Фото: Пресслужба співачки bulovinova
Я намагаюсь розібратись для себе, як екологічно побудувати стосунки не тільки з романтичним партнером, але і з друзями та батьками
Твоя нова пісня називається "Я рахувала". Давай відразу розкриємо карти нашим слухачам: про що саме цей трек і що ти в ньому рахуєш?
Я рахувала, власне, дні до того моменту, коли зможу піти зі стосунків, де мені було дуже боляче. І я, на жаль, знаю, що ця тема може бути близька багатьом людям, які наважуються піти звідти, де їм погано. І я просто говорю про те, що колись все одно стане легше, і ця точка настала і для мене. І я хочу просто підтримати всіх, хто стикався з подібним або зараз перебуває в таких стосунках.
У тебе немає відчуття, що зараз побільшало якихось моментів, коли люди йдуть зі стосунків, ставлять крапку? Це якось пов'язано з тією ж війною, можливо? Чи це просто ми на цьому більше акцентуємося? Бо дуже багато пісень виходить, наприклад, про травматичний досвід. Чому так? Чому зараз?
Чесно, я така ж людина, як і всі в цій студії, як і всі з того боку люди, які нас слухають. І я не знаю відповіді на це питання. Я сама намагаюсь розібратись для себе, як екологічно побудувати стосунки не тільки з романтичним партнером, але і з друзями, з батьками. І я з'ясувала це для себе шляхом довжиною в життя. Це мистецтво — будування здорових стосунків і приходження до якогось спільного знаменника. І над цим теж треба працювати, і це дуже впливає на внутрішній ріст нас як особистостей. Отож, мені здається, що, може, люди просто на себе стали більше звертати уваги: що в мені, що всередині кожного з нас. І, звісно, ми кожного дня маємо інтеракції з нашими близькими, і звідси така рефлексія.
Поговорімо ще про саму пісню: як вона народилася? Це був якийсь конкретний момент усвідомлення, що ти вже рахувала дні? Чи це якісь накопичені емоції?
Я сподіваюсь, моя мама зараз це не слухає, тому що, власне, сварка з нею, просто буквально побутова сварка, мене підштовхнула до того, щоб прорефлексувати, як я себе почуваю в стані сварки з близькою людиною. І потім я уже перейшла на рефлексію своєї ситуації в довгих стосунках, з яких я хотіла вийти, але довго не могла, довго поверталась, продовжувала... І, так, мамо, я тебе люблю, але це була ти. Я думаю, що вона розуміє, що для мене важливо рефлексувати те, що я відчуваю. Я доволі чутлива людина, і я рада, що якоюсь мірою відчуваю це прийняття.
У пісні є фраза: "Не стане легше ніколи". Як гадаєш, чому ми так міцно тримаємося за якийсь знайомий дискомфорт і боїмося чогось нового, хоча воно може бути кращим?
От, власне, я для себе зараз перебуваю у стадії, коли розбираюсь із цим в терапії, сама, з книгами, просто рефлексуючи наодинці, чому це відбувається. Бо мені здавалось, що зі мною це не трапиться ніколи. А потім це трапляється, і ще й не в романтичних, а в дружніх стосунках. І це доволі неочікуваний тягар. Отож, чесно, я просто бажаю кожній людині, яка із цим стикається, іти в терапію. Якщо не можете справитись із цим самотужки, іти до людей поруч і просто знати, що це колись закінчиться. Просто це може бути довгий процес виходу, через який ви пізнаєте себе найкраще.
Загалом яка твоя філософія розривів? З твого досвіду, завжди треба рубати з плеча і йти чи, можливо, просто найпростіше — це змінити ставлення до ситуації, до людини?
Я завжди за те, щоб ставити крапку, екологічно проговорювати. У мене нещодавно була ситуація, коли зі мною поставили крапку, пояснивши всі причини, чому ми не можемо бути разом далі як люди. Я ставлюся з повагою до людей, які так можуть. І я хочу теж так робити до інших людей. Це просто про повагу і про розставлення всіх крапочок над "і". Але не завжди і не з усіма так виходить. І іноді бувають такі ситуації, як і та, що описує ця пісня, коли просто людина зникає, ти зникаєш з її життя, і потім тобі із цим болем уже далі справлятись самому.
Я одразу йду до людини, з якою у мене виникає якась конфліктна ситуація
Як взагалі в тебе працює цей компас у конфліктах? Ти починаєш копатися в собі чи відразу перша думка — всі навколо просто ненормальні?
Я, здається, ніколи не думаю, що всі навколо ненормальні, тому що всі або нормальні, або всі ненормальні. Тоді і я так само. Я одразу йду до людини, з якою у мене виникає якась конфліктна ситуація. І якраз у цій пісні я про це і співаю — що я в один момент потрапила в пастку того, що завжди була тією людиною, яка йшла перша. І в якийсь момент мені стало боляче від того, що це тільки я, а не навзаєм. І, так, це може бути теж така пасточка для людей, які люблять вирішувати конфлікти одразу.
Ти працювала над створенням треку з великою командою і, зокрема, бачив в інстаграмі, що долучалися і гурт The Elliens. Що це за колаборація і з ким ще співпрацювали задля створення цього треку?
Ура! Це моя улюблена частина — розповідати про те, як ми створювали. Тому що, правда, це перша пісня, в якій повністю звучать живі інструменти, вона записана повністю наживо. І я дуже вдячна за талант, відкритість і глибину музикантів з гурту The Elliens. Це була колаборація виключно з музичної точки зору. І що цікаво, з басистом ми навіть у школі вчилися в молодших класах разом у Дніпрі. Тому я знала про них ще до того, як дізналась про гурт навіть. Отож, я мала такий зв'язок, більш близький. І я рада, що і Стас, і Микита долучилися. Це було надзвичайно. Ми записували вдома. Це було так автентично і так по-західному. І мені здавалось, що ми перебуваємо десь в Іст-Лондоні на якійсь студії, і ми дуже отримали задоволення від цього процесу.
Твої пісні зараз — це така суцільна рефлексія. Куди ти рухаєшся далі? Ми побачимо якусь іншу Аліну у зовсім інших, можливо, легших станах?
Якщо хтось чув мою попередню пісню "Дивлюсь на інших", вона абсолютно інша, і я хочу рухатись такою синусоїдою, коли я даю людям більш сильну, протестуючу сторону себе, тому що вона є, вона існує, і люди в соцмережах це помічають. Мені нещодавно Ігор Vanbios з каналу vanbios написав: "Аліно, ти вже готова до своєї рок-ери". Так, тому хочу показувати і цю сторону, і, звісно, ліричну, рефлексуючу, тому що це мій щоденний стан.
А є, можливо, щось, про що б ти хотіла заспівати або зробити, але от є якесь відчуття страху чи недостатності внутрішніх сил?
Це була ця пісня. Але я пішла туди, і я тут, і я це зробила. Я насправді пишаюсь собою, як би це не звучало, але намагаюсь промовляти це здорово й екологічно. Тому так, це була ця пісня. Два роки тому я не наважувалася б зробити і промовити це.
Наостанок не можу не запитати, що чекати від тебе тоді у 2026 році?
Ми зараз з командою будемо працювати із синглами, і вони будуть різні: на різну тематику, будуть і швидкі, і повільні, і на будь-який настрій. І хочу анонсувати в липні свій виступ у Києві з гуртом. Тож запрошую чекати анонсів у моєму інстаграмі.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
