Фото: Пресслужба LAUD
Референси і взагалі копіювання на етапі, коли ви розвиваєтеся, — це дуже важливо
"Добре, що мама не знає" — це саундтрек до однойменного фільму. Як тебе загалом занесло в цю історію? Чим тебе зацікавив цей проєкт?
Мені запропонували взяти участь у цьому проєкті вже на етапі постпродакшену, коли фільм був уже допрацьований, і нам потрібно було попрацювати із саундтреком. Мені доручили зробити фірмову вставку, фірмове включення в цей фільм — це саундтрек. І тому я погодився. Мені було дуже цікаво попрацювати. Це кримінальна комедія, і в ній є ось ця така голлівудська фірмовість. Тому потрібно було зробити якийсь такий саундтрек, який буде працювати. Я долучився, і мені здається, у нас вийшло зробити все якнайкраще.
У чому для тебе була головна специфіка чи новизна в роботі над створенням музики до фільму?
Це зовсім інша історія, бо тут потрібно подати ту думку, яка збігається із фільмом. Саундтрек — це, по суті, обличчя фільму, його продовження. І музика повинна співпадати з настроєм самого фільму. Коли ми дивилися різні референси, був референс на трек I Just Wanna Celebrate Good Times. Є такий старий ретротрек фанковий, і в ньому якраз-таки основна думка: я хочу святкувати класні, добрі часи. І ми взяли за основу цей трек. Тобто ми, звісно, зробили свій трек, але референс був якраз ось цей такий ретро-фанкі-трек у стилі Джеймса Брауна, який ми взяли за основу. І от це був основний вайб, який ми туди заклали.
До речі, ти кажеш про референси. Не всі зізнаються, що десь надихалися чужими роботами. Є ж навіть книга "Кради як художник". Для тебе це абсолютно нормальний робочий процес? Чи те, що ти цього разу піддивлявся якісь прийоми, пов'язано саме з тим, що це твій перший саундтрек? Чи ти й загалом у роботі часто надихаєшся фішками інших?
Я впевнений у тому, що це абсолютно нормальна історія. Коли я коучингом займаюся, я теж усім студентам кажу, що референси і взагалі копіювання на етапі, коли ви розвиваєтеся, — це дуже важливо. А коли велосипед уже створений, ми, по суті, робимо по-своєму ті стилі, ту музику, яка вже частково створена. Це ми бачимо і за топовими виконавцями, такими як, наприклад, The Weeknd, — там багато запозичено в Майкла Джексона та інших виконавців. Тому тут ми взяли просто за основу атмосферу, вайб, але зробили, звісно, свій трек з українським відчуттям, українським текстом та емоцією.
На Євробаченні ти повинен показати такий собі цирковий номер
Якщо порівнювати, що складніше взагалі: написати саундтрек до фільму чи створювати конкурсну пісню для Євробачення, де теж є певна кон'юнктура?
Напевно, все-таки трек для конкурсу, бо він трішки складніший. Він повинен бути дуже таким емоційним, технічним. Тобто ти повинен показати такий собі цирковий номер. А в саундтреку не обов'язкові складні вокальні партії, тобі не обов'язково сильно викладатися — просто треба зробити трек, який збігатиметься із вайбом самого кіно. Це може бути щось дуже просте, ліричне або спокійне. Тобто це залежить від фільму, але тут немає обов'язкової якоїсь технічної підготовки або ще чогось.
Які твої відчуття від того, що ти створив перший у своїй кар’єрі саундтрек для фільму? Які емоції?
Для мене це насправді велика честь, бо це новий фільм, створений у наших дуже непростих реаліях. На скільки я знаю, він створювався понад п’ять років. Деяких акторів з цього фільму, наприклад, Паші Лі, вже, на жаль, немає з нами. І тому цей фільм дуже важливий, щоб показати, що ми в такий непростий час створюємо якісний продукт і таке якісне кіно. Я не дивився все кіно, а тільки трейлер, якісь фрагменти, але це виглядає дуже фірмово, і тому я радий, що долучився саме до цього фільму. І, звісно, якщо буде можливість, я хотів би попрацювати ще, бо у мене все більше з кожним роком з'являється свого бачення. Я створюю дуже багато музики зараз сам, концептуально придумую всі концепти та всі ідеї. І у мене є розуміння, як я хотів би попрацювати, можливо, з кіно і в Україні, і за кордоном, тому чому ні?
Трек називається "Добре, що мама не знає". Назва пісні і фільму особисто мене загалом наштовхують на дуже багато дитячих спогадів. Коли ти працював над треком, які, можливо, власні дитячі чи підліткові історії згадував? Щось було зі свого життя?
У кожного є якась історія, яку він згадує. Я насправді багато чим ділився з батьками, і з мамою конкретно, тому у мене немає якихось таких ганебних історій, які я прям не можу розказати. Ні, можливо, вони і є вже в дорослому житті, але це треба згадувати. Загалом, думаю, більшість людей має такі історії. Тому "Добре, що мама не знає" — це дуже така символічна і зрозуміла тема.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
