Андрій Пишний в студії Українського Радіо
"Скоріш за все буде додатковий проінфляційний ефект"
Почнімо з питань війни. Вони не залишають нам вибору про це не говорити. Росія нарощує удари по бізнесу, складах, великих об'єктах. Які суто економічні наслідки у вигляді інфляції, у вигляді тиску на курсу гривні від того, що робить Росія?
Макропрогноз, на якому наразі базується наше бачення подальшого розвитку економіки, було сформовано за результатами наших внутрішніх обговорень у липні. Тож станом на липень ми вже взяли до уваги ті економічні процеси, а також зміну, яку всі відчули в атаках і в напрямку агресії Росії. Вони вже тоді нищили логістику, вони вже тоді блокували морську інфраструктуру і, відповідно, ці питання ми вже обговорювали. Ми бачимо, що відображення у пришвидшенні інфляційних процесів в Україні тих наслідків, які ми відчуваємо через посилення атак на роздрібний бізнес, на транспорт, на логістику, звісно, буде. Вони позначаться в тому, що підприємства з певним лагом почнуть перекладати на ціни витрати, пов'язані з відновленням і подорожчанням забезпечення своїх виробничих процесів. Наш прогноз пришвидшення інфляційної динаміки станом на липень був приблизно 0,9% в річному вимірі. Водночас ми прожили серпень і ми розуміємо, що ситуація щодня погіршується. Через це ми наразі бачимо в тому числі і те, що скоріш за все буде додатковий проінфляційний ефект і ми його оцінюємо до того, який ми вже запроєктували десь на рівні 0,4-0,6% додаткового проінфляційного ефекту.
Про що це свідчить? Буду говорити простіше. Інфляція, яку ми прогнозували на кінець 2026 року, на жаль, буде дещо вищою, ніж ми це бачили на початку 26-го року. Ми очікуємо інфляцію на рівні приблизно 10%. До речі, Державний комітет статистики вийшов з інфляційними даними і вони дуже близькі до нашого макропрогнозу. Дещо вищі, ніж ми проєктували, але, в принципі, близькі. Інфляція зростає десь на 8,1%. Базова інфляція приблизно на такому самому рівні. Це навіть дещо нижче, ніж ми прогнозували. Але ефекти будуть, вони будуть розтягнуті в часі. Ви не одразу відчуєте насправді драматичність цього ефекту в цінах, які побачите. Хоча б тому, що логістика і взагалі весь процес пов'язаний з забезпеченням постачання відображається в ціні десь на рівні 8%. Питома вага є, вона відчутна, але вона не така драматична.
"Нас навіть не потрібно було просити"
Але відповідний негативний вплив бізнес, звісно, відчує. Найскладніша ситуація саме в підтримці нашого експорту. Ми бачимо, що блокування морської інфраструктури… Це, до речі, відбувається не вперше, це також треба пам'ятати. І я тут хочу сказати про те, що ми неодноразово вже спостерігали, наскільки український бізнес вміє адаптуватися і як ця адаптація відбувається швидко. Також хочу віддати належне цього разу українському уряду, в тому числі, буду нескромним, Національному банку. Тому що швидкість нашої реакції на ті виклики, які в даному випадку почали створювати додаткові обстріли, була проактивною. Нас навіть не потрібно було просити. Зустрічі відбуваються, бізнес робить запити, уряд на них реагує, Національний банк сприяє, банки чують, бізнес адаптується. Нам треба підтримати його максимально.
"Ми не прогнозуємо пришвидшення інфляції вище 10%"
Ви сказали, що з деяким лагом бізнес свої додаткові витрати перекладе на споживача. Ми це в цінах просто побачимо з часом. Держава і Національний банк, зокрема, тут можуть зіграти свою роль і теж підставити плече бізнесу, в який спосіб і що це буде?
