Фото: Пресслужба гурту The Elliens
Микита Федоров: Мені на стримінги без різниці — для мене головне, щоб люди ходили на концерти
Сьогодні ви презентуєте у нас в ефірі пісню "Пекло". Вас взагалі не лякають асоціації з пеклом?
Олена Усенко: Взагалі ні. Я часто задумуюся на цю тему, і коли прийшла ідея якусь таку пісню написати, я подумала: "А що для мене от пекло?", якщо відгороджуватись від того, що нам говорять. Я така: "Напевно, це якась тиша, мовчання". І я: "Все, пишемо трек, хлопці".
Про що ця пісня особисто для вас? Я так розумію, для тебе тиша, але пісня не дуже пахне тишею.
Олена Усенко: Насправді вона частково про тишу, але пісня взагалі не тиха. Я пам'ятаю, як ми її написали. Мікі написав просто офігенне аранжування, а у мене тоді якраз написався офігенний вірш. І я така: "Хлопці, ми зараз беремо і накладаємо це на музику". Причому я пам'ятаю, що тоді така була атмосфера в повітрі, прям гаряча. І я така: "Так, я от знаю, яка там буде мелодія. Все, on the mic, let's go!". І ми буквально за годину написали вокали.
Ти кажеш, тоді була якась гаряча, пекельна точка. Що це було? Що породило момент у тобі, що це "Пекло" має статися?
Олена Усенко: Я тоді напередодні передивилася фільм з Анджеліною Джолі і Бредом Піттом. І в той момент мені настільки сподобалася ця ідея. Мені в цілому це подобається — ненависть-кохання, коли воно таке на контрастах. Я взагалі контрасти люблю. І тоді я зрозуміла, що у мене буде в пісні лірична героїня, і вона буде оспівувати от таку інтимну тему.
Лірична героїня — не ти?
Олена Усенко: Не я.
Микита Федоров: Але це дуже класно, якщо ти пишеш текст і не знаєш, як до себе його прив'язати, кажеш: "У нас на альбомі половина — це лірична героїня", і це знімає з тебе відповідальність повністю.
Коли ви зараз виконуєте цю пісню, до чого прив'язуєте? Це все ж таки лірична героїня чи в вас воно десь відгукується?
Олена Усенко: Відгукується 100%. Коли я писала текст, це все-таки почалося з вірша, і я така думаю: "Так, що мене чіпляє?". І в мене був образ: переді мною ліжко, кава. Я залежна від кави, і я така: "Все, я випиваю тебе, щоб прокинутись зранку".
Микито, не можу до тебе не прийти ще із запитанням про цю пісню. Бувають пісні, які насправді працюють тільки в навушниках, ти от їх слухаєш — вони класні. Бувають суто концертні, бувають якісь радійні історії. Якою є пісня "Пекло"? Як ви асоціюєте?
Микита Федоров: Це 100% концертна пісня, без сумнівів, бо, на мій власний погляд, вона в навушниках взагалі не працює. Чомусь мені так здається. А на концертах ми ж її якраз тестували і, в принципі, їздили з підтримкою пісень майбутнього альбому. І от чому ми її випустили зараз? Тому що був класний відгук у слухачів, і там був пул людей, які знімали по 50 відосів-перезйомів, вони ставили одне одному челенджі і їх виконували. Тому це повністю концертна пісня.
Такі пісні не страшно випускати, бо на стримінгах може не настільки буде добре заходити?
Олена Усенко: Мені взагалі не страшно, і мені дуже подобається, що в цьому треку збереглася саме концертна атмосфера, вона звучить досить брудно, як сама композиція, на мою особисту думку. І мені вона навпаки дає саме такого вайбу — я люблю такі рок-альбоми, коли ти ніби-то на концерті і воно звучить не вилизано, а саме от по-живому. Тому я думаю, що слухачам якраз таки зайде, бо на концертах зайшло.
Микита Федоров: А мені на стримінги без різниці — що там, скільки прослуховувань буде. Просто мені подобаються концерти. Для мене головне, щоб люди ходили на концерти.
Від нас пішов басіст — ми втратили грув колективу
У релізі до цієї пісні ви кажете, цитую, що відкрили інтимну темну сторону гурту. Це красиві слова якісь для заголовка чи ви справді щось відкрили, про що раніше не говорили?
