Фото: Пресслужба Юлі Юріної
Люди, які дійсно пам'ятають ще більш таку архаїчну автентику, вже дуже старенькі й забирають із собою цей матеріал
Ми сьогодні презентуємо твою сольну новинку — пісню "Нема льоду". Українських веснянок насправді тисячі, чому саме ця стала частиною твоєї творчості? Чим вона тебе так зачепила?
Уночі Діана Байдун, дівчина, яка співає в Ґварі і грає на скрипці, скидає мені автентичний запис у телеграмі, і там була пісня "Нема льоду, нема броду, нема переходу". Я слухаю, думаю: "Боже, така класна пісня". Мені вона дуже сподобалася, запропонували, щоб ми на ансамблі її вивчили. А я думаю: так можна її зробити вже в такому повноформатному, електронному форматі, бо текст "Нема льоду, нема броду" мені дуже зрезонував. Ми реально жили в такій зимі, коли ти виходиш і не можеш кроку зробити, бо всюди лід. І коли чуєш "Нема льоду, нема броду, нема переходу", ти такий: "Так, це саме воно. Будемо про це співати". Тому ця веснянка мені дуже сподобалась і по багатоголоссю, і по сенсах. Я знайшла ще декілька варіацій. Чим відрізняються взагалі фольклорні народні пісні? Ти можеш на один і той самий текст знайти дуже багато різних мелодій або на одну і ту ж мелодію знайти різний текст. А це як відбувалося? В одному селі баба заспівала, інша почула, прийшла до себе, заспівала, інша почула, пішла до себе, і кожна потім каже, що її варіант справжній і автентичний. І тому за це я дуже сильно люблю фольклор. Там дуже легко все вирахувати по ритмоструктурі. Тому ця веснянка, вона класна, і я дуже б хотіла, щоб люди її почули, бо через мої пісні можна спочатку почути оброблений варіант, потім зацікавитися і піти послухати, яке різноманіття веснянок існує із цим текстом. Тому слухайте, знаходьте і цікавтеся українською традиційною музикою.
Оцей оригінальний запис — це теж була частина якоїсь експедиції? Ви десь їздили там? І версії, я так розумію, теж ти шукала впродовж якогось часу в експедиціях?
Та вночі зайшла, подивилася. Вже є бази, де зберігаються саме автентичні народні пісні, їх можна знайти за класифікацією. Це і Національного радіо, і Polyphony Project, і зараз я ще з іншим сайтом працюю, роздивляюся, шукаю нові якісь роботи, бо на експедиційні записи зараз геть немає часу. І, на мій превеликий жаль, люди, які дійсно пам'ятають ще більш таку архаїчну автентику, вже дуже старенькі й забирають із собою вже цей матеріал.
Ти насправді досить уміло мішаєш оцей архаїчний текст на сучасний звук. Що вдалося намішати цього разу? Чим у звуковому плані ця пісня особлива для тебе?
Я слухаю в житті не тільки фольклор. Я дуже люблю сучасну попіндустрію. І зараз я люто слухаю кей-поп. Я дуже люблю JENNIE, BLACKPINK, KATSEYE, і мене дуже сильно надихає ця музика: зранку ввімкнути, щоб прокинутися, я це все слухаю. І одна пісня була в JENNIE — like JENNIE, я вирішила просто спробувати на компі повторити ритмоструктуру і стилізацію, аранжування. Почав виходити якийсь трек, у мене було дуже мало часу на його розробку, бо зараз і концерти YUKO, мій сольний концерт, який відбудеться 22 травня в столичному клубі Origin Stage, всі приходьте. Розробка для цього концерту дуже велика — у мене 25 людей на сцені, ансамбль, народні інструменти… І я подзвонила своєму другу Андрію Свириденку. Він під нікнеймом SVYRYD пише музику. Він написав, насправді, багато мені аранжувань на "Ой, давно-давно", "Ой, як же було", "Церковка", "Підпільний", "Київ", до пісні "Конопельки" він вставки робив, і ми з ним дуже кльово співпрацюємо: я пишу демку, закидаю йому, і він далі її доробляє, вкладає свої ідеї. І ми за три зідзвони по фейстайму зробили аранжування, і вийшов такий кейпоп-трек, який поєднав у собі музику сучасного кей-попу і традиційну українську веснянку.
