". І так, це відтягування сил для того, щоб розтягнути нашу лінію фронту і не дати нам змоги оперувати резервами на напрямках, які справді є важливими – це Донецька і Запорізька області. Ворог на них фокусується.
.jpg)
Денис Попович. Фото з особистого архіву
"Наша далекобійність дуже суттєво зросла"
Що можна сказати про баланс сил у повітрі, на землі, на морі? Наскільки він змінився і в який бік?
Виробництво у них працює. Ми ж бачимо, що вони використовують дрони. Час від часу вони використовують ракети. Не так щільно, як взимку, але використовують. Це наслідок наших ударів по російському виробництву, які змусили їх використовувати ракети ощадливіше, але тим не менше вони їх використовують. Водночас нам вдалося зрівнятися або навіть вийти вперед в плані використання далекобійних ударів. Наша далекобійність дуже суттєво зросла. І це не таємниця, про це багато хто каже. А це для ворога створює велику напругу. Нам вдається бити по важливих стратегічних цілях. Щодо живої сили, то тут є різні думки. Інформація про те, що ми зараз вибиваємо більше, ніж вони рекрутують, відповідає дійсності, але поки що ворог намагається чинити тиск по всьому фронту.
"Очевидно, що з "Алабугою" нам доведеться щось робити"
Була інформація, що за цей рік територія економічної зони "Алабуга" в Татарстані, де росіяни збирають "Шахеди", розширилася на 340 га. Яку ставку вони роблять? Вони дійсно хочуть тисячу дронів за день випускати, наскільки їм це вдається і що можемо протиставити ми?
Поки що не вдається, але виробництво збільшується. Я чув цифри, що вони здатні виготовляти 400 різних ударних дронів на день. Це ж не тисяча. Поки що цього немає. Досягати такої кількості, щоб за один удар випустити тисячу дронів, вони можуть лише шляхом накопичення. Але так, цю зону виробництва вони розширюють. Очевидно, що з цією "Алабугою" нам доведеться щось робити, щоб позбавити їх можливість розширюватися і виготовляти таку кількість дронів. У них є схильність до масштабування виробництва. Наприклад, вони сконцентрувалися на "Шахеді", як на відносно дешевому і масовому засобі ураження, і вони далі продовжують його клепати для того, щоб їх було більше, більше і більше.
"Аеропортне перемир'я"
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запропонував ЄС допомогти домовитися про взаємну відмову від ударів по аеропортах України та РФ. Наскільки таке "аеропортне перемир'я" можливе і в якому вигляді?
Я, як і ви, почув лише заяву пана Сибіги. Мені зараз важко проаналізувати, як швидко все це може статися. Європа зараз підключається до переговорів і це добре. Тобто, якщо раніше РФ намагалася вести перемовини лише зі США, які зрештою зайшли повністю в тупик, вони не були успішними, то зараз Європа підключається до цих перемовин. Але ми бачимо пропозиції Путіна щодо Шредера. Він намагається цим створити розкол в Євросоюзі. Він намагається використовувати близьких до нього європейських політиків для того, щоб далі просувати власні геополітичні амбіції і їх вирішувати. Це не означає, що він справді добросовісно ставиться до цих перемовин. Знову починаються ігри з його боку. Ми чули про те, що кандидатуру Шредера відкинули в Європі, цю кандидатуру відкинуло українське МЗС. Тому зараз питання полягає в тому, хто буде тією людиною, яка від Європи вестиме ці перемовини. Тобто зараз ми тільки на початковій стадії, тому прогнозувати, скільки часу вони потребуватимуть – дуже важко.
"Питання ще в тому, хто буде перемовником від Євросоюзу"
Ви думаєте, що Росія далі просто затягуватиме час чи можливо в якийсь інший спосіб почне діяти у цих переговорах?
Переговори зі США були заради переговорів. Але чому вони такими були? Тому що була певна фігура від США в особі пана Віткоффа, який взяв такий стиль перемовин, який дозволяв Росії, не розраховуючи на великий тиск з боку Вашингтону, пробувати вести свою гру. Тобто питання ще в тому, хто буде перемовником від Євросоюзу, наскільки це буде принципова, серйозна, поважна людина, яка розумітиме сутність російсько-української війни і відповідно до цього діятиме. Бо пан Віткофф цієї сутності не розумів. Він вважав, що російсько-українська війна — це щось на кшталт конфлікту господарюючих суб'єктів. Що треба його завершити, підбити підсумки, звести "дебіт з кредитом" і йти далі. Хоча російсько-українська війна має екзистенційний характер. Цього у Вашингтоні при нинішній адміністрації президента Трампа ніхто не розумів. Таке розуміння є в Європі. Але тут дуже багато речей, які були за лаштунками цих перемовин. Вони дуже є важливими.
