Ілюстративне фото з відкритих джерел
За кілька тижнів українські школярі й школярки знову сядуть за парти. Для когось – у класі, для когось – в укритті чи онлайн. Водночас війна ставить перед освітою нові виклики. Від безпеки шкіл до забезпечення дітей підручниками після російських атак на видавничу галузь. Наскільки готова система освіти до нового навчального року? І які рішення вже працюють, щоб право дітей на навчання залишалося непорушним? Я б, певно, почала не стільки з підручників, скільки із загальної готовності української системи освіти до початку нового навчального року. Справді, залишаються лічені тижні. Батьки вже рахують дні, вчителі по-особливому ставляться до початку навчального року. Зрозуміло, що діти ще живуть літом і ще певний час житимуть цим літнім настроєм. Але якою сьогодні є система освіти очима управлінців?
Євген Баженков: Перебуваючи в стані війни, початок кожного навчального року для системи освіти, для Міністерства освіти, для нашої установи, яка відповідає за певні елементи підготовки до навчального року, є серйозним викликом. Тому що всі, мабуть, чують, знають і бачать комплексну реформу, яка називається "Нова українська школа". І сьогодні ця реформа вже дев'ятий рік триває. Окрім підручників, окрім їх модернізації, яка дуже суттєво відбулася за останні роки, ми бачимо й нові напрями. Це і організація харчування в школах, і шкільні автобуси, і, найголовніше, безпекові умови – укриття в школах, якими, на жаль, забезпечені не всі наші заклади освіти. Тому викликів багато, і підготовка до нового навчального року зараз активно триває.
Ви згадали про укриття. Це одне з найболючіших питань, і, на жаль, воно досі таким залишається. Хто сьогодні відповідає за те, що в тій чи іншій школі досі не облаштоване укриття?
Євген Баженков: Мені важко говорити про якусь одну особу, яка за це відповідає. Взагалі, за це має відповідати і відповідає держава. В особі конкретних чиновників – це, передусім, засновники закладів освіти, органи місцевого самоврядування, центральна влада, яка, зі свого боку, щороку виділяє значні кошти. Вони спрямовуються через субвенцію на будівництво укриттів. Це також кошти місцевих бюджетів, які виділяються на ці потреби. І, відповідно, на місцях організовують будівництво та проводять тендери. Тобто, мені здається, тут справді комплексна відповідальність усіх без винятку. Не можна сказати, що хтось відповідальний більше, а хтось менше. Ми всі бачимо й чуємо, що це питання постійно перебуває на контролі президента та прем'єр-міністра.
Які головні пріоритети Міністерства освіти і науки в освітній галузі на цей навчальний рік?
Євген Баженков: Вони визначені урядом і президентом, і залишаються незмінними. Це вирішення питання заробітної плати, укриттів, шкільних автобусів, організації належного харчування в школах. Також це питання шкільних підручників, їхнього друку й вчасної доставки до закладів освіти. Власне, це і є тема нашої сьогоднішньої розмови, яку ми готові детальніше розкрити.
Отже, про підручники й хочеться поговорити. Але перш ніж ми перейдемо до обговорення ситуації, яку сьогодні спостерігаємо через обстріли видавництва "Ранок" та інших видавництв, я пропоную згадати, як раніше відбувалася доставка підручників до шкіл і загалом забезпечення ними українських школярів і школярок. Як працювала ця схема?
Євген Баженков: Ви згадали обстріли, згадали руйнування і знищення підручників, що сталися 1 серпня в Харкові та 19 липня в Києві. Але я хочу всім нагадати, що ворог почав воювати з дітьми й підручниками набагато раніше. У 2022 році, під час окупації частини Київської та Херсонської областей, були зафіксовані факти, коли окупанти заходили до закладів освіти і централізовано знищували українські навчальні книги – підручники з історії України, української мови, української літератури. Саме це відбувалося в Київській та Херсонській областях, де окупація тривала довше. Після знищення українських підручників невідкладно, у найкоротші терміни, туди були завезені російські підручники – з історії Росії та інших предметів. Ці підручники потрапили до нас на експертизу. Разом зі Службою безпеки України та науковцями Київського національного університету імені Тараса Шевченка ми їх детально проаналізували й побачили кричущі факти маніпуляцій, кричущі факти виправдання збройної агресії. Ми побачили, що ці підручники докорінно відрізняються від українських. Їхня мета – не донести інформацію чи знання. Це була абсолютна пропаганда в чистому вигляді. Лише портретів Путіна ми нарахували понад 30 в одному підручнику. Нас дуже здивувало, що ці підручники були так швидко надруковані й доставлені на окуповані території. Це свідчить про абсолютно різні підходи до створення підручників у Росії та в Україні. Вони були передані на експертизу. За ними вже є і кримінальні провадження, і навіть рішення суду. І найголовніше, що треба сказати: якщо порівняти ці підручники з вимогами нашого законодавства та санітарно-гігієнічними нормами, то вони їм абсолютно не відповідали. Їх зробили нашвидкуруч, вони були низької якості. Але головною проблемою була навіть не якість матеріалів чи безпека книг. Головною зброєю стала інформація, яка в них містилася. Це перше.
