Фото: Пресслужба гурту СКВЕР
Я беру якесь зерно зі свого життя і намагаюсь це розвити в якусь історію
Сьогодні ти презентуєш пісню "Без меж". Якщо коротко її описувати, про що ця робота?
Чесно кажучи, я не був упевнений, чи варто розповідати, про що ця робота насправді. Тому що тема така трошки контраверсійна — алкоголізм, проблеми з ним, проблеми з тим, коли ти перепиваєш, напиваєшся, почуваєшся не дуже. В принципі, колись це було частиною мого життя. Зараз майже викоренив, але бувають же свята, дні народження друзів. Усі ми напиваємося й інколи валяємся на підлозі дуже п'яними. І ця пісня, власне, про стан, коли ти дуже сильно напився, коли тобі дуже погано, і вона описує весь етап від моменту першої склянки до моменту, коли ти десь уже не при тямі валяєшся на заправці.
Ти розказуєш із такими фрагментами, як то ніби дефрагментація, те, що мозок пам'ятає…
Так-так. У мене зараз такі спогади типу з різних моментів життя. Але так, я цю пісню написав після одного з таких моментів. На дні народженні друга ми дуже сильно наклюкались, і я вперше, напевно, за весь час так сильно напився. Я до цього довго не пив. І спав у туалеті в клубі десь дві годинки, а потім пішов пішки додому. Мені було дуже погано. Я не міг розмовляти, не міг говорити з таксистами. Мені казали: "Іди звідси". Господи, я намагався в машину якусь зайти, а мені кажуть: "Ні, ні, все-все, іди звідси". І мені довелося йти додому пішки. За цей час я протверезів, але був дуже втомлений і пішов десь на заправку спати. Але поки я тверезів, у мене думки формувались у якісь тексти. Я завжди щось думаю, якісь ідеї. І вийшло написати невеличкий шматочок приспіву прямо, поки йшов і поки потім сидів на заправці. І вже на ранок я вирішив, що це прикольно, це класно, про це можна поговорити, тому що, мені здається, це важливо. Я не хочу романтизувати цей стан. Я беру якесь зерно зі свого життя і намагаюсь це розвити в якусь історію. Частково воно може бути пов'язане зі мною. Інколи це повністю пов'язане зі мною, але я намагаюсь таки будувати трошки інші історії. Але ця пісня повністю про мене.
Наскільки складно перетворити оцей власний досвід на пісню для широкої аудиторії?
У принципі перетворити щось на пісню для широкої аудиторії — це завжди важко, тому що ніколи не знаєш, що потрапить людям у серце, про що вони хочуть почути. І у мене просто ніколи не було на меті якось потрапляти в широку аудиторію, щоб це слухав масовий слухач. Мені завжди цікаво просто заради творчості цим займатися і щось доносити. В першу чергу це як рефлексія, типу я сам сиджу, щось пишу — тексти, музику. Мені у цьому плані це подобається. І це не було так, що от зараз напишу, і всі будуть слухати. Мені просто хотілося розповісти таку історію.
Коли ти пишеш такі пісні із життя, для тебе це дійсно тільки якась саморефлексія для себе чи певною мірою бажання показати, можливо, аудиторії, навіть невеликій, свою чесність, що ти отакий чесний артист?
Я ж кажу, напевно, це більше про творчість. Тому що я не завжди пишу повністю якісь історії зі свого життя. Інколи я просто беру щось, що мене турбує в моєму житті, наприклад, якась проблема, і з цього створюю окремого якогось персонажа. Зрозуміло, що я це співаю, проспівую своїм голосом, розповідаю цю історію слухачу, але не завжди це повністю я. Інколи це якийсь мультивсесвіт. У цій пісні мені захотілося просто якось більше відкритися. І я подумав, що це прикольніше розповідати. Я до цього думав, що прикольно будувати якісь образи, а потім подумав: та ну його, я в лоба скажу про себе щось таке. І це ж чесність — вона найприкольніша в мистецтві, мені здається. Коли ти щось прям можеш сформувати зі своєї історії повністю, не придумуючи, не підсолоджуючи і не підсолюючи.
