Тактика російських окупантів незмінна півтора роки — Трегубов | Новини

Російські окупанти. Фото з відкритих джерел

Лиман важливіший для ворога за Куп'янськ

Чому Лиманський і Куп'янський напрямки для росіян все ще вирішальні, чи не змінилися пріоритети, чому вони для них такі важливі?

Більше все ж таки Лиманський. Головна ціль російської кампанії – повне володіння територією Донецької області зараз. А ключові два населених пункти – це Слов'янсько-Краматорська агломерація. Щоб володіти Донецькою областю, треба заволодіти саме ними. Вони достатньо великі. Це ключові населені пункти, після яких теоретично росіяни могли б заявити про якусь перемогу чи виконання своїх цілей. Щоб дійти до Слов'янсько-Краматорської агломерації і навіть взяти її в кільце чи напівкільце, росіянам потрібен Лиман, щоб далі йти на південь у бік Слов'янська. Тому Лиман для них також є однією із пріоритетних цілей. Їм дуже треба це, щоб дійти до Слов'янсько-Краматорської агломерації з півночі. Так само як із півдня вони намагаються заходити там через Костянтинівку.

Щодо Куп'янська, то тут, скоріше, має під собою певна інерція російської думки. Вони стільки разів оголошували, що він взятий, що треба його якось все ж таки хоча б намагатися взяти. Хоча практично з тієї стратегічної цінності, яка була в початкових планах, він вже не несе. Він якраз потрібен був, як ключ до контролю залізниці і для виходу південніше, щоб дійти потім до Лиману.

Тактика ворога не змінюється останні півтора роки

Якщо проаналізувати останні дні, тижні, місяці, то як змінюється тактика, засоби, людські ресурси? Є зміни, чи це все залишається стабільною, визначеною програмою для них, чи щось нового замислюють, що ми про це знаємо?

Принципова російська тактика не змінюється останні півтора роки. Бо не змінюються технічні ситуації. Відтоді, як у повітрі стало дуже багато БПЛА, зокрема на оптоволокні, дуже сильно зменшився розмір російської групи, що бере участь в атаці. Це інфільтраційні групи від однієї до трьох осіб, які намагаються просто просочитися крізь кіл-зону, яка зараз становить 20 із гаком кілометрів, якось подолати її непоміченими для БПЛА. Майже немає застосування важкої техніки, вкрай обмежене застосування легкої техніки. Це піші малі групи, яких може бути багато. Це тактика обміну людей на територію. І коефіцієнт цього обміну різко падає, особливо за останні кілька місяців він змістився до вкрай низького. Росіяни захоплюють якісь абсолютно мінімальні території, які вимірюються квадратними кілометрами за місяць, втрачаючи при цьому дуже значний людський потенціал. Якщо брати, наприклад, нашу зону відповідальності, то росіяни втрачають в цілому десь 200-250 осіб на день. І більшість цих втрат не характерні взагалі для сучасних збройних конфліктів, але характерні саме для цього етапу нашого, безповоротні – загиблі. Якщо там, умовно кажучи, 220, то із них 120 – це загиблі останніми днями. Це не стандартно, але це показує специфіку саме конфлікту, коли є велика кіл-зона, коли крізь неї намагаються просто проповзти. І якщо щось іде не так, а найчастіше щось іде не так, то немає можливості або бажання евакуювати та врятувати особовий склад.

Віктор Трегубов. Фото: Facebook

Навіщо один десь? Це тільки з метою подальшого накопичення, якщо ще якийсь один пролізе? Чи все-таки цей один в сьогоднішній війні може щось зробити?

Скоріше з метою накопичення. Один зараз в тих умовах, в яких тривають бойові дії, мало що зробить самотужки. Бувають ситуації, коли йшло кілька, один потрапив під дрон, далі йде той, що залишився. Я б не сказав, що це вкрай ефективно. Інколи у росіян це буває вимушено, інколи це буває дисциплінарний захід: послали одного, який чимось провинився.

Загальна кількість російських окупантів залишається більш-менш сталою

Ті сили, які зараз там присутні, вони якось змінюються, ротуються, ким поповнюються і чи залишаються сталими впродовж певного часу?

