Фото надане співаками
"Цей альбом про любов, про втрати, про переживання. І як я визначив для себе, це про емоції, які приходять до людини під час якихось кардинальних змін в житті і процесів. Тому він і називається, напевно, "Пригоди", тому що інколи вони бувають веселими, інколи не зовсім. І це такі маленькі виклики в різних ситуаціях."
Привіт. Це перший повноформатний реліз гурту після тривалої перерви. За твоїм відчуттям, чому була ця перерва? Що нам треба знати про цей альбом і що змінилось?
Давайте по порядку. Перерва була, тому що COVID, потім роз'їзди учасників і якісь творчі особисті пошуки. Потім новий склад і повернення до роботи, тому для того, щоб вийшов альбом "Пригоди", знадобився як мінімум рік самокопання і пів року щільної праці в студії. І от ми його маємо на руках нарешті. Але перед цим ми, звичайно, робили ще альбом ремейків і допрацьовували якісь "хвости", які висіли за нами. Тому зараз настав час вже зробити новий матеріал. Цей альбом про любов, про втрати, про переживання. І як я визначив для себе, це про емоції, які приходять до людини під час якихось кардинальних змін в житті і процесів. Тому він і називається, напевно, "Пригоди", тому що інколи вони бувають веселими, інколи не зовсім. І це такі маленькі виклики в різних ситуаціях.
"Small Depo" не раз переживав трансформації. Змінювались учасники, звучання, навіть назва колективу. Як би ти сформулював вашу нинішню місію?
У нас дуже проста ціль. Ми робимо те, що нам подобається, що ми хочемо, і поставили це систематично на рейки, от я би так сказав. Ми просто плідно працюємо і йдемо за своєю метою зібрати свій зал, поширювать нашу музику і працювати далі.
Зали різні бувають.
Ми жартували, коли грали в Дніпрі на триста людей у дві тисячі якомусь там році й кричали "дякую, Олімпійський!" Тому кожному свій "Олімпійський". Хочеться просто працювати. Типу, без музики неможливо, і є що сказати, й хочеться говорити. Аудиторія підтягується, ми бачимо, що людям потрібна наша музика, ми отримуємо якийсь фідбек, і це супер. У нас є резонанс із нашим слухачем, його стає все більше і, звісно, що це надихає до роботи. Плюс музика — це важлива справа для кожного з нас, учасників. І коли є зворотній зв'язок від слухача, — це взагалі супер, це надихає. Тому ми працюємо далі.
Після того, як ви видали новий альбом, вистачає натхнення й сил на творчість чи знову буде пауза?
Та ні, ні. Ми працюємо, у нас репетиції постійно, і вже готуємо новий матеріал. Він пишеться, тому ніяких стопів не буде. Ми в роботі.
А зміна учасників була пов'язана з різним баченням подальшого розвитку проєкту?
Ні, мені здається, просто всі дістали одне одного, плюс карантин, переїзди і так далі. Це така стара тема, в яку я навіть не хочу повертатись, якщо чесно, тому що це було дуже давно. Але ми з рєбятами на зв'язку, дружимо, і все клас. Просто хтось уже живе у Львові, хтось в Києві. Пів гурта жило в Харкові, і це завжди логістично було тяжко.
В нинішньому складі наскільки ви близькі? Ви спілкуєтесь, перетинаєтеся, дружите, бачитесь чи це суто робочі відносини?
По-перше, я військовослужбовець Третього армійського корпусу, і мій барабанщик, з яким ми працюємо в "Small Depo", також. Тому ми перетинаємося і по службі, і на репетиціях. І звичайно, що ми постійно спілкуємось, дискутуємо стосовно музики, кидаємо одне одному те, що нам подобається, постійно обговорюємо. А Льоха і Богдан, це басист і барабанщик, вони взагалі музичні, я би сказав, сноби в хорошому сенсі, і інколи я їх просто слухаю більше і щось вихватую для себе. Бо ми часто можемо сперечатись стосовно пісень, і це якраз-таки дає ту селекцію, відбір, і пропускає через фільтри і сита, і по факту ми розуміємо, що у нас виходить якийсь класний матеріал, який ми обговорили, продумали і так далі.
Зараз ми будемо слухати трек "Розкажи". В ньому ти порушив багато питань, які зараз хвилюють кожного українця. Як ти гадаєш, сьогодні суспільство вже готове до відвертої і чесної розмови? Чи ми ще намагаємось сховатись у своїй ракушці?
Про яку саме чесну розмову ми говоримо?
Про війну, про те, що відбувається. Бо сьогодні "летить", а завтра ми робимо вигляд, що війни немає, і в нас мирне життя.
В моїй, напевно, бульбашці таких людей я вже давним-давно не бачив. Всім болить, всі щось для цього роблять. Мені здається, неможливо вже за чотири роки війни ігнорувати і не приймати те, що відбувається, якось не діяти. Як мінімум, в моєму колі спілкування немає людей, яким було б все рівно.
Я кажу про зріз, який бачиш іноді в соцмережах або на вулиці. Буває, що звикаєш до того, що відбувається. Воно сприймається як буденність, і ти в цьому просто живеш.
В цьому контексті, звичайно, все може приїдатись, але не треба забувати. На жаль, ракетний обстріл дуже швидко всіх повертає в реальність. І не хотілося б, щоб такими діями люди згадували, що відбувається взагалі, що треба допомагати, вступати в військо і всім над цим працювати. Звичайно, є частина суспільства і людей, які можуть забувати, розслаблятись, і що їхня хата скраю, але не хотілося б.
Дякуємо тобі за розмову. Будемо на зв'язку.
Слухати пісню "Розкажи" гурту "Small Depo", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Новинки" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
