Фото надане співаком
"Світ нав'язує мені, що тобі треба знати всі фішки, вивчати, дивитись туторіали, працювати зі всіма штучними інтелектами, які тільки доступні. А результату в мене більше не стає через це напруження."
Привіт. Твоя нова пісня — це все ж таки запрошення в безтурботне літо, в прохолоду лісу? Чи це спосіб віддати данину лісу, ще й враховуючи, що ти сам з міста Ковель, що на Волині, де багато лісу?
Знаєш, що я помітив? Ми всі так пришвидшуємось останнім часом. Напевно, і теми обговорення між людьми, бо коли вже про все наговорились, ми в кінці кінців починаємо говорити про штучний інтелект, як все пришвидшилось. У тебе таке буває?
Так, звісно.
Ми думаєм, що можемо пришвидшитись, щоб отримати більше результату і швидше, а фізіологічно у нас нічого не змінилось: у нас дві руки, дві ноги. Ми просто не встигаємо еволюціонувати. І останнім часом мені прям боляче. Мені треба себе повертати в той стан і казати: "Я нормальний. І та швидкість, з якою я розвиваюсь, і те, що я роблю, — це абсолютно відповідає моїй фізіології і тому, що я хочу." А світ в той же час нав'язує мені, що тобі треба знати всі фішки, вивчати, дивитись туторіали, працювати зі всіма штучними інтелектами, які тільки доступні. А результату в мене більше не стає через це напруження.
І де тут з'являється ліс?
З'являється в той момент, коли треба врятувати себе, врешті-решт. Я роблю це регулярно. Мені так пощастило, я просто живу в лісі. Ну, фактично в лісі, на краю лісу. Тобто мені вийти з будинку — і далі можна йти, не обертаючись, і ти ідеш весь час в лісі. І це мій спосіб порятунку. Тому ця пісня — спосіб висловити те, що я думаю стосовно пришвидшення і як ми від того страждаємо.
І як часто ти ідеш рятуватись в ліс?
Намагаюсь це робити щодня. Як людина, яка живе в принципі в лісі, ти неминуче потрапляєш в ліс, як би ти не вийшов з дому. Залежить від можливості, але намагаюсь робити це щодня.
Зачекай, мені здається, ти трошки лукавиш з приводу швидкості світу і всього, що коїться, бо це каже людина, яка в свій час, наскільки я пам'ятаю, вирішила собі поставити челендж і сказала: "Я буду випускати пісні щотижня". Було таке?
А ти уважний, так. Це було до штучного інтелекту. Зараз можна щодня по три штуки випускати й навіть оком не моргати.
Я до того, що ти ніколи не зволікав з ухваленням рішень і не чекав, доки світ подарує якісь можливості. В тебе завжди було багато плідної роботи, і вона точно летіла в шаленому темпі. А тут виходить, що тепер тебе лякає світ з його швидкістю?
Добре, я поясню стосовно лукавлення. Я не проти лукавити і не проти чорного гумору. Дивись, яка ситуація. Те, що за межами твоїх можливостей, тобто за межами фізіологічно встигнути за цим всім пришвидшенням, змушує тебе весь час перемикатись із процесу на процес. І якщо ти перемикаєшся з процесу на процес більше, ніж треба, ти буквально втрачаєш глибину цього процесу, чим би ти не займався. Тобто ти просто фізично і ментально не можеш зануритись в те, що ти робиш, настільки, щоб воно відпрацювало себе. І треба якийсь порятунок від цього.
А хто тобі заважає зробити для себе висновок, що той же штучний інтелект, різноманітні програми, які тобі заважають жити, — це просто шум, який тебе відволікає від глибини при створенні пісень?
Хто мені заважає зрозуміти, що це просто шум? Це питання поставило мене в кут. Хто мені заважає, власне кажучи, не звертати на це увагу? Окрім мене, напевно, ніхто не керує моїм мозком. Так, це правда.
Я про це й кажу.
Мені дуже подобається, це нагадує терапію. Але я не очікував, що я на неї потраплю, на цю терапію. Я думав, я її привнесу в ефір. [Сміється — ред.]
"Спочатку я написав пісню, яка називається "Кохання в наметі"... Але після того… я вирішив написати ще одну як передісторію до цієї пісні. І поки це все відбувалось, я написав іще декілька пісень навколо цієї всієї історії, навколо взагалі розуміння того, що ти можеш дійсно шукати в лісі порятунок."
Наскільки ми знаємо, пісня "Відведи мене у ліс" є передісторією наступної пісні, яка вийде згодом. Ти можеш розповісти, про що йдеться?
Спочатку я написав пісню, яка називається "Кохання в наметі". Вона вже готова, і ми вже зняли відео з моєю дружиною. Дружини немає в кадрі, але є намет. Але після того, як я написав цю пісню, я вирішив написати ще одну як передісторію до цієї пісні. І поки це все відбувалось, я написав іще декілька пісень навколо цієї всієї історії, навколо взагалі розуміння того, що ти можеш дійсно шукати в лісі порятунок. І по-іншому відноситись, по-іншому цінувати ліс, навіть як інструмент терапії. Тобто ця пісня фактично розкриває майбутні історії. Наступна історія ще не вийшла, але днями я її буду заливати і планувати реліз. І вона буде називатись "Кохання в наметі".
Тобто тут прям драматургійно все зав'язалось. Спочатку "Кохання в наметі", а потім "Відведи мене у ліс".
Ні, щоб потрапити в намет, то треба пройти в ліс. Тому спочатку відведуть у ліс, а потім уже про намет.
Окей. І наостанок, ти раніше дуже плідно і багато працював з різними українськими музикантами і як музичний продюсер. Зараз продовжується ця діяльність, чи ти більше сфокусувався на своїй творчості?
У мене цей рік був не дуже продуктивним, скажу чесно. Я собі дозволив розслабитись і недисципліновано відноситись до музики. Тому цей рік у мене просів. Не знаю, кому подякувати. Хотів сказати Слава Богу, але подумаю на рахунок цього. Я повернувся в режим. Зараз у мене велика кількість пісень в роботі і мені все подобається (режим, мені подобаються артисти, з якими я працюю), і я далі працюю з піснями інших артистів і своїми. Але мені би хотілось повернутись в свої релізи більше, ніж навіть повернутись до роботи з артистами. Ось таке.
Зичимо тобі сил, натхнення, бути в фокусі з самим собою і більше зосереджуватись на своїй творчості. Дякуємо, що був сьогодні з нами.
Слухати пісню "Відведи мене у ліс" від "Morphom", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