Якщо брати загальну кількість, вона залишається більш-менш сталою. Вони накопичили людей. І у випадку нашої суми напрямків вони не стільки намагаються збільшити кількість, скільки підтримувати її сталою, щоб підтримувати сталим тиск на українські позиції. І їх як було достатньо багато, так і залишається достатньо багато. Їм вистачає людей, щоб поповнювати втрати. Їх не вистачає на те, щоб нарощувати. Нарощувати більше вони намагаються на більш пріоритетних для себе напрямках. Це стосується Донецької області, зону відповідальності угруповання військ "Схід". У нашому випадку це скоріше просто намагання тримати на приблизно схожому рівні.

Спроби ворога розтягнути наші сили.

На напрямках Лиманському та Куп'янському вже нема куди розширювати. Тут географія стає проблемою, воно вже розширено на повну. Вони намагаються розширювати у близькому прикордонні Харківської області, але на інших напрямках. Зокрема зараз на Південно-Слобожанському. Є намагання тиснути вздовж усього кордону навіть у частині Сумщини, у Північній Харківщині, там є намагання відкрити нові ділянки. Бо там є де теоретично. Під Лиманом вони так тиснуть по всій лінії розмежування, там вже нема куди.

Нагорода за підбиту техніку

Нагорода за підбиту техніку працює на практиці?

Вона то працює, але зараз проблеми з технікою полягають в тому, що техніки нема на полі бою. Дуже важко підбивати щось, що просто туди не виходить. Якщо ви подивитися на нашу статистику, наприклад, по знищенню тих самих танків, якщо два роки тому бували і по 10 на добу, то зараз, якщо один пошкоджений – це велике свято. І не тому, що їх стали менше пошкоджувати. Навпаки, засобів їхнього ураження стало в рази більше. І саме з цієї причини танків на порядку майже не стало. І, звісно, не уразиш те, чого нема. Тому зараз якраз ураження техніки не є такою високою статтею доходів українського солдата, бо росіяни теж цю техніку вже перестали палити в тих кількостях, в яких вони її палили в 2024 році.

По живій силі мідлстрайками бити не дуже зручно. Треба уражати розташування в глибині території. І у тому випадку, якщо вони розташовані десь достатньо кучно і якщо їх заселили в якийсь гуртожиток. Це єдиний варіант, при якому мідлстрайк прилітає по живій силі противника і знищує саме живу силу окремо. Можна говорити про ситуацію, коли він прилітає в командні пункти, тоді він знищує небагато людей, але це важливі люди з великою кількістю зірочок на погонах. Зараз мідлстрайком ефективніше працювати по логістичних вузлах, обмежувати російську логістику і у випадку обмеженої логістики чисельна перевага частково втрачає роль. Бо скільки б в тебе не було людей, їх треба постачати чимось, їм треба чимось воювати. Якщо ти цих людей не забезпечуєш медикаментами, паливно-мастильними матеріалами, боєприпасами, харчами, то кількість перетворюється із переваги на проблему, на ускладнення.

Чи актуальна для вашої зони відповідальності павутина оптоволокна, якою, зокрема, на Донеччині вже до екологічних проблем це призводить, до екологічних наслідків?

Мені здається вже по всій зоні розмежування так, але у нас точно вже давно пташки в'ють гнізда з оптоволокна.

"Ми перебуваємо в розпалі російської літньої кампанії. Вона триватиме ще десь може місяць, може навіть трішки менше"

Чого чекати найближчим часом, чи може радикальним чином змінитися розклад сил на цих двох напрямках?

Поки що до цього не йде. Зараз ми перебуваємо в розпалі російської літньої кампанії. Мені здається, що вона триватиме ще десь може місяць, може навіть трішки менше. Після чого їм треба буде якось все ж таки взяти невеличку передишку. Що буде далі, подивимось. Воно ж сильно залежить від багатьох факторів, включно зі станом і російської економіки, і російського паливного комплексу. Над цим станом ми зараз працюємо.

КОНТЕКСТ

Як повідомив вранці 15 липня Генеральний штаб ЗСУ, загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 15.07.26 орієнтовно склали:

особового складу – близько 1 423 280 (+1 470 за минулу добу) осіб

танків – 12 141 (+10) од.

бойових броньованих машин – 24 938 (+6) од.

артилерійських систем – 45 953 (+42) од.

РСЗВ / MLRS – 1 936 (+5) од.

засоби ППО – 1 492 (+1) од.

літаків – 437 (+0) од.

гелікоптерів – 353 (+0) од.

БПЛА оперативно–тактичного рівня – 409 204 (+2 003) од.

крилаті ракети – 4 906 (+7) од.