Друге – щодо самого процесу створення підручників. Після початку повномасштабної війни, розуміючи виклики, які перед нами постали, першими кроками Міністерства освіти у 2022 році були відновлення навчального процесу, забезпечення безпеки та надання українським учням доступу до навчальних матеріалів. Оскільки у 2022 році фінансування за всіма напрямами Міністерства було скорочене, а кошти спрямовані на потреби війни, відповідно скоротили й фінансування друку та видання підручників. Я хочу згадати 2022 рік і віддати належне українським видавцям. Усі без винятку видавництва, які працюють над створенням підручників, погодилися безкоштовно передати електронні PDF-версії всіх підручників для відповідних класів. Про це треба пам'ятати і за це їм дякувати. Саме завдяки цьому діти, які навчалися онлайн, діти на тимчасово окупованих територіях, а також учні українських шкіл за межами України по всьому світу мали доступ до навчального контенту. Після цього виникли й інші виклики. Зокрема, до війни існувала централізована доставка підручників.
Ми розуміли ризики накопичення великих накладів підручників в одному місці, тому в кілька етапів реформували систему доставки. Сьогодні, якщо коротко, доставка здійснюється безпосередньо кожним видавництвом. Кожне видавництво має свій перелік підручників, які воно виграло на конкурсі, із відповідним накладом. Воно відповідає і за друк, і за доставку безпосередньо до закладу освіти. Раніше ж підручники спочатку привозили на обласні бази, де вони накопичувалися, а вже потім розподілялися по школах. Через це виникали затримки на кілька місяців. Іноді підручники діти отримували лише в листопаді або навіть у грудні, тому що була ще одна додаткова ланка доставки. Станом на сьогодні вже понад 30% підручників доставлено до закладів освіти. Хочу нагадати нашим слухачам, що підручники для кожного класу друкуються один раз на п'ять років. У 2026 році це 4-й і 9-й класи. Цього року ми в повному обсязі забезпечимо всіх учнів 4-х і 9-х класів підручниками. Підручники для 9-го класу вже на 30% доставлені до закладів освіти. І це при тому, що зараз лише початок серпня, а в закладах освіти ще триває відпускна кампанія. Тому в зоні ризику залишаються лише ті підручники, які були знищені під час атак на київську фабрику, що їх друкує, а також на логістичну базу видавництва "Ранок" у Харкові 1 серпня.
Чи є шанс, що всі українські школярі й школярки отримають підручники 1 вересня?
Євген Баженков: Майже всі отримають, але не всі отримають паперові підручники, оскільки частину з них ми втратили. Для того щоб їх відновити, потрібні кілька умов. По-перше, потрібен додатковий час. Орієнтовно це може зайняти ще півтора-два місяці. Тобто вони їх отримають, але трохи згодом. Водночас усі однозначно матимуть доступ до цих підручників в електронному форматі. Сучасний підручник – це не просто паперова книга. Останні два роки він обов'язково має містити інтерактивний електронний додаток. Тобто це ще й електронний підручник з інтерактивними матеріалами, завданнями, тестами, фото, відео та іншими медіаматеріалами. Таким чином, до електронних підручників із 1 вересня всі без винятку матимуть доступ. Для цього необхідно мати телефон, комп'ютер, планшет чи будь-який інший відповідний гаджет. Але це стосується лише підручників, які випускаються останні два роки. Тобто це 4-й, 8-й і 9-й класи. За п'ять років усі без винятку учні з 1-го по 11-й клас матимуть і паперовий, і електронний підручник.
А зараз до нашої розмови доєднується генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов. Лише за останні тижні російські удари зачепили друкарні, склади, логістичні центри, видавництва. Пане Вікторе, чи можна говорити, що це цілеспрямовані атаки Росії на українське книговидання?
Віктор Круглов: Однозначно. Це цілеспрямовані удари, і не просто по українському книговиданню. Це удари по українській освіті, українській культурі і загалом по нашій українській ідентичності. Під час удару по логістичному центру видавництва "Ранок" я був безпосередньо там. Прилетіли два реактивні "Шахеди" один за одним протягом трьох хвилин. Це свідчить про навмисне знищення українських книжок. Наскільки я знаю, реактивний "Шахед" – достатньо дорога зброя. Поруч із нашим логістичним центром немає жодних промислових об'єктів – лише дитяча лікарня. І всі знають, що там зберігалися винятково книжки. Те, що зараз відбувається, я назвав би геноцидом української культури. Уже навіть з'явилося нове слово – "лібрицид" української культури. Libra – від слова "книга".
Я розумію, що про це боляче говорити, але що відбувалося в перші хвилини? Що ви побачили, коли все сталося?