Олена Усенко: Відкрили, бо все-таки мені здається, що з кожним новим релізом у нас теми стають більш глибокими, більш такими "темнуватими", бо навіть у цій пісні є момент, коли "Роблю постріл, а він без цілі, хочу, щоб ти жив". Пам'ятаю, як цю фразу написала, я така: "У-у-у, Боже!". Я аж уявляю якусь скелю, і я там стою з пістолетом у руках, і така: "Я в тебе не вистрелю, бо я, падло, тебе люблю". От щось таке. І мені здається, що надалі композиції будуть ставати більш такими темнувато-інтимними.
Микита Федоров: Як же сприйняття музики відрізняється між саундпродюсером і вокалістом. Наприклад, Олена там "на скелі стоїть", а я думаю, який там акорд ставиться, у мене взагалі по-іншому. Ну, прикольно.
Скажіть тоді, чийого інтиму і "пекла", все ж, більше в цій пісні зашито?
Микита Федоров: Олениного, 100%. Насправді я, знову ж таки, відчуваю це все "Пекло", вдумуюсь у текст і пропускаю цю пісню через себе на виступах. Тому що, коли я слухаю, це ж енергетика. Ти бачиш і свого слухача, ти там танцюєш, десь бачиш, як Олена по сцені повзає. І от "пекло" якраз в цьому. До речі, ми цю пісню грали передостанньою в нашому сеті, коли ми вже мокрі, напівроздягнуті, всі вже такі втомлені. І якраз тоді і відбувалось саме "пекло", тому що майданчики були здебільшого криті, і публіка танцювала, якісь слеми були. І це ж якраз така квінтесенція всього рокерського відбувалась на цій пісні. Тому така в мене асоціація з цією піснею.
Чого більше в цій пісні: любові, людей, боротьби між собою чи боротьби всередині себе? Про що вона?
Олена Усенко: Любов там дуже-дуже така дивна. Мені здається, що там більше саме пристрасті. Якщо відгороджуватися саме від любові, це пристрасний трек. Я б під це цілувалась на сцені, якби могла.
У вас нещодавно закінчився концертний тур, і мені здається, що саме живі виступи дуже круто показують артистам, ким вони є насправді, і як музиканти, і як люди. Що ви відкрили для себе під час цих концертів? Можливо, щось сцена розповіла вам про гурт таке, чого ви не знали про себе раніше?
Микита Федоров: Так, що автограф-сесія займає часу більше, ніж сам концерт. (ред. сміється). Ми просто домовились з Оленою, що не будемо відпускати нікого. Будемо відпрацьовувати, як зайшли, і до самого кінця.
Микита Федоров: Перший тур хочеться максимально всім уваги дати, сфоткатися тощо. Ми не тікали, знаєте, як це буває. Винятком була Одеса, тому що у нас одразу був потяг у Дніпро, ми навіть з друзями не поспілкувались, але ми відпрацьовували від А до Я, і це було складно. Мені так особисто.
Олена Усенко: Ми просто розуміли, що перший тур, і дійсно хотілося дати максимум любові та уваги слухачу, бо вони на це заслуговують. Вони там так стрибали. Ми бачимо, наскільки вони нас справді люблять. І ми такі: "Ну а як ми зараз? Просто вас залишимо і підемо?". Хотілося взяти все і дати все. Ну і плюс ми самі дуже заряджалися на концертах, але розуміємо, що з наступними концертами вже, ймовірно, так не вийде робити.
Якщо порівнювати зі стримінгами, соцмережами, студією і от живі концерти, що всередині було якось інакше?
Микита Федоров: У нас є пул пісень ще не релізнутих. Наприклад, майбутня буде "Таблетки". Я, наприклад, під час цієї пісні, особливо в Києві, плакав. Вона у мене викликає сльози, тому що там бачиш якраз відгук глядачів. От я зараз про це розповідаю, і мене трішки "нагрібає", і Олена там співає дуже класно. Тобто це поєднання всіх факторів, які викликають таку емоцію, як сироти. І от мені живі виступи цим і подобаються. Бо стримінги стримінгами — це без душі, а отут ти прямо відчуваєш.
