Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom
"Зробити підтримку аграріїв прозорою, швидкою і менш бюрократичною"
Державний аграрний реєстр (ДАР). Яка головна мета його створення, які задачі цей інструмент вирішує?
Державний аграрний реєстр – це державна електронна система, створена для автоматизації взаємодії між державою та агровиробниками. Вона діє як цифровий хаб для обліку сільськогосподарської діяльності, прозорого розподілу державної підтримки, грантів та міжнародної допомоги. Тобто, якщо простими словами, ми створили фактично цифровий кабінет агровиробника, або цифровий паспорт агровиробника. Якщо раніше фермеру, наприклад, потрібно було їздити по кабінетах в обласній держадміністрації, в територіальні громади, збирати довідки, доводити державі, що він є, що він існує, то сьогодні система ДАР сама підтягує всю інформацію з необхідних реєстрів і кадастрів. Ця вся система сьогодні охоплює 217 тисяч активних сільгоспвиробників, які обробляють приблизно 21 млн гектарів землі і ця цифра з кожним днем зростає. Основна і головна ідея Державного аграрного реєстру — це зробити підтримку аграріїв прозорою, швидкою і менш бюрократичною.
217 тисяч — це скільки у відсотковому відношенні до загальної кількості агровиробників?
Загалом у ДАР зареєстровано 240 тисяч, із них 217 – це активні. Але ми розуміємо, що наразі деякі люди можуть бути або відсутні через події, які зараз відбуваються, або ще з якихось причин. Тому ці кабінети стануть активніші, можливо, трішки пізніше. Але цифра 217 тисяч росте з кожним днем.
"Раніше на селі люди взагалі не знали, що таке держпідтримка"
Кому більше потрібна наявність цього цифрового кабінету — аграрію, щоб щось отримати від держави, чи державі, щоб бачити аграрія, можливо, його контролювати, заохочувати, за щось покарати?
Давайте тоді повернемося до певних історичних момент. Як раніше аграрій отримував допомогу? Аграрій їхав у сільську раду, сільрада направляла його в область, він там збирав довідки, печатки, документи… І я вам скажу чесно, що малі і середні аграрії, мабуть, навіть перший етап не проходили через те, що вони розуміли, що бюрократія дуже велика, часу мало, а поле стоїть і його потрібно обробляти. І аграрій на першому етапі махав рукою і казав: "Вибачте, але я не хочу цю підтримку". Плюс була дуже мала поінформованість. Раніше на селі люди взагалі не знали, що таке державна підтримка. Наприклад, великі агрохолдинги або великі підприємства про це знали, бо в яких є бухгалтера, юристи, є люди, які безпосередньо займаються тільки дотаціями та підтримками, і їм було простіше взяти цю державну допомогу.
А цей своєрідний паспорт працює тільки в Україні чи може спрацювати і десь за межами?
На сьогодні Державний аграрний реєстр створений суто для України. В майбутньому, можливо, як член Євросоюзу в майбутньому, ми будемо ділитися своїми навичками, напрацюваннями і будемо поширювати ці системи на інші країни.
Олег Вітюк. Фото: facebook/oleg.vituk.839144
"Перша програма підтримки запустилася в серпні 2022 року"
Наскільки сьогодні ця допомога значима і чи коливається її розмір в залежності від розміру виробника? Які взагалі види цієї допомоги?