Віктор Круглов: Я перебував там безпосередньо в цей час, тому що зараз у нас гарячий сезон – ми відправляємо підручники до шкіл, щойно завершили їхній друк. Загалом цього року українські видавництва надрукували понад тринадцять з половиною мільйонів підручників, які мають потрапити до шкіл до 1 вересня. Ворог цілеспрямовано б'є і по друкарнях, і по складах, як у Києві, так і в Харкові, тому що це два величезні хаби, де виготовляються і зберігаються підручники. У першу мить ми намагалися гасити пожежу. Коли прилетіло вдруге, я зрозумів, що може бути і третій, і четвертий удар, тому ми почали евакуацію працівників складу. Це був робочий день. На робочих місцях перебували 50 працівників. І це якесь Боже провидіння: наші люди, пов'язані з книжками, жоден зі співробітників не постраждав. Жоден. У нас була підозра, що зникла одна дівчина. Вона не виходила на зв'язок, і це було дуже страшно. Мені дуже важко про це говорити. Загорілися книги, пролунали величезні вибухи, здіймалися стовпи вогню. І коли бачиш, як усе це горить… Знаєте, я згадую з уроків історії, як нацисти спалювали книжки. Це приблизно таке саме відчуття. Я зараз говорю – і в мене мурахи по тілу та сльози на очах. Бо бачити, як горить те, що створювалося багато років працею тисяч авторів, – це дуже страшно.
У медіа наводять різні дані. Одна з цифр, яку ми зустрічали, – понад 600 тисяч підручників видавництва "Ранок".
Віктор Круглов: І це лише підручники видавництва "Ранок". На цьому ж складі для дистрибуції зберігалися також книжки видавництв "Освіта" та "Академія". А в Києві, на друкарні "Конві", були знищені підручники інших видавництв. Тобто загалом ідеться про понад мільйон примірників нових підручників, які зараз неможливо швидко замінити, тому що вони надруковані за новою програмою. Діти 4-х і 9-х класів мали сісти за парти й навчатися саме за цими підручниками. І вже зрозуміло, що це величезна проблема: як їх відновити, як віддрукувати, щоб наші діти могли продовжити навчання.
Скільки часу потрібно для того, щоб підручник народився і потрапив до рук українських школярів і школярок?
Віктор Круглов: Це величезна праця багатьох людей. Мінімум два-три роки створюється підручник, тому що це дуже тривалий процес. Він починається з пошуку авторського колективу, потім відбувається пілотування й апробація, далі – процес грифування, отримання позитивних висновків або зауважень експертів. Після цього створюються електронні додатки, тому що зараз усі підручники, і це величезний плюс, мають електронні додатки. До речі, саме ними діти можуть користуватися з 1 вересня, якщо ще не мають паперової версії підручника. Тобто це дуже-дуже тривалий процес. І тут для видавництва є величезні ризики, тому що все це робиться без авансування з боку держави. Держава оплачує підручники лише після того, як вони надруковані. А після цього ми ще маємо доставити їх безпосередньо до шкіл.
Ми зараз спостерігаємо за тим, що відбувається: масштабні склади, масштабні логістичні центри і, відповідно, масштабні руйнування внаслідок російських атак. Чи зробила українська видавнича справа сьогодні якісь висновки? І якщо так, то які?
Віктор Круглов: Ми й до цього розуміли, що в Україні немає жодного абсолютно безпечного місця для зберігання книжок. Тому робимо все можливе, щоб розподіляти книжки між різними складами. І це щастя, що згорів лише приблизно мільйон підручників із тринадцяти мільйонів, тобто менше 15%. Уявіть собі, якби всі підручники зберігалися в одному місці. Перший висновок, який треба зробити, – максимально розподіляти наклади. І правильним було рішення Міністерства освіти про те, щоб підручники розвозилися безпосередньо до шкіл. Тобто ми друкуємо підручники і відразу доставляємо їх до закладів освіти. Ще буквально рік тому підручники від усіх видавництв звозилися на один великий склад, і лише після цього їх доставляли до шкіл. Уявіть собі, якби все це сталося минулого року, до того, як змінили систему доставки підручників.
Чого сьогодні найбільше потребує українське книговидання: фінансової підтримки, нової державної політики чи суспільної солідарності з українською книжкою?
Віктор Круглов: Найпростіше, що можуть зробити українці, – максимально поширювати інформацію про те, що росіяни роблять з українським книговиданням і українською культурою. Друге – кожен українець може зайти до книгарні. Я знаю, що постраждала також мережа книгарень "Книголенд", адже це був і її дистрибуційний центр. Чому згоріло так багато книжок? Чому вісім мільйонів? Тому що там, окрім підручників, зберігалися книжки й інших видавництв. Тож кожен українець може підтримати "Книголенд", просто зайти до найближчої книгарні й купити книжку. Або зайти на сайт видавництва "Ранок". Ми відкрили передзамовлення на книжки й сертифікати. Скоро цих книжок не залишиться, тому що згоріла майже третина всіх книжок, які видаються в Україні. Але ми обов'язково їх віддрукуємо. Нам потрібна підтримка українців. За ці три дні я був вражений кількістю людей – зовсім незнайомих українців, які писали, запитували, чим можуть допомогти. Я дуже вдячний, тому що це дійсно дає нам сенс працювати далі. Для нас це надзвичайно важливо, тому що весь колектив видавництва «Ранок» зараз перебуває, знаєте, у дуже напруженому емоційному стані. І коли люди розуміють, що їхня робота потрібна, – це дорогого варте.