Я загалом дуже свідомо до алкоголю ставлюся, тому що не люблю перепивати
У тебе якось змінилися стосунки із алкоголем? Чи був якийсь момент, можливо, що ти зрозумів: так, ще один такий вечір — і може статися щось дуже погане?
Це був єдиний, напевно, вечір у житті, коли я настільки напивався. Я загалом дуже свідомо до алкоголю ставлюся, тому що не люблю перепивати, і завжди можу трошки випити, розслабитись — і все. Але в цей момент щось мені не дуже добре було морально, і я вирішив: гуляєм, так гуляєм. Я зрозумів, що так не можна, що валятися в туалеті дуже погано для мене і для моєї психіки. Це був день народження мого друга з музичної індустрії, і там було багато зірок, і я себе не в найкращому світлі показав під час першого знайомства. Хоча, ну, зате всі запам'ятали, і всі сміються з цього.
Зараз у медіапросторі гучно обговорюють ситуацію навколо музиканта Андрія Бармалія і продюсера Павла Ступака. Хто пропустив цю історію, для вас коротко розповідаю: хлопці були п'яні, почали лізти до піар-менеджерки Аліни Галицької, яка пізніше звинуватила їх, зокрема, у сексуальних домаганнях і грубих висловлюваннях. У музичних новинах на Промені ти досить чітко засудив ці дії, звертаючись до Андрія, зокрема. Дивлячись на такі історії, чи немає в тебе якогось остраху, що ти колись дійдеш до того стану, що будеш не відповідати десь за свої вчинки і станеш суб'єктом оцього кенселінгу у суспільстві?
Я не впевнений. Насправді немає такого страху. Мені здається, що алкоголь просто більше відкриває тебе, дозволяє робити те, про що ти думаєш, але боїшся зробити. Для мене є прикладом для наслідування Курт Кобейн, який дуже поважає жінок і, в принципі, засуджує будь-які домагання до жінок, і не тільки до жінок, насправді у нього там ідеологія дуже прикольна. І я вже напивався до цього стану. Там були дівчата, жінки. Я ні до кого не ліз, навіть коли був у більш нормальному стані (зрозуміло, що я не буду лізти, поки валяюсь десь у туалеті), але, поки я був просто п'яненький, я нікого не чіпав. Мені було весело, я танцював, спілкувався з людьми. І я не думаю, що може бути таке, тому що це дуже проти моїх принципів.
Ми повертаємося більше до свого звуку
Якщо говорити про алкоголь, як з тобою працює філософія "всі роблять помилки"? Ти її сповідуєш чи вважаєш, що це не варіант для виправдання?
У форматі, якщо ми говоримо зараз про Андрія Бармалія, це ж просто не перший випадок, наскільки стало відомо вже після. І багато хто вийшов теж із заявами — Fusion Jams, наприклад, сказали, що вони вже помічали за ним це все. Всі роблять помилки, але ж не коли це так постійно відбувається. Я бачив в інсті, що він зараз "закодувався", але чи це вирішує загальну проблему? Мені здається, не зовсім. Думаю, що там треба допомога: розібратись у собі, зі своїми думками, хто я…
Якщо вже про цю філософію говоримо, що далі плануєш у творчості?
Попереду ще одна пісня у такому форматі й за настроєм, як "Без меж", — така тягнуча, цікава. Я ще не знаю, як вона називатиметься. Ми її називаємо "Кохання". Вона мені дуже подобається. Вона більш гітарна, там менше електронного. Ми повертаємося більше до свого звуку. А потім у вересні у нас вийде мініальбом з кемпу "На ЇЇ основі". Дуже цікавий. Чекаю, коли він вийде.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
