Фото: Armyinform.com.ua
"Не можна зневажати вертоліт, тому що він має душу й може образитись. І в самий непідходящий момент він може підвести."
Зі святом! А чого, до речі, зичать командиру вертольота, щоб не наврочити? Бо я зараз щось скажу, а ти такий: ні, ні, цього не можна.
Та ні, все нормально.
Все можна? Ну, тоді дивись: діточок, як на небі зірочок! [Сміються — ред.] Насправді зичимо міцного здоров'я, щоб всі польоти завжди завершувались на користь вам, вашим родинам, вашим екіпажам. Щоб всі ви були живі, здорові, щасливі, й продовжували сумлінно робити свою працю.
Дякую. Дуже приємно. Взагалі ми люди забобоні, і в нас дуже багато таких моментів, що нам не можна казати, але ви все нормально сказали, все чудово.
А можеш навести пару прикладів, які в вас найбільші забобони?
Наприклад, перед тим, як сідаємо у вертоліт, ми завжди його гладимо, ми завжди з ним спілкуємось. Не можна курити перед вертольотом, можна тільки збоку або ззаду. Не можна плювати перед вертольотом. Коротше, не можна зневажати вертоліт, тому що він має душу й може образитись. І в самий непідходящий момент він може підвести.
А ім'я у нього є?
Ім'я у кожного різне. Кожен по-різному називає.
А в тебе яке?
"Ласточка". "Маленька".
І ти почав говорити про ще один забобон.
Так. Не можна в туалет ходити перед вертольотом, не можна обстукувати об нього ноги. Ой, ще дуже, дуже, дуже багато.
Тобто треба з повагою ставитись до свого бойового друга або подруги, бо це ж "Ласточка".
І для тих, хто не надто робирається в тому, що таке армійська авіація Сухопутних військ ЗСУ, можеш пояснити ваші задачі?
Ми — авіація піхоти. Із цього виходить, що ми підтримуємо піхоту на передньому краї, займаємось перевезенням поранених, десанту, десантуванням десанту, підтримкою засобів ППО, знищенням повітряних цілей. І звісно, є ще спецзадачі, про які не всі все говорять. [Сміється — ред.]
Фото надане Владиславом
Такі секрети насправді гріють душу. І я ще хочу поговорити особисто про тебе. Щоб обрати такий шлях, потрібно, можливо, щоб у сім'ї були військові? Або як у тебе це було? Чому ти вирішив саме навчатись керувати вертольотом?
Так, я з військової сім'ї, і при закінченні Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою я хотів бути десантником. Але в крайній момент мені батько каже: "Давай ти спробуєш вступити на льотчика, тому що це ж голуба кров, це зовсім інший рід військ. Ти бачив, як десантники живуть, які вони задачі виконують, а спробуй щось нове для себе". І я вступив, і став вертольотчиком. Я навчався в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба п'ять років. І після навчання потрапив у військову частину 11-тої бригади армійської авіації в місто Херсон.
А ти пам'ятаєш свій перший політ? Які в тебе були відчуття?
Перший політ в житті чи перший бойовий політ?
А давай і про перший політ в житті, де це відбувалось, а потім дуже цікаво й про перший бойовий політ.
Перший мій політ я виконав у місті Чугуїв. Це було неймовірно, це було щось нове, це такі емоції незрозумілі. Ти в один момент і переживаєш, і боїшся, а в другий момент ти кайфуєш і нічого не розумієш. Ти не можеш сконцентрувати свою увагу, тобі цікаво побачити, як це зверху видно, з висоти пташиного польоту. А от перший бойовий політ — це було страшно, було незрозуміло. Ти не знав, повернешся живим чи не повернешся. Ти не знаєш нічого від моменту зльоту. Як себе буде вести вертоліт? Як поміняється задача? Як дійти до того місця, щоб виконати ту задачу? Як поводити себе в тому місці, де ти виконуєш цю задачу? Як повернутись і повернутись живим? І все це геть в один момент. Було дуже незрозуміло, але при ретельній підготовці, сміливості, напевно, в якійсь мірі, ми виконали перший політ. А вже в подальшому ти розумієш, що, де, до чого і як.
А де був твій перший бойовий політ? Це була підтримка піхоти?
Це була підтримка піхоти. І це було під Бахмутом.
"Нам потрібна нова західна техніка, яка має нову авіоніку, системи наведення, тому що з техніки, яку ми маємо зараз, ми вижимаємо все, що можливо."
Якщо говорити про технічне оснащення, армійська авіація Сухопутних військ ЗСУ зараз в якому стані? Нам потрібна нова техніка?
Звісно, нам потрібна нова західна техніка. Нам потрібна та техніка, яка має нову авіоніку, системи наведення, тому що з техніки, яку ми маємо зараз, ми вижимаємо все, що можливо. Наш інженерний склад робить такі чудеса з технікою, відновлюють її, ставлять в стрій. Але ми всі розуміємо, що як не роби "Жигуль", він "Мерседесом" не буде. Нам потрібно чим більше техніки, нам потрібна вже вчора ця техніка, щоб виконувати якісніше й, можливо, масованіше ці бойові задачі.
Насамкінець хотілося б, щоб ти також привітав усіх причетних до вашого професійного свята, тому що ніхто не зробить цього краще, ніж ти.
Насамперед хочу привітати своїх побратимів. Побажати м'яких посадок, щоб після кожної бойової задачі бачити усмішки на ваших обличчях!