Державний аграрний реєстр теж запустився в непростий момент – це був серпень 2022 року. Це був пік повномасштабного наступу Російської Федерації. Однак ми розуміли, що потрібно діяти швидко. Щоб аграрний сектор не зупинявся, його потрібно підтримувати і певні дотації потрібно було надавати швидко. І так виникла ідея створення цього цифрового продукту – ДАР. Ми його почали створювати з березня-квітня і перша програма підтримки запустилася, якщо не помиляюся, 22 серпня 2022 року. Це була підтримка на 1 га для фермерів, а саме для тих, хто мав до 120 га. Тобто ми охопили малого і середнього українського фермера. І що цікавого, що фермеру не потрібно було вводити якісь додаткові дані. Вся інформація підтягнулася з Державного кадастру, з Реєстру речових прав на нерухоме майно, з Єдиного державного реєстру, з податкової. Тобто йому потрібно було просто натиснути одну кнопку і підписати заявку – все. Далі ця заявка потрапляла до міністерства, міністерство розглядало і одразу надавало допомогу саме на цей 1 га.
"В українців є одна проблема — одразу натискати на кнопки"
Наскільки охоче аграрії користується можливостями отримати допомогу через ДАР? Усі це можуть зробити без проблем чи все ж виникають якісь питання, які варто зараз підсвітити для інших?
Основна ідея ДАРу – саме підтягнути інформацію з інших реєстрів та кадастрів. І коли фермер, наприклад, заходить у свій кабінет, відразу починає оновлюватися інформація про його земельні ділянки, про його речові права, про його тварин тощо. Але в українців є одна проблема – коли вони чують, наприклад, про дотацію і як тільки розпочинається відкриття програми дотації, вони одразу починають натискати на кнопки. Реєстр починає тягнути інформацію з інших реєстрів та кадастрів і десь якийсь реєстр починає неправильно видавати інформацію або поволі робити. Є такий момент. Але в цьому році вже таких проблем у нас взагалі не було. Наприклад, коли цьогоріч запускалася дотація на корів, на кіз, овець, люди вже були поінформовані про те, що потрібно перед дотацією зайти в кабінет і оновити свої відомості про земельні ділянки, про тварин, щоб ці реєстри не гальмували саме в момент, коли потрібно отримати цю допомогу. Якщо казати про великі програми підтримки, то в минулому році в нас реалізовувалася програм на тваринницькі комплекси. І там трішки була проблематика саме в обізнаності людей. Тобто потрібно було читати постанову, що вона вимагає від фермера, які документи потрібно підготувати тощо. Однак ми, як Мінекономіки, працюємо для того, щоб було велике вікно подачі саме документів.
Але ж не всі можуть моніторити урядові постанови. Їх адресно якось сповіщається про те, що запрацювала певна програма?
Так. Коли запускається програма, ДАР безпосередньо надсилає на електронну пошту та в особистий кабінет користувача повідомлення про те, що з сьогоднішнього дня запускається програма підтримки.
"Раніше — 15 довідок, сьогодні — сайт ДАР"
Уявімо, що нас зараз слухає малий сільгоспвиробник, який вже давно на все махнув рукою, аж тут раптом почув, що держава про нього згадала і хоче дати йому допомогу. Куди йому йти, що вбивати в адресний рядок свого браузера, як зареєструватися?
Раніше було — принесіть 15 довідок, сьогодні — зайдіть на сайт Державного аграрного реєстру, зробіть кваліфікований електронний підпис (КЕП) для того, щоб натиснути кнопку зареєструватися і за допомогою КЕПу інформація про вас підтягнеться з Єдиного державного реєстру. Ця інформація агрегується і направляється в ДАР. Державний аграрний реєстр автоматично формує для тебе кабінет і просить просто авторизацію. У нас стоїть двофакторна авторизація, яка відправить тобі push-повідомлення на електронну пошту для того, щоб ти просто прописав код, який необхідний для завершення авторизації в ДАРі. Далі людина заходить в особистий електронний кабінет, заходить в "Програми підтримки", знаходить ту програму підтримки, яка для неї актуальна, натискає кнопку "Податись", автоматично формується шаблон цієї заявки, людина заповнює необхідні поля (вони фактично автоматично підтягнутися) і натискає кнопку "Підписати". Все. Далі заявка летить в міністерство, міністерство її обробляє і вона далі повертається до сільгоспвиробника вже з допомогою.
