Як діяти після обстрілу: в Києві презентували онлайн-навігатор "ПОКРОКОВО"

Як діяти після обстрілу: в Києві презентували онлайн-навігатор "ПОКРОКОВО"

Після російських обстрілів люди часто залишаються сам на сам не лише з вибитими вікнами чи зруйнованими квартирами, а й із хаосом, страхом і нескінченними паперами. У перші години після "прильоту" багато хто просто не розуміє, яким є покроковий алгоритм дій і що взагалі робити. Про це в ефірі Українського Радіо розповіла координаторка екстреного реагування у Києві Катерина Рапута. Саме тому в столиці створили онлайн-навігатор "ПОКРОКОВО" – сервіс, який пояснює, як діяти після пошкодження житла, куди звертатися і які документи збирати. Його автори зібрали "все в одному місці": від виклику екстрених служб і фотофіксації руйнувань – до оформлення компенсацій та допомоги на оренду житла. За словами гості, лише під час останнього російського масованого обстрілу Києва сайтом щогодини користувалися 50–70 людей. Катерина Рапута зізнається: ідея навігатора народилася після того, як її власний будинок "три чи вже чотири рази" зазнавав пошкоджень, а люди губилися в бюрократії та різних правилах у районах столиці.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: commons.wikimedia.org

Допомога після удару: покроковий алгоритм для постраждалих

Скажіть, для чого створено цей онлайн-навігатор, як ним користуватися, та кому він стане помічником?

Для чого він загалом був створений? Був великий запит на допомогу. На місцях прильотів ми бачили, що дуже багато людей розгублені й не розуміють, яким є покроковий алгоритм дій і що взагалі робити. Оскільки інформації надто багато і вона розпорошена, ми відчули потребу зібрати все в одному місці. Крім того, це допоможе трохи знизити навантаження на соціальних працівників та представників міської влади. Як показав останній обстріл, одночасно може бути пошкоджено понад 200 будинків. Відповідно, навантаження на систему колосальне, а люди — розгублені.

Нам потрібно було щось із цим робити. Тому ми створили онлайн-навігатор, де зібрали практичні поради та реальні кроки: що робити, якщо ваше житло пошкоджене або якщо ви зазнали фізичних травм. Там можна знайти всю інформацію — від моменту влучання чи пошкодження до отримання належної допомоги. Ми розписали все покроково: яка послідовність дій, які документи потрібні, до кого звертатися, а також зібрали корисні поради щодо того, що варто мати під рукою.

Понад пів сотні звернень щогодини: як працює навігатор

Наскільки зараз великий запит на таку інформаційну допомогу?

Під час останнього обстрілу до нас щогодини заходило понад 50–70 людей, які шукали інформацію безпосередньо на сайті. Тобто ми рахували не тих, хто просто зайшов подивитися, а тих, хто реально користувався платформою протягом певного часу: завантажував інформацію та шаблони документів. Попит великий. Хоча ми тільки-но запустили навігатор, уже бачимо, що ним активно користуються і він дійсно допомагає.

Він доступний для всіх? Маю на увазі, для всіх жителів України?

Так. Зараз він більше орієнтований на місто Київ, адже містить програми саме цього регіону. Проте з 1 червня ми почнемо розширювати функціонал: додамо Київську область, а в планах — охопити інформацією всю Україну.

А від чого залежить, як швидко ви вийдете на інші області?

Тут є два фактори. Перший — це, звісно, фінансування, оскільки наразі проєкт фінансують уряди Швеції та Норвегії, це не суто українська ініціатива. Також важливим є фактор часу. Другий чинник — залученість інших громад та міст, адже ми не можемо зробити все самостійно. Наприклад, кейс Києва ми реалізовували в постійній співпраці з міською владою та всіма профільними департаментами, погоджуючи кожен крок. Відповідно, ми готові розширюватися далі, якщо буде запит від інших міст. Для цього потрібні лише співпраця та допомога.

Катерина Рапута у студії Українського Радіо

Різні правила в кожному районі: чому виникла потреба уніфікації

Багато було бюрократії?

