Фото: Shutterstock
"Єдиний для Путіна шлях — це безкінечне продовження війни"
"Нам потрібен кінець війни, а не війна без кінця". Як ви розцінюєте ці меседжі? Чи зацікавлені світові лідери насправді у завершенні війни в Україні? Чи це — щоб сподобатися, наприклад, Трампу, і підкреслити, що ми всі сподіваємося: цей гарячий конфлікт буде пригашений.
Дуже багато людей в Україні та за межами України ставлять це питання: як так трапилося, що весь світ з усіма спроможностями не може зупинити одного маніяка, який веде абсолютно безперспективну та безцільну війну? І відповідь на це питання в тому, що дійсно є люди, які могли б Путіна у цьому переконати. Це не просто люди, бо російське населення абсолютно позбавлене суб'єктності. Але якщо ми дивимося потенційно, хто міг би йому це сказати, то це на сьогоднішній момент — Сі Цзіньпін. Це той, хто може сказати щось на зв'язок "друг Владімір, припиняй". Він єдиний на сьогодні, у якого є реальні важелі впливу на Путіна.
Були заяви про те, що Путін вчетверте посилив свою особисту охорону.
Десь стався витік інформації, що Путін комусь у вузькому колі зізнався, мовляв, він боїться, що його повісять. І його насправді повісять. Боюсь, що це не станеться за рішенням МКС чи українського суду. Але ця розправа чекає на нього незалежно від того, як завершиться ця війна. Чи він візьме Донбас, чи не візьме, як тільки зупиняться бойові дії, почнуть звучати питання від російського населення, від самих військовослужбовців: а чого ми досягли і заради чого все це було? Тому для Путіна сьогодні сенс його життя і сенс того, що він робить, це нескінченна війна. Досягти переконливої перемоги над Україною, він мабуть усвідомлює, що не зможе. Щось продемонструвати у війні проти НАТО — навряд чи. Він себе загнав у ці умови та обрізав усі шляхи відходу. Тобто єдиний для нього шлях — це безкінечне продовження війни.
Олексій Мельник. Фото: Укрінформ
Крім Сі Цзіньпіна, ніхто Путіну не може сказати "зупинись"
Чи може позиція лідерів держав стати для України дипломатичним вікном можливостей? Чи це ілюзії — розрахунки на дипломатичний трек? Потенційний приїзд до Києва спецпредставників Трампа, проміжні вибори до Конгресу все ближче, усе це вариться, крутиться, а ніякого результату немає.
Повторюся, чи не єдиним сьогодні, хто може переконати Путіна у безперспективності продовження війни та необхідності її завершення, є очільник Китаю. Тому що рівень залежності Росії від Китаю надає Пекіну важелі, які справді є дієвими. На жаль, Сполучені Штати сьогодні стали частиною проблеми. Тобто — Трамп сам по собі, який вибрав доволі дивні підходи до врегулювання конфлікту. І якби він раптом змінив свою точку зору, то Сполучені Штати сьогодні настільки дискредитовані, що навіть північнокорейський лідер дозволяє собі капризувати, мовляв, я подумаю, чи мені зустрічатися з Трампом. Тобто поки що виглядає так, що крім Сі Цзіньпіна ніхто Путіну не може сказати "зупинись".
"Ціна на зерно у світі вже у п'ять разів вища, ніж на внутрішніх ринках України та Росії"
Але ви цитували слова прем'єр-міністра Індії. І тут виникає також питання: а хто є бенефіціарами цієї війни, чи вони зацікавлені в її продовженні, чи в якийсь момент їхній інтерес в зупиненні війни переважить їхні потенційні здобутки від продовження цієї війни? Донедавна ми всі чітко розуміли, що Індія купує дешеву російську нафту. Раптом прем'єр Моді чомусь заговорив, що Індія — це країна Ганді та Будди. Питання, очевидно, також і суто меркантильні, тому що вигоди, які його країна отримувала від дешевої нафти, на сьогодні, можливо, вже перекриваються потенційними втратами, наприклад, від здорожчання продуктів харчування, зерна. Адже сьогодні ціна на зерно у світі вже у п'ять разів вища, ніж на внутрішніх ринках України та Росії. Тобто — ось є зерно, яке не можна вивезти, а є ринки, які страждають від дефіциту. Це лише один із прикладів.
І ця обставина теж на користь України?
Можливо, це зіграє на користь України. Але на потенційний приїзд американських переговорників я б не покладав дуже великі надії. Можливо, якби вони потрапили під один день атаки шахедів, то приїхали б до Трампа і розповідали, які вони сміливі та що вони тут пережили.