Я людина, яка ніколи себе не позиціонувала як артистка одного жанру
Я бачив у тебе в сториз, що під час зйомки кліпу не минулося без травм. Розкажи, що там сталося на тому майданчику? Чи вартий був той ідеальний кадр таких жертв?
Ну, якщо ви подивитеся кліп "Нема льоду", ви побачите, що весь цей кліп — танцювальний. Ми готувалися тиждень разом з Денні Дємєхіним і колективом D-T.O.P, розучували танці, і під час зйомки я просто вдарилася пальцем об дівчинку, яка переді мною стояла, проколола їй руку. Дотанцювала, дивлюся на свої пальці, а там немає нігтя, все в крові. І це був тільки другий дубль на знімальному майданчику. Далі попереду було шість годин зйомок. Це було дуже "весело", але я розуміла, що жалітися немає часу, плакати немає часу, палець в лід запустила, трошки потримала — так і дотанцювали. Ну, шкода, звісно, бо дуже багато рухів і танців було пов'язано зі вказівним пальцем. Я навіть не знала, що я так часто його використовую. Але все вийшло.
Традиційно ти святкуєш свій день народження у травні концертом. У тебе не буває двох однакових шоу. Чим будеш дивувати цього разу? Що готуєш такого, що ми не бачили минулого разу?
Кожен концерт — це те, що ви ніколи не бачили від мене. І цей не виняток. Цей концерт зветься "Витоки", і він занурюватиме вас в етноеволюцію народної пісні. Це буде такий виступ, у якому буде задіяно, по-перше, дуже багато співаків, моїх учнів і учениць, які ходили до мене на Ґвару, і ми виспівалися у вже такий повноцінний кльовий колектив. Я хочу наголосити на тому, що співати може кожен, і Ґвара тому є доказ, бо це люди, які не професійні співаки, — це імунологи, фармацевти, графічні дизайнери, айтівиці, які прийшли просто повчити українські традиційні пісні. І це склалося у великий народний колектив. У мене буде Максим Бережнюк, буде Ярко Оскарний, який грає на лірі. В мене буде дві ліри, віолончель, скрипка, трембіта, дуже багато дерев'яних традиційних духових інструментів, тилинка, ріжок, буде коза, дримба, і це все еволюціонуватиме з сухої автентики, потім додаватиметься магія народного звучання, голосів і інструментів, а потім усе переходить в етнорейв, який ви звикли чути, — електронне звучання з народними піснями.
Останні три-чотири роки, можливо, трошки більше, ти презентуєш себе щороку максимально по-різному. Були концептуальні альбоми, результати якихось творчих твоїх пошуків. У якому стані і на якому етапі ти зараз?
У мене є ще альбом, який я роблю, і там індастріал, він уже написаний. Я людина, яка ніколи себе не позиціонувала як артистка одного жанру, і десять років, які я вже в шоу-бізнесі, це завжди були якісь експерименти, бо музика — то є моє життя, відображення мого внутрішнього стану, моїх ідей, цікавостей. Основний напрямок, звісно, це етно і електронна музика. Але для того, щоб себе розвантажити, розважити, щось почути, я роблю якісь нові і нові проєкти. Далі, звісно, будуть ще і ще пісні в стилі фольктроніка, але в мене ще готується цікавий реліз. Коли він відбудеться, я ще не знаю, але він готовий, і ми розробляємо його, доводимо до ладу. Тому від мене ви можете чекати будь-чого, і такого індастріал-альбому ви теж ще не чули. Я вважаю, що це буде найкращий індастріал-альбом в Україні за останні роки.
Я альтернативний проєкт, який не має якихось корпоративів, і все, що заробляю, я потім реінвестую в свою творчість
Якщо загалом оцінювати, ти зараз мислиш категоріями великих робіт — альбомів, концептуальних проєктів, чи радше точкових релізів, синглів, адже шоу-бізнес вимагає постійної присутності на платформах?