Дійсно, дуже багато. Загалом ідея стати координаторкою з'явилася через те, що мій будинок тричі зазнавав пошкоджень, а зараз уже вчетверте. На практиці ми зіткнулися з тим, що бюрократії надто багато. Під час створення навігатора також виявилося, що все дуже заплутано. У кожному районі діяли свої правила: хтось робив по-одному, хтось — по-іншому, уніфікації не було взагалі. Завдяки роботі над цим навігатором ми звели все до єдиного зразка, погодили алгоритми з усіма районами, і зараз цей процес уже систематизовано — він відбувається однаково в кожному районі столиці.

Можете пояснити, у чому полягає алгоритм навігатора?

Тут є два алгоритми: перший — це алгоритм нашої роботи як координаторів, а другий — алгоритм дій для самих мешканців. І саме в другому алгоритмі ключовим є фіксація руйнувань. Навіть під час останнього обстрілу ми помітили, що не всі випадки були зафіксовані. Чому? Тому що люди не звертаються по допомогу й не телефонують на номери 112, 102 або 103.  Люди губляться в алгоритмі. На сайті розписано швидкий порядок дій для постраждалих та для фіксації пошкоджень будинків. Спершу потрібно зробити виклик екстрених служб, щоб про вас узагалі дізналися, зафіксували пошкодження будівлі та зрозуміли, що вам потрібна допомога. Наступний крок — фото- та відеофіксація. Це надважливо, адже поширена помилка людей полягає в тому, що вони починають прибирати в оселі, не зафіксувавши руйнувань. Лише після цього йде збір документів і подача заяв на отримання всіх видів допомоги: як одноразової матеріальної, так і фінансової (наприклад, на оренду житла) або подача заявки через "єВідновлення" для відшкодування збитків. Ми плануємо розширювати навігатор і хочемо до кінця року зробити його всеукраїнським.

Коли емоції заважають: чому важливо мати чіткий алгоритм дій

Можете просто й доступно пояснити, чому людям, які мають таку потребу, варто заходити та користуватися вашим онлайн-навігатором? Що саме він для них спростить?

Перше — не доведеться стояти в кілометрових чергах лише для того, щоб почути, що у вас бракує якогось документа чи ви пропустили попередній крок. У навігаторі все розписано так, що ви спочатку виконуєте всі необхідні дії вдома, а вже потім звертаєтеся за вказаною на сайті адресою. Іноді навіть не потрібно стояти в чергах — можна прийти за кілька днів. Це значно спрощує шлях людини. Друге — навігатор суттєво знижує рівень емоційного навантаження та стресу. Ви можете зайти на сайт навіть із мобільного телефону й прочитати, що робити і як підготуватися. Краще бути готовим заздалегідь, ніж розбиратися в усьому в стані стресу. Навіть якщо людина забула те, що їй усно пояснили в штабі (а таке трапляється часто: у штабі розпитали, ніби все запам'ятали, а повернулися додому — і забули), можна відкрити онлайн-навігатор "Покроково" й чітко побачити весь план дій. Відповідно, людина починає спокійніше ставитися до ситуації.

На вашу думку, чому в нас досі немає єдиного алгоритму? Чому державні органи не можуть його прописати? З чим це пов'язано?

Як показав рік нашої роботи, влада готова чути та змінюватися. Якщо нам удалося трохи навести лад у Києві завдяки спільній взаємодії, можливо, згодом ми зможемо систематизувати цей процес по всій Україні. Але в мене виникає таке ж питання: чому в нас усюди все по-різному? Далеко за прикладом ходити не треба: до нас зверталися громади Петропавлівської Борщагівки та Софіївської Борщагівки — це ж буквально через дорогу від Києва. Проте в них усе відбувається абсолютно інакше. Ми відкриті до діалогу. Якщо влада готова змінювати цю систему, ми, бачачи прогалини зсередини, можемо підсвітити проблеми й допомогти все налагодити.

Як знайти ваш онлайн-навігатор у мережі?

Зараз це дуже просто: у пошуковику Google можна ввести "онлайн-навігатор" або просто слово "Покроково", і система одразу виведе на нашу сторінку.