Давайте розділимо ці дві речі. Перше – те, як буде відображено зростання витрат і ті нові виклики, від яких наразі потерпає українська економіка з огляду на посилення обстрілів. І друге – те, що ми можемо зробити для того, щоб пом'якшити до певної міри ефекти і дати нашому бізнесу більше простору для адаптації, а не помноження відповідного негативу. Так, дійсно, звісно, буде ефект від перенесення витрат, пов'язаних з потребою перебудувати логістику, відновити виробничі потужності, і підприємства зараз дуже активно шукають відповідні схеми адаптації до нової реальності. Але я вже сказав, питома вага цих витрат – приблизно 8% в ціні. І вона буде до певної міри розтягнута в часі. Ми не відчуємо драматичного ефекту. Але так, інфляція дещо прискориться. Ми бачимо, що проінфляційна динаміка може додати від 0,4 до 0,6% у відповідному річному вимірі. Ми будемо реагувати на ці речі, адже Національний банк має ключовий мандат – забезпечення цінової стабільності. Водночас ми не прогнозуємо інфляцію на кінець року станом на зараз. Виходячи з нашого липневого макропрогнозу, який ми дійсно переосмислили з огляду на поточні оперативні дані, ми не прогнозуємо пришвидшення інфляції вище 10%. Водночас ми будемо дивитися вже більш предметно на новий макропрогноз у жовтні. Наступний цикл макропрогнозування буде в жовтні. Але ми будемо реагувати не лише на ситуацію. Здобувши той досвід забезпечення макроекономічної і макрофінансової стабільності протягом п'яти років війни, ми бачимо певні маркери і вже розуміємо певні патерни, за якими Національний банк ухвалює ті чи інші рішення проактивно.
Про пакети підтримки
Що ми зробили, реагуючи на виклики, пов'язані з ужорсточенням обстрілів?
1 серпня відбулися перші такі активні дії, спрямовані на остаточне блокування морської інфраструктури. Національний банк нагадав кожному українському банку про те, що в нього є в арсеналі для того, щоб підприємства, які потерпають від наслідків, були здатні підтримувати свою господарську діяльність. І банки не закривали з огляду на тимчасові трудності канали фінансування.
7 серпня, вже через тиждень навіть просити не треба було Національний банк. Команда сіла і підготувала перший пакет підтримки українського бізнесу в умовах ужорсточення обстрілів. Цей пакет передбачав розширення можливостей використання застави товарів в обороті. Відповідні можливості пов'язані із невизнанням дефолтів компаній, які потерпають від обстрілів. Для того, щоб не закривати канали фінансування, а дати нашому бізнесу можливість адаптуватися, не створюючи йому ще з цього боку тиск.
Минулої п'ятниці ми ухвалили другий пакет відповідних регуляцій, де розширили можливості. Наприклад, дали можливість банкам брати в заставу виручку під зобов'язання нашого бізнесу, а це ритейл, оборонно-промисловий комплекс, АПК. Збільшили відповідні коефіцієнти, переглянули ще деякі регуляції.
Зараз триває робота над третім пакетом. Важливий напрямок нашої взаємодії з урядом полягає в тому, що ми (уряд, комітети Верховної Ради, Національний банк, страховий ринок) зараз напрацьовуємо бачення того, якою повинна бути ефективна модель убезпечення страхових ризиків. Простіше кажучи, страхування військових ризиків. Тому що одномоментно все матеріалізувалось і це створило додатковий тиск. Через це нам треба зараз переосмислити існуючі моделі і дати швидкі рішення, а також рішення на середньострокову перспективу, які врахують і здатність страхового ринку покрити цю потребу, і можливості від наших міжнародних партнерів забезпечити ці ризики відповідними покриттями.
"Питання більшого простору для бізнесу повинно врівноважуватися потребами забезпечити фінансову стабільність"
Чи встигають бізнеси дізнатися про можливості, які ви пропонуєте, і скористатися ними? Чи встигають вони це взяти?
З нашого боку так. Я вже казав, що тиждень у нас пішов на те, щоб переглянути критично наші регуляції і подивитися, що ми можемо зробити для того, щоб дати бізнесу більше простору. Водночас, буду щирим цілком. Ми завжди, працюючи над відповідними послабленнями, розуміємо, що питання більшого простору для бізнесу повинно врівноважуватися потребами забезпечити фінансову стабільність. Банки оперують не своїми, а клієнтськими ресурсами. Крім того, у нас є потреба виконувати наші європейські регуляції і ми шукаємо цей адекватний, зрозумілий баланс, який виконає відповідний запит, дасть можливість виграти більше часу. Тому що ті послаблення, які ми наразі ухвалили, мають тимчасовий характер, вони будуть діяти протягом року. І протягом року буде ця можливість скористатися відповідним каналом фінансування своїх оборотних засобів для того, щоб ми не лише могли вивезти зібраний врожай, а й змогли посадити новий.