Для шоу-бізнесу і для платформ я роблю точкове, а для вільного, щирого такого польоту моєї думки, яку не можна якось приборкати, я роблю концептуальні альбоми. Ну, просто як я роблю музику? Я сіла: "О, пісня!". Написала: "Дівчата, робимо трек!". "Нема льоду" написана за три дні, ніхто не знав, що вона відбудеться. Вона відбулася, ми її зарелізили, і я така: "Кліп хочу! Я уявляю собі там, щоб ми всі танцювали". І ми робимо танцювальний кліп. Тиждень зависаємо в танцювальній студії, розробляємо, бо для мене музика — це жива енергія, і це не є якимось шоу-бізнесовим проєктом, це є просто моє відображення того, що мені прийде в голову.
До речі, ті, хто не потрапить на мій концерт "Витоки" 22 травня, — я його буду знімати. У мене був записаний концерт Ґвара зі скрипками-віолончелями, де ми презентували взагалі Ґвару. І от я хочу зробити те саме, але вже з новою програмою, бо концерт, він такий швидкоплинний — ти готуєшся до нього рік, він відбувається, і потім все: його побачить тисяча людей — і підуть. А як це зберегти? Тільки тим, що ти це відзнімаєш, фіксуєш, записуєш і видаєш. Тому ви точно можете очікувати від мене запис концерту "Витоки", який буде 22 травня.
До речі, якщо вже говорити про шоу-бізнес. Чи немає бажання відкатати цей, наприклад, концерт декілька разів?
Це неможливо. Тим і унікальні сольні концерти, бо 25 людей ти не зможеш провезти. Я не продюсерський проєкт, я альтернативний проєкт, який не має якихось корпоративів, і все, що заробляю, я потім реінвестую в свою творчість. Навіть організатори не зможуть таке зробити — щоб привезти 25 людей. Це дуже велике підключення. Origin Stage буде в шоці від того, скільки треба мікрофонів, скільки треба підключень, це складно. Тому в тому і є унікальність, що ти робиш це один раз, а на фестивалі і на якісь точкові прояви це неможливо повторити.
Фото: Андрій Харламов
Я щиро насолоджуюсь своєю творчістю, яку роблю самостійно
У багатстві цих проєктів ще один — реюніон YUKO. Ви зі Стасом Корольовим не обговорювали момент, щоб остаточно якось "дістати гурт із шафи", а не отак, одноразово десь його показувати?
Ні, в жодному разі. В цьому і є цінність того, що ми не стикаємося одне з одним. Ми виключили всі конфліктні ситуації, просто приїжджаємо, виступаємо і далі живемо своє творче життя. А реюніон... У нас уже свої проєкти, минуло шість років із закриття гурту, і цей рік ми просто святкуємо, бо десять років гурту і треба показати, комусь згадати, когось познайомити з цією творчістю. Але ми ставимо крапку цим роком, і далі гурт не буде існувати. В цьому і є цінність наших виступів, що люди, коли йдуть на наші концерти, розуміють, що далі їх більше не буде. Тобто ми виступаємо — і все. Ми ставимо крапку.
Тобто в тобі не буває цього "тонкого льоду" паралельно розвивати YUKO і сольний проєкт?
Це дуже складно, бо в кожен проєкт треба вкладатися повноцінно. І ось зараз я вигрібаю максимально. Це дійсно складно, бо вчора був концерт, сьогодні концерт, за кілька днів концерт і ще за кілька днів концерт, і за тиждень, і ти маєш міксувати: ще треба репетиції зробити, на студію з'їздити, альбом пописати, і не вистачає годин у добі. Тому цей рік буде на такому хай-левелі. А далі вже подивимося. Ну, ви не можете чекати нових пісень від YUKO. Ми десь на інтерв'ю казали, що Юля Юріна і Стас Корольов можуть колись щось зробити, але ми не обіцяємо. Але я щиро насолоджуюсь зараз своєю творчістю, яку роблю самостійно.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
