Фото надане артистом
Нам колись сказали, що ми нащадки Братів Гадюкіних. Було дуже приємно!
В такі ранки важко тримати нашу зозоленьку у притомному стані, але життя варте таких зустрічей, таких моментів і розмов. Сьогодні святкує свій день народження один з наших друзів, Назар Худин – вокаліст, фронтмен і засновник культової групи PATSYKI Z FRANEKA, чию пісню "Марічко" ви щойно чули в нашому ефірі.
Назаре, доброго тобі здоров’ячка! Многая літа, будь нам здоровенький! Дякую, що ти є і вітаю в нашому ефірі.
Прекрасні слова, неймовірні слова! Дуже дякую! Доброго ранку всім слухачам Радіо Промінь. Я радий сьогодні бути з вами.
Сьогодні такий ранок, знаєш, з одного боку і хочеться посвятковувати, і хочеться тебе обійняти, надіслати якусь енергетику єдності. А з іншого боку, ми переживаємо те, що переживаємо. Тому моє перше питання – як ти? Чи все гаразд?
Так само, як і всі в Києві. Слава Богу, все гаразд.
Загалом, що допомагає тобі триматись в такі ранки?
Послухайте, я вже давно прийняв цю реальність, в якій ми живемо. Вона не інша, вона просто така і все. Так, обстріли, так, тривоги, так, укриття. Ми вже навчилися з цим жити.
Ти вже понад 10 років мешкаєш у Києві, але гурт досі носить назву PATSYKI Z FRANEKA. Франківськ – це досі частина тебе, чи це вже бренд? Спогад, історія чи асоціація?
Я навіть не знаю, як точно відповісти на питання. Я знаю, що Київ – це моє рідне місто, тому що коли почалася війна, я чітко усвідомив для себе, що я люблю Київ і нікуди звідси не поїду, хоч в мене, як музиканта, там було дуже багато опцій. Я зрозумів, що це місто, яке дає мені силу.
Франківськ – місто, де я народився, де я виріс просто. І ми часто задумуємося над тим, щоб переіменувати групу, бо вже багато знають нас як PATSYKI Z FRANEKA. Ми щось типу як Брати Гадюкіни, знаєте?.. У нас був колись концерт в Брюсселі в 2022-му році. До нас підійшли троє серйозних, поважних чоловіків і кажуть: "Пацани, дякуєм вам за цей концерт, дякуєм за цю енергію. Ми повернулися в свою молодість!". І один з них додає: "Я звукорежисер Братів Гадюкіних". Каже: "От ви – як їх нащадки". Мені було дуже приємно це чути.
Клас! Слухай, якщо ти згадав про таку подію, чи траплялося так, що твій день народження збігався із концертом або іншою важливою подією? І, відповідно, якщо таке ставалося, що ти вирішував: святкувати зі сцени чи краще розділяти ці події в часі?
В мене відбулась така подія у 2024-му році. Ми виступали в Нью-Йорку. Їздили туди з організацією Revive Soldiers Ukraine, яка збирає гроші на лікування і протезування наших солдатів. Ми за той тур зібрали 60 тисяч доларів, і один з концертів був в Нью-Йорку. І, значить, 12-та година – а ми якраз виступаємо. І Котя зупиняє концерт і каже зі сцени: "А зараз в нас важливий момент!" – і вони починають співати "З днем народження тебе!". В залі підхопили, і це був прикольний емоційний момент. І ми потім з колегами вийшли погуляти по нічному Нью-Йорку, і це було достатньо емоційно.
Дуже теплі спогади. Дякую, що ти поділився з нами. Я у візитівці розповів нашим слухачам, що ти починав з того, що складав реп на замовлення для знайомих на дні народження. І ось сьогодні ми говоримо в контексті цього твого дня. Ти відомий музикант, але давай поміркуємо – хто з відомих людей міг би в свою чергу записати тобі привітання на день народження? Як ти робив це колись.
Ти знаєш, в мене є така смішна історія! Оці пісні, які ми писали, ми ж писали їх абсолютно з меркантильною метою. По-перше, ми заробляли гроші. По-друге, ми розраховували, що хтось із цих людей, про яких ми напишемо – а це були достатньо відомі люди, – обов'язково нас профінансують і скажуть, що ми дуже класні пацани, дуже класні репери, і вони хочуть стати вашими продюсерами, щоб ми стали відомі (сміється). Звичайно, цього не сталося. І крайньою точкою – а багато наших фанів знає, що я ставлюся з великою повагою до творчості Святослава Івановича Вакарчука, і до речі, в нього сьогодні теж день народження! – і крайньою точкою в нашій цій реперській кар'єрі був третій день народження Вакарчука. Ми зняли відео, ми зняли відео з його музикантами, з його друзями, це був прикольний такий вайб. Святослав Іванович не зреагував досі (сміється). Так що от можна було би у відповідь… (сміється)
Та не може бути! Святославе Івановичу, якщо ви нас чуєте – або хтось, хто знає Святослава Івановича, скажіть йому – мій гість Назар дуже чекає на це привітання!
Дякую!
Назаре, завжди я у підсумку привітань я запитую у наших гостей, яку одну життєву мудрість ти досвідчив на свої роки, яку важливо знати нам усім?
Я хотів би, щоб ми всі творили більше добра навколо. Щоб ми перестали жити виключно для себе, а творили добро для інших людей, які є навколо нас. Тому що це те, що зігріває, коли ти залишаєшся один – твої добрі діла, твої добрі вчинки.
Дякую тобі! Ще раз з народження! Многая тобі літа і будь нам здоровенький! До нових нагод і до зустрічі!
До зустрічі!
