Фото: Facebook-сторінка Soundtrack:Ukraine
Поряд з такою музикою почуваєш одразу і горе, і розпач – бо ти знаєш, що відбувалось з композиторами, – а одночасно гордість, і щастя
Вікторіє, доброго ранку! Надзвичайно приємно нарешті поспілкуватися з вами в нашому ефірі, тому що це дійсно унікальний фестиваль і унікальна подія. Приємно, що він відбувається вже втретє. Нам відомо, що цьогорічна програма буде фокусуватись на деяких українських композиторах, яких ви хочете розкрити світу, можливо, для багатьох – уперше. Розкажіть, будь ласка, детальніше про програму фестивалю.
Програма фестивалю цього року сфокусована на Львові. Ми тут досліджуємо і львівську композиторську школу, і Львів як головного героя кіно. Тому фестиваль поділений умовно на такі глави тематичні: кіно, в якому Львів грає головну роль, і кіно, в якому Львів вдає, що він є якоюсь іншою європейською столицею. В нас є кіно, в якому зібрані композитори-львів'яни, і в нас є група стрічок, яка повертає їх в простір сучасний.
Так сталося, що це буває наше радянське кіно, навколо якого ми фокусуємо дисклеймер, що нам також не дуже приємно і не дуже легко дивитися ці стрічки, але ми маємо знати їх, щоб розуміти, що сталося і як це ставалося. І сучасне кіно.
Взагалі, фестиваль побудований таким чином, щоб ми вводили в простір композиторів, які працювали в радянські часи і були змушені працювати в кіно, бо їх твори не виконували в філармоніях.
І програма також фестивалю доповнена, я так розумію, додатковими ще дискусіями, форумами, культурними заходами, які відкриті для відвідувачів?
Так, звичайно, квитки в кіно можна придбати, більшість подій концертних безоплатна – як, наприклад, у понеділок у парку Івана Франка посеред Старого міста лунала музика. Поряд з якою навіть дощ спинився, і це було неймовірно, це була така красива програма – Барвінський, Кос-Анатольський і Весоловський. Поряд з такою музикою почуваєш одразу і горе, і розпач – бо ти знаєш, що відбувалось з композиторами, – а одночасно гордість, і щастя.
Мене аж промурашило! Напевно, справжня магія там відбувалась. Вікторіє, якщо говорити про подальші плани фестивалю, чи плануєте ви подорожувати Україною з цією програмою? Тому що я впевнена, що кожне місто, в якому є парк Івана Франка, залюбки би прийняло цю програму. Тому що ця магія української музики, українського кіно для багатьох дійсно ще залишається абсолютно незвіданою.
Це було би чудово, але бажано мати запрошення від міста або якого-небудь спонсора. Головний партнер і спонсор київського фестивалю – IT-компанія ELEX, завдяки їй саме і музика лунає, і всі розмови відбуваються. Фестиваль побудований таким чином, що будь-який його сюжет може бути повторений будь-де – бо він цікавий сам по собі.
Перший фестиваль був сфокусований на київській композиторській школі. Це авангард київський, модернізм, це дуже хороше кіно і прекрасні композитори.
Їх не дуже багато, але ми познайомилися, вони навіть ще живі. Це школа Лятошинського – і це Леонід Грабовський, який записав для нас вітання і пояснення своєї стрічки. Це Алла Загайкевич та інші. І це було дуже-дуже цікаво. Тоді ми вперше побачили неймовірну роботу дуета Олександра Довженка і Бориса Лятошинського – вони у мене особисто викликають гордість і розуміння того, що ми не вчора тут народилися. Вони знімали українські стрічки, коли це було дуже небезпечно. Але вони робили це так – я не знаю, як це їм вдавалося, але я ними дуже пишаюся.
Потім темою другого фестивалю була війна, і ми дивилися радянське кіно про громадянську війну. Тобто від 20-х минулого століття до нашої сучасної війни.
І цього року ми привезли у Львів стрічку про визволення Львову. Програми в Києві і Львові дещо відрізняються: в Києві ми не будемо повторювати визволення. Це така стрічка, яку, коли ми дивилися командою на стадіях відобору, викликала жах і спротив. Ми тоді вперше створили дисклеймер, що нам теж не подобаються ці стрічки. Але коли ми зібрали розмову навколо цього фільму і говорили про інструменти, з якими працюють композитори, про те, як культура пропрацьовує біль, як спільноти і пам'ять працюють з болем, виявилось, що це геніальна стрічка, в якій нам і композитор, і режисер залишили багато підтримки і натхнення.
Ну що ж, я думаю, що це більш ніж класна реклама. Дякую вам за приділений нам час і за ту фантастичну роботу, яку ви робите. Із нетерпінням будемо чекати і наступного року на фестиваль Soundtrack:Ukraine!