Олена Усенко: Увесь тур минув суперкласно — і музично, і вокально, і за настроєм. І була ситуація: два останніх концерти я давала майже без голосу, і це мені було показником взагалі, наскільки нас класно сприймає наша аудиторія.
Микита Федоров: Це трапилось прямо під час виступу, буквально. Ми пів сету відіграли, і я повернувся до Олени, а вона показує: "А я все..." Я за тамаду був уже. У мене теж мікрофон стоїть, я кажу: "Так, друзі, всі включаються разом. Знаєте пісню, така пісня є?". Вони такі: "Так, знаємо". І вони співали.
Олена Усенко: Що найкласніше — аудиторія дійсно лікує. Я бачила, що Мікі вийшов, сказав: "Друзі, у Олени зараз така ситуація. Давайте ми її підтримаємо". І я просто бачу, як вони всі кричать. І в мене адреналін підскакує, і з'являється голос. І я в результаті дала нормально два концерти, а потім, уже після туру, злягла.
За тур що у вас сталося, можливо, нового? Що нового знайшли для себе?
Микита Федоров: Скоріше загубили. Ексклюзив зараз. Але все на краще. Це важливо розуміти. Від нас пішов басіст. Ми втратили грув колективу.
Олена Усенко: Буде новий грув.
Микита Федоров: Так трапилось, що зі Стасом, який з нами на Євробаченні був, ми вирішили, що наші шляхи вже розходяться. Але все добре. Ми спілкуємося.
Олена Усенко: Думаю, що Стас дасть свій коментар...
Микита Федоров: Ми зробимо максимально безпечну зону, щоб усе було прояснено, без підводних каменів. Усе добре, але в нас в колективі зміни, і тому на майбутніх концертах ви побачите іншу людину. Вона вже є.
Олена Усенко: Я ловлю вайб, і в мене рука просто сама пише текст
У молодих рок-гуртів часто є крайнощі. Вони або закохуються максимально у форму, все має бути: звук, образ, енергія, епатаж. Інші, навпаки, йдуть в сенси. Як у вас?
Олена Усенко: Мені здається, що це просто взаємопов'язано, воно балансує.
Микита Федоров: А я звик казати, що за сенс відповідає Олена, а я — за вайб.
Олена Усенко: Я ловлю вайб. І в мене рука просто сама пише текст. Я не відповідальна за цю історію, воно просто саме виходить.
Чи є у вас відчуття змін у гурті після цього туру? Ви вже розумієте, куди рухається гурт, чи починає чіткіше вимальовуватися вектор вашого розвитку? Чи він залишився таким, як і був?
Олена Усенко: Музика стає більш серйозною, менше якоїсь іронії. Хоча такі більш іронічні, сатиричні треки ще будуть присутні на альбомі "Хто така Мішель?", але мені здається, що за кілька років це буде така палка історія без якогось сатиризму.
У вас самих уже є відповідь, хто така Мішель, і коли нам чекати цю відповідь у вигляді чіткого альбому?
Олена Усенко: Я сама дуже чекаю вже цей альбом, ми зараз суперактивно над ним працюємо. Ми буквально днями записали ще один трек. Можливо, до речі, там будуть ексклюзиви, фіти.
Хто така Мішель? У мене є відповідь. Це, знову ж таки, ліричний образ. Насправді він списаний буквально з людини, яку я знаю, — і візуально, і певні якості. Мені ця людина дуже подобалася, я завжди хотіла бути схожою. А потім зрозуміла, що я просто відрізняюся. Але ось цей образ, він мене переслідує у всіх текстах, мелодіях. Я завжди бачу цю Мішель, і мені дуже подобається.
Це якась публічна Мішель?
Олена Усенко: Я не скажу, але людину звати не Мішель. Перша буква така. Можливо, колись я відкрию цю людину для вас.
Наостанок для тих, хто не зміг потрапити на ваші живі концерти в турі, де цього літа можна буде вас почути?
Микита Федоров: 18 липня — це Atlas Festival, сцена, яка всередині, безоплатна, тому можна прийти всім, хто хоче. І Faine Misto, 31 липня, на MAIN STAGE, до речі.